Зміст представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави у розгляді судами цивільних справ.
Здійснення прокуратурою представництва інтересів громадянина або держави у суді можна розглядати у двох аспектах: представництво у розгляді цивільних справ та представництво під час вирішення господарських спорів.
Беручи участь у розгляді цивільних справ у судах, маючи рівні права з іншими учасниками судового засідання, додержують принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, прокурор сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний об’єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.
Він, здійснюючи у цивільному суді функцію представництва має право:
ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги;
одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, що є у справі;
брати учать у судових засіданнях;
подавати докази;
брати участь в дослідженні доказів;
заявляти клопотання та відводи;
давати усні і письмові пояснення судові;
подавати свої доводи, міркування та заперечення;
прокурор, коли він порушує справу в суді в інтересах інших осіб, користується й іншими процесуальними правами сторін (і несе обов’язки сторін), за винятком прав на укладення мирової угоди;
підтримувати або змінювати заяви, з якими він звернувся до суду на захист прав і законних інтересів громадян та державних інтересів, чи відмовлятись від них (відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав та законних інтересів якої цю заяву було подано, права вимагати від суду розгляд справи по суті);
|
|
|
вносити апеляційні, касаційні або окремі подання відповідно на рішення або ухвали і постанови суду першої інстанції у справах чи з питань, розглянутих з участю прокурора; апеляційне, касаційне і окреме подання на рішення, ухвалу і постанову суду можуть бути доповнені або змінені прокурором, який вніс, а також прокурором вищого рівня до початку розгляду справи судом;
з метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право ознайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.
Прокурор звертається до суду з позовними заявами (позовами), якщо вони породжують позовне провадження, і зі скаргами та заявами, у справах, що виникають за адміністративно-правових відносин, та в справах окремого проводження.
Зміст представництва у розгляді судами адміністративних справ.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
|
|
|
4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
5. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Зміст представництва у розгляді судами господарських справ.
Під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом статей 2 і 29 ГПК України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.
|
|
|
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
|
|
|
У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.
Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні – також і усно.
Прокурор, який бере участь у справі, несе обов’язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.
Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
Контроль за організацією та плануванням роботи в органах прокуратури та аналіз її виконання.
Одним із важливих засобів вдосконалення роботи прокуратур України всіх рівнів є наукова організація праці (НОП), під якою вбачають застосування на практиці досягнень науки, техніки і передового досвіду для найраціональнішої організації трудової діяльності, досягнення максимального її ефекту, повного використання наявних у конкретному прокурорському колективі можливостей.
Наукова організація праці в органах прокуратури передбачає:
раціональний розподіл обов’язків між працівниками прокуратури (оперативними та допоміжними);
забезпечення узгодженості їх дій;
створення необхідних умов для безперервної та ритмічної діяльності;
створення умов для високоефективного і повного використання робочого часу та трудових ресурсів;
застосування раціональних методів, прийомів і засобів оргтехніки у діловодстві та управлінській роботі;
підвищення професійної кваліфікації та загального культурного рівня кожного працівника;
створення атмосфери товариської взаємодопомоги, ділового психологічного настрою в колективі.
Обов’язки в прокуратурах можуть розподілятись за трьома принципами:
За предметно-галузевим, згідно з яким за працівниками закріплюється відповідна галузь прокурорського нагляду або ділянка діяльності (характерно для прокуратур низової ланки).
За зональним (територіальним), коли на кожного працівника покладається контроль за діяльністю конкретних нижчестоящих прокуратур або відповідним напрямом роботи у таких, залежно від території їх розтушування (характерно для прокуратур обласного рівня).
Змішаний принцип – за обома вищеназваними принципами.
Крім того, у розподілі обов’язків між працівниками прокуратури використовується і персональний принцип. Він має такі переваги:
існує і забезпечується персональна відповідальність за стан роботи в зонах;
розвиває ініціативу в організації взаємодії з керівниками піднаглядних об’єктів у зонах;
вчить самостійно приймати рішення на прокурорсько-слідчій ділянці тощо.
Під час вибору способу розподілу обов’язків враховують:
об’єм роботи конкретної прокуратури;
місце розташування піднаглядних територій та об’єктів;
стан правопорядку в піднаглядних об’єктах;
професійні можливості працівників.
Обов’язки між працівниками в конкретних прокуратурах розподіляються наказом прокурора по прокуратурі.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 161; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!