Перша екваторіальна система координат

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 8Следующая ⇒

Приймемо площину небесного екватора (рис. 2.5) за головну координатну площину, а верхню частину меридіана за початковий круг. За геометричний полюс приймемо точку , що є північним полюсом світу, а початковою точкою нехай буде верхня точка екватора . Ці основні елементи і складають основу першої екваторіальної системи координат, в якій положення світил визначаються координатами: годинним кутом і схиленням .

Рисунок 2.5 – Екваторіальні системи координат

Годинним кутом

світила

називають сферичний кут при північному полюсі світу

, утворений верхньою частиною меридіана

і площиною круга схилень світила

. Цей кут відповідає дузі екватора

, тобто

Годинний кут встановлює час, що минув від верхньої кульмінації світила і тому у верхній кульмінації світила його значення дорівнює 0^h.

В нижній кульмінації світила значення годинного кута дорівнює 12^h, а змінюватись годинні кути можуть в границях від 0^h до 24^h. Очевидно, що між верхньою і нижньою кульмінаціями світило знаходиться у західній півкулі небесної сфери, і його годинні кути будуть змінюватись від 0^h до 12^h, а між нижньою і верхньою кульмінаціями світило знаходиться у східній частині небесної сфери і його годинні кути змінюються в границях від 12^h до 24^h.

Схиленням світила називають центральний кут між площиною небесного екватора і радіусом-вектором світила , виміряний у площині круга схилень. Мірою схилення є і сферична відстань по кругу схилень.

Тому

Оскільки схилення відраховується від площини екватора, то для зірок, що знаходяться в північній півкулі вони вважаються додатними і приймають значення від 0° до +90°. Для зірок південної півкулі схилення від’ємні і змінюються в межах від 0° до –90°. Замість схилення в деяких випадках користуються величиною, що називається полярною відстанню і відповідає сферичній відстані круга схилень. З рисунка встановлюємо залежність

, (2.2)

яка означає, що полярна відстань може приймати значення від 0° (північний полюс світу) до 180° (південний полюс світу).

У цій системі координат схилення світила не залежить від видимого добового руху світил по небесній сфері і є величиною незмінною, а друга координата – годинний кут – безперервно змінюється з часом, оскільки обертання Землі навколо своєї осі спричиняє видимий рух світил по небесній сфері, що і призводить до зміни годинних кутів світил.

Друга екваторіальна система координат

Як і в попередній системі координат, основною координатною площиною є площина небесного екватора, а геометричним полюсом – північний полюс світу (рис. 2.5). Початковою точкою в цій системі координат є точка весняного рівнодення , а початковим кругом – круг схилень точки весняного рівнодення, так званий колюр рівнодення. Координатами світила в цій системі є його схилення (та ж координата, як і в першій екваторіальній системі координат) і пряме сходження .

Прямим сходженням світила називається двогранний кут при полюсі світу , утворений площинами круга схилень точки весняного рівнодення і кругом схилень світила . Мірою цього двогранного кута є центральний кут , виміряний у площині екватора, або сферична відстань , тобто:

Пряме сходження відраховуються від точки весняного рівнодення навпроти напряму видимого обертання небесної сфери (проти ходу годинникової стрілки) і вимірюють в годинній мірі від 0^h до 24^h.

Оскільки точка весняного рівнодення, як і всяка точка небесної сфери, бере участь у її видимому добовому обертанні навколо осі світу, то координати світила і , при незмінному положенні осі світу, не залежать від видимого руху світил. У всіх зоряних каталогах, як привило, координати зірок задаються саме цими координатами.

9.Екліптична система координат

Положення світила в цій системі визначають двома координатами: екліптичною довготою і екліптичною широтою . Екліптичною довготою світила називають двогранний кут , мірою якого є сферичний кут при полюсі екліптики , утворений площинами кругів широт точки весняного рівнодення і світила . За теоремами геометрії справедлива така рівність:

Екліптичні довготи відраховуються від точки весняного рівнодення уздовж екліптики за напрямом видимого річного руху Сонця і приймають значення від 0° до 360° (0^h до 24^h).

Екліптичною широтою світила називається центральний кут , утворений напрямком на світило з площиною екліптики .

Тому записують

Екліптичні широти відраховується від екліптики по кругу широт і можуть приймати значення від 0° до ±90°. Екліптичні широти, відраховані від екліптики а напрямі до північного полюса екліптики , вважаються додатними.

10. Зв'язок між першою і другою екваторіальними системами координат. Формула зоряного часу.

Нехай в певний момент часу виконано спостереження світила і визначено його екваторіальні координати як в першій екваторіальній системі координат як в першій, так і в другій екваторіальній системах координат (рис. 2.5). Згідно з визначеннями схилення світила воно є спільною координатою в обох системах координат, а годинний кут світила і його пряме сходження відраховуються від різних початкових точок (площин). Утворимо суму цих координат

, (2.6)

яка визначає годинний кут точки весняного рівнодення. Ця величина позначається літерою і називається зоряним часом, тобто:

. (2.7)

Такий зв’язок між екваторіальними координатами світила дає змогу використовувати в астрономії зоряну систему виміру часу.

Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 394; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!