За заняття проституцією адміністративна відповідальність передбачена ст. 181-1 КУпАП



Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадської моралі

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у занятті проституцією.

Заняття проституцією – це здійснення статевих контактів за матеріальну винагороду, або ж надання послуг комерційного сексу. Проституція – це рід занять, що виражається у систематичному вступі жінок і чоловіків у безладні статеві стосунки за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування. Винагорода є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення, якщо її немає, то і немає складу правопорушення. Сексуальні послуги можуть оплачуватися найрізноманітнішим чином: в національній чи іноземній валюті, речами, продуктами харчування, різного роду послугами соціально-побутового або соціально-культурного призначення тощо. Заняття проституцією характеризується тим, що сексуальні послуги можуть надаватися в будь-якій, у тому числі й неприродній (непристойній) формі, що залежить від бажання й потреб статевого партнера й досягнутої про це угоди.

Характерною ознакою дій, що утворюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 181-1 КУпАП, є їхня добровільність. У випадках, коли особа чинить такі дії під впливом примусу з боку інших осіб – склад адміністративного проступку відсутній і за певних умов винні особи можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, якій виповнилося 16 років.

Протоколи за ст. 181-1 КУпАП складаються уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції (ст. 255 КУпАП), і розглядаються або адміністративними комісіями при виконавчих органах міських рад (ч. 1 ст. 218) за місцем проживання порушника (ч. 5 ст. 276 КУпАП), або працівниками органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання (ст. 222 КУпАП) за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 276 КУпАП). Такі справи розглядаються у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч. 1 ст. 277 КУПАП).

Заняття проституцією тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження або штрафу в розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, на особу може бути накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 182 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку та забезпечення громадського спокою.

Об’єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях (формальний склад).

Основні організаційно-правові засади захисту населення від шкідливого впливу шуму визначені в ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. Згідно вказаного нормативно-правового акту, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму зобов'язані:

· здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

· забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

· вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, встановлених санітарними нормами для відповідного часу доби. У нічний час, з двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні – цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

Водночас, при кваліфікації дій правопорушників за ст. 182 КУпАП необхідно враховувати, що наведені вище вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки: 1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 2)здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень; 3) попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій; 4) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень; 5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони; 6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; 7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов вжиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань; 9) проведення салютів, феєрверків, інших заходів з використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням з уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також встановлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів з використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму.

Суб’єкт адміністративного проступку загальний. Ним можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, а також громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Протоколи за ст. 182 КУпАП складаються уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції, а також органів управління Військової служби правопорядку у ЗСУ (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками ЗСУ під час виконання ними службових обов'язків) (ст. 255 КУпАП). Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 182 КУпАП розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад (ст. 218 КУпАП) за місцем проживання порушника (ч. 5 ст. 276 КУпАП), або ж виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (ст. 219 КУпАП) за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 276 КУпАП), або ж працівниками органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання (ст. 222) за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 276 КУпАП). Справи про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 182 КУпАП розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (ст. 221 КУпАП) за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 276 КУпАП). Такі справи розглядаються у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч. 1 ст. 277 КУПАП).

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження або штрафу на громадян в розмірі від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і штрафу на посадових осіб та громадян – суб'єктів господарської діяльності – в розмірі від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За вчинення даного правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке порушення, передбачено стягнення у вигляді штрафу на громадян в розмірі від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян – суб'єктів господарської діяльності – в розмірі від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.

 

За невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей адміністративна відповідальність передбачена ст. 184 КУпАП.

Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об’єктивна сторона правопорушення виражається у таких альтернативних діях:

1) ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1) (формальний склад).

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України о бов'язк ами батьків щодо виховання та розвитку дитини є наступні:

- батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

- батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

- батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

- батьки зобов'язані поважати дитину;

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

2) вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП (ч. 2) (матеріальний склад);

3) Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3) (матеріальний склад).

Суб’єкт адміністративного проступку – спеціальний – це батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Протоколи за ст. 184 КУпАП складаються уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції, а також слідчими (за ч. 4 ст. 184) (ст. 255 КУпАП). Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 184 КУпАП розглядаються або суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (ст. 221 КУпАП), або працівниками органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання (ст. 222 КУпАП) за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 276 КУпАП) у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч. 1 ст. 277 КУПАП).

За ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей передбачено накладення стягнення у вигляді попередження або штрафу в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення вказаних дій повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення передбачає накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, на батьків або осіб, які їх замінюють накладається штрафу в розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, на батьків або осіб, що їх замінюють накладається штраф в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 437; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!