Обмеження щодо реалізації (продажу) та вживання тютюнових виробів врегульовано статтею 13 Закону .

⇐ ПредыдущаяСтр 31 из 38Следующая ⇒

Так, куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів забороняється, зокрема, у приміщеннях закладів ресторанного господарства.

Також забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

2) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

3) у приміщеннях гуртожитків;

4) в аеропортах та на вокзалах.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається з графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається з відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння.

Відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення врегульовано статтею 20 Закону, згідно з якою за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання, зокрема, у разі:

· розміщення попільничок або куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень;

· невідведення спеціальних місць для куріння, необладнання їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, нерозміщення інформації, передбаченої частиною п'ятою статті 13 цього Закону , - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень.

Стаття 178 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу у громадських місцях у п'яному вигляді.

Об’єктом адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею, є не лише громадський порядок, а й людська гідність і громадська мораль. Уже фактом появи в громадських місцях у стані сп’яніння порушник антиалкогольного законодавства принижує людську гідність, викликає негативну реакцію з боку оточуючих, унаслідок чого і настає правовий наслідок такої поведінки – притягнення особи до адміністративної відповідальності. Взяті у сукупності людська гідність і громадська мораль є складовими громадського порядку, тому розпивання спиртних напоїв у заборонених законом місцях і поява в громадських місцях у стані сп'яніння належать до розряду найбільше поширених порушень громадського порядку, переслідуваних адміністративним законом.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, може виражатись у двох альтернативних діях (формальний склад): 1) розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях; 2) поява у громадських місцях у п'яному вигляді.

Так, диспозиція статті містить заборону розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у громадському транспорті всіх видів та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування. Проаналізуємо їх більш детально.

До 21.01.2010 р. положення ст. 178 КУпАП поширювались лише на випадки розпивання міцних алкогольних напоїв у громадських місцях. На сьогодні, з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв», до адміністративної відповідальності можуть притягуватись також особи, які вживають не лише міцні алкогольні напої, але й слабоалкогольні напої та пиво (окрім безалкогольного) в заборонених для цього місцях (а не лише в громадських місцях).

При кваліфікації дій особи за ст. 178 КУпАП необхідно брати до уваги визначення пива, алкогольних і слабоалкогольних напоїв, які закріплені в Законі України від 19.12.1995 р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Так, під алкогольними напоями необхідно розуміти продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Слабоалкогольні напої – це алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю. Пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. До безалкогольного пива відноситься насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об'ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202. За розпивання одеколонів, лосьйонів й інших одурманюючих рідин на спиртовій основі особи також притягуються до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП.

Ст. 15-2 вказаного Закону містить перелік місць, в яких заборонено споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових: 1) у закладах охорони здоров'я, крім споживання столових вин на території санаторіїв у спеціально відведених місцях; 2) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 3) у громадському транспорті, на зупинках транспорту, у підземних переходах; 4) у закладах культури; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) у ліфтах і таксофонах; 7) на дитячих майданчиках; 8) на спортивних майданчиках; 9) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ. На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити споживання пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Варто підкреслити, що для притягнення особи до відповідальності за ст. 178 КУпАП досягнення стану алкогольного сп’яніння внаслідок уживання зазначених напоїв є не обов’язковим, оскільки достатньо самого факту їх розпивання в місцях, спеціально не встановлених для цих цілей. Вчинення дій, які лише передують розпиванню (наприклад, розливання алкогольних напоїв у стакани), також слід кваліфікувати як адміністративний проступок.

Другою формою вираження об’єктивної сторони аналізованого правопорушення, є поява в громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль. Відразу ж зауважимо, що особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за сам факт появи в громадському місці в нетверезому стані, якщо її поведінка при цьому не виходила за рамки пристойності. Адміністративно караними є лише такі її форми: а) поведінка особи в стані сп’яніння явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання чи жести, грубі вигуки, нав’язливе чіпляння до громадян тощо); б) особа має непристойний зовнішній вигляд, який викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); в) через сп’яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси – нестійкість, хитка хода); г) п’яний повністю безпорадний (в непритомному стані).

Для притягнення особи до відповідальності за ст. 178 КУпАП не має значення, які саме алкогольні напої вживала особа (пиво, міцні чи слабоалкогольні напої), а також місце їх уживання (громадське місце чи власне житло).

Суб’єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, загальний. Ним може бути будь-яка осудна фізична особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується умислом, який може бути як прямим, так і непрямим.

Протоколи за ст. 178 складаються уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції, а також органів управління Військової служби правопорядку у ЗСУ (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками ЗСУ під час виконання ними службових обов'язків) (ст. 255 КУпАП). Працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, уповноважені розглядати справи про правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 178 (ст. 222 КУпАП), а судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів – справи, передбачені ч. 3 ст. 178 КУпАП (ст. 221 КУпАП). Такі справи розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника (ч. 3 ст. 276 КУпАП) протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч. 2 ст. 277).

За розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу у громадських місцях у п'яному вигляді на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, передбачено стягнення у вигляді штрафу в розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До особи, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді може бути застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Статтею 180 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за доведення неповнолітнього до стану сп'яніння.

Об’єктом адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею, є суспільні відносини в сфері охорони громадського порядку та захисту здоров’я молоді.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого аналізованою статтею, полягає в доведенні неповнолітнього до стану сп’яніння його батьками, особами, які їх замінюють, або іншими особами (формальний склад). При цьому слід мати на увазі, що згідно ст. 1 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» неповнолітні – це громадяни віком до 18 років. Водночас, Сімейний кодекс України (ст. 6) дає дещо інше визначення: неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. До досягнення чотирнадцятирічного віку особа вважається малолітньою.

Доведення особи до стану сп’яніння – це активні дії (безпосереднє розливання) чи бездіяльність (не реагування на активні дії інших осіб) сторонніх осіб, внаслідок яких настало сп’яніння такої особи. Це може бути спонукання (шляхом особистого прикладу) або психічного чи фізичного примусу неповнолітнього до вживання алкогольних напоїв, у результаті чого він перебуває в стані сп'яніння. При цьому ступінь сп’яніння не має значення для кваліфікації дій особи за ст. 180 КУпАП. Достатньо довести факт перебування неповнолітнього в нетверезому стані. Цей факт може бути встановлений безпосередньо працівниками поліції, уповноваженими складати протокол про таке правопорушення, а також на підставі огляду, проведеного в закладах охорони здоров’я.

Якщо буде встановлено, що неповнолітній систематично (2 і більше разів) втягувався в пияцтво однією і тією ж особою, то винна в цьому особа підлягає кримінальній відповідальності. Так само кримінальна відповідальність може наступати у випадку, коли неповнолітній перебуває в службовій залежності від особи, яка довела його до стану сп'яніння.

Суб’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 180 КУпАП, характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом).

Суб’єкт адміністративного правопорушення спеціальний. Ним можуть бути батьки неповнолітнього, особи, які їх замінюють, або будь-які інші фізичні осудні особи, які досягли 18-річного віку.

Протоколи за ст. 180 КУпАП складаються уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції (ст. 255 КУпАП), і розглядаються працівниками органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання (ст. 222 КУпАП) за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 276 КУпАП). Також, справи про адміністративні правопорушення за ст. 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють) можуть розглядатись адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад (ст. 218 КУпАП) за місцем проживання порушника (ч. 5 ст. 276 КУпАП), або ж виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (ст. 219 КУпАП) за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 276 КУпАП). Такі справи розглядаються у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч. 1 ст. 277 КУПАП).

За доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

16.05.2013 р. КУпАП доповнено новою статтею 180-1, яка встановлює відповідальність за порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування.

Об’єктивна сторона аналізованого правопорушення полягає у порушенні встановленого законом порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування (формальний склад).

Правила перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування визначені в ст. 20-1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. Згідно вказаної статті, діти віком до 16 років з двадцять другої до шостої години можуть перебувати у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування лише в присутності принаймні одного з батьків чи іншого законного представника дитини або особи, яка її супроводжує і несе за неї персональну відповідальність. Власники закладів, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладів громадського харчування та уповноважені ними особи зобов’язані вживати заходів щодо недопущення у такі заклади з двадцять другої до шостої години дітей до 16 років без супроводження зазначених вище осіб. Власники закладів, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладів громадського харчування та уповноважені ними особи мають право у період з двадцять другої до шостої години вимагати у відвідувачів таких закладів документи, що підтверджують досягнення ними 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 180-1 КУпАП, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб’єкт адміністративного правопорушення спеціальний. Ним можуть бути посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадяни – власники підприємств чи уповноважені ними особи, а також громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.

Крім того, в разі виявлення дитини в розважальному закладі у нічний час до адміністративної відповідальності необхідно притягувати її батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків (ст. 184 КУпАП).

Протоколи за ст. 180-1 КУпАП складаються уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції (ст. 255 КУпАП), і розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (ст. 221 КУпАП) за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 276 КУпАП) у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч. 1 ст. 277 КУПАП).

За порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За вчинення даного правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, передбачено стягнення у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 181 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за азартні ігри, ворожіння в громадських місцях.

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого аналізованою статтею, полягає у кількох альтернативних діях: 1) участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, «наперсток» та інші) на гроші, речі та інші цінності; 2) ворожіння у громадських місцях.

Згідно Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р., в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Азартна гра – це будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості. До азартних ігор не відносяться: 1) організація та проведення лотерей; 2) організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш; 3) гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу); 4) гра на гральних автоматах типу «кран-машина» (двокоординатні автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо); 5) розіграші на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі; 6) розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу; 7) розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей.

Організація і проведення азартних ігор – це діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор. При цьому організатори азартних ігор – це фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку. До учасників азартних ігор відносяться фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, що беруть участь в азартних іграх. Саме учасники і притягуються до адміністративної відповідальності за цією статтею. До суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції згідно Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Наступною формою об’єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 181 КУпАП, є ворожіння у громадських місцях. Ворожіння – це діяльність яка полягає в передбаченні майбутнього чи минулого за якимись прикметами на картах, кавовій гущі, зірках, фотографії тощо за певну винагороду. При цьому адміністративно-караним є ворожіння, яке проводиться лише в громадських місцях.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років. При цьому за ч. 1 та ч. 2 ст. 181 суб’єктом є лише учасники азартних ігор, а за ч. 3 – особи, які здійснюють ворожіння.

Протоколи за ст. 181 КУпАП складаються уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції (ст. 255 КУпАП). Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою ст. 181 КУпАП розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (ст. 221 КУпАП) за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 276 КУпАП). Справи про адміністративні правопорушення за ч. 4 ст. 181 КУпАП розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад (ст. 218 КУпАП) за місцем проживання порушника (ч. 5 ст. 276 КУпАП), або ж виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (ст. 219 КУпАП) за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 276 КУпАП). Такі справи розглядаються у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч. 1 ст. 277 КУПАП).

За участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, «наперсток» та інші) на гроші, речі та інші цінності передбачено адміністративне стягнення у вигляді попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої. За вчинення даного правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вказаних правопорушень, передбачено стягнення у вигляді штрафу в розмірі від семи до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої. За ворожіння у громадських місцях на особу може бути накладено стягнення у вигляді попередження або штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 301; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 26 27 28 29 303132 33 34 35 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!