Підстави, умови та порядок припинення права власності на земельну ділянку. 12 страница

⇐ ПредыдущаяСтр 23 из 29Следующая ⇒

Усуває названу колізію права новий Кодекс України про адміністративні проступки (проект), стаття 7 якого серед суб'єктів адміністративного проступку називає юридичних осіб і об'єднання громадян.

Необхідна ознака суб'єкта земельного правопорушення — його деліктоздатність, тобто можливість особи відповідати за свої діяння. Земельним правопорушенням визнається лише діяння особи, яка здатна усвідомлювати значення свого вчинку і керувати ним.

Суб'єктивна сторона земельного правопорушення характеризується обов'язковою наявністю вини, тобто психічним ставленням суб'єкта до вчиненого ним протиправного діяння та його шкідливих наслідків.

Усі земельні правопорушення залежно від конкретного виду об'єктів умовно поділяють на дві групи: власне земельні правопорушення та земельні правопорушення екологічної спрямованості.

Правопорушення першої групи порушують вимоги раціонального використання та охорони земель, законних прав та інтересів власників земельних ділянок і землекористувачів, у тому числі й орендарів. До них відносять: невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; самовільне зайняття земельних ділянок; знищення межових знаків; ухилення від державної реєстрації земельних ділянок і подання недостовірної інформації щодо них та деякі інші.

Серед цих правопорушень можна виділити земельні правопорушення майнового характеру (наприклад, самовільне зайняття земельних ділянок) та земельні правопорушення у сфері управління (наприклад, приховування від обліку і реєстрації та перекручування даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок).

До земельних правопорушень екологічної спрямованості належать такі порушення земельного законодавства, вчинення яких пов'язане з заподіянням шкоди землі. Вони є водночас і екологічними правопорушеннями, їх об'єктом виступає земля як невід'ємний елемент екосистеми. Такими правопорушеннями є: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднювання хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічування промисловими, побутовими та іншими відходами; невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту та ін.

Поділ порушень земельного законодавства можливий і за іншими ознаками. Так, враховуючи ступінь суспільної шкоди серед земельних правопорушень, розрізняють злочини і проступки. До злочинів відносять суспільно небезпечні діяння, за вчинення яких передбачено кримінальну відповідальність. Серед них: забруднення або псування земель (ст. 239 Кримінального кодексу України); безгосподарне використання земель (ст. 254 Кримінального кодексу України); порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 Кримінального кодексу України) та деякі інші.

Усі інші неправомірні дії (крім злочинів), які порушують земельний правопорядок, належать до проступків, які, у свою чергу, за галузевою належністю поділяються на: дисциплінарні, адміністративні та цивільно-правові.

90. Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.

Кримінально-правові та адміністративно-правові порушення земельного законодавства можуть відбуватися в процесі набуття та реалізації земельних прав, здійснення управлінських функцій щодо земельного фонду країни, використання земельних ділянок для господарської діяльності, охорони навколишнього природного середовища тощо. У зв'язку з цим кримінальну відповідальність за вчинені злочини та адміністративну відповідальність за допущені проступки слід розглядати як державне реагування на протиправні дії або бездіяльність у сфері земельних відносин з метою охорони земельного ладу та захисту встановленого правопорядку.

Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності за земельні правопорушення і має каральний характер. Вона настає за здійснення злочину, яким визнається винне суспільно небезпечне діяння, заборонене КК, під погрозою покарання. Для кримінальної відповідальності за порушення земельного законодавства притаманні наступні ознаки: обмеженість підстав виникнення, винятково особистий характер її застосування, особливий порядок притягнення особи до цього виду відповідальності.

Чинний КК передбачає покарання за наступні злочини у сфері земельних та пов'язаних з ними відносин: самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1)1, забруднення та псування земель (ст. 239), порушення правил охорони надр (ст. 240), порушення законодавства про захист рослин (ст. 247), проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253), безгосподарське використання земель (ст. 254) тощо.

На думку Б.В. Єрофеєва, усі склади злочинів, пов'язані із земельними відносинами, можуть бути поділені на 2 групи: спеціальні, об'єктами яких виступають тільки безпосередньо земельні відносини, і загальні, об'єктами яких, поряд з іншими суспільними відносинами, можуть бути і земельні відносини.

За іншою підставою класифікації зазначені злочини можуть бути поділені на 4 групи, а саме:

1) злочини, що зазіхають на право власності, право землекористування та управління земельними ресурсами;

2) злочини, що носять економічний характер;

3) злочини, що мають екологічний характер;

4) злочини, що пов'язані з тим, що зростає на землі1. Порівняння наведених 2 підстав класифікації кримінальних злочинів у сфері земельних та пов'язаних з ними відносин надає можливість більш повно уявити їх систему та співвідношення.

Спеціальні склади злочинів, що зазіхають на землю як на право власності, право землекористування та управління земельними ресурсами є порушення права власності на землю та права землекористування, а також перешкоджання управлінню земельними ресурсами. З внесенням змін до КК та введенням у його зміст ст. 197-1, до таких злочинів відносяться самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво, що у цілому відповідає сучасним потребам. їх загальним складом є самоправство (ст. 356 КК), посадові злочини, об'єктами яких є встановлений порядок використання й охорони земель та здійснення управління у цій сфері. Спеціальний склад таких злочинів полягає у тому, що вони посягають на землю як на об'єкт права власності, користування та інші права осіб на землю, а також та управління земельними ресурсами країни.

Об'єктом злочинів, що мають екологічний характер є земля як об'єкт екосистеми. Загальними складами таких злочинів є: порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК); неприйняття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237 КК); приховування чи перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238 КК); проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253 КК). Злочинами зі спеціальними складами є: забруднення та псування земель (ст. 239 КК); порушення правил охорони надр (ст. 240 КК); безгосподарське використання земель (ст. 254 КК).

Об'єктом злочинів, що мають економічний характер є земля як засіб господарювання. В них передбачені загальні склади — навмисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК), необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196 КК) тощо. Об'єктом злочинів, які пов'язані з тим, що зростає на землі, є знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК), незаконна порубка лісу (ст.246 КК), порушення законодавства про захист рослин (ст. 247 КК) та інші злочини, передбачені КК.

Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення є найбільш поширеним видом юридичної відповідальності. Вона також має каральний характер. Порушення щодо використання земель, псування земельних ділянок при проведенні будівельних та інших робіт, самовільна зміна режиму використання землі, неприйняття належних заходів для охорони земель заподіюють шкоду земельним ресурсам і слугують підставою для застосування заходів адміністративного впливу. У кінцевому результаті, ці та інші адміністративні правопорушення в галузі земельних відносин посягають на об'єкти права власності Українського народу.

Разом з цим, у ст. 7 КУпАП зазначено, що ні хто не може бути підданий заходу впливу, у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративна відповідальність застосовується за вчинення адміністративного правопорушення. Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені в КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером відповідно до закону не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: попередження; штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого такому громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); виправні роботи; адміністративний арешт. Законами України може бути передбачено й інші види адміністративних стягнень.

Наведені види адміністративних стягнень можуть застосовуватися як основні та додаткові. Так, згідно з ст. 25 КУпАП оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення. Інші адміністративні стягнення, зазначені в ч. 1 ст. 24 КУпАП можуть застосовуватись тільки як основні. При цьому, за одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення. Слід зазначити, що все ж основним видом адміністративного стягнення є адміністративний штраф, що накладається у встановленому порядку державними органами й органами місцевого самоврядування.

Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення покладається як на осіб, які вчинили проступки, не пов'язані з виконанням службових обов'язків, так і на посадових осіб. Це може мати місце, наприклад, при потраві посівів і насаджень сільськогосподарських підприємств, невжитті заходів щодо боротьби з бур'янами тощо. Посадові особи підприємств несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку й умов землекористування (невжиття заходів для охорони ґрунтів від ерозії, використання земельних ділянок не за їх цільовим призначенням, порушення затверджених проектів землеустрою тощо), а також за порушення вимог щодо раціонального використання земель (забруднення земель виробничими відходами, стічними водами, несвоєчасне повернення займаних угідь тощо). Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням встановлених правил та інших вимог, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Якщо посадова особа вчинила проступок, не пов'язаний з виконанням своїх службових обов'язків, вона несе відповідальність як громадянин.

Протиправний характер адміністративного проступку випливає з факту його заборони законом, зокрема земельним законодавством. Якщо особа притягується до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства, мають бути встановлені протиправність її дій чи бездіяльності та наявність вини. КУпАП містить перелік обставин, які виключають можливість застосування адміністративної відповідальності (ст.ст. 17— 20), а також обставин, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність (ст.ст. 34, 35).

Адміністративна відповідальність за порушення вимог земельного законодавства передбачена в гл. 7 КУпАП, присвяченій адміністративним правопорушенням в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури. Проте види порушень земельного законодавства у цій главі різнопланові і певною мірою складні за своїм змістом. Тому, на думку окремих дослідників, залежно від їх складу всі земельні правопорушення можна поділити на 2 групи: на власне земельні правопорушення та на земельні правопорушення екологічної спрямованості. При цьому, власне земельні правопорушення у свою чергу можна поділити на земельні правопорушення майнового характеру і земельні порушення у сфері управління.

До земельних правопорушень екологічної спрямованості можна віднести такі з них, коли їх об'єктом є земля як природний об'єкт, тобто вчинене правопорушення пов'язано із заподіянням шкоди землі. Зазначену групу земельних правопорушень у КУпАП визначають такі склади як: псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52), порушення правил використання земель (ст. 53) тощо. До земельних правопорушень майнового характеру можуть бути віднесені такі адміністративні проступки, як самовільне заняття земельної ділянки (ст. 53-1), порушення строків повернення тимчасово займаних земель або не приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54) тощо. До земельних правопорушень у сфері управління відносяться склади правопорушень стосовно приховування або перекручення даних державного земельного кадастру (ст. 53-2), самовільне відхилення від проектів землеустрою (ст. 55).

Такий поділ має умовний характер оскільки, наприклад, такі правопорушення, як несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель чи неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, мають ознаки складу, який не тільки характеризується екологічною спрямованістю, а й є правопорушенням майнового характеру. Мета вказаної вимоги полягає у забезпеченні адміністративно-правовими засобами порядку тимчасового користування землями, запобігання заподіянню економічного збитку власникам і землекористувачам і екологічної шкоди землям як компоненту навколишнього середовища. Сфера застосування цієї норми охоплює діяльність різних суб'єктів права, які одержали земельну ділянку у тимчасове користування для проведення розвідувальних, дослідницьких робіт чи інших потреб.

У ст. 52 КУпАП передбачено склад адміністративного правопорушення, що полягає у псуванні та забрудненні сільськогосподарських та інших земель. У зазначеній нормі містяться 3 самостійних склади правопорушень, а саме: псування сільськогосподарських та інших земель; забруднення земель хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими й іншими відходами; неприйняття заходів для боротьби з бур'янами.

Псування земель може бути здійснене шляхом механічного впливу на них, наприклад, у результаті зняття родючого шару Ґрунту при будівництві, прокладанні доріг, невиконання заходів щодо рекультивації земель, під час риття канав, проїзді важкого транспорту, що викликає ушкодження родючого шару ґрунту і його структури. Забруднення земель становить погіршення якості земель в результаті антропогенної діяльності, у тому числі позбавлення родючого шару, збільшенням вмісту хімічних речовин чи рівня радіації порівняно з їх показниками, які існували раніше. Це правопорушення полягає у безгосподарному використанні земель, внаслідок якого відбувається виснаження, перезволоження, заболочування, переущільнення ґрунтів і у остаточному підсумку — втрата такої їх властивості як родючість.

У зв'язку з набуттям чинності Законом "Про державний контроль за використанням та охороною земель" законодавчо визначеними стали такі поняття як охорона земель, псування земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель тощо. Зокрема, відповідно до ст. 1 цього Закону, під псуванням земель розуміється порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Однак в структурі КУпАП не передбачається псування і знищення родючого шару ґрунту як самостійного складу адміністративного проступку. Тому залежно від того, в результаті чого сталося таке псування чи знищення, розглянуте земельне правопорушення має кваліфікуватися або за ст. 52 (якщо це сталося внаслідок забруднення), за ст. 53 (якщо настання негативного результату зумовлено порушенням правил використання земель, не пов'язаним з їх забрудненням) або за ст. 53-3 (якщо псування чи ушкодження родючого шару ґрунту є результатом порушення правил його зняття, збереження і нанесення). Як правило, псування і знищення родючого шару ґрунту настає у результаті часткового або повного руйнування ґрунтового покриву, що характеризується погіршенням його фізичного і біологічного стану, а також зниженням (втратою) родючості, внаслідок чого використання земельної ділянки стає неможливим або викликає введення спеціальних обмежень, включаючи консервацію земель з метою проведення заходів, спрямованих на відновлення родючості ґрунтів.

У ст. 53 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд та захисних лісонасаджень. Наведена норма містить по меншій мірі 4 самостійних склади правопорушень.

Перший з таких складів правопорушень — використання земель не за їх цільовим призначенням, тобто використання земельних ділянок не згідно з тими цілями, задля досягнення яких вони надані. Це може діставати вияв у зміні режиму земель, цілей їх надання, зафіксованих у відповідних рішеннях у тому разі, коли, наприклад, замість виробництва сільськогосподарської продукції зводяться й експлуатуються промислові об'єкти.

Другий склад правопорушення — невиконання природоохоронного режиму використання земель — це таке їх використання, що дістає вияв у невиконанні обов'язкових заходів щодо поліпшення якості земель та охорони ґрунтів від вітрової та водної ерозії й інших процесів, що погіршують стан ґрунтів. Невиконання природоохоронного режиму полягає у бездіяльності, тобто у не вчиненні дій та операцій агротехнічного, меліоративного, гідротехнічного й іншого характеру, спрямованих на поліпшення стану і підвищення якості ґрунтів, а також у таких діях, за яких відповідні заходи здійснюються, але з порушенням строків, технологій та інших вимог, що не дають очікуваних або необхідних результатів.

Третім складом правопорушення є розміщення, проектування, будівництво та введення у дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель. Під таким правопорушенням згідно із ст. 1 Закону "Про державний контроль за використанням та охороною земель" розуміється проектування, розміщення, будівництво та введення у дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель, — добування корисних копалин, будівництво очисних споруд, меліоративних систем та інших об'єктів з порушеннями вимог земельного законодавства, затвердженої документації із землеустрою, що призводять до ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування і забруднення земель, засмічення відходами та інших негативних процесів на земельній ділянці, а також на суміжних земельних ділянках, що викликає необхідність встановлення обмежень (обтяжень) використання цих земель.

Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 111; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 18 19 20 21 222324 25 26 27 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!