Підготовку до виїзного заняття рекомендується проводити в такий послідовності:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ
Кафедра «Маркетинг»
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОРАДЧОЇ (ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ) ДІЯЛЬНОСТІ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
для студентів ОКР «Спеціаліст» спеціальності 8.050107
«Економіка підприємства» денної форми навчання
Мелітополь, 2016
УДК 658.8 (075.8)
ББК 65.290-2
Організація дорадчої (інформаційно-консультаційної) діяльності. Методичні вказівки до семінарських і практичних занять для студентів ОКР «спеціаліст» спеціальності 8.050107 «Економіка підприємства» денної форми навчання - Таврійський державний агротехнологічний університет, 2016. - 40 с.
Розробник: к.е.н., професор кафедри маркетингу Лобанов М.І.,
Рецензенти: професор, д.е.н. Синяєва Л.В.
доцент, к.е.н., Грицаєнко Г.І.
Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри « » 2016р., протокол № . Затверджено методичною комісією факультету економіки та бізнесу « » 2016 р., протокол №
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………….……...….4
Семінарське заняття 1. Поняття, мета і завдання дорадчої (інформаційно– консультаційної) діяльності. Методи діяльності дорадчих служб…………...6
Семінарське заняття 2. Основні моделі організації інформаційно-консультаційної служби…………………………………………………………7
|
|
|
Семінарське заняття 3. Підготовка та проведення дорадчою службою семінарів, виїзних занять…………………………...…………………………….9
Семінарське заняття 4. Інформаційне забезпечення дорадчої діяльності….23
Семінарське заняття 5. Процес консультування. Методи обґрунтування управлінських рішень …………………………………………………………....31
Список літератури………………………………………………………...….....40
Вступ
Перехід до ринкових відносин потребує трансформації власності, земельних відносин, форм господарювання. Зростає кількість малих товаровиробників не кожний з них має достатні професійні правові і економічні знання у сфері виробництва. Допомогти сільськогосподарським товаровиробникам в ефективному веденні виробництва допоможе інформаційно-консультаційна діяльність.
В умовах сучасної трансформації механізмів управління в механізми господарювання виникає необхідність у нових підходах до інформаційного обслуговування товаровиробників.
Мета курсу – ознайомити студентів з основами інформаційно-консультаційного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників, розкрити сутність принципів та методів дорадчої діяльності.
|
|
|
Предмет курсу – принципи організації дорадчої служби, підходи до забезпечення ефективного інформаційно-консультаційного обслуговування, методи інформаційно-консультаційної діяльності.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен:
знати: методологічні підходи до побудови інформаційно-консультаційних служб, функції управління ІКС та методи контролю їх виконання, форми та методи інформаційної діяльності, критерії оцінки інформаційної роботи, особливості управлінського консультування в інформаційно-консультаційній діяльності служб, етапи процесу управлінського консультування та результати їх реалізації.
вміти: використовувати знання з управління та організації дорадчих служб в практичній діяльності, користуватися понятійним апаратом предмету при подальшому вивченні професійно орієнтованих економічних дисциплін, аналізувати ознаки кожної з моделей організації інформаційно-консультаційних служб, чітко визначати функції структурних підрозділів ІКС, розрахувати вартість інформаційно - консультаційних послуг, оцінювати ефективність різних методів інформаційної роботи, сприяти поширенню знань, основних положень теорії і принципів консультаційної діяльності серед населення в умовах функціонування соціально орієнтованої ринкової економіки.
|
|
|
Розроблені практичні заняття з дисципліни “Організація дорадчої (інформаційно-консультаційної) діяльності” для студентів факультету економіки та бізнесу ОКР «магістр» спеціальності 8.050108 -“Маркетинг” денної форми навчання побудовані на існуючій законодавчій базі. Велике значення приділяється самостійній та індивідуальній роботі – що сприятиме формуванню у майбутніх спеціалістів ініціативи, діловитості, новаторського мислення. Методичні вказівки допоможуть студентам в підготовці до практичних, семінарських занять, у виконанні індивідуальних занять з дисципліни.
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ
| Теми | Кількість годин, відведених на: | |||
| лекції | семінарські та практичні | самостійну | індивідуальну | |
| Змістовий модуль 1. | ||||
| Тема 1. Поняття, мета і завдання інформаційно – консультаційної (дорадчої) діяльності. Методи діяльності дорадчих служб | 2 | 2 | 4 |
|
| Тема 2. Створення дорадчої служби | - | - | 4 | |
| Тема 3. Основні моделі організації інформаційно-консультаційної служби. | 2 | 2 | ||
| Тема 4. Підготовка та проведення дорадчою службою семінарів, виїзних занять | - | 2 | ||
| Тема 5. Інформаційні послуги та інформаційне забезпечення дорадчої діяльності. | 2 | 2 | ||
| Тема 6.Процес консульту-вання. Методи обґрунтування управлінських рішень | 2 | 2 | 6 | |
| Тема 7.Дорадча діяльність в ринково-орієнтованої системі розповсюдження знань та інформації. | 2 | - | 4 | |
| Тема 8.Ринок інформаційно–консультаційних (дорадчих) послуг | 2 | - | 4 | |
| Всього годин | 12 | 10 | 24 | 6 |
|
|
|
Семінарське заняття № 1
Тема: Поняття, мета і завдання дорадчої (інформаційно – консультаційної) діяльності. Методи діяльності дорадчих служб.
(2 год.)
Мета: Вивчити сутність, мету та завдання інформаційно-консультаційної діяльності, методи роботи сільськогосподарських дорадчих служб.
У результаті вивчення теми студент повинен:
знати: сутність категорії «інформаційно-консультаційна (дорадча) діяльність»; завдання дорадчої діяльності; методи діяльності дорадчих служб.
вміти: застосовувати на практиці теоретичні знання.
План заняття:
1. Поняття інформаційно – консультаційної діяльності в аграрному секторі економіки.
2. Мета інформаційно – консультаційної діяльності.
3. Завдання дорадчої діяльності.
4. Законодавчі документи України про сільськогосподарську дорадчу діяльність.
5. Методи роботи сільськогосподарської дорадчої служби.
Основні терміни та поняття:
Інформаційно-консультаційна діяльність, мета інформаційно-консультаційної діяльності, завдання інформаційно-консультаційної діяльності, методи роботи сільськогосподарської дорадчої служби.
Основні положення
Сільськогосподарська дорадча діяльність – сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення у підвищенні рівня знань та удосконаленні практичних навичок прибуткового господарювання, поліпшення добробуту та розвиток сфери села.
Головною метою діяльності сільськогосподарських дорадчих служб є поширення та впровадження у виробництво сучасних досягнень науки, техніки і технології, надання сільськогосподарським товаровиробникам і сільському населенню дорадчих послуг з питань менеджменту, маркетингу, застосування сучасних технологій та розвитку соціальної сфери села, підвищення рівня знань та вдосконалення практичних навичок прибуткового господарювання сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення.
Система агроконсалтингової діяльності складається з таких чотирьох підсистем: інформаційно-довідкової, консультаційної, інноваційної, навчальної.
Сільськогосподарський дорадник – фізична особа, яка на професійній основі провадить сільськогосподарську дорадчу діяльність, має відповідну кваліфікацію та пройшла атестацію відповідно до цього Закону.
Сільськогосподарська дорадча служба – юридична особа, незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює сільськогосподарську дорадчу діяльність і внесена до Державного реєстру сільськогосподарських дорадчих служб відповідно до цього Закону.
Самостійна робота
· Підготувати питання, винесене на самопідготовку.
· Виконати реферат.
Рекомендована література:
Основна:[1, с.8-27; 7, с. 145-174; 8, с.11-35]
Питання для самоперевірки:
1. Види дорадчої діяльності?
2. Принципи формування системи с-г дорадництва?
3. Напрями дорадчої діяльності?
4. Сформулюйте основні завдання дорадчої діяльності.
5. Дайте визначення сільськогосподарської дорадчої діяльності.
6. Система та підсистеми дорадчої діяльності
7. Правові ознаки дорадчої діяльності ( вид, структура, зміст, мета, фінансування, с-г дорадча служба, с-г дорадчі та експерт- дорадник)
8. Основні підходи до здійснення дорадчої діяльності..
Семінарське заняття № 2
Тема: Основні моделі організації інформаційно-консультаційної служби
(2 год.)
Мета: Перевірити знання студентів щодо засвоєння основних моделей організації дорадчих служб; визначення переваг і недоліків кожної з них.
У результаті вивчення теми студент повинен:
знати: існуючі моделі організації дорадчих служб, переваги та недоліки кожної моделі, моделі організації аграрних дорадчих служб деяких країн Європи та США та України.
вміти: розрізняти на практиці основні моделі організації дорадчих служб; аналізувати кожну існуючу модель організації дорадчих служб.
План заняття
1. Методичні підходи до побудови інформаційно – консультаційних служб.
2. Консалтингове формування у рамках міністерства і департаментів сільського господарства.
3. Університетська модель інформаційно – консультаційної служби.
4. Консалтингове формуання на базі об'єднань сільськогосподарських товаровиробників.
5. Консультаційні служби в складі комерційних фірм.
6. Приватні консультаційні служби.
7. Змішана модель інформаційно – консультаційних служб (на прикладі Запорізької області).
Основні терміни та поняття:
Консалтингове формування у рамках міністерства, університетська модель, консалтингове формування на базі об'єднань товаровиробників і фермерських організацій, консультаційні служби в складі комерційних фірм, приватні консультаційні служби, змішана модель.
Основні положення:
Основні переваги консалтингового формування у рамках міністерства і обласних управлінь сільського господарства:
1. Вона має великі можливості впливати на формування політики держави в аграрному і соціальному секторах економіки;
2. При формуванні консалтингового формування в органах управління використовується вже існуюча матеріально-технічна база, а також кваліфіковані і досвідчені кадри державних адміністративних формувань.
З іншого боку, дана модель не позбавлена і серйозних недоліків:
1. Втручання служби в політику може вступати в протиріччя з одним з основних принципів консалтингового формування, відповідно до якого консультаційну службу не можна використовувати в політичних цілях;
2. Виконання чиновниками функцій консультантів часто наштовхується на перешкоди, пов'язані з відношенням до них клієнтів;
3. Зв'язку адміністрації з іншими учасниками процесу консультаційного обслуговування сільських товаровиробників носять вертикальний характер.
Основні аргументи на користь університетської моделі:
1. При формуванні й організації функціонування інформаційно-консультаційної служби використовується потужна матеріально-технічна й учбово-методична база університетів; досвід і висока кваліфікація професорсько-викладацького і наукового персоналу факультетів, кафедр і лабораторій різного профілю;
2. Широкі зв'язки “land-grant” університетів із науковими, адміністративними, комерційними й іншими організаціями;
3. Довіра товаровиробників до консультантів, викладачів і фахівців служб.
Явними перевагами консалтингове формування на базі об'єднань товаровиробників і фермерських організацій є:
1. служба формується й управляється безпосередніми користувачами, що гарантує великий ступінь мотивації забезпечення високої якості наданих консультаційних послуг;
2. співробітники консалтингового формування при такій організаційній структурі більше орієнтуються на дійсні проблеми товаровиробників;
3. об'єднання й організації товаровиробників надають гарні можливості для використання індивідуальних і групових методів роботи консалтингового формування;
4. служба пропонує консультації практично з усіх видів діяльності сільськогосподарських підприємств.
Консультаційні служби в рамках комерційних фірм та приватні консультаційні служби є широко поширеними у світі моделями організації консалтингового формування. Змішана модель нводиться наприкладі Запорізької області.
Самостійна робота:
· Підготувати питання, винесене на самопідготовку.
· Виконати реферат.
Рекомендована література
Основна: [3, с.58-75; 9, с.61-82].
Питання для самоперевірки:
1. Основні моделі інформаційно-консультаційних служб?
2.Переваги і недоліки консультаційних служб, сформованих при міністерствах?
3.Переваги і недоліки університетських консультаційних служб?
4.Переваги і недоліки консультаційних служб, сформованих на базі обєднань сільхозвиробників?
5.Переваги і недоліки консультаційних служб, сформованих у складі комерційних фірм?
6.Переваги і недоліки консультаційних служб, сформованих приватних консультантів?
8. Особливості змішаної моделі інформаційно – консультаційної служби.
Семінарське заняття № 3
Тема:Підготовка та проведення дорадчою службою семінарів, виїзних занять
(2 год.)
Мета: ознайомитися з діяльністю аграрної дорадчої служби та провести розробку виїзного семінару зі складанням плану–графіку підготовки виїзного заняття та розрахунком кошторису.
У результаті вивчення теми студент повинен:
знати: категорії «семінар», «виїзне заняття», «план-графік», «кошторис»; порядок проведення семінарів; сучасні методи проведення навчання для дорослих; механізми взаємодії організаторів семінару з слухачами.
вміти: організовувати та проводить навчальні заходи,розробляти план-графік проведення семінару; розраховувати кошторис проведення семінару, використовувати сучасні методи навчання.
План заняття:
1. Мета семінару та його зміст.
2. Основні задачі організаторів семінару.
3. Послідовність підготовки до виїзного заняття.
4. План-графік підготовки та проведення виїзного заняття.
5. Кошторис проведення семінару.
Основні терміни та поняття:
Семінар, тренінг, виїзне заняття, день поля, організатор семінару, план-графік, кошторис.
Основні положення:
Семінари-тренінги - це офіційні заходи, які проводяться із зацікавленими групами людей для обговорення та навчання з певної проблеми. На таких семінарах відбувається взаємодія між учасниками, які діляться своїм досвідом та знайденими рішеннями. Семінари можуть тривати від 1 дня і до двох тижнів залежно від теми вивчення. Для семінарів-тренінгів треба розробляти розклад роботи. Їх треба проводити у зручний для відвідувачів час (для фермерів, наприклад, це рання весна або пізня осінь). Попит на проведення семінару-тренінгу визначається завдяки успішно поданій рекламі. Семінари-тренінги надають можливість залучати провідних фахівців для їх проведення та використовувати інтерактивні методи для того, щоб навчання пройшло найбільш продуктивніше. Після закінчення семінару-тренінгу відбувається його оцінка з метою подальшого покращення роботи в цьому напрямку. В результаті роботи семінару-тренінгу можуть бути видані сертифікати/ посвідчення ( залежно від умов навчання). Під час проведення семінару-тренінгу можуть бути проведені презентації зацікавлених фірм - спонсорів.
Метод "дзижчання"
Студенти поділяються на невеликі підгрупи - 2-4 чоловіки. Кожна маленька група отримує завдання - розробити кошторис конкретного семінару-тренінгу.
Суть методу "дзижчання". Це техніка спільного отримання поглядів, ідей, знань про предмет, для того, щоб взнати нову інформацію або вирішити проблему. Такий метод ефективний для невеликої групи (не більше 2 - 4 осіб). Він дає можливість кожному члену групи висказати свої погляди з предмету обговорення. При такому підході кожен із слухачів робить свій вклад у загальне обговорення. Всі члени групи подають свої ідеї. Такий метод не використовується як самостійний , а відіграє підтримуючу роль в співвідношенні з іншим методом - наприклад, "ділова гра".
Метод "ділова гра".
Студенти продовжують працювати в маленьких групах з поставленим завданням.
Суть методу "ділова гра". Він дозволяє моделювати різні виробничі ситуації для вирішення певної практичної проблеми. Основними кроками цього методу є: 1) визначення проблеми; 2) виявлення ситуації; 3) визначення ролей, що треба буде грати; 4) програвання дій; 5) обговорення та аналіз результатів.
Кожна підгрупа в процесі обговорення виконує поставлене завдання.
Ролі розподіляються: бухгалтер, тренер семінару та менеджер. Бухгалтер відповідає за розрахунки по кошторису семінару (див. програмне забезпечення). Менеджер відповідає за рекламу, за організацію та проведення семінару, за слухачів. Тренер семінару відповідає за лекторів та програму проведення семінару.
Така "ділова гра" сприяє залученню учасників у процес обговорення, спонукає до коментарів всіх, навіть тих, хто менше за всіх виступав. Конфліктні ситуації", що виникають у процесі обговорення сприяють кращому засвоєнню поставленої задачі.
Практичне завдання №1:
"Підготовка та проведення польового дня (семінару)”, "Ознайомлення з діяльністю Мелітопольської аграрної дорадчої служби"
Ціль роботи: ознайомитися з діяльністю Мелітопольської аграрної дорадчої служби та провести польовий день (семінар) в виробничому кооперативі ”Вимпел”; скласти план – графік підготовки виїзного заняття.
Методичні рекомендації
Підготовка семінару пов'язана з виконанням взаємопов'язаних задач, що повинні бути виконані у визначеній послідовності.
Підготовча стадія починається з оголошення мети семінару, визначення його задач, цільової аудиторії, на яку буде розрахований даний семінар і яка повинна одержати від семінару найбільшу користь. До підготовчих заходів також відносяться: визначення змісту семінару, підбір запрошуваних лекторів-викладачів і фахівців, розробка бюджету семінару, розробка системи оцінки семінару. Підготовча стадія вважається завершеною, коли семінар готовий для реалізації. Прийняття рішення про організацію і проведення семінару повинно підтверджуватись потребою в навчанні певної групи товаровиробників чи співробітників ІКС. Аргументи, що обумовлюють необхідність проведення семінару повинні бути чіткими. На їхній основі і формулюється мета і задачі семінару, здійснюється вибір цільової групи.
Цільова аудиторія повинна дійсно відчувати необхідність в одержанні знань, пропонованих на семінарі для того, щоб підвищити свій професійний рівень. Майбутня група повинна бути чітко визначена в таких параметрах як вихідний рівень кваліфікації, вік, службове положення, стаж роботи, досвід та ін.
Після розроблення задач і визначення цільової аудиторії переходять до складання бюджету семінару, розробки його змісту і складання розкладу семінару. При цьому необхідно визначити найефективніші методи навчання, за допомогою яких можна здійснити процес передачі знань і формування навичок у рамках конкретного семінару, а також співвідношення між теоретичним змістом і практичною частиною. Коли будуть пройдені всі підготовчі етапи, можна зробити оголошення про майбутнє проведення семінару. З цією метою складається інформаційний лист. У ньому, як правило, міститься загальна (технічна й адміністративна) інформація про семінар, а також його назва, конкретний зміст, розклад занять, характеристика цільової аудиторії, вимога, пропоновані до майбутніх слухачів, розмір і характер оплати і вказівка термінів для надання кандидатур на участь у семінарі. Тут же додаються стандартні форми реєстраційного листка (для надання кандидата на навчання від організації) і особистого листка-характеристики кандидата, у який повинні бути відзначені кваліфікація кандидата, його досвід роботи і очікування, пов'язані з семінаром.
Після цього організатори семінару повинні проінформувати організації про результати остаточного добору кандидатів. Разом з підтвердженням зарахування кандидата в учасники семінару в організацію направляється прохання, щоб вона з самий короткий термін підтвердила можливість участі в семінарі свого співробітника. Після узгодження підбору педагогічного складу організаторам семінару необхідно зв'язатися з кожним з них, щоб одержати інформацію про ступінь їхньої зацікавленості в даному заході і можливості прийняти в ньому участь. Рекомендується провести особисту зустріч з кожним наміченим викладачем, щоб докладно обговорити зміст матеріалу, деякі вимоги і рекомендації та вирішити адміністративні питання: оплата праці, покриття транспортних витрат.
До основних задач організаторів семінару, які забезпечують постійний контроль і підтримку високого рівня навчання відносяться такі: пояснення учасникам на відкритті семінару цілей навчання, опис основного змісту навчальних заходів, характеру майбутньої практичної роботи й очікувані дії учасників у рамках семінару; періодична присутність будь-кого з організаторів на заняттях для стимулювання обміну досвідом між учасниками, відповіді на питання, що стосуються навчального матеріалу, а також контроль за засвоєнням матеріалу підведення проміжних підсумків у кінці кожного навчального дня, оцінка якості викладання та якості роздавальних матеріалів проведення коротких нарад з учасниками семінару для визначення якості засвоєння навчального матеріалу й обговорення виниклих проблем; забезпечення викладачів інформацією, що стосується характеристики групи й обговорення поточних змін у програмі; організація робочих підгруп всередині великої навчальної групи. Одна з головних цілей будь-якого навчального заходу полягає в оцінці результатів його проведення. Це дозволяє з'ясувати, чи були досягнуті поставлені цілі та які висновки зроблені в результаті проведення навчання. Ці результати виявляються особливо корисними при підготовці майбутніх навчальних заходів.
Оцінка викладачів проводиться з метою одержання думки слухачів про якість проведення конкретним викладачем кожного конкретного навчального заняття. Оцінка проводиться за чотирма основними критеріями: відповідність змісту заняття заявленій тематиці, якість викладення матеріалу, якість наочних засобів навчання і роздавальних матеріалів, оцінка заняття з точки зору одержання нових знань.
Оцінка семінару дозволяє одержати думку слухачів про якість організації і проведення семінару в цілому.
Підготовку до виїзного заняття рекомендується проводити в такий послідовності:
1 - уточнення призначення виїзного заняття в структурі навчальної програми і/чи семінару з урахуванням числа і характеру учасників;
2 - розробка зразкового сценарію виїзного заняття та його узгодження з іншими заходами, проведеними в рамках семінару; вибір дати виїзного заняття;
3 - розробка приблизного бюджету виїзного заняття і перевірка фінансових можливостей для реалізації запропонованого сценарію; пошук прийнятного варіанта, якщо фінансові й інші ресурси не дозволяють цілком здійснити задумане;
4 - узгодження дати, сценарію і бюджету виїзного заняття з підприємством, де воно повинно проходити; пошук компромісних рішень;
5-оформлення необхідних документів (угод), одержання офіційних підтверджень з боку приймаючого підприємства (якщо усних домовленостей недостатньо).
Ці підготовчі роботи необхідно виконувати паралельно з іншими заходами щодо підготовки семінару і розробкою його програми. Крім того, важливо не упустити наступних моментів, які стосуються програми самого виїзного заняття:
1 - складання розкладу дня, відведеного для виїзного заняття (час і місце збору учасників; маршрут і час у дорозі; розклад зустрічей з керівництвом і фахівцями господарства; маршрути переміщень по об'єктах на території господарства і час на огляд об'єктів; час на роботу з документами; час на харчування учасників; інші моменти);
2 - перелік і способи збору необхідних даних (усна розповідь, ксерокопіювання матеріалів, вибір даних з документів, копіювання використовуваних у господарстві баз даних на дискети тощо); організатори семінару і виїзного заняття повинні заздалегідь погодити з керівництвом і фахівцями господарства перелік даних, які учасники семінару повинні одержати на місці; при цьому варто подбати про збереження комерційної таємниці і не запитувати ті дані, що не підлягають розголошенню;
3- посади і прізвища представників господарства, що будуть подавати Інформацію і супроводжувати учасників виїзного заняття по території господарства; ці дані бажано приготувати і роздати учасникам до моменту відправлення на виїзне заняття разом із програмою самого заняття; учасники повинні чітко уявляти собі весь маршрут поїздки і статус тих працівників господарства, з якими їм потрібно буде розмовляти; приклад подібних роздавальних матеріалів.
У табл. 2.1 наведений приклад розкладу дня виїзного заняття, який після узгодження з керівництвом господарства повинен бути доведений до відома всіх зацікавлених осіб, а також включений у пам'ятку учаснику виїзного заняття.
Таблиця 2.1
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 76; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!