ПРАВОПИС ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ДІЄСЛІВ
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
| Особ а | Однина | Множина | ||
| І дієвідміна | II дієвідміна | І дієвідміна | II дієвідміна | |
| 1-ша | -У,-н> ід-у, сі-ю | -у,-ю крич-у, сто-ю | -емо (-ем), -смо (-см) ід-емо, сі-ємо | -имо (-им), -їмо (-їм) крич-имо, сто-їмо |
| 2-га | -еш, -сш ід-еш, сі-еш | -иш, -їш крич-иш, сто-їш | -ете, -єте ід-ете, сі-єте | -ите, -їте крич-ите, сто-їте |
| 3-тя | -е,-с ід-е, сі-є | -ить, -їть крич-ить, сто-їть | -уть, -ють ід-уть, сі-ють | -ать, -ять крич-ать, сто-ять |
| Написання разом, через дефіс та окремо неозначених займенників |
| 1. Разом пишуться неозначені займенники з префіксами де-, аби- і суфіксом -сь: дехто, деяка, щось, комусь, абикого, абихто. 2. Через дефіс пишуться в неозначених займенниках префікси казна-, хтозна-, будь- і суфікс -небудь: казна-хто, хтозна-кого, будь-який, чий-небудь. |
Примітка. У дієсловах обох дієвідмін можуть відбуватися чергування кінцевих приголосних звуків дієслівних основ:
[г] — [ж]: могти — можу, [ст] — [щ] (шч): пестити — пещу,
[к] — [ч]: плакати — плачу, плачеш; [зд] — [ждж]: їздити — їжджу,
[х] — [ш]: дихати — дишу, [б] — [бл]: вабити — ваблю;
[д] — [дж]: водити — воджу, [в] — [вл]: ловити — ловлю;
[т] — [ч]: світити — свічу, [м] — [мл]: ломити — ломлю;
[з] — [ж]: латати —лажу, [п] — [пл]: топити — топлю;
[с] — [ш]: косити — кошу; [ф] — [фл]: графити — графлю
415
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ
|
|
|
Особа | Доконаний вид | Недоконаний вид | ||
| Число | ||||
| Проста форма | Складна форма | Складена форма | ||
| Одни- | 1-ша | знайду, | шукатиму, | буду шукати, |
| на | посолю | солитиму | солити | |
| 2-га | знайдеш, | шукатимеш, | будеш шукати. | |
| посолиш | солитимеш | солити | ||
| 3-тя | знайде, | шукатиме, | буде шукати, | |
| посолить | солитиме | солити | ||
| Мно- | 1-ша | знайдемо, | шукатимемо, | будемо шукати, |
| жина | посолимо | солитимемо | солити | |
| 2-га | знайдете. | шукатимете, | будете шукати, | |
| посолите | солитимете | солити | ||
| 3-тя | знайдуть, | шукатимуть, | будуть шукати, | |
| посолять | солитимуть | солити | ||
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
| Особа | Однина | |||
| 2-га | говор >я | сті >* | ріж сип | сяд |
| стереж | гра | стан | ||
| 3-тя | хай (нехай) | хай (нехай) | хай (нехай) | хай (нехай) |
| говорить, | стоїть, грає | ріже, сипе | сяде, стане | |
| стереже | ||||
| Множина | ||||
| 1-ша | говор /їмо | стій /мо | ріж /МО | сядь /МО |
| стереж | грай | сип | стань | |
| 2-га | говор /ІТЬ | стій /ТЕ | ріж /ТЕ | сядь /ТЕ |
| стереж: | грай | сип | стань | |
| 3-тя | хай (нехай) | хай (нехай) | хай (нехай) | хай (нехай) |
| говорять, | стоять, | ріжуть, | сядуть, | |
| стережуть | грають | сиплять | стануть | |
|
|
|
| Разом пишуться |
| 1. Прислівники, утворені поєднанням прийменників з повнозначними частинами мови: надвечір, вручну, вгорі, злегка, вдвічі, внічию. |
| 2. Прислівники, утворені складанням основ: повсякчас, праворуч, привселюдно, босоніж, мимохідь. |
| 3. Прислівники, утворені за допомогою часток аби-, ані-, де-, чи-., що-, як-: абикуди, аніскілечки, деколи, щодня, якнайкраще |
| Окремо пишуться |
| 1. Прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменниками (без, в, до, з, на, під, по): без упину, без відома, без жалю, в міру, в разі, уві сні, до вподоби, до діла, до краю, з розгону, з переляку, на віку, на зло, під силу, по правді, по можливості. |
| 2. Прислівникові сполучення, утворені поєднанням іменника, числівника, займенника в називному відмінку з іменником, числівником, займенником в орудному відмінку: кінець кінцем, одним одна, сама самотою. |
| 3, Прислівникові сполучення, в яких повторюються основи, розділені прийменниками: рік у рік, разу раз, з боку на бік, день за днем, з року в рік |
| Через дефіс пишуться |
| 1. Прислівники, утворені повторенням того самого слова або споріднених слів: давно-давно, далеко-далеко, зроду-віку. |
| 2. Прислівники, утворені поєднанням прийменника-префікса по-і прикметника чи займенника на -ому, -ему (-ему), -ки: по-родинному, по-батьківськи. |
| 3, Прислівники, утворені з допомогою часток будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна-, -по, -то, -от, -таки: будь-коли, де-небудь, казна-де, тільки-но, якось-то, як-от. |
| 4. Прислівники, в яких повторювані основи розділені прийменниками та частками: всього-на-всього, де-не-де, коли-не-коли, будь-що-будь, пліч-о-пліч, |
| 5. Прислівники, утворені прийменником-префіксом по- та порядковим числівником: по-перше, по-друге, по-третє |
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
|
|
|
ПРАВОПИС ЧАСТОК
| Разом пишуться |
| 1. Складні прийменники, утворені з двох простих: поміж, поперед, напроти, попід, поза, ~заІ>ля. 2. Похідні прийменники, утворені від прислівників та іменників: навкруги, внаслідок, напередодні |
| Окремо пишуться |
| Складені прийменники: незалежно від, під час, незважаючи на, слідом за, поряд з, згідно з |
| Через дефіс пишуться |
| Складні прийменники, першою частиною яких є з, із: з-під, із-за, з-поміж, з-над |
ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
|
|
|
| Разом пишуться | ||
| Складні сполучники, зате, начебто, отож нібито, тобто, неначе | утворені від інших ніж, якщо, якби, | частин мови: адже, мовбито, неначебто, |
| Окремо пишуться | ||
| Складені сполучники: незважаючи на те що | так що, через те що, замість того щоб, дарма що, після того як, в міру того як | |
Примітка. Сполучники проте, зате, притому, причому, тож, теж, щоб, якби, якщо, які пишуться разом, слід відрізняти від однозвучного поєднання повнозначного слова з часткою або прийменником: 1. Якби я турбувавсь завжди про себе, вже б онімів давно від самоти (Павл.). 2. Як би йому, Данилові, хотілося зараз із веслам у руці сісти у свій вербовий човен (Стельм.).
| Разом пишуться |
| 1. Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови: абиде, анітрохи, деколи, чимало, щодня, якщо, колись, будуватись (ся). |
| 2. Частки би (б), же (ж), то, що в складі сполучників: якби, нібито, немовбито, щодо |
| Окремо пишуться |
| 1. Частки, якщо вони виконують підсилювально-видільну або формотворчу функцію (творять форми наказового (хай, нехай) і умовного (би, б) способів): прийшов же, нехай заспіває, спочив би, прийшла б. |
| 2. Частки у складі сполучних слів: хіба що, дарма що, тільки що, що ж до. |
| 3. Частка то в експресивних сполученнях: що то за, що то, чи то |
| Через дефіс пишуться |
| 1. Частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова: пиши-бо, неси-но, якось-то, як-от, дістав-таки. |
| 2, Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна-, які виступають префіксами або суфіксами у складі займенників і прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-коли, хтозна-що, бозна-як |
Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким, аби з ким, ні з якими.
НАПИСАННЯ ЧАСТОК не , ні З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
Написання не, ні разом чи окремо з різними частинами мови залежать від того, чим виступає не, ні — часткою при певній частині мови чи префіксом у слові. Якщо не с заперечною часткою, то вона з усіма частинами мови пишеться окремо, а якщо префіксом — то разом.
| Написання ні | |
| Пишеться разом: | Пишеться окремо: |
| 1) у заперечних займенниках і | 1) якщо вживається для запере- |
| прислівниках: ніхто, ніякий, | чення наявності предмета чи |
| нічий, ніде, ніколи; | Тймаки, а також у стійких спо- |
| 2) якщо слово без ні не вжива- | лученнях слів: т краплини, ні |
| ється: нікчемніш, нічліг, нікчема | риба ні м'ясо, ні живий ні |
| мертвий; | |
| 2) якщо виступає у ролі повто- | |
| рюваного сполучника: Ні собі, ні | |
| вам я спокою не дам | |
| Написання не | |
| Пишеться разом: | Пишеться окремо: |
| 1) з усіма частинами мови, якщо | 1) з дієсловами, дієприслівника- |
| слово без не не вживається: не- | ми, займенниками, числівника- |
| года, ненависть, негайний, нево- | ми, службовими частинами мо- |
| лити, невтомно; | ви: не співав, не писав; не ма- |
| 2) з іменниками, прикметника- | люючи, не збираючи; не ти, не |
| ми, прислівниками, займенника- | мої; не п 'ять, не сорок; не завт- |
| ми, дієприкметниками (без за- | ра: не лише; |
| лежного слова), якщо з не вони | 2) з іменниками, прикметника- |
| набувають протилежного зна- | ми, прислівниками, дієприкмет- |
| чення (його часто можна замі- | никами при наявності проти- |
| нити синонімом): доля — недоля | ставлення: не друг, а ворог; не |
| (лихо), швидкий — нешвидкий | глибокий, а мілкий; не далеко, а |
| (повільний), добре — недобре | близько; не позичений, а влас- |
| (погано), абиякий — неабиякий, | ний; |
| підписаний — непідписаний до- | 3) з дієприкметниками, якщо во- |
| кумент; | ни мають при собі залежні слова |
| 3) у складі префікса недо-, який | або коли виконують функцію |
| означає неповноту ди, стану чи | присудка: не спростований ні- |
| ознаки: недобачати, недоїдок, | ким факт; робота не виконана |
| недоказаний, недоладно; | |
| 4) з деякими службовими части- | |
| нами мови: неначе, немов, не- | |
| вже, нехай \ | |
ПРАВОПИС ВИГУКІВ
І ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНИХ СЛІВ
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 455; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!