ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ В ПРИКМЕТНИКАХ
| Орфограми | Правила |
| о, є, є в суфіксах | 1. Суфікс -ов- пишеться в прикметниках: |
| прикметників -ов-, | а) якщо твірна основа їх закінчується на твер- |
| -ЄВ-, -СВ- | дий приголосний: оксамитовий, ясеновий; |
| б) якщо наголос падає на закінчення: кульо- | |
| вий, бойовий, грошовий. | |
| 2. Суфікс -ев- пишеться в прикметниках, як- | |
| що твірна їх. основа закінчується на м'який чи | |
| шиплячий приголосний, а наголос падає на | |
| основу: яблуневий, липневий, січневий, деше- | |
| вий, овочевий, плюшевий. | |
| 3. Суфікс -єв- пишеться в прикметниках, як- | |
| що твірна основа їх закінчується на й або | |
| подовжений м'який приголосний, а наголос | |
| падає на основу: алюмінієвий, життєвий, | |
| взуттєвий | |
| Не з прикметни- | Див. с. 419—420 |
| ками | |
| Н, нн у прикмет- | 1. Нн пишеться у прикметниках: |
| никах | а) якщо вони утворені за допомогою суфікса |
| -н- і твірна основа закінчується на н (подво- | |
| єння на межі кореня і суфікса): денний, | |
| сонний; | |
| б) з наголошеними суфіксами -анн- (-янн-), | |
| -енн-, що вказують на збільшену ознаку або | |
| на неможливість дії: височенний, нездоланний, | |
| незрівнянний. | |
| 2. Н пишеться у прикметниках: | |
| а) з ненаголошеними суфіксами -ан- (-ян-), | |
| -єн-: незлічений, несказаний, глиняний, незрів- | |
| няний; | |
| б) при відсутності збігу н: чаїний, зміїний, | |
| гречаний | |
| М'який знак у при- | 1. М'який знак пишеться перед закінченнями |
| кметниках м'якої | прикметників чоловічого і середнього роду, |
| групи | що стоять у формі родового, давального та |
| місцевого відмінків: могутнього, братнього, | |
| могутньому, братньому. |
|
|
|
| Орфограми | Правила |
| 2. М'який знак пишеться перед закінченнями | |
| родового та орудного відмінків прикметників | |
| жіночого роду: могутньої, осінньої, могут- | |
| ньою, осінньою | |
| Написання разом і | Див. с. 412—413 |
| через дефіс склад- | |
| них прикметників | |
| Й, І, ї, 0, ЙО, ЬО, Є, Є | Див. с. 399—401 |
| в прізвищах та гео- | |
| графічних назвах | |
| іншомовного похо- | |
| дження |
ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Складні прикметники пишуться разом або через дефіс.
| Разом пишуться: | Через дефіс пишуться: | ||
| 1. Прикметники, утворені від | 1. Прикметники, утворені від | ||
| складних іменників, що пи- | складних іменників, які пишу- | ||
| шуться разом: самохідний, ра- | ться через дефіс: віце-прези- | ||
| діофізичний. | дентський, унтер-офіцерський. | ||
| 2. Прикметники, утворені від | 2. Прикметники, утворені з двох | ||
| сполучення слів, залежних одне | основ, що називають не підпо- | ||
| від одного (підрядний зв'язок | рядковані одне одному поняття | ||
| між словами): | (між ними можна вставити спо- | ||
| а) від сполучення прикметника з | лучник і): навчально-виховний, | ||
| іменником: сільськогосподар- | мовно-літературнии. | ||
| ський, східнослов 'янський; | 3. Прикметники, що називають | ||
| б) від сполучення числівника з | поєднання двох кольорів чи сма- | ||
| іменником: чотирирічний, двад- | кових відчуттів: жовто-зеле- | ||
| цятиповерховий; | ний, сніжно-білий, кисло-солод- | ||
| в) від сполучення дієслова з | кий. | ||
| іменником: деревообробний, ма шинобудівний;
| 4. Прикметники, першою части- | ||
| ною яких є слова воєнне-, | |||
| військове- або перша частина | |||
| закінчується на -ико (-іко): |
| Разом пишуться: | Через дефіс пишуться: |
| г) від сполучення прислівника з | воєнно-стратегічний, військо- |
| прикметником чи дієприкмет- | во-морськии, історико-культур- |
| ником: важкохворий, вищена- | нии. |
| званий (але: суспільно корисний, | 5. Прикметники, утворені пов- |
| чітко окреслений та ін.). | торенням того самого слова: |
| 3. Прикметники-терміни: склад- | великии-превеликии. |
| носурядний, новогрецький, дріб- | 6. Назви проміжних сторін сві- |
| нокаліберний | ту: південно-східний, північ- |
| но-західний |
ЗВ ' ЯЗОК ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ
|
|
|
Числівники керують певними формами іменників, з якими сполучаються або узгоджуються.
1. Числівник один узгоджується з іменниками у роді, числі й
відмінку: один зошит, одна книжка, одно (одне) село.
Числівник одні сполучається лише з іменниками, що мають тільки форму множини: одні вила, ножиці, канікули.
2. Після числівників два, обидва, три, чотири (а також після
складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири)
іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два
хлопці, чотири ясени.
Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками:
а) що не підлягають лічбі (гордість, турбота, людяність);
б) що вживаються лише в множині (гроші, кошти);
в) IV відміни (порося, теля, лоша).
3. Числівники п 'ять і більше вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п'ять кілограмів, вісім груш, шіст надцять комп 'ютерів, сто двадцять шість станків.
4. Після числівників тисяча, мільйон, мільярд, нуль іменники вживаються у формі родового відмінка множини: тисяча тонн, мільйон гривень, нуль одиниць
|
|
|
5. З неозначено-кількісними та збірними числівниками іменники вживаються у формі родового відмінка множини: декілька тижнів, багато учнів, двадцятеро гусенят.
6. Після дробових числівників іменники вживаються у формі родового відмінка однини: одна друга кілометра, п 'ять цілих і одна третя гектара, дві восьмих урожаю.
413
Якщо до складу числа входять слова половина, чверть, то відмінкова форма іменника залежить від форми цілого числа: дві з половиною години (бо дві години), вісім з половиною метрів (бо вісім метрів).
7. Порядкові числівники узгоджуються з іменниками у роді, числі й відмінку: п 'ятий місяць, сорок третій день, триста шіст десят восьмий номер.
8. У датах назви місяців уживаються тільки в родовому відмінку: перше лютого, дев 'яте вересня, одинадцяте листопада.
ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ В ЧИСЛІВНИКАХ
| Написання числівників разом і окремо |
| 1. Разом пишуться складні числівники, які складаються з двох основ: шістсот, вісімнадцять, п 'ятдесят. |
| 2. Окремо пишуться складені і дробові числівники: двадцять два, двісті три, дві п 'ятих |
| М'який знак у числівниках |
| 1. М'який знак пишеться в кінці таких числівників (5, б, 9-20, ЗО), що стоять у формі називного або знахідного відмінка: п'ять, дев'ять, двадцять, дванадцять. |
| 2. М'який знак пишеться всередині перед о у непрямих відмінках таких числівників (3—б, 9—20, ЗО, 50—60): трьох — трьома, шістьох, тридцятьом. |
| 3. Усередині складних числівників м'який знак не пишеться: шістдесят, дев 'ятнадцять |
ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ У ЗАЙМЕННИКАХ
| 3. Якщо між займенником і будь-, казна-, хтозна- | стоїть | ||
| прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь | |||
| у кого, хтозна в кого | |||
| Ні- у заперечних займенниках | |||
| 1. Заперечні займенники з префіксами ні- пишуться разом: | ніхто, | ||
| ніщо, ніякий, нічий. | |||
| 2. Якщо ні- й займенник розділяє прийменник, тоді всі три слова
 Мы поможем в написании ваших работ! | |||