ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
ТИПИ ПОДВОЄННЯ БУКВ
| Внаслідок збігу двох однако- | Внаслідок фонетичного уподіб- |
| вих приголосних звуків на | нення за місцем і способом тво- |
| межі значущих частин слова: | рення давнього суфіксального [й] |
| оббити, піддати, цінний, сон- | до попереднього приголосного: |
| ний, нісся | колосся, зілля, піччю, ніччю |
ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ НА МЕЖІ ЗНАЧУЩИХ ЧАСТИН СЛОВА
| Відбувається | Приклади |
| 1. На межі префікса і кореня | безземельний, віддаль, оббігти |
| 2. На межі кореня і суфікса | хвилинний, денний, пронісся. |
| безвинний, щоденник | |
| 3. На межі двох суфіксів | письменник |
| 4. На межі частин складноско- | військкор, спеццех, юннат |
| рочених слів | А |
| Відбувається | Приклади |
| Буквосполучення -нн- | |
| 1. У наголошених прикметнико- | несказанний, здоровенний, |
| вих суфіксах -енн-, -анн- | височенний, невблаганний |
| (-ЯНН-), що вказують на вищий | |
| ступінь вияву ознаки або на | |
| можливість чи неможливість дії. | |
| 2. У прикметниках на -енн- ста- | блаженний, благословенний, |
| рослов'янського походження. | священний, огненний |
| 3. У словах: | Ганна, лляний, ссати, овва, |
| бовван (бовваніти) | |
Примітки: 1. Слід розрізняти прикметники з наголошеними суфіксами -енн-, -інн- (-ЯНН-) і утворені від тих самих дієслівних основ слова з ненаголошеними суфіксами -єн-, -ан- (-ян-), які не вказують на можливість чи неможливість дії і пишуться з однією літерою н: нездо ланний (непереможений) — незддланий (якого не здолали).
|
|
|
2, Н не подвоюється в дієприкметниках: вихований, зроблений, ска заний, поораний.
ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНОЇ ВИМОВИ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ (тільки між двома голосними)
| ІД], [ті, М,[с], [Д],[л], [н],[ж], [ч1,[ш] | |
| В яких випадках | Приклади |
| 1. В іменниках середнього роду на | читання, обличчя, Полісся, |
| -а (граф, -я), в яких при відміню- | весілля, вугілля, знання |
| ванні не з'являються -ат- (-ят-), -єн | |
| 2. В окремих іменниках чоловічого | суддя, Ілля, рілля, стаття |
| та жіночого роду на -а (граф, -я) | (але статей) |
| 3. В орудному відмінку іменників | молоддю, сіллю, тінню |
| жіночого роду (III відміна) з чистою | |
| основою на приголосний у почат- | |
| ковій формі | |
| 4. В особових формах дієслова | ллю, ллєш, виллю, доллємо |
| лити | |
| 5. У прислівниках | зрання, попідвіконню, спро- |
| соння, навмання, | |
| попідтинню | |
СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
При словотворенні та словозміні в українській мові часто виникає збіг кількох приголосних звуків, що утруднює їх вимову. У процесі мовлення відбувається спрощення, тобто один із приголосних випадає. У переважній більшості слів спрощення приголосних засвідчується орфографією.
|
|
|
| Групи | приголосних, що спрощуються |
| [ждн] — [жн] | тиждень — тижневий |
| [здн] — [зн] | виїзд — виший |
| [ста] — [сн] | користь — корисний |
| честь — чесний | |
| [стл] — [сл] | щастя — щасливий |
| стелити — слати | |
| [скн] — [сн] | тріск — тріснути |
| блиск — блиснути | |
| [зкн] — [зн] | бризкати — бризнути |
| [рдц] — [рц] | сердечний — серце |
| Спрощення не позначається на письмі | |
| 1. В українських словах: шістнадцять, шістсот, зап'ястний. | |
| кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, | |
| рискнути, випускний | |
| 2. У прикметниках, | утворених від іменників іншомовного похо- |
| дження з кінцевим | -ст, літера т у групі приголосних [ста] збе- |
| рігається: баласт - | - баластний, компост — компостний, конт- |
| раст — контрастний, форпост — форпостний | |
Примітка. У деяких словах спрощення можна виявити лише шляхом зіставлення Із російською мовою: [лнц] — [нц]: солнце — сонце; [сткл] — [скл]: стекло — скло.
ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Значну частину словникового складу сучасної української літературної мови становлять слова іншомовного походження. Пра1 вописні особливості їх визначаються орфографічними нормами української літературної мови.
|
|
|
396
ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ У СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
| Букви и — і — ї, є —с | Подвоєні букви | Апостроф | М'який знак |
| директор, символ, тріумф, мозаїка, декан, феєрія | брутто, нетто, тонна, вілла | прем 'єра, кар 'єра, інтерв'ю | віньєтка, альбом, стиль |
ОРФОГРАМИ и — і — ї
| и |
| 1. У загальних назвах після букв д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед |
| буквами, що позначають приголосні звуки: диплом, стимул, |
| позиція, силует, цифра, режим, ширма, риф (правило дев'ятки). |
| 2. У власних назвах: |
| а) у географічних назвах з кінцевими -ида, -ика: Флорида, |
| Америка, Мексика; |
| б) у географічних назвах після букв, що позначають шиплячі, і |
| букви ц: Вашингтон, Алжир, Сан-Франциско, Лейпциг, Чикаго, |
| Чилі; |
| в) у географічних назвах із звукосполученням -ри-: Рим, Париж, |
| Крит, Рига; |
| г) в окремих словах згідно з традиційною вимовою: Ватикан, |
| Бразилія, Сирія, Аргентина, Братислава. |
| 3. У деяких словах відповідно до вимови: лиман, спирт, химера, |
| кипарис, миля |
| і |
| 1. На початку слова у загальних і власних назвах: ідея, інститут, |
| Іспанія, Індія. |
| 2. Усередині слів, після букв, що позначають приголосні звуки, |
| перед буквами на позначення голосних та перед с, й: матеріал, |
| аудієнція, фіалка (але: диякон, християнство). |
| 3. У кінці невідмінюваних слів після приголосних: таксі, мерсі, |
| ПОНІ. 4. Після букв, що не входять до правила дев'ятки, перед буквами |
| на позначення приголосних звуків: бізнес, академік, хімія, |
| література.______________________________________ |
|
|
|
| 5. У власних назвах після букв на позначення приголосних звуків перед наступними буквами на позначення приголосних і в кінці слова: Лісабон, Міссісіпі, Капрі, Поті | |
| ї | |
| Після букв, що позначають голосні звуки: | наївний, руїна, прозаїк |
ОРФОГРАМА є — є
| є | є |
| 1. Після букв, що позначають | 1. Після апострофа, м'якого |
| тверді приголосні: легенда, теле- | знака, букв є, і, й: п'єдестал. |
| фон, декан. | портьєра, феєрія, абітурієнт, |
| 2. На початку слова: етап, екза- | Фейєрбах (але: діез). |
| мен, енергія. | 2. На початку слова, коли ін- |
| 3. Після а, о, у всередині слів: си- | шомовне є вимовляється в |
| лует, проект, поет (але: траєк- | українській мові як звукоспо- |
| торія). | лучення й + є: Європа, єгер, |
| 4. У префіксах де-, ре-: реконст- | єнот, Євпаторія |
| рукція, денаціоналізація |
ОРФОГРАМА — АПОСТРОФ
| Пишеться |
| Перед я, ю, є, ї |
| 1. Після букв, що позначають губні приголосні звуки [б], [п], [в], |
| [м], [ф], шиплячі [ж], [ч], [ш], задньоязикові [г], [к], [х], та після |
| р: інтерв'ю, прем'єра, миш'як, Х'юстон, бар'єр. |
| 2. Після префікса, що закінчується буквою на позначення |
| приголосного звука: суб'єкт, ін'єкція, ад'ютант |
| Не пишеться |
| 1. Після букв б, п, в, м, ф, шиплячих ж, ч, ш, задньоязикових г, к, х |
| та після р, якщо я, ю, є позначають м'якість попереднього |
| приголосного: бюро, бюджет, пюре, бязь. |
| 2, Перед йо: серйозний, курйоз |
ОРФОГРАМА — М'ЯКИЙ ЗНАК
| Пишеться |
| 1. Після букв, що позначають м'які приголосні звуки [д'], [т'], [з'], [с'], [л'], [н'] перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, ательє, більярд, досьє, мільярд, бульйон, Віньї. |
| 2. Після л перед наступним приголосним (відповідно до вимови): фільм, Нельсон, альбом. але: залп 3. У кінці слів після букви л (відповідно до м'якої вимови при голосного): магістраль, автомобіль, стиль але: метал, бал |
| Не пишеться |
| Перед я, ю, якщо вони пом'якшують попередній приголосний і позначають звуки [а], [у]: маляр, малярія, нюанс. |
ПОДВОЄННЯ БУКВ
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 503; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!