Однорідні й неоднорідні означення

Кілька означень, виражених прикметниками або дієприкмет­никами, можуть бути однорідними й неоднорідними.

^24

 

Однорідні означення

1. Характеризують предмет з одного боку (за кольором, розміром,

матеріалом тощо); Безлюдна, безводна, безліса земля розляга-

ється навкруги, втомлює зір своїм одноманітним непривітним

простором (Гонч).

2. Виступають художніми означеннями (епітетами): Здалека луна-

ло срібне, палке, тужливе щебетання соловейка (Укр.).

3, Стоять після означуваного слова: День був погожий, сонячний

(Н.-Лев.).

4 Друге і наступне означення конкретизують, уточнюють попе-

реднє: Василько мав сьогодні святковий, урочистий вигляд

(Збан.)

Неоднорідні означення

1. Характеризують предмет з різних боків: На пагорбі стоїть

струнка бічвкора берізка (Майс).

2. Одне з означень утворює з означуваним словом словосполу-

чення, а друге відноситься до цього словосполучення як до єдиної

складної назви: Купили зручний письмовий стіл.

3. Не можуть бути з'єднані сполучником і: Під ногами стелиться

зелений трав'яний килим (Н.-Лев.)

Примі і к а. Між однорідними означеннями ставиться кома, між не­однорідними — не ставиться.

Розділові знаки при однорідних членах речення

 

Кома ставиться між однорідними членами:
1) з'єднуваними лише інтонацією (без сполучників): Цвіте ма-
лина, смородина, тютюн, квасоля (Довж.);
2) з'єднуваними протиставними сполучниками (а, але,	проте,
зате): Ніч була темна, але тиха (Н.-Лев.);
3) з'єднуваними повторюваними сполучниками: Більш, ніж меч, і
огонь, і стріла, і коса, Небезпечне оружжя—жіноча краса	(Фр.);
4) між парами однорідних членів, з'єднаних сполучниками	.Крик
та гук, регіт та жарти стоять над річкою (Мири.);
5) перед другою частиною парного сполучника (як... так, не тіль-.
ки«. а й, хоч,., але (та), не так.,, як), що з'єднує однорідні	члени:
Людина мас бути не тільки здоровою, а й гарною (Сух.)

Кома не ставиться при однорідних членах:

1) перед одиничними єднальними і розділовими сполучниками:

Всі блага і радощі життя створюються працею (Сух.). Він мав

років десять чи дванадцять;

2) перед першим повторюваним сполучником, коли з нього по-

чинається перелік: Як не любить тойгкрай, що дав тобі і силу, і

гострий зір очей, і розум молодий... (Сос);

3) перед повторюваними єднальними сполучниками, що з'єд-

нують однорідні члени попарно: Москва і Київ, Мінськ і Одеса,

Брест і Керч — міста-герої;

4) якщо вони утворюють суцільний вираз: ні те ні се, ні туди ні

сюди, ні вдень ні вночі, ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий

Тире ставиться

1. Якщо однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко

протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день

минущий — на віки (Олійн.).

2. Якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає

швидку зміну подій, уточнення, наслідок, пояснення: Мотря

миттю обернулася, глянула на Чіпку — та й отетеріла... Ви-

котився з-за гаю місяць — став оглядати околицю (Мирн.)

Крапка з комою ставиться

Якщо однорідні члени поширені, коли в їх складі є свої розділові

знаки: Біга Катря боса лісом, біга та голосить; то проклина

свого Йвана, то плаче, то просить (Шевч.)

Розділові знаки в реченні з узагальнювальними словами при однорідних членах

При однорідних членах речення можуть уживатися узагаль-нювальні слова, які виступають тими самими членами речення, що й однорідні члени, які вони узагальнюють.

Виражаються узагальнювальні слова означальними або запе­речними займенниками (всякий, кожний, усе, ніхто, ніщо), при­слівниками місця і часу (всюди, скрізь, навкруги, завжди, ніде), іменниками, прикметниками.

Вживання двокрапки і тире залежить від позиції узагальню­вального слова стосовно однорідних членів речення.

 

Двокрапка ставиться

1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами: Якщо ти втратив мужність, ти можеш втратити все: честь, повагу, довір'я, споконвічний зв'язок з родом, з якого ти вийшов, який дав тобі прізвище і ім'я (Сух.). 2. Після слів як-от, а саме, наприклад, що стоять після уза­ гальнювального слова: Можна було викосити в траві всяке пта­ ство, а саме: деркачів, перепілок, куликів, курочок (Довж.)

Тире ставиться

Перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних чле­нів речення: На річці, в лісі, на полі — всюди німо, тихо (Тич.). Вівса, пшениці, ячмені — все разом зіллялось в одну могутню хвилю (Коц.)

Примітки: 1. Якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнювальне слово, а після них речення продовжується, то перед одно­рідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире: Скрізь: на вершечку стрілецької гори, на пагорбах і видолинках — панувала тиша (Н.-Лев.).

2. Іноді замість двокрапки після узагальнювального слова може ста­витися тире. У таких випадках однорідні члени мають характер побіжного зауваження: Сьогодні усе для тебе — Озера, гаї, степи. —І жити спіши­ ти треба, кохати спішити треба —Гляди ж не проспи (Сим.).

---

Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 448; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!