Теоретичні основи безпосереднього народовладдя 5 страница



Виборчий процес має упорядкований організаційно-правовий механізм, елементами якого є об'єкт, суб'єкти, строки, стадії, що складаються із юридичних процедур та дій. Кожна із організаційно-правових складових механізму виборчого процесу має власне технологічне і юридичне значення, з ними пов'язані виникнення, припинення виборчих правовідносин або їх зміна.

Об'єкт виборчого процесу завжди визначається залежно від виду ви­борів, що проводяться: пост Президента України, конституційний склад Верховної Ради України тощо. В українському виборчому зако­нодавстві визначаються також суб'єкти виборчого процесу. Коло суб'єктів виборчого процесу також визначається залежно від виду ви­борів. До прикладу, Законом України «Про вибори народних депу-

162


Вибори в Україні

татів України» встановлено, що суб'єктом виборчого процесу можуть виступати: виборець; виборчі комісії; партія або блок партій, що ви-сунули кандидатів; кандидат у народні депутата України, зареєстро-ваний у порядку, встановленому цим законом; офіційний спостерігач від партії чи блоку — суб'єкта виборчого процесу.

Суб'єкти виборчого процесу користуються досить широкими пра­вами та мають спеціальні обов'язки, повноваження, обсяг яких вста-новлюється законодавством про вибори. Як правило, у виборчому процесі можуть брати участь й інші суб'єкти виборчих правовідно-син, однак законодавством не завжди визначається їх статус як суб'єктів виборчого процесу. До прикладу, міжнародні спостерігачі, спостерігачі від громадських організацій. Закон закріплює за ними статус учасників виборчого процесу.

Строки здійснення кожного виборчого процесу у більш загальному вигляді встановлюються безпосередньо у Конституції та у кожному із спеціальних законів про вибори. Крім того, у законах про вибори встановлюються також строки виборчих процедур. Варто зауважити, що виборче законодавство України на нинішньому етапі лише стабілізується, законодавець перебуває у пошуку оптимальних вибор­чих процедур та строків їх здійснення. Отже, на сьогодні у чинному законодавстві про вибори передбачено, що деякі процедури, зокрема складання і уточнення списків виборців, утворення виборчих округів, може відбуватися поза загальними строками тривалості ви­борчого процесу.

У виборчому законодавстві України встановлено порядок обчис-лення строків у виборчому процесі. Загалом строки обчислюються у календарних днях, а у окремих випадках — у годинах та хвилинах. Першим днем строку, який має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після дня вказаної події. Останнімднем стро­ку у виборчому процесі, який має закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

До прикладу, відповідно до частини другої ст. 16 Закону України «Про вибори народних депутатів України»1 виборчий процес черго-вих виборів депутатів розпочинається за 120 днів до дня виборів. Відповідно до частини третьої ст. 17 Закону України «Про вибори Президента України»2 виборчий процес чергових виборів Президента

1 Відомості Верховно! Ради України. — 2005. — № 38-39. — Ст. 449.

2 Там само. — 2004. — № 20-21. — Ст. 291.

163


Розділ 14

України розпочинається за 120 днів до дня виборів. Відповідно до ча-стини першої ст. 15 Закону України «Про вибори депутатів Верховно!' Ради Автономно! Республіки Крим, місцевих рад та сільських, се-лищних, міських голів»1 чергові вибори призначаються не пізніш як за 100 днів до дня виборів, а їх виборчий процес розпочинається за 90 днів до дня виборів.

Виборчий процес має свої процесуальні форми проведення ви­борів, тобто його складовими є стадії виборчого процесу, що відповідно складаються із сукупності виборчих процедур та дій, спря-мованих на реалізацію виборчих прав громадян України та забезпе-чення організації і проведення виборів у порядку, встановленому законодавством України.

Існування стадій виборчого процесу пов'язане з необхідністю пра­вового упорядкування та дисципліни здійснення виборчих процедур і дій, насамперед у часі, оскільки виборчий процес, з одного боку, є наймасовішим процесом, який знає право, а з іншого — це коротко-тривалий, обмежений у часі, процес.

Практично основними стадіями виборчого процесу є: складання списків виборців, формування територіальної основи виборів, ство-рення виборчих органів, висування і реєстрація кандидатів на виборні посади, передвиборна агітація, голосування, встановлення результатів виборів і їх оприлюднення.

Слушно зауважити, що стадії виборчого процесу не є сталими раз і назавжди для одного, тим більше різних видів виборів. На їх кількість, зміст, послідовність, правові форми впливає багато чинників, з-поміж яких чи не найголовнішим є характер виборчої си-стеми як способу визначення результатів виборів, від якого залежить порядок розподілу депутатських мандатів і власне механізм голосу­вання. До прикладу, Закон України «Про вибори народних депутатів України» визначає такі етапи виборчого процесу: складання та уточ­нення списків виборців; утворення виборчих округів; утворення ви­борчих дільниць; утворення виборчих комісій; висування та реєстрація кандидатів у народні депутата України; проведення пере-двиборної агітації; голосування; підрахунок голосів виборів та вста­новлення підсумків голосування; встановлення результатів виборів народних депутатів України та їх офіційне оприлюднення; припинен-ня діяльності виборчих комісій.

1 Відомості Верховно! Ради України. — 2004. — № 30-31. — Ст. 382.

164


Вибори в Україні

Із порівняльного аналізу положень цього закону із відповідними положеннями Закону України «Про вибори Президента України» очевидно, що на виборах Президента України передбачено дещо іншу послідовність та кількість стадій виборчого процесу, зокрема: утво-рення територіальних виборчих кругів; утворення виборчих дільниць; утворення територіальних та дільничних виборчих комісій; формування списків виборців, їх перевірка та уточнення; висування та реєстрація кандидатів; проведення передвиборної агітації; голосу­вання у день виборів Президента України; підрахунок голосів ви­борців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України.

У разі необхідності виборчий процес може включати також такі етапи, як: повторне голосування; підрахунок голосів виборців і вста­новлення підсумків повторного голосування та результатів виборів Президента України.

Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням Цент­ральною виборчою комісією результатів виборів Президента України або офіційною публікацією подання Центрально}' виборчої комісії до Верховної Ради України щодо призначення повторних виборів Пре­зидента України.

Конституцією України передбачаються як передумови проведення виборів: календарна дата і відповідно проголошення виборів та при­значення виборів. Залежно від визначення принципу вільних виборів вибори можуть призначатися як на вихідні, так і на робочі дні.

В Україні традиційно дні чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад та сільських, се­лищних, міських голів призначаються на вихідні.

На підставі Закону України «Про вибори народних депутатів України» оголошення про початок виборчої кампанії здійснює Цент­ральна виборча комісія у строки, визначені Конституцією України та законами України.

Частиною шостою ст. 15 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» передбачено, що усі місцеві ви­бори призначаються на неділю.

Стадія формування територіальної основи виборів у виборчому процесі передбачає затвердження або утворення виборчих одиниць. Ними є: виборчі округи і виборчі дільниці. У теорії прийнято

165


Розділ 14

розрізняти територіальні та національно-територіальні виборчі окру­ги. Якшо за основу формування представницьких органів взято не те­риторіальні, а інші принципи, наприклад, виробничий, то виборчи-ми одиницями можуть бути трудові колективи або їх об'єднання.

Історія становлення інституту виборів представницьких органів на території України знає приклади всіх зазначених видів виборчих оди-ниць. Наприклад, у 1920-х роках у практиці державного будівництва було встановлено дві системи представництва: виробничу — для робітників, тобто міського населення, і територіальну — для селянст­ва. За Конституцією СРСР 1936 р.1, а потім Конституцією СРСР 1977 р.2 і відповідними нормативними актами про вибори до Ради Со­юзу Верховної Ради СРСР проводились у територіальних округах, а до Ради національностей — по національно-територіальних округах за певними нормами представництва для республік, автономних об­ластей, автономних округів. Однак на сучасному етапі у виборчому законодавстві України застосовуються лише територіальні округи.

Залежно від кількості представницьких мандатів у одному вибор­чому окрузі є два типи виборчих округів: одномандатний (уніноміналь-ний), де тільки на одне місце (один представницький мандат) прово-дяться вибори в усьому виборчому окрузі, а також багатомандатні (поліномінальні, плюриномінальні), де обирається кілька депутатів. Виборчі округи створюються насамперед для забезпечення рівної ва­ги голосів виборців та їх рівного представництва при формуванні представницьких органів як державних, так і органів місцевого само-врядування. Залежно від густоти та міграції населення в адміністра-тивно-територіальних одиницях за норму представництва може бути обрана або кількість громадян, жителів, або кількість виборців. Проте, як правило, показник кількості виборців у загальносвітовій практиці виборів застосовується частіше, хоча доктринально вста-новлюється, що депутат представляв населення округу в цілому.

Для організації і проведення виборів Президента України, народ-них депутатів України територія единого загальнодержавного одно­мандатного виборчого округу, який включає в себе всю територію України, поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів у Автономній Республіці Крим, областях,

1 Ведомости Верховного Совета СРСР. — 1936. — № 11. — Ст. 486.

2 Відомості Верховної Ради СРСР. — 1977. — № 141. — Ст. 617.

166


Вибори в Україні

містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією.

Окремий закордонний виборчий округ на загальнонаиіональних виборах складають закордонні виборчі дільниці, які також утворю-ються Центральною виборчою комісією за поданням Міністерства закордонних справ України.

Виборчі дільниці — це територіальні виборчі одиниці, що об'єдну-ють виборців за загальним місцем голосування. Значення виборчих дільниць у виборчому процесі надзвичайно велике і полягає передусім у технічному забезпеченні проведення головної виборчої процедури — голосування і підбиття підсумків голосування. Виборчі дільниці для виборів Президента України утворюються з кількістю від 20 до 3000 виборців, для організації та проведення парламентських і місце-вих виборів утворюються у кількості від 20 до 2500 виборців, а у винят-кових випадках — з меншою або більшою від відповідних граничних значень чисельністю виборців. Виборчі дільниці поділяють на: малі — з кількістю виборців до 500 осіб; середні — з кількістю виборців від 500 до 1500 осіб; великі — з кількістю виборців понад 1500 осіб.

Виборчі дільниці утворюються виборчими комісіями за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад, а в разі відсутності таких ор-ганів — за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження.

Окрім загального порядку утворення виборчих дільниць у місцях постійного проживання громадян, виборчим законодавством також визначається спеціальний порядок утворення виборчих дільниць у місцях тимчасового перебування виборців: у стаціонарних лікуваль-них закладах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції Ук­раїни, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливос-тями пересування.

Законодавством України про вибори встановлено також окремий порядок утворення закордонних виборчих дільниць, які утворюються Центральною виборчою комісією за поданням Міністерства закор­донних справ України.

Законом встановлено, що виборчі дільниці на виборах народних депутатів України є спільними для виборів депутатів місцевих рад,

167


Розділ 14

сільських, селищних, міських голів у випадках, коли місцеві вибори проводяться одночасно з виборами народних депутатів України. У цьому випадку виборчі дільниці утворюються відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Крім того, при одночасному проведенні виборів і референдумів виборчі дільниці теж є спільними.

Важливою стадією виборчого процесу є формування виборчих ор- ганів, на які за законом покладається здійснення керівництва вибор-чим процесом. Залежно від країни ці органи мають різні назви (комісії, бюро, президії). Серед них розрізняють: територіальні, включаючи Центральні виборчі комісії; окружні комісії; дільничні виборчі комісії.

Створення системи виборчих комісій завжди залежить від двох по-казників: виду виборів і адміністративно-територіального устрою держави.

Спеціальними виборчими законами України встановлюються си­стема, терміни та порядок утворення, обсяг компетенції виборчих комісій для кожного виду виборів, що проводяться в державі.

Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» організацію і проведення виборів народних депутатів України забезпечують Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, дільничні виборчі комісії.

Статус та діяльність Центрально]'виборчої/сам'с/ї ре гул юється Зако­ном України «Про Центральну виборчу комісію»1.

Окружні виборчі комісії є юридичними особами. Вони утворю­ються за рішенням Центрально! виборчої комісії за поданням політичних партій, виборчих блоків політичних партій — суб'єктів виборчого процесу.

Право подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій мають політичні партії (виборчі блоки політичних партій), які в по­точному складі Верховної Ради України станом на 15 вересня року, що передує рокові проведення виборів, мають свої партійні фракції (фракції блоків), а також інші партії (блоки) — суб'єкти виборчого процесу.

Кожна партія (блок), від якої включені кандидатури до складу ок­ружних виборчих комісій, має право на пропорційну частку кожної

1 Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 36. — Ст. 448. 168


Вибори в Україні

категорії керівних посад в окружних виборчих комісіях. Частка керівних посад для кожної партії (блоку) в межах багатомандатного загальнодержавного виборчого округу визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від партії (блоку) до складу окруж­них виборчих комісій, у відношенні до загальної кількості осіб, вклю­чених до складу окружних виборчих комісій від партій (блоків). Особа, включена до складу окружної виборчої комісії за поданням го­лови Центрально!' виборчої комісії, не може бути призначена на керівну посаду у виборчій комісії, крім випадків, коли до складу відповідної виборчої комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від партій (блоків). Порядок розподілу керівних посад між партіями (блоками) визначається Центральною виборчою комісією. При цьому повинна бути дотримана приблизна рівно-мірність територіального розподілу посад, отриманих представника-ми кожної партії (блоку).

Голова, заступник голови та секретар окружної виборчої комісії не можуть бути членами одніє'ї політичної партії, виборчого блоку партій. Загальна кількість членів окружних виборчих комісій не може бути меншою 12 і не більшою 18 осіб.

Якщо у встановлений законом строк не надійшли подання щодо складу окружної виборчої комісії або якщо кількість запропонованих до складу окружної виборчої комісії осіб становить менше 12, окруж-на виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією за поданням її Голови у кількості дванадцяти з обов'язковим урахуван-ням поданих кандидатур від партій (блоків).

Дільнична виборча комісія не є юридичною особою. Дільнична виборча комісія утворюється відповідною окружною виборчою комісією у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії. Кількість членів дільничної виборчої комісії малої ви­борчої дільниці складає 10—18 осіб, середньої виборчої дільниці — 14-20 осіб, великої виборчої дільниці — 18-24 особи. На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує 50 осіб, дільнична ви­борча комісія може утворюватися у складі голови комісії, секретаря та двох—чотирьох членів комісії.

Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій мають політичні партії (виборчі блоки політичних партій), які в поточ­ному складі Верховно!' Ради України станом на 15 вересня року, що пе-редує рокові проведення виборів, мають свої партійні фракції (фракції блоків), а також інші партії (блоки) — суб'єкти виборчого процесу.


<>а-8152


169


Розділ 14

Порядок розподілу керівних посад між партіями (блоками) у дільничних виборчих комісіях визначається Центральною виборчою комісією і є подібними до порядку, передбаченого для окружних ви­борчих комісій.

Важливою стадією виборів є стадія складання та уточнення списків виборців. У конституційному праві зарубіжних країн цю стадію вибор-чого процесу прийнято називати більш широко — стадія реєстрації виборців. Призначення реєстрації виборців — встановити до виборів коло осіб, які мають право голосу.

Залежно від того, яким чином реєструються виборці для участі у виборах, прийнято розрізняти два види реєстрації: публічна (обов'яз-кова) і особиста (добровільна). Публічна реєстрація поділяється на два різновиди. Перший, за яким органи державної влади або само-врядування на місцях мають відомості про населення, яке проживає на підвідомчій території, і представляють їх виборчим комісіям. Такий порядок запроваджено в Німеччині, Швеції, Швейцарії, у країнах близького зарубіжжя. В Україні теж традиційно використо-вується публічний, так званий примусовий порядок складання списків виборців для всіх видів виборів. Добровільний порядок скла­дання списків передбачає те, що виборець сам реєструється для участі у виборах у відповідному органі. Такий порядок запроваджений у США, Франції.


Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 161; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!