ТЕМА 4. Управління вищою освітою

Семінар Обсяг навчального часу: 2 год.

Навчальна мета: закріпити поняття педагогічного менеджменту, його сутності та структури на прикладі структурно-функціональної моделі вищого навчального закладу; з’ясувати особливості педагогічного менеджменту органів громадського самоврядування, органів (слухацького) студентського самоврядування.

Виховна мета: формувати основи педагогічної культури у сфері організації та власне управління вищим навчальним закладом.

Розвивальна мета : вміти вести дискусію з актуальних питань оптимізації управління вищою освітою.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійний проектор, комп’ютер.

Наочні засоби: схеми у базових підручниках та посібниках.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: “Основи педагогіки та психології”, “Правові питання вищої школи”.

Навчальні питання:

1. Правові засади управління вищою освітою.

2. Структурно-функціональна модель вищого навчального закладу.

3. Принципи управління вищим навчальним закладом.

4. Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах. Студентське (слухацьке) самоврядування.

5. Педагогічний менеджмент – основа ефективного управління вищим навчальним закладом.

Ключові поняття:управління, принципи управління вищим навчальним закладом, (студентське) слухацьке самоврядування, менеджмент, педагогічний менеджмент, людиноцентристський підхід в педагогічному менеджменті.

Література

1.Про освіту : Закон України № 1060-ХІІ від 23.05.1991 р. : за станом на 20.05.2008 р N 290-VI (290-17 ) // Відомості Верховної Ради УРСР . – 1991. – N 34. – Ст. 451. – Режим доступу до сайту Верховної Ради України : Законодавство України : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

2.Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про освіту» : Закон України N 100/96-ВР від 25.03.1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – N 21. – Ст. 84. – Режим доступу до сайту Верховної Ради України : Законодавство України : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=100%2F96-%E2%F0

3.Про вищу освіту : Закон України № 2984 – ІІІ від 17 січня 2002 р. : за станом на 19.01.2010 р. N 1798-VI ( 1798-17 ) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – N 20. – Ст.134. – Режим доступу до сайту Верховної Ради України : Законодавство України : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

4.Про Національну доктрину розвитку освіти : Указ Президента України N 347/2002 від 17.04.2002 р. – Режим доступу до сайту Верховної Ради України : Законодавство України : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=347%2F2002

5.Про затвердження Положення про державний вищий заклад освіти : Постанова Кабінету Міністрів України N 1074 від 5.09.1996 р. за станом на 13.08.1999 р. N 1487 (1487-99-п) – Режим доступу до сайту Верховної Ради України : Законодавство України : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1074-96-%EF

6.Про Положення про національний заклад (установу) України : Указ Президента України N 1334/2004 ( 1334/2004 ) від 02.11.2004 р. – Режим доступу до сайту Верховної Ради України : Законодавство України : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=451%2F95

7.Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія: Підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів вузів / Міжнародний фонд «Відродження». – К.: Либідь, 1998. – 558 с.

8.Андрущенко В. П., Бех І. Д., Волощук І. С., Глузман О. В., Гузій Н. В., Дем’яненко Н. М.Педагогіка вищої школи: підручник / АПН України; Інститут вищої освіти / Василь Григорович Кремень (ред.). – К. : Педагогічна думка, 2009. – 256 с.

9.Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.

10. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. – К., 1993. – 217 с.

11. Бартєнєва І.О. Педагогіка вищої школи. – О.: ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 2003. – 344 с.

12. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с.

13. Кудіна В. В., Соловей М. І., Спіцин Є. С.Педагогіка вищої школи: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К. : Ленвіт, 2007. – 194 с.

14. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи : Навчальний посібник. – Львів : ЦУЛ, – 2009. – 470 с.

15. Основы педагогики высшей школы: Учеб.пособие для студ. всех специальностей / Л.Л.Товажнянский, А.Г.Романовский, В.В.Бондаренко и др.; Национальный технический университет. – Х.: НТУ «ХПИ», 2005. – 597 с.

16. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник / З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В.Семенова та ін.; За ред. З.Н. Курлянд.- 3-тє вид.,перероб. і доп.–К.: Знання, 2007.– 495 с.

17. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посібник. – 3-тє вид., стер. – К. : Академвидав, 2009. – 559 с.

18. Енциклопедія освіти / В.Г. Кремень (голов.ред.). – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

19. Інновації як фактор модернізації та підвищення якості вищої освіти: Бібліографічний покажчик (1995-2006) / Національний ун-т «Києво- Могилянська академія». Центр інноваційних методик правничої освіти; Наукова бібліотека / Н.В. Артикуца (уклад.). – К. : Стилос, 2007. – 616 с.

20. Офіційний сайт ЮНЕСКО [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту : http: //www.unesco.org/

21. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту : http://www.mon.gov.ua.

Методичні поради з викладання теми:

Чітко дотримуватись загальноприйнятої структури проведення семінару. А саме:

I. Організація групи (привітання, відмітка про присутність на навчальному занятті).

II . Вступне слово викладача (оголошення теми, мети, завдань та методичні вказівки щодо викладу окремих питань)

III . Основна частина(залежить від обраного виду семінару та може варіюватися викладачем).

IV . Підведення підсумків та коментоване оголошення оцінок. Завдання на наступний семінар.

Семінар можна проводити у вигляді дискусії з елементами бесіди.

Тема дискусії “Оптимізація управління вищою освітою в Україні як актуальна проблема сьогодення”

1.МОНМС України основними шляхами оптимізації університетів в Україні вважає вихід економії бюджетних коштів та підвищення якості підготовки фахівців. Наскільки це є актуальним та виправданим в умовах сьогодення?

2.Чи варто змінювати традиційну структурно-функціональну модель ВНЗ на двоетапну систему управління університетами: передача ВНЗ, які перебувають у підпорядкуванні різних міністерств і відомств, до сфери управління Міносвіти та укрупнення вишів “шляхом їх об’єднання та створення університетів регіонального типу”.

3.Як можуть бути реалізовані принципи управління вищим навчальним закладом в умовах їх оптимізації?

4. Що може змінитися в роботі органів громадського самоврядування у вищих навчальних закладах, студентського (слухацького) самоврядування в умовах їх оптимізації?

Бесіда за темою “Педагогічний менеджмент: данина моді чи потреба часу?”

Організація управління вищими навчальними закладами України.

Орієнтовні питання для бесіди

1.Чи пов’язані поняття менеджер і менеджмент якимось чином із професійною діяльністю науково-педагогічних і педагогічних працівників вищої школи?

2.Якщо так, то яке відношення вони мають до сфери вищої професійної освіти?

3.Які причини заважають поширенню концептуальних засад педагогічного менеджменту.

4.Як співвідносять між собою поняття “управління” і “керівництво” у педагогічній діяльності вищої школи?

5.Які ви можете назвати педагогічні особливості процесу управління освітою? Аргументуйте свою думку.

6.Які ви можете назвати основні педагогічні проблеми міжособистісної взаємодії в роботі менеджера освіти і чому? Обґрунтуйте.

7.Що можна назвати педагогічними особливостями реалізації цільових функцій менеджера освіти. Аргументуйте.

Питання 1. Звернути увагу на органи управління освітою та вищою освітою, органи громадського самоврядування в Україні в законах України “Про освіту” (статті 10, 11, 16, 17; повноваження органів управління освітою – статті 12-13), “Про вищу освіту” (статті 16-21), а саме: структура, повноваження.

Питання 2. При розкритті даного питання доцільно звернути увагу на характеристику основних положень традиційної структури вищого навчального закладу 3-4 рівня акредитації: кафедри, факультету, відділення, інституту, філії, бібліотеки тощо; та вищого навчального закладу 1-2 рівня акредитації: відділення, предметні (циклові комісії). У структурі вищого навчального закладу можуть створюватися навчально-наукові виробничі центри, бактеризувати навчально-наукові центри, науково-дослідні центри.

Питання 3. Необхідно дати характеристику основним принципам управління вищим навчальним закладом – автономії та самоврядування. Автономія та самоврядування вищого навчального закладу реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:

- самостійно визначати форми навчання, форми та види організації навчального процесу;

- приймати на роботу педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників;

- надавати додаткові освітні послуги;

- самостійно розробляти та запроваджувати власні програми наукової і науково-виробничої діяльності;

- створювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, інститути, коледжі, технікуми, факультети, відділення, філії, навчальні, методичні, наукові, науково-дослідні центри та лабораторії, конструкторські та конструкторсько-технологічні бюро, територіально відокремлені та інші структурні підрозділи;

- здійснювати видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу;

- на підставі відповідних угод провадити спільну діяльність з іншими вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями;

- брати участь у роботі міжнародних організацій;

- запроваджувати власну символіку та атрибутику;

- звертатися з ініціативою до органів управління вищою освітою про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у галузі вищої освіти, а також брати участь у роботі над проектами щодо їх удосконалення;

- користуватися земельними ділянками в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Аналогію майбутніх змін у принципах автономії та самоврядування вищого навчального закладу слід проаналізувати у порівнянні із законом України “Про вищу освіту”. Бібліографію питань щодо проблем вищої школи доцільно також опрацьовувати у Бюлетені з проблем вищої школи.

Питання 4. Під час розгляду питання характеризувати основні складові органів громадського самоврядування, особливості студентського (слухацького) самоврядування в Україні (Положення про слухацьке самоврядування в Національній академії внутрішніх справ). До органів громадського самоврядування відносять загальні збори (конференція) колективу, районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників, з’їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим; Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. Органи громадського самоврядування в освіті можуть об’єднувати учасників навчально-виховного процесу, спеціалістів певного професійного спрямування; вносять пропозиції щодо формування державної політики в галузі освіти, вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності навчальних закладів. Повноваження органів громадського самоврядування в освіті визначає в межах чинного законодавства Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України за участю представників профспілок, всеукраїнських педагогічних об’єднань.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації є загальні збори (конференція) трудового коллективу, повноваження та порядок роботи якого визначаються Законом України “Про вищу освіту” ст. 16.

Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо), рішення, діяльність та завдання яких регламентуються нормами статті 18 Закону України “Про вищу освіту”.

Питання 5. Останнім часом широкого вжитку набув термін педагогічний менеджмент. Для розгляду даного питання проаналізовані новітні літературні джерела дають можливість зрозуміти це явище як комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління навчально-виховним та навчально-пізнавальним процесами, спрямованих на підвищення ефективності таких процесів в умовах розвитку ринку освітніх послуг. Диференціюється це поняття як менеджер навчально-виховного процесу (керівник вищого навчального закладу освіти (ректор), його заступник (проректори з навчальної, наукової, виховної і господарської роботи; декани факультетів; завідувачі кафедр); менеджер навчально-пізнавального процесу (викладач, доцент, професор), який виступає як суб’єкт системи управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів.

Традиційне управління, яке побудоване на суб’єктно-об’єктних стосунках, переходить в управління, що базується на суб’єктно-суб’єктних стосунках. Ці процеси супроводжуються розвитком різних форм слухацького (студентського) самоврядування та зміною позиції викладача, який виконує не безпосередньо управлінські, а менеджерські функції, сутність яких є в створенні умов підтримки, турботи, співпраці, непрямого впливу на особистість через організацію її життєдіяльності у ВНЗ. У вітчизняну освіту термін “педагогічний менеджмент” проникає з американської педагогіки, основна ідея якого полягає в тому, що педагог стає організатором, радником в процесі навчання, виховання та розвитку особистісних, творчих та професійних здібностей студента. За своєю структурою якісна педагогічна діяльність вже давно не відрізняється від управлінської, яка включає в себе: цілепокладання (також включає передбачення результатів); планування; створення умов; конструювання структури групи; стимулювання; координацію; контроль.

Важливою педагогічною умовою організації роботи з підготовки до управлінської діяльності є наявність професіограми менеджера освіти. Як правило, більшість вчених під професіограмою розуміють систему вимог до спеціаліста (опис сукупності систематизованих, науково обґрунтованих структурованих теоретичних знань і практичних умінь, моральні та психолого-фізіологічні риси), яка матеріалізується у його професійній діяльності. Це також визначені адекватні умовам праці і вимогам часу на конкретному історичному етапі розвитку суспільства.

Самостійна робота – 2 год.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Охарактеризуйте основні принципи побудови системи вищої освіти в Україні.

2. Обгрунтуйте доцільність переходу системи вищої освіти в України на багаторівневу підготовку фахівців.

3. Аргументуйте положення про те, що управління системою вищої освіти здійснюється державними органами разом із громадським самоврядуванням.

4. Опрацюйте Закон України «Про вищу освіту» (2002 р) і з’ясуйте функціональні обов’язки керівника ВНЗ і керівників його структурних підрозділів.

5. Ознайомтесь з особливостями діяльності громадського самоврядування у ВНЗ.

6. Поміркуйте над тим, які причини свідчать поширенню концептуальних засад педагогічного менеджменту у вищій школі?

Індивідуальна робота – 2 год.

Побудуйте структурну модель управління вищим навчальним закладом (структурно-логічна схема, коментована схема, наукове повідомлення на 5-7 сторінок, презентація у програмі Power Point).

Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 53; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!