Невідредагована стенограма виступу одного депутата



Шановний Голова! Шановний Віктор Володимирович!

Прошу всіх до уваги! Я хочу тут сказати слідуюче. Ми всі тут вмісті сидимо вже на протязі чотирьох років. На протязі чотирьох років ми справно жмемо на кнопки, вносимо і одобряємо різні предложення, приймаємо активну участь у розробці законів. Ми єдинодушно одобряємо всі програми уряду, хоча вони й не воплощаються у життя. Нам тут неплохо. Ми своєчасно ходимо в дві години на обід, систематично получаємо зарплату і гроші за командіровки.

Ми всі тут навчилися гарно висказуватися. Але ми бачимо, що наше суспільство перебуває у тяжкому положенні. Вже шостий уряд маємо. Ніякий уряд нічого харошого не зробив, бо нічого в них не получається. Хіба я неправий? Останні дії уряду це лишній раз доказують. Мова йде про систему налогів. Обіщали, обіщали, а віз і нині там. Кому такі налоги можуть понравитися? Нікому. Вони задушили нашого виробника і не дають йому дихнути. Вже надоїло наших прем’єрів заслуховувати. А тому я піднімаю питання про відставку уряду. Я рахую, що його бездіяльність у сфері налогової політики веде, чесно говоря, до підриву економіки, тормозить розвиток соціальної сфери. Вона наносить урон державі. Важко собі представити, але президент це спокійно наблюдає, мір ніяких не приймає. Ми повинні це добре уяснити і накінець поставити точку. Державу треба якось спасати. Я лічно требую відставки. Всі повинні піти у відставку, так як всі цього заслуговують: і уряд, і президент, і Голова Верховної Ради. Да, да..! І ви, пан головуючий, не улибайтесь і не лишайте мене слова. Ви постоянно порушуєте регламент. Слово даєте, кому хочете, а чиї погляди Вам не нравляться, тому не даєте, а як дасте, то одразу перебиваєте. Я вніс предложення і настоюю на відкритому голосуванні. Нехай люди знають, хто тут за народ дбає, а хто попав сюди случайно.

Умісно нагадати ще про деякі моменти, хоча їх нема у повістці денній. Заєць, Іван, не мішай говорити! Ти тут по кожному вопросу на трибуну вискакуєш і я тобі не мішаю. І ти, Мовчан, мовчи! Коли ти тут якусь чепуху нащот государствєнного язика ніс, то я зуби сціпив і мовчав. Додуматися нада, щоб український только державним був! А як бути тим українцям, которі руським общаються?

Тут поповзли про мене брехливі слухи, ніби я вже вісім раз був у командировці за границею. Я вже звик, що мене звинувачують по всякому поводу. Щодо цього мушу дати слідуючу справку. Я в двох словах. Я являюсь членом Комітету у закордонних справах. І Комітет уже давно дав своє заключення. А ще брешуть, що відкрив счета у двох банках в Швейцарії. Возможно, хто й відкрив, але тільки не я. Я у Швейцарії нікогда не був і даже не знаю, де вона, та Швейцарія, чи в Азії, чи в Африкє. Не виключайте мікрофон, потому що…     

 

4. Зробіть переклад вірша. Визначте стилістичні функції словотвірних засобів.

             Бабусенція

 Ой оце чудне дівчатонько, ой-я,

Щосуботоньки їде з містонька

До бабоньки, до бабусеньки, ой.

Лишає свої інфузорії-туфельки,

Скидає свої лаковані туфельки,

Одягає куфайчатко порване, ой-ой-оєчки.

У бабцюлі, у бабусеньки, ой,

Взува старі чоботи-шкарбани,

Бабчині чоботи-чоботищеньки.

Наносить води повну балію —

Ще відро, ще відро, ще відеречко,

Та в баняки, банячища, ой,

Та любисток зімліє в горнятах,

Аж зімліє бабусина хата, ой-ой-ой,

Хата, хатуся, хатинонька,

Хатусенька, Хата Стріхівна, ой.

— Заворожи мені, бабченько, ой-я,

Бабусенько, бабулиня, бабусенція.

Ой гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-єчки.

Ляпотить, хлюпотить у ночовоньках

Дівулиця, дівчина, дівогоренько,

А бабуся так і вештається, ой-я,

А бабище все шупортається, ой-я,

З кочергами, з баняками, банячищами...

Внучка, внученька, студентонька

Спить у баби на ряднищі, на рядні

Під кожухом, кожушиськом, кожушариськом.

На лежанці в цмоки цмокає, аж оєчки.

(Випадає їй казьонний дім,

І валет бубновий в нім,

Туз хрестовий заберу,

Швидше вже сама помру...)

А дівуля, дівчинина, дівувальниця

До кожуха, кожушенка так і горнеться,

А бабуся, бабулиня, бабусенція

До дівчиська, дівчиниська так і тулиться

Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,

Бабумамця, бабутатко, бабусонечко... (Іван Драч).

 

5. Поясніть структуру і механізм утворення словесно-художніх образів:

білозір'я, злодієславлення, злощастя, небостан, чаромутство, тисячосвіччя, чужосередництво, цвітолісся, цвітостан, троносидець, костоломивець, людогубіссімус, зловреда, злопоклонець, пітьмодержець (В.Барка); сюди-тудинство (П.Загребельний); авіакозакування (О.Гончар); аерозграя (В.Сосюра). Окресліть коло створених конотацій.

Самостійна робота

Тема. Стилістичні ресурси мови. Стилістичний словотвір.

Стилістична актуалізація словотворчих засобів української/російської мови.

Завдання

1. Використавши слова донечка, сонечко, місяченько, лялечка, оченятка, дрімотонька, сонко, спатунечки і под., написати колискову пісню або казку. Пояснити роль слів із зменшено-пестливими суфіксами та суфіксами суб’єктивної оцінки.

2.Підготуйте повідомлення на тему: “Осново- і словоскладання як засіб стилізації”.


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 587; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!