СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ЛЕКСИЧНИХ ЗАСОБІВ
| Синоніми | Повніше, виразніше, конкретніше зобразити предмет, явище тощо. Точніше виразити думку, почуття, настрій і дати оцінку зображеному. Уникнути тавтології. |
| Антоніми | Забезпечити контрастну характеристику образів, предметів, явищ. Створення антитези –мовного звороту, у якому різко протиставляються думки, явища, риси характеру, поведінка особи тощо з метою посилення враження. Створення оксиморону, або оксюморону – мовної фігури, в якій поєднуються два протилежних за змістом поняття, що суперечать одне одному і є ніби несумісними і непоєднуваними. |
| Омоніми | Посилити комізм зображуваного при створенні дотепів, каламбурів, грі слів. Привернути увагу читача до висловлюваного змісту, увиразнити думку, надати мовленню іронічного, гумористичного чи сатиричного забарвлення. Створення каламбурних рим. |
| Пароніми | Створення словесної гри та каламбурів, а також засіб забезпечення музичності фрази. Парономазія – фігура мови, побудована на комічному або образному зближенні співзвучних слів. |
| Архаїзми, Історизми, Старослов’янізми | Точніше, правдивіше зобразити життя народу в минулому. Надати мові урочистості, піднесеності при зображенні важливих і величних подій. Гостріше, дошкульніше висміяти потворне явище, висловити зневагу, осуд |
| Неологізми | Правильно відтворити все нове, що з’являється в навколишній дійсності Оказіоналізми – стилістично виразні, індивідуально-авторські новотвори, які здебільшого використовуються у художніх творах. |
| Діалектизми | Правдивіше, яскравіше змалювати своєрідність побуту й умов життя людей певної місцевості. Точніше відтворити особливості мови людей зображуваної місцевості. |
| Професіоналізми | Правдивіше, конкретніше, яскравіше зобразити тродову діяльність та умови праці людей певної професії. Відобразити особливості мови людей певної професії. |
| Іншомовні слова | Точніше, правдивіше зобразити життя якоїсь нації. Підкреслити освіченість персонажа. Висміяти неуцтво, прагнення персонажа показати себе “вищим” над “простим людом”. |
| Пестливі слова | Висловити любов, ніжність, душевне зворушення, глибоку симпатію. Висміяти вади персонажа, висловити осуд. |
Робота в аудиторії
|
|
|
1. 1. Розподілити подані слова на дві групи: а) загальновживана лексика; б) лексика вузького стилістичного призначення. У межах другої групи визначити лексику розмовну, просторічну, діалектну, жаргонну, специфічно-побутову, суспільно-політичну, науково-політичну, науково-термінологічну і лексику художнього зображення; окреслити діапазон їх стилістичного використання. 2. Виділені слова ввести у контекст.
|
|
|
Батько, біганина, путня, інкасація, клас, партія, бідолаха, оглядини, сестра, учитель, аудиторія, боєздатність, робітник, механізувати, сцена, запаска, дороги, хата, Ніна, анічичирк, відповідальність, набусурманитися, нализатися, цівка, гладун, ушкварити, поширювати, новатор, сіяти, скиглити, Петро, плюс, зрізатись, щебетати, суфікс, інтеграл, жевжик, стимулятори, хромосома, вечорниці, день, говорити, буча, ватра, пленум, середня школа, куратор, рідний, назад, старенький, грубезний, двигун, торба, засипатись (на іспиті), антихрист, мій, писати, чванько, витрішкуватий, новатор, герой, інтенсифікація, телестудія, танцювальна студія, туман, вітер, синхрофазотрон, заручини, халамидник, хлор, трудяга, сонечко, гігієна, обіцянки-цяцянки, втіха, тайм-аут, буріння, демократія, весело, рачкувати, старости, клуб, краса, ласка, наголос, мати хвіст, ссавці, збацати, зоря, писанка, результати, сумно, холодний, колядувати, рада, білок, аспект, орфоепія, дівчинка, дідуганисько, сюди, насобачитись, ворожити, брехун, горе, пестити, епідемія, солідний, шатун, депутат, співіснування, чувиха, нудьга, прегарний, баняк, шинкарювати, вколювати, тренажер, баста, швартуватися.
|
|
|
2. Виписати з наведених речень архаїзми: матеріальні і стилістичні. До останніх підібрати синоніми, які функціонують у сучасній українській мові. Пояснити причини вживання й охарактеризувати функції стилістичних архаїзмів у наведених реченнях.
1. Нащо на дужому крилі на вої любії мої, на князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? (Т.Шевченко). 2. А угорі – аероплани. Не доліта й моторів шум (В.Сосюра). 3. Він був як вой, сп'янілий від одваги (П.Тичина). 4. Прислухається княгиня – тільки сміх, тільки труситься сміх, та шумить, шумить шумище із-під хат, із-під стріх (П.Тичина). 5. Залишаю я на столі Святослава, – мовила далі княгиня, – нехай робить суд, дає правду людям, говорить з воєводами, боярами, нехай вчиться (С.Скляренко). 6. Полечу, каже, зигзицею, тією чайкою-вдовицею, та понад Доном полечу, рукав бобровий омочу в ріці Каялі (Т.Шевченко). 7. На панщині пшеницю жала. Втомилася... (Т.Шевченко). 8. Зелена байова корсетка, з червоними мітками, червона в букетах спідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати – усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний). 9. Хотілося б зогнать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках божих (Т.Шевченко). 10. Ти любиш в ній князів, гетьмання, панування, – мене ж болить її відвічнеє страждання (І.Франко). 11. Так оце і є той лицар, що одіймає у багатих та оддає бідним? Що хотів порівняти мужиків з панами? (С.Васильченко). 12. — Що, – братику, чи ти здоров? – питала його сестриця, панна хорунжівна. — ... Та тепер і нічого. – Так казав пан хорунженко (Г.Квітка-Основ'яненко). 13. Час наростав. Яничарів не стало. Тільки дзвеніла татарська трава (М.Братан). 14. ...Прозрів єси... І засвітив, любомудре, світоч правди, волі (Т.Шевченко).
|
|
|
3. Визначити стилістичну роль історизмів та архаїзмів. Який стилістичний колорит створюють ці слова у кожному конкретному контексті?
1. На княжий клич вдягають вояки високі гостроверхі шишаки, спитують луків силу бойову, напружуючи жильну тетиву. І, бризкаючи іскрами, коваль вигострює мечів двосічних сталь, щоб ці мечі могли пересікти німецьку кість крізь лати і щити (М.Бажан). 2. Благословенна ти в віках, як сонце наше благовісне, як віщий білокрилий птах, печаль і радість наша, пісне (М.Рильський). 3. Рци одно слово: люблю Вас, пане Возний, і аз, више упомянутий, виконаю присягу о вірнім і вічнім союзі з тобою (І.Котляревський). 4. Коронний гетьман, староста чигиринський, рідко зупинявся в чигиринському замку, а тому той і був запущений. Та два роки тому сподобалась старому магнатові молода красуня, дочка краківського воєводи (М.Старицький). 5. Ідучи слідом за воями Ярополка, князь Володимир велів лодійним воям поспішати до Києва, а сам з дружиною рушив на конях понад Дніпром і швидко був у Любечі (С.Скляренко). 6. І до юрби полонених сам курінний підійшов (В.Сосюра). 7. Після вбивства царя 1 березня 1881 р. переважна більшість народництва перероджується у ліберальну течію, що стала на шлях пристосування до існуючих порядків (3 підручн.). 8. Тут саме Іустин із келії покволом вийде – у клобуці, у рясі, – чотки перебираючи в руці (П.Тичина). 9. Великий київський князь Володимир Мономах, муж многоумний, змалку навчений багатьох мов і премудростей, володів рідкісним вгадництвом: знайшов спосіб, як передати далеким потомкам про події свого часу і діла князів передніх (П.Загребельний). 10. Чому ж ти, княгине, – денниця перед сонцем, зоря перед світлом, – сама сяєш, яко місяць вночі, а не хрестиш невірних чоловіків, які, неомовенні хрещенням святим, потопають у гріхах... (С.Скляренко).
4. Знайти неологізми в реченнях. Визначити, до якого функціонального стилю належить те чи інше речення, яка стилістична роль неологізму в ньому.
1. Радійте, гори в синій піднебесності! Радійте, ріки й давнії ліси! Такої ж не було у нас чудесності – воістину казкової краси! (П.Тичина). 2. От ви знаєте, у кого з ваших колгоспників більше трудопразників, трудобазарів, взагалі трудопрогулів, ніж трудоднів (Остап Вишня). 3. Повесіння парує, ряхтить і підходить до самої хати (А.Малишко). 4. Десь клюють та й райські птиці вино-зелено! Розпрозорились озера... Тінь – давно (П.Тичина). 5. Фарбування машин аерозольними фарбами – швидкісний і ефективний спосіб догляду за машиною. (З журн.). 6. І стежив я, і я веснів. Акордились планети, навік я взнав, що ти не гнів, – лиш сонячні кларнети (П.Тичина). 7. Ходять по квітах, по росі. Очима чесними, христовоскресними поеми тчуть. А сонця, сонця в їх красі – не чуть (П.Тичина). 8. Там, на столах, русявий хліб лежить важким тяжінням поля (А.Малишко). 9. Він України мав чарівну вроду. Носив її наймення гордолиць. Він виріс од суниць аж до зірниць, великий гранослов свого народу (Д.Павличко). 10. Енергооснащеність нового комплексу по відгодівлі птиці дозволяє застосовувати раціональні методи праці (3 журн.). 11. Людина обертає в сад пустині і в стоколосся колос оберта (М.Рильський). 12. Пахне хлібом і землею. Вогкий вітер-срібнокрил, річка, небо, суходіл стали синню однією (М.Рильський).
5. З поданих текстів виписати в колонку терміни, діалектні та емоційно забарвлені слова. Десять із виписаних слів увести в такий контекст, який виявив би їх функціонування в іншому (аніж той, з якого вони виписані) функціональному стилі. Які стилістичні можливості цих трьох груп лексики?
1. Леґінь був у червоних гачах, які носять гуцули у свято, у довгій домотканій сорочці. За широким чересом, оздобленим дорогими бляшками і прикрашеним дармовисами, стирчала різьблена мідна люлька, плечі закривав сердак, а в руках мав топірець з різьбленим топорищем (Ю.Федькович). 2. Білки – це складні сполуки вуглецю з воднем, киснем, азотом і деякими іншими хімічними елементами (3 підручн.). 3. Біжать нитки, немов живе проміння. Біжать, щоб з невеликих веретен-початків перемотатись на пружні білі бобіни. В сусідньому цеху, що гримить за стіною сотнями ткацьких верстатів, ці бобіни обернуться на рулони бавовняних тканин. Крізь гудіння машин вчувається Любі розмова. Кидає вбік очима. В крайньому ряду, де порядкує Люба Юзвяк, нерухомо застигли веретена (3 журн.). 4. Усякий механізм, який виконує роботу, повинен звідкись діставати енергію, за рахунок якої ця робота виконується. У найпростіших випадках механізм лише передає механічну роботу від джерела енергії до споживача (3 підручн.). 5. Покохала дівчина-красуня леґіня-вівчара чорнобривого. Та вподобав ту ж дівчину пан вельможний. Став залицятися до молодої гуцулочки, а вона все просила коханого: «Втікаймо, любий, у далекі гори, де ніхто нас не знайде...» (Нар. тв.). 6. «На добридень, ти, моя голубко!» – «На добридень, мій коханий друже!» – «Що ж за диво снилось тобі, любко?» – «Сон приснився, та дивненький дуже». – «Що ж за диво снилось тобі, мила?» – «Мені снились білії лілеї...» – «Тішся, мила, бо лілея біла – квітка чистої та любої надії» (Леся Українка). 7. Навмисна «красивість», пишномовність стилю тільки шкодить художньому твору. Це, однак, не означає, що письменник повинен уникати засобів евфонії, тропів, синтаксичних фігур тощо. Навпаки, використання образотворчих засобів сприяє увиразненню змісту, яскравості висловлювання (О.Бандура). 8. Вдягалось найкраще лудінє (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табаківки, багато набивані цвяхом дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече (М.Коцюбинський). 9. Ага! От і скажи: чим прикривали своє грішне тіло Адам і Єва після іскушенія дияволом? Мій сусіда по парті, Гриць Вухналь, сьорбав носом, кліпав очима і нарешті бухнув: – Вони, – каже, – прикривалися рядном. – Олух царя небесного! Ступай в куток. Скажи ти! Це до мене. Я довго думав: – Лопухами! – кажу (О.Ковінька). 10. От і братія сипнула у сенат писати (Т.Шевченко). 11. «Ну, чи з моєї теології і агрономії мала б ти користь, то ще питання, але з філософії – певно!» – подумав собі вуйко (Т.Бордуляк).
6. Визначити, які лексичні засоби виконують у наведених текстах виразні стилістичні функції і які саме. Встановити, який створюється колорит від використання цих лексичних засобів.
І. — Здоров, Федоре! Недарма мені сон такий снився: пташка у вікно гукала – на звістку. І кіт умивався цілісінький день. Ну, думаю, гості будуть. Аж ось і гість, і звістка. Я ж казав, що живий-живісінький Андрій... (О.Довженко).
II. Затужили, як ведеться, матері й жони, заплакали діти, що втрачали своїх отців. О Руська земле, доколи будеш ти сіяти не зерна, а сльози, доколи будеш вмиватись не водою з Дніпра, а кров'ю, доколи куватимеш не рала, а мечі?! Сонце пливе над землею – чому ж ти не спалиш порогів; вітри віють у полі – так давайте ж, ударте в очі ворогам!.(Скляренко).
III. Вітер, неначе парубок у танці, на всі боки обертав кожухарку-метелицю, і вона, широко розкинувши поли кожуха, то захлиналась кипучим потаємним шепотом, то лютилась, мов звірина, і водночас, як їй манулось, розтрушувала, розмотувала, розкублювала над землею холодну вовну (М.Стельмах).
IV. Василь був хлопець як хлопець.
...Упіймає кота, прив'яже до тину за хвоста, а сам ляже в лопухах і регочеться:
- Ага, чортяка, нявчиш? Не віщуй – кайся! Не перебігай мені стежок-доріжок!
Сусідка Оксана з городу гукає:
- Чи він тебе займає?
- Ви, тітко Оксано, не в курсі. Чорний кіт – самашедша порода (Ковінька).
V. Починається це навчання з маленького, грайливого:
- Покажи мамі дульку!...
- Учи, учи на свою голову. Іди сюди, доцю. Стрибки, доцю, стрибки… Не слухай тата, маму слухай... Мама цяця, а татко бека, кака...
7. Встановити стилістичну функцію синонімів у поданих текстах. Написати 2-3 тексти, в яких би синоніми вживалися з певною стилістичною метою.
1. Три дороги в три боки ведуть, і чоловік обрав собі другу путь (М.Бажан).
2. Та промайнули, зникли дні, Умер коваль в самотині, А кузня світиться вночі – То син з плугів кує мечі! (А.Малишко).
3. Як десь у балці степовій Тюльпан весняний, самосій, Збуває вік недовгий свій, Так прожила б ти, Джаміла (В.Мисик).
4. Тихо вечоріється в полях. Гасне в небі полум'я черлене. І веде додому сивий шлях, І говорять сутінки до мене (М.Братан).
5. Ти мене гуцулом називала, Та не знала, що в душі гуцула Словом ніжним ти вогонь роздула; Що роздула ватру, – ти не знала (Д.Павличко).
6. Важкими чобітьми солдати Хотіли сонце розтоптати. Вони ішли, страшні і люті, Чавили сонце в каламуті. Як листя лілії шовкове, Порізали його підкови, Потяли, пошматували, Розбризкали на сміх навали... Та не минула мить єдина, Сміється сонце, як дитина (Д.Павличко).
7. Срібнив крильми залітний голуб осінь І трепетно снував у небі кола, Мені на дзьобі промені носив... (В.Ткаченко).
8. Перший промінь засвітився У віконечку у нас. Мама встала, брат підвівся, І мені вставати час (В.Ткаченко).
9. Ранок надходив. Світало вгорі, І хмарами пройшли рожеві косарі, І косами били в коріння зорі, І зорі хилились в блакитний моріг (М.Бажан).
10. О, скільки тут зеленого простору! По ньому би летіла, не ішла. Літать не зможу, покрокую далі (В.Ткаченко).
8. 1. Визначити у поданих реченнях явища паронімії та з'ясувати стилістичну функцію паронімів. 2. Придумати по два приклади використання паронімії і парономазії з певною стилістичною метою.
1. Ти йому про Тараса, а він тобі – півтораста (Нар. тв.). 2. Ти йому про гарбузи, а він тобі – образи (Нар. тв.). 3. – Яким розміром написаний цей вірш? – А він безрозмірний, як багато інших речей нашого віку (3 журн.). 4. Старцювання одвічне, черства сухом'ять! Знову літо, як скоринку суху, м'ять (П.Тичина). 5. – Бачиш, Йоно, Померанію? – Де? – Йона довірливо зазирає в карту. – Ось вона кругом. Де фашизм, там йому і помиранія! (О.Гончар). 6. Французький історик і мораліст Шарль Дюкло, бажаючи висловити своє презирство до когось, звичайно говорив: – Це передостанній з людей! – Чому не останній? – запитували його. – А щоб нікого не бентежити. Можливо, знайдеться хтось іще гірший! (З журн.). 7. Декваліфікація спеціаліста є серйозною причиною для дискваліфікації його (3 газ.). 8. Мов та пава проплива (В туфлях номер сорок два!). На щоці дві мушки-цятки. На панчохах чорні п'ятки. Ну, не дама, – а реклама! (Б.Олійник).
9. Встановити, які антонімічні пари покладені в основу антитез та яка їх стилістична роль.
І. 1. Один передбачливо очі прикрив ще за крок до межі, ввійшовши клітиною ночі, тихенько, чи жив, чи й не жив? А інший – на кроки не міряв: ішов, і гримів, і ...згорів, і люди відкрили в сузір'ях зіницю нової зорі... Я б вибрав найвищу почесть: у чистім і чеснім бою на чорному мармурі ночі зорю записати свою! 2. Все в цім світі відоме: за щастям – біль. За початком – кінець поеми... І планета виконує свій колообіг по давно уже награній схемі. Є Народження й Смерть – два стовпи на Межі. А між ними – події одвічні: комбінації стріч, і розлук, і жоржин, варіанти падінь і величчя. 3. – Добре, хлопці. Але спершу, милі, од осоту грядку прополіть. Бо негоже отакими... білими пальцями чіпати чорний хліб. 4. Ми старіть не маємо права, діти: дуже молоді у нас прадіди. 5. Спробуй, визнач напевне поетову путь: адже часом поети й по смерті живуть. 6. – Для того, – одповідаємо, – поклали ми круглі голови, щоб кругла, як м'яч, земля не захолола в квадрат! 7. Холодна і ненависна над ним нахилилася смерть: життя недоспівану пісню закреслив навік кулемет. 8. Вони вже не вернуться, навіки вписані в землю, в серце й історію Іспанії. Вони впали за неї, бо до безтями любили Україну (Б.Олійник).
II. 1. І дуб об тій ясній годині, як чорний меч, на верховині торкнувся білої зорі. 2. Здається, на світі миліш немає, чим наше подвір'я, стара яворина. Стоїть вона здавна, листом багата, бува, зашумить, а бува, не шелесне. 3. Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині. Краєчки хмар, на вітрі темно-сині, і вечорів грудневі холода. 4. Поберуться вони за руки. Грай весілля, старий скрипач, їм на радість, мені – на муку, їм на щастя, мені – на плач! 5. В друга ненька старенька, в нього жінка молоденька, а що в мене молодого, – ні кола, ані двора. 6. В осінні темні ночі той рушничок попавсь мені на очі, в червоно-чорнім кольорі двійнім землі й пожару, туги й перемоги, багрець зорі і чорнота дороги ночей війни, що вишита на нім. 7. Ніхто не міряв серця глибочінь, ніхто не знає меж його, ні краю. Сьогодні гнів з любов'ю підіймаю, а завтра із цвітком – війни криваву тінь. Із смутком – щастя жар, з коханням – біль розлук, і тишу, й моря шум, що дихає солоно, і все кладу в його маленьке лоно, таке беззахисне і дороге від мук. 8. А ти ж як думав? Лестощі й хвала – то вся поезія? Усі її висоти? Лиш трутень звик солодкі жерти соти, бджола для меду й серце віддала. 9. Мені б сто рук – звільнити світ від мук, і сто очей – у темряву ночей! А серце хай одне, гаряче, як і нині, воно – не сирота, воно ж бо при людині. 10. Сьомого поту зітру краплини, темної ночі додам до днини. А докопаюсь-таки до щастя, щоб не було міражем в людини. 11. Я на слово любовне скупий одиноко, хоч посивіє серце дитям в сповиточку, і душа почорніє, як чорна толока, значить сам собі винен. Такий ти, браточку! 12. Сонцем зігрітий, дощами січений, хлібом годований черство суворим, ти між людьми вже давно помічений щастям і лихом, добром і горем. 13. Я аж тремчу, коли на клич ніхто не прийде в самотині, і не люблю я двох облич, коли вони в одній людині... Блукають люди кам'яні, з різноманітними устами; за стіл сідають при тобі, байдужі в радості й журбі... (А. Малишко).
10. Запишіть текст українською мовою, охарактеризуйте його лексичні особливості. Які з термінів, ужитих у тексті, є загальнонауковими, які – галузевими?
Коммуникативные функции. В процессе общения посредством этих функций осуществляется взаимосвязь людей на уровне индивидуального, группового и общественного взаимодействия. Это возможно благодаря развитию органов чувств и мозга как приемников и хранителей информации (например, о качествах личносты партнёров). Однако органы чувст обеспечивают только одностороннюю связь партнёров. Взаимосвязь между ними достигается благодаря речи и другим естественным выразительным средствам человека (мимике, пантомиме, жестам, голосу, предметным действиям человека), а также искусственным средствам связи (письму, печати, телеграфу, радио, телевидения и др.), которые функционируют в процессах общения как каналы передачи информации. Информация облекается в форму различных знаков, образующих язык общения… (В.Н.Панферов. Социальная психология).
11. Відредагуйте “новелу” К.Гордієнка, у якій зібрано кілька типових помилок у вживанні лексичних засобів.
Галина
Галина перебувала в колгоспі на гарному рахунку. Вона домоглася успіху шляхом сумлінної праці. Хоч на початку з нею і не хотіли рахуватися. Це їй коштувало чималих зусиль. Трудова наполегливість викликається заінтересованістю дівчини в збільшенні виходу продукції. І цього аж ніяк не можна скинути з рахівниці. Збоку вона виглядала цілком щасливою. Спочатку вона лише намацувала новий стиль в роботі, та згодом розгорнула свою діяльність. В кінцевому рахунку вона перемогла.
Самостійна робота
Тема. Стилістичні ресурси мови. Лексична стилістика.
Стилістичні функції лексики різних тематичних груп. Стилістичні функції активної й пасивної лексики в українській та російській мовах.
Завдання
1. Дати стилістичний коментар активності функціонування у сучасному мовленні кожного із слів (рідкісне, застаріле, уснорозмовне, діалектне, активного вжитку і т.д.). 2. Використовуючи виділені слова, створити коротке оповідання емоційно-піднесеного колориту.
Кепкувати — кпити; звати — кликати; торгувати — крамувати; кошлатити — кострубачити; мішати — плутати; наглядати — назирати; нагомоніти — накричати — нагукати; обмовляти — обговорювати; пазити — вистежувати — стежити — пантрувати; панькатися (з кимсь) — носитися — возитися; вибачатись — перепрошувати — просити пробачення; рахуватися — вважатися; раяти — радити — давати пораду; розлити — розілляти; розпалюватися — розпаюватися; розраювати (від чогось) — розраджувати — відраджувати; рватися — стреміти — прагнути; спіткати — надибати — зустріти — натрапити; скараскатися — позбутися — збутися; скуштувати — спробувати; повірити — довірити; уборонити — уберегти — зберегти; фортунить — щастить — везе; гордитися — чванитися — хизуватися — фудулитися; шпурляти — кидати — швиряти.
2. Встановити, чи вмотивоване використання діалектних слів у кожному з наведених речень. У яких випадках діалектизми створюють розмовний колорит? Пояснити значення виділених слів, навести їх відповідники у літературній мові.
І. 1. Цієї зими я собі вишила дуже гарний ясик. Буде дитині під головку у колисочку. 2. Збори триватимуть зо дві години, не менше. Коли Шевченкові було дев'ять років, помер йому батько. 4. І так мені банно, що не можу з вами здибатися, поговорити – мушу роботу пантрувати, аби зима не застала. 5. Почекай на мене пару хвилин, я зараз звільнюся. 6. Він не шкодував себе, щоб врятувати свого ліпшого друга. 7. Тигр підскакував до дерева, щоб схопити хлопчика, який сховався між гіллям. 8. Вчора був студений день, а сьогодні уже теппліше. 9. Тато їх робив складальником у друкарні, а мама була швачкою. 10. Аби ти знав, який цікавий фільм ми виділи!
3. 1. Пояснити, в яких функціональних стилях найчастіше вживаються антоніми і з якою метою. 2. Перекласти російською мовою та охарактеризувати функції антонімів у наведених текстах.
1. Мороз чи спека, грози чи відлига для оптимізму й дальніх мандрувань, – живе вона, нерукотворна книга прозорості, усмішок і шукань (А.Малишко). 2. І час гойдається, і гори, і день і ніч, і щастя й горе – чи не гойдаємось і ми? (М.Вінграновський). 3. Розставання й зустрічі... Знайоме! Зріднені усмішка і сльоза... А до тебе знов приходить спомин, і тоді відлунює гроза (М.Братан). 4. Ти йому про Хому, а він тобі про Ярему (Нар. тв.). 5. Хто високо літає, той низько сідає (Нар. тв.). 6. Коли великі люди помирають – газети присвячують їм статті.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 722; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!