Виродливості як причина патологічних родів
Порушення нормального розвитку плода може проявитися зміною цілого його ор-ганізму (виродливість), або змінами окремої частини плода (аномалії).
Виродження та аномалії виникають на основі порушень нормальної генетичної структури яйцеклітини, спермія чи зиготи, розладу у них обміну речовин. Інколи такі зміни проявляються на пізніх стадіях внутрішньоутробногорозвитку як реакція плода на несприятливі умови в матці, зовнішні подразники з боку інших органів чи факторів довкілля. Головна причина народження виродків є близькоспоріднене розведення.
При виявленні тієї чи іншої виродливості у плода акушер повинен обрати такий план надання родової допомоги, який на його думку буде найдоцільнішим у даному випадку і дозволить зберегти життя матері.
Водянка плода (hydrops universalis, s. anasarca). Про водянку плода говорять у тих випадках, коли плодові оболонки і всі тканини плода виявляються просоченими серозною рідиною. Таке явище виникає внаслідок порушення крово- та лімфообігу
Розділ 12
в організмі плода і супроводжується збільшенням об’єму плода настільки, що він не проходить через тазову порожнину матері.
Дана патологія частіше зустрічається у телят, рідше у інших видів тварин. Часто вагітність в таких випадках переривається самостійно на 7–8-му місяці.
Діагноз. При загальній водянці плода роди затягуються. При внутрішньому до-слідженні роділлі встановлюють, що родові шляхи заповненні безформеними тістува-тої консистенції органами плода. Іноді поряд з тістуватими ділянками промацуються флуктуючі зони як наслідок накопичення в них жовтуватої рідини.
|
|
|
Надання допомоги. При обмежених набряках і незначній деформації плода його можна витягнути, але із значною силою, що може завдати шкоди матері. Слід мати на увазі, що плоди з водянкою є нежиттєздатні і часто гинуть при родах, тому при ви-явленні даної патології необхідно відразу приступати до фетотомії. Інколи достатньо провести декілька глибоких розрізів шкіри та м’язів і після витікання рідини об’єм плода зменшується і його вдається витягнути.
Водянка грудної і черевної порожнини (hydrothorax et asсites). Водянка грудної і черевної порожнини буває як при загальній водянці плода, так і самостійно. При цьому у грудній і черевній порожнині накопичується до 30 літрів рідини, що значно збільшує об’єм плода і унеможливлює його народження.
Діагностика. При головному передлежанні плода діагностика даної патології над-то складна і її виявляють звичайно в процесі фетотомії.
При тазовому передлежанні у бугайців можна промацати надто великого розміру калитку.
|
|
|
Надання допомоги зводиться до розрізу черевної та грудної стінки при чому ви-тікає значна кількість рідини; плід після цього значно зменшується в об’ємі і його легко витягнути.
Водянка голови плода (hydrocephalus). При даній патології у черепно-мозковій порожнині голови плода накопичується значна кількість (у телят до 7 літрів) водянис-тої рідини. Транссудат, що поступово накопичується, і викликає атрофію головного мозку та значне збільшення об’єму голови. Внаслідок зростання внутрішньочереп-ного тиску кістки черепа потоншуються, що виявляють при пальпації. Розтягнення тканин голови надає їй виродкового вигляду.
Діагноз. Діагноз на водянку голови при головному передлежанні плода встановлю-ють при виявленні в родових шляхах м’якогокулястогомозковогочерепа, що флуктує при пальпації. При тазовому передлежанні дану аномалію встановлюють лише після витягування плода або при його фетотомії.
Надання допомоги. При виявленні даної аномалії зразу ж приступають до проколу тканин голови троакаром чи ножем. Після витікання рідини намагаються витягти плід силою. Якщо це не вдається то приступають до фетотомії.
Заяча губа та інші аномалії виродження плода. Ціла група аномалій розвитку голови (заяча губа, циклопія, перерозвиток лицьового відділу черепа) переважно не порушують родового процесу, їх виявляють звичайно після народження плода. Як правило, такі плоди є нежиттєздатними.
|
|
|
Оперативне акушерство
Schistosoma reflexum (вивертень) – виродок, при якому відмічають сильне викрив-лення шиї, тулуба, кінцівок, при якому порожнини тіла бувають незамкнуті, а внутріш-ні органи знаходяться назовні. Виникає така патологія як наслідок неправильного зро-щення плодових оболонок. При виявленні органів черевної порожнини плода в матці може виникнути думка про розрив матки, тому потрібно визначити їх приналежність. Діагноз. Таку патологію можна діагностувати ще до родів при ректальному дослі-дженні тварини, коли при пальпації матки виявляють у ній внутрішні органи плода,
незамкнуті у порожнини тіла.
Надання допомоги. Спочатку намагаються витягнути плід силою з матки за допо-могою петель. Якщо це не вдається, то приступають до фетотомії.
Perosomus elumbus – виродливість плода яка виражається в недорозвитку або по-вній відсутності поперекових хребців, крижових кісток, а голова та плечовий пояс бувають надто перерозвинені.
Надання допомоги. Фетотомія.
|
|
|
Подвійні виродки. Така патологія є надто важкою, оскільки зрощення плодів мож-ливе у самій виродковій формі, один плід може бути нормального розміру, а другий як паразит приростає до нього. Залежно від місця зрощення виродків-двійнят бува-ють такі їх види: стернопаги – коли виродки зростаються своїми грудними кістками; сакропаги – коли виродки зростаються крижовими кістками. Частіше такі виродки зустрічаються у овець. Інколи плід приймає вигляд клубка тканин, вкритого шкірою з густою шерстю: без голови, кінцівок таку патологію називають (amorphus globus).
Діагностика виродливостей надто затруднена. Родова допомога полягає переваж-но у фетотомії, при якій поступово зменшують об’єм плода, аж поки не вдасться ви-тягнути його рештки.
12.6. Фетотомія (fetotomia)
Фетотомією називається операція розчленування плода в порожнині матки і ви-тягування його по частинах.
Фетотомія має важливе значення у ветеринарній практиці, оскільки вона дає мож-ливість зберегти життя роділлі при важких патологічних родах. Звичайно її проводять, коли плід мертвий і іншими методами його видобути неможливо. Крім того, пока-занням до фетотомії є випадки, коли неможливо виправити неправильне положення, членорозміщення чи позицію живого плода. В таких випадках спочатку умертвляють плід притисканням пуповини. При правильно виконаній фетотомії післяопераційний період перебігає нормально. Але це не означає, що післяопераційні ускладнення при цій операції виключені. Такого не буває. Основними причинами їх бувають:
– занадто пізнє проведення операції переважно після тривалої безрезультатив-ної родової допомоги, що супроводжується значними травмами родових шляхів. Пе-ревтома роділлі при цьому призводить до зниження резистентності родових шляхів до інфекції;
Розділ 12
– перевтома самого акушера, що призводить до зниження його нервово-м’язової реактивності, невпевнених дій і грубого поводження з тканинами родових шляхів;
– недотримання правил асептики та антисептики, застосування в процесі опе-рації нераціональних методичних підходів та технічних прийомів.
Своєчасне і технічно правильне проведення фетотомії мертвого плода дає вели-кий шанс на швидкий і благоприємний перебіг післяопераційного періоду. Метою фетотомії є зменшення об’єму тіла плода і забезпечення вільного виходу його з ге-ніталій роділлі, або ж повне відокремлення тієї чи іншої частини тіла плода коли це необхідно для швидкого завершення родів.
Як і при консервативних методах родової допомоги, під час фетотомії необхідно надійно фіксувати акушерськими петлями окремі органи плода і вони повинні пере-бувати у напруженому стані, бо саме це дає змогу оперативним методом швидко від-окремити окрему частину тіла.
Якщо виникла потреба провести фетотомію, а плід живий, то спочатку необхідно умертвити його. В таких випадках при головному передлежанні плода перерізають його яремні вени та сонні артерії, а при тазовому – розривають пуповину або пере-різають стегнову артерію.
Після прийняття рішення на виконання фетотомії акушер повинен скласти план операції і обрати метод її виконання та визначити перелік інструментів, необхідних для роботи. Всі інструменти стерилізують методом кип’ятіння у 1–2 %-му розчині соди, після цього їх поміщають у дезінфікуючий розчин 1: 500 етакридину лактату чи 1: 5000 фурациліну.
Всі інструменти, які вводять у матку, повинні бути захищеними рукою акушера. Досягнувши рукою з інструментом тієї ділянки тіла, яку планують відрізати, вводять його в тіло плода і не допускають ковзання інструмента по поверхні тіла.
Проте, готових на всі випадки рецептів виконання фетотомії немає, у кожному конкретному випадку вирішальним є вміння та винахідливість акушера. План опера-ції обов’язково повинен включати протисептичне лікування породілі після завершен-ня фетотомії.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 130; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!