Симптоматичні незаразні аборти



 

Згадані аборти бувають ознаками розладів функції життєво важливих систем ор-ганізму. Проте оскільки ці розлади не завжди супроводжуються перериванням вагіт-ності, то цю групу абортів ще вважають спорадичними (випадковими). Сюди нале-жать також аліментарні, травматичні та звичні аборти.

Патогенетичними факторами симптоматичних абортів є: 1) захворювання та ано-малії статевого апарату самок (ендометрити, цервіцити, переродження м’язової обо-лонки матки і т. п.); 2) захворювання та недостатності серця, легенів, нирок, печінки, сильні крововтрати, хвороби з високою температурою, застосування сильнодіючих лікарських препаратів і т. п.

 


Розділ 9

 

 

Аліментарний аборт може бути на ґрунті: а) загального голодування; б) якіс-ної неповноцінності раціонів; в) згодовування недоброякісних кормів (запліснявілих сіна, соломи, гнилих коренеплодів, кислого жому, макухи). Виникають вони звичайно в другій половині вагітності.

При незначній недогодівлі у багатоплідних тварин спочатку відмирає один або декілька плодів і якщо не внормується годівля, то поступово гинуть всі плоди. Те ж саме при багатоплідній вагітності у одноплідних тварин.

Неповноцінністю годівлі якраз можна пояснити той факт, що переривання вагіт-ності частіше буває під кінець зими і весною, а з виходом тварин на пасовище кіль-кість абортів різко зменшується.

Проте слід мати на увазі, що на збереження вагітності негативно позначається не тільки годівля, а й ожиріння тварин. Воно зв’язане з порушеним обміном речовин, а отже с певним ступенем ацидозу, кетонемії, інтоксикації та порушенням функції нирок і печінки. Надлишок білка, наприклад, негативно позначається на перебігу ва-гітності. Материнський організм не в стані повністю утилізувати його і він, з одного боку, піддається гнилісному розкладу в шлунково-кишковому тракті, обумовлюючи аутоінтоксикацію, з іншого боку, виникають розлади клітинного обміну, тобто вини-кає картина білкової інтоксикації.

Значний процент абортів зимово-стійлового періоду пов’язаний з нестачею в кор-мах вітамінів та мінеральних солей.

Як відомо, величезне значення для підтримання нормального морфологічного та функціонального стану епітеліальної тканини має вітамін А, тому при А – авітамінозі, поряд з іншими клінічними ознаками виникають дегенеративні зміни епітелію ендо-метрію та хоріону з порушенням функції плаценти. Аборт звичайно наступає в другій половині вагітності, як наслідок розладів плацентарного живлення плода. Якщо ж вагітність не переривається, то плід народжується або мертвим, або нежиттєздатним і гине в перші дні постнатального періоду.

При нестачі або відсутності вітаміну Е виникають, як правило, приховані аборти. Вітамін Е зараховують до екзогенних регуляторів статевого центру та гіпофізу. Від-кладаючись в достатній кількості в гіпофізі, він впливає на секрецію ФСГ і ЛГ, тому при нестачі вітаміну Е затримується утворення цих гормонів. Він також стимулює розвиток жовтого тіла і підсилює дію прогестерону, чим активує функцію матки та за-тримку в ній глікогену. На відміну від вітаміну А, при відсутності чи нестачі вітаміну Е запліднення та імплантація зародка відбувається, проте згодом наступає резорбція зародка чи пізній аборт. У свиней авітамінози є однією з причин малоплідності, ре-зорбції та муміфікації плодів.

Для нормальної функції яєчника та виношування плода під час вагітності потріб-ний також вітамін С, максимальна концентрація його виявляється в плаценті та жов-тому тілі, оскільки він активує ферментативні процеси в організмі матері та плода. При С – авітамінозах падає концентрація цього вітаміну в плаценті, що сенсибілізує нервово-м’язовий апарат матки до ацетилхоліну та окситоцину.

 


Патологія вагітності

 

 

При Д – авітамінозах виникають зміни кальціево-фосфорного обміну, що приво-дить до розладів у формуванні кістяка плода. Крім того, гіпокальцемія проявляється зрушенням вегетативної іннервації – падає тонус симпатичного відділу нервової сис-теми і як наслідок цього зростає тонус холінергічних нервових елементів, а це викли-кає підвищення тонусу, та моторики матки, що може привести до аборту.

Часто причинами аборту буває згодовування тваринам, мерзлих кормів, зіпсова-ного силосу, згірклої макухи, скислої барди, напування холодною льодовою водою, випасання на засніжених пасовищах і т. п. З одного боку, такі корми викликають інтоксикацію організму, а з іншого, вони подразнюють холінергічні нервові еле-менти шлунково-кишкового тракту і викликають скорочення гладких м’язів в тому числі і матки.

Причиною абортів можуть бути також згодовування зацвілих кормів, попадання в організм таких видів цвілі і грибків, як вищі плісені – Aspergillus fumigatus, Asp. niger, Asp. visiculor, звичайна цвіль – Mucor pussilus, білий міцелій та інші. Вони можуть по-падати в організм не тільки через травний тракт, а й через дихальні шляхи.

Механізм дії грибків і плісеней різний. Одні з них по кровоносних та лімфатич-них судинах доходять до плаценти, затримуються тут, розмножуються і порушують зв’язок між дитячою та материнською плацентами.

Iншi, наприклад, головня, проходять крiзь плаценту i викликають загибель плода, з іншого боку, гриби виділяють токсичні речовини в шлунково-кишковий тракт та інші уражені органи, і викликають аборт на ґрунті інтоксикації.

Широке застосування в агрономiчнiй практицi гербiцидiв приводить до нагрома-дження iх в органiзмi тварин і нешкідливі на перших порах, вони можуть стати зго-дом причинами абортів.

Аліментарний аборт немає специфічних клінічних ознак, тому для розпізнання їх слід провести детальне вивчення патологічних змін плода та материнського організму паралельно з аналізом умов годівлі та утримання. Профілактика цієї групи абортів зводиться до забезпечення тварин повноцінною годівлею.

Травматичний аборт може виникати в результаті безпосереднього травматично-го пошкодження черевних стінок та вагітної матки, або ж як рефлекторний акт на механічне подразнення анатомічно віддалених від статевого апарату частин тіла.

Травматичні аборти найчастіше бувають в другій половині вагітності. Безпосе-редніми причинами аборту можуть бути удари черевних стінок, різкі рухи, стрибки тварин через бар’єри, посковзування, падіння, особливо з ударом в області носа; гру-бе ректальне та вагінальне дослідження; штучне осіменіння вагітних самок; в коней тривала фізична робота, втомлююча їзда; окремі автори виділяють їх в експлуатаційні аборти; переляк. Як наслідок травми можуть наступати крововиливи в стінки матки та плодові оболонки, це приводить до розшарування дитячої та материнської плацент. При ударах віддалених від матки ділянках тіла, імпульси передаються в центральну нервову систему і можуть рефлекторно викликати перейми. Проте вирішальна роль в подібних випадках належить реактивності материнського організму. В одних тварин

 


Розділ 9

 

 

навіть сильна травма не викликає аборту, тоді як в інших навіть незначні пошкоджен-ня переривають вагітність.

Травматичні аборти не мають характерних клінічних симптомів. Інколи перед абортом може спостерігатися кровотеча з матки. На місці травми можуть спостері-гатися садна, припухання, на плодових оболонках інколи бувають крововиливи, до-мішки крові в плодових водах.

Абортований плід може виганятися через 4–12 годин, рідше на 2–3-й день, а то й через декілька тижнів. Він може також затримуватись в матці значно довше і піддава-тись муміфікації, мацерації чи путрифікації. Тому робити висновок про травматичну природу аборту слід дуже обережно.

Звичний аборт – це переривання кожної чергової вагітності приблизно на одній і тій жестадії, тобто, він постійно базується на одних і тих жефакторах, не дивлячись на утримання тварин в нормальних умовах і при відсутності зовнішніх причин абортів.

Хоча причини абортів мало вивчені, проте ними можуть бути: загальний інфанти-лізм самок або ж недорозвиток у них окремих ділянок статевої системи, недорозвиток ендометрію та слаба його плацентоутворююча функція, слабий розвиток міометрію і як результат – розтягнення в другій половині вагітності, невиліковні хронічні ендоме-трити, в наслідок чого в окремих ділянках виникають вогнища перероджень тканин матки і зачатки карункулів атрофуються, і живлення плода стає недостатнім.

Причинами звичних абортів можуть бути також гормональні, нейрогенні та алер-гічні фактори.

Причиною симптоматичних абортів можуть бути гострі та хронічні ендометрити, переродження слизової чи м’язової оболонки матки, захворювання яєчників, ендо-кринні розлади, що обумовлюють неповноцінний розвиток жовтого тіла, захворю-вання шлунково-кишкового тракту, хвороби серця, легенів, печінки та інших органів. Вони можуть також викликатися невмілим застосуванням у великих дозах лікарських препаратів – послаблюючих, сечогінних, потогінних, інгаляційного та внутрішньо-венного наркозу та ін.

Штучний аборт – це навмисне переривання вагітності як направлений вплив. У практиці тваринництва він застосовується дуже рідко, головним чином у одноплідних тварин і в тому випадку, коли дальший розвиток вагітності загрожує життю твари-ни (передчасне запліднення, гострі форми водянок плодових оболонок, грижі матки, маткові кровотечі, тривале залежування перед родами і т. п.).

У кобил викликати штучний аборт вдається порівняно легко на ранніх стадіях вагітності, змінюючи послідовно теплі та холодні піхвові зрощення, а на пізніх стаді-ях – застосовуючи штучне розширення шийки матки.

У великої рогатої худоби викликати аборт, особливо на пізніх стадіях вагітності, важче. З цією метою застосовують гонадотропні препарати, пілокарпін (0,15–0,20, підшкірно декілька раз). Можна застосувати масаж яєчника з наступною енуклеацією жовтого тіла, вводити через матковий катетер між хоріоном та маткою гіпертонічний розчин солі або 100–150 мл гліцерину.

 


Патологія вагітності

 

 

Інфекційні аборти

 

Вагітність у самок сільськогосподарських тварин може перериватися в наслідок інфекційних захворювань. В одних випадках ці аборти будуть специфічною ознакою захворювання (бруцельоз, паратиф) і тому вважатимуться ідіопатичними, в інших – вони носять характер необов’язкового симптому.

Шийка матки у вагітних тварин є надійним бар’єром, справжнім кордоном між ділянками статевої системи, які є своєрідним депо різних інфекційних начал (піх-ва, присінок, статеві губи) і маткою, яйцепроводами та яєчниками, які в нормальних умовах є стерильними. Проте в окремих випадках ці бар’єрні функції шийки матки можуть порушуватися.

Аборт інфекційного походження може викликатися як патогенними, так і умовно патогенними мікроорганізмами. Звичайно інфекційні аборти носять явний характер і дуже рідко супроводжуються муміфікацією чи мацерацією плода (при бруцельозі у великої рогатої худоби таовець іт. п.). Вірусні аборти викликаються частіше на пізніх стадіях вагітності і носять звичайно характер передчасних мертвонароджень (вірус-ний аборт у овець та кобил, вірусна ензоотична неплідність, ку-гарячка у корів).

Причинами інфекційного аборту можуть бути:

 

Ø захворювання, що передаються при осіменінні – кампілобактеріоз, контагіоз-ний вагініт і цервіцит;

Ø загальні інфекційні захворювання (бруцельоз, лістеріоз, паратиф, лептоспі-роз, туберкульоз, ІРТ (генітальна форма) та ін.). Ці захворювання розповсюджуються нестатевим шляхом, уражують органи розмноження випадково, або ж, навпаки, ці органи є улюбленим місцем локалізації даної інфекції, особливо у вагітних тварин;

Ø отже, інфекційні аборти викликаються проникненням в організм самки та її геніталії патогенної мікрофлори;

Ø неспецифічні інфекційні захворювання статевих шляхів (полібактерійні за-раження стрептококами, ентерококами, стафілококами).

Аборти на ґрунті бруцельозу. Бруцельоз – це хронічне інфекційне захворюван-ня, що супроводжується абортами, затримання посліду, запаленням матки та іншими ускладненнями.

Захворювання розповсюджується у стаді при введенні у нього хворих вагітних тварин, які після аборту чи родів виділяють у навколишнє середовище (разом з пло-дом, навколоплодовими оболонками та водами, калом, молоком) велику кількість збудників. Зараження тварин відбувається через травний тракт (з кормом та водою), або ж під час осіменіння. Люди заражаються через сире молоко та інші молочні про-дукти від хворих тварин, а також при наданні акушерської допомоги. Через декілька днів після зараження тварини збудники хвороби проникають у лімфатичні вузли, а тоді заносяться з током крові у різні органи, де викликають патологічні зміни. Улю-бленим місцем локалізації бруцел є тканини плода та плодові оболонки. У вагітній матці бруцели швидко розвиваються, спочатку в епітелії ворсин хоріону, плодових

 


Розділ 9

 

 

водах і самому плоді, викликаючи там запальні зміни, утруднюючи живлення плода, що врешті обумовлює його смерть. Смерть плода в утробі матері та його зігнання за-лежить від того, на якій стадії вагітності корова заразилася та від швидкості розвитку патологічного процесу в плаценті і плоді.

Аборт може наступити на всіх стадіях вагітності, але найчастіше на 5–8 місяці. Аборту передують набряки статевих губ, розслаблення зв’язок тазу, а також запален-ня статевих шляхів. Крім того при бруцельозі можуть спостерігатися передчасні роди мертвим або мало життєвим плодом. Після аборту чи родів може бути затримання посліду. У самців при бруцельозі часто уражуються сім’яники. Остаточний діагноз ставлять на підставі лабораторного дослідження сироватки крові та абортованих пло-дів з їх оболонками.

Аборти на ґрунті сальмонельозу (паратифу). Нині ідентифіковано понад тисячу типів патогенних мікроорганізмів з групи паратифозних бактерій. Уражаючи кишко-вий тракт, вони викликають загальну інтоксикацію, яка у вагітних тварин може при-звести до абортів.

Паратиф не належить до специфічних захворювань статевих шляхів, ним хворіють тварини, незалежно від віку і статі. Інфекція проникає в матку гематогенно з травного тракту, тоді через плодові оболонки вона проникає в шлунок та інші органи плода, виникає запалення слизової оболонки матки та мацерація ворсин хоріону разом із сеп-тикопіємією плода. У більшості випадків плід виганяється разом з новколоплодовими оболонками. Аборт у кобил наступає в другій половині жеребності, у корів на – 4–9-му місяці, овець – на останніх тижнях вагітності. Можуть зганятися плоди і по частинах. Діагноз ставлять на підставі огляду плода, його оболонок, мікроскопічного та сероло-гічного дослідження. Кров досліджують не раніше 8–10-го дня після аборту.

Аборт на ґрунті кампілобактеріозу. Кампілобактеріоз – це інфекційне захворю-вання рогатої худоби, що характеризується абортами, затримкою посліду, яловістю, вагінітами та метритами.

Розрізняють декілька типів збудника кампілобактеріозу, з них лише v. Foetus ve-neralis, v. Foetus intestinalis є патогенними, передаються статевим шляхом і викли-кають неплідність, яка у корів та телиць, проявляється нерегулярними статевими циклами, катаральними запаленнями піхви, прихованими ендометритами, ранньою ембріональною смертністю та абортами на 5–6-му місяці вагітності. Особливо го-стро перебігає кампілобактеріоз у овець, викликаючи масові аборти у другій полови-ні вагітності. Аліментарний шлях зараження у овець вважається основним. Сприяє виникненню захворювань неповноцінна годівля – гіпокальцемія і фосфоремія, біл-кова та вітамінна неповноцінність раціону. Найбільш сприйнятливі до захворювань матки першого окоту.

Діагноз встановлюють на підставі мікроскопічних, бактеріологічних та серологіч-них досліджень плодів, плодових оболонок та крові.

Причинами абортів свійських тварин можуть бути також лептоспіроз, лістеріоз. У 1955 році лептоспіроз завдав збитків економіці США на суму 100 млн доларів. Леп-

 


Патологія вагітності

 

 

тоспіроз – це інфекційне захворювання домашніх та диких тварин, а також людини, що викликається різними видами лептоспір. Зараження відбувається головним чином через забруднену збудником воду, хоча не виключена можливість зараження через статевий акт та штучне осіменіння. Аборти на ґрунті лептоспірозу можуть спостері-гатися на будь-якій стадії вагітності, проте найчастіше – в останній третині. Правда, не всі заражені корови абортують, лише 20–50 відсотків, решта народжують слабих недорозвинутих телят. Описано випадок (Бріана): в одному із штатів США аборти на ґрунті лептоспірозу спостерігалися у 58 відсотків стада великої рогатої худоби та 85 відсотків свиней, уражених лептоспірозом. Найчастіше аборти спостерігалися на 6–9-му місяці тільності і супроводжувалися затримкою посліду, метритами, розлада-ми статевої циклічності.

Аборт на ґрунті лістеріозу виникає при зараженні вагітних тварин і перебігає у нервовій формі із запаленням мозкових оболонок, очеревини, дегенерацією печінки; у невагітних самок захворювання перебігає у метрогенній формі, з розвитком запа-лення слизової оболонки матки, плаценти, некротичних процесів у паренхіматозних органах плода, абортами на 4–8-му місяці у корів і 4-му місяці в овець. Аборти часто супроводжуються затриманням посліду. Звичайно мертві плоди виганяються, якщо ж вони затримаються в матці, то піддаються муміфікації чи мацерації.

Значний відсоток складають симптоматичні аборти вірусного походження. До-ведена можливість проникнення через плацентарний бар’єр, безпосередньо в плід, герпес-вірусів, ентеровірусів та ін. Окремі ентеровіруси, володіючи незначними роз-мірами всього 20 ммк можуть проникати крізь прозору оболонку зиготи, вбиваючи її з самого початку. Наприклад, вірус інфекційного пустульозного вульвовагініту ви-кликає аборти у 25–60 відсотків інфікованих корів.

Причинами абортів можуть бути і інші інфекційні захворювання (інфекційна ане-мія, сибірка, контагіозна плевропневмонія коней, сап, чума рогатої худоби та ін.), а також умовно патогенна мікрофлора, якщо вони обумовлюють зміни крові чи пору-шення життєвоважливих для вагітності органів матері.

 

Інвазійні аборти

 

Ідіопатичні аборти. Аборт на ґрунті трихомонозу. Збудником захворювання є найпростіші джгутикові з родини трихомонад. Характерною ознакою захворювання у корів та телиць є ранні аборти, висока яловість, вагініт, піометра, запалення матки та гартнерових каналів, із слизовими чи гнійними виділеннями зі статевої щілини.

Зараження відбувається під час статевого акту чи осіменіння, можливо й через підстилку чи предмети догляду. У корів збудник розмножується у слизовій оболонці матки і викликає там запальний процес. Він може також супроводжуватись змінами в піхві. На 2–3-й день після зараження спостерігають набряки вульви, витікання мутно-го слизу, припухання та гіперемію слизової оболонки, висипи. Трихомонадний вагініт супроваджується запаленням матки. Через 3–4 тижні процес переходить у хронічну форму, виділення з піхви щезають, а висип у переддвер’я стає блідим.

 

 


Розділ 9

 

 

Уражені трихомонозом корови запліднюються, проте у них часто наступають аборти, між 1–3 місяцем вагітності, рідко пізніше. При ранніх абортах плодові обо-лонки виділяються разом з плодом, тоді як при пізніх можуть затримуватися.

У бугаїв трихомоноз викликає запалення препуція і статевого члена.

 

Діагноз ставлять на підставі мікроскопічногодослідження, (мазків з піхвового сли-зу, абортованих плодів, сперми, змивів з препуція), культурального дослідження ви-сівів на поживні середовища, клінічного, біологічного та серологічних досліджень.

Симптоматичні інвазійні аборти можуть викликатись гемоспоридіозами, гельмінто-зами (фасціольоз), як наслідок повільної інтоксикації, зниження резистентності і т. п.

 

 


Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 32; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!