Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою Космосу. Базовий компонент дошкільної освіти про пізнання дитиною природи Космосу.
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні передбачає змістову лінію «Природа Космосу», до якої входить знання та елементарні уявлення дитини про простір, який існує за межами планети Земля. У першу чергу, це те, що дитина дошкільного віку може бачити: Сонце, небосхил, зірки, Місяць. Головним завданням змістової лінії «Природа Космосу» є формування елементарних уявлень про Космос, без якого не може бути життя на Землі. За цієї умови у дошкільнят можливо сформувати основу цілісного сприйняття світу, усвідомлення зв’язку Землі та Космосу, свого зв’язку з єдиним світом.
Над проблемою ознайомлення дітей з природою Космосу працюють сучасні науковці: Г.Щецкін, Г.Біленька, О.Богинич, К.Л.Крутій,
О.М.Каплуновська. В журналах «Дошкільне виховання», «Дошкольное воспитание», «Розкажіть онуку», «Дошкольная педагогика» можна знайти практичні рекомендації вихователів щодо ознайомлення дошкільників з природою Космосу.
Ознайомлення дітей з природою Космосу можна здійснювати за такими напрямками:
1. Сонце - джерело світла і тепла.
2. Планета Земля — наш спільний дім.
3. Зоряне небо.
4. Сім’я Сонця
З цією метою можна використовувати такі методи: спостереження, експерименти, пошуково-дослідницька діяльність, уявні подорожі, читання художньої літератури про Космос, бесіда, дидактичні ігри, ігри фантазерів, розгляд картин, картинок, ілюстрацій, кросворди, логічні задачі головоломки, загадки. Можна провести такі заняття: «Сонце – джерело тепла», «Наша галактика», «Сонце та його сім’я», «Подорож у Космос»,
|
|
|
«День і ніч на планеті Земля», «Я — інопланетянин», «Виготовлення зірок», читання вірша Джанні Родарі «Безіменні зірки», «Земля - улюблена донька Сонця», «Друг Землі - місяць», «Космічна мандрівка», Політ на Місяць» «Яка гарна в нас Земля!»
42.Ознайомлення дітей дошкільного віку з українським народним мистецтвом. Види, зміст роботи, методика ознайомлення у всіх вікових групах.
Духовну пам'ять поколінь суттєво збагачує народне мистецтво, яке становить невід'ємну складову національної культури.
Відповідно до використовуваногоматеріалу і технікивиконаннявиділяютьсятаківиди народного мистецтва:
— скульптура (вироби з глини, каменю, тіста);
— кераміка (гончарство, кахлярство, іграшки);
— дереворізьба (пласка, барельєфна, повна);
— ткацтво, килимарство, вишивка;
— виробництвопредметів з кості, рогу, металу, скла, соломи, паперутощо;
Дітибудь-якої національності, які проживають на території України, повинні знати її природу, історію, культуру. Діти повинні знати, що вони живуть в Україні. Дітей потрібно ознайомити з народними символами України (рушник, вінок, калина, кольори і т. ін.), традиціями, обрядами, народною творчістю (декоративне мистецтво), мистецтвом; національнимодягом, речами національного домашнього вжитку, національною українською кухнею (борщ. галушки, крученики тощо).
|
|
|
Знайомити дітей з рідним краєм потрібно з молодшої групи. Найближчою темою для дітей є «Сім'я». Уже на третьому році життя дитина повинна знати імена членів своєї сім'ї: матері, батька, бабусі, дідуся, братів, сестер. На четвертому році - імена по батькові членів сім'ї та родичів. Поступово дітям дають знання про рід та родину. Доцільно спланувати серію занять «Рідна матуся», «Мій татусь», «Моя сім'я», «Дім, в якому я живу», «Роде наш красний», «Ми діти своїх батьків» і т. ін.
У деяких дошкільних закладах разом зі вступом дитини до дошкільного закладу вихователі виготовляють індивідуальні дидактичні посібники-альбоми «Мій родовід», які вручають дітям на випускному вечорі.
З дітьми старших групп влаштовують тематичні заняття та свята. Наприклад, тематичне заняття «Свято нашого роду». Мета: закріпити знання дітей про обереги української родини. Викликати пізнавальний інтерес до історії свого родоводу, української нації, її культури і побуту. Виховувати глибокі почуття до батьків, свого роду, почуття пошани до людей праці, гордості за майстерність родичів, близьких, бажання берегти свою національну культуру.
|
|
|
Дітей молодшого дошкільного віку потрібно познайомити із сопілкою, свищиками, свистунцями. Такі заняття супроводжують читанням творів українського фольклору, народними хороводними іграми з цими іграшками.
Дітей старшого дошкільного віку знайомлять з процессом виготовлення іграшок, їх історією, місцем виготовлення та з майстрами. Кожний регіон України має свою історію, різні назви предметів домашнього вжитку, різноманітні забарвлення, форму, свій національний одяг. Для цього педагогам дошкільних закладів потрібно по знайомитися з довідковим Історичним матеріалом свого рідного краю, зібрати, описати його; розглянути й обговорити на педраді, обладнати відповідно «Музей українського села». Знайомлячи дітей з архітектурою українського села, посудом, речами домашнього вжитку, слід виготовити відповідні макети, дібрати потрібні речі, слайди, ілюстрації, скласти тематичний тлумачний словничок. Добре, якщо в цій місцевості є краєзнавчий музей, його потрібно відвідати з дітьми кілька разів.
|
|
|
Тематика занять залежить від віку дітей. Це можуть бути, наприклад, у молодшій групі такі заняття, як «Мамина (чи бабусина) світлиця», «Садок вишневий коло хати», «З бабусиної скрині»; у середній групі: «Виставка посуду», «Виставка українського одягу». «Чорнобривців насіяла мати» і т. ін.
З дітьми старшого дошкільного віку тематика занять ускладнюється, їх знайомлять у доступній формі з історією українського села, будівлями, оселями, подвір'ями, речами домашнього вжитку, посудом, одягом (традиційним, буденним, святковим), національними стравами (борщ, крученики, галушки, вареники, узвар). Орієнтовні теми занять: «Село в нашій Україні, неначе писанка село», «Подорож до прадіда та прабабусі», «Лелечине гніздо», «Про що нам скриня розповість?», «Гостинність українського дому», «Святкові вечорниці» і т. ін.
На заняттях з ознайомлення з довкіллям дітей знайомлять спочатку з рушниками свого регіону як вишиваними, так і тканими. Звертають увагу на кольорову гаму, орнамент, візерунки, розповідають, де і з якою метою використовують рушники. Під час занять доцільно використовувати інсценізацію уривків оповідання О.Волосюк «Рушники-веселинки».
Дітей старшого дошкільного віку прилучають до українського образотворчого мистецтва, і насамперед знайомлять з репродукціями художніх картин.
Художня картина відображає дійсність в образній формі. Протее художній образ не є простим копіюванням дійсності, вінповніше і глибше відбиває суть речей та явищ довкілля на основі узагальнення художником характерних рис того, що він спостерігає. У художніх картинах відбито рідну природу, народні звичаї, життя народу (трудову діяльність, відпочинок, побут тощо).
Специфікою сприймання творів живопису є його цілісність, вміння сприймати не тільки зміст картини, а й засоби художньої виразності (композицію, тло, колір, світлотінь, симетрію). Тому в роботі з дошкільниками не можна застосовувати розумовий, дидактичний підхід під час розглядання репродукцій художніх картин. Не можна деталізувати запитання, спрямовані на відтворення змісту картин (такі, як що? хто? де? яке? коли?). Такий підхід вихолощує емоційність сприймання, руйнує його цілісність.
Під час ознайомлення дітей з репродукціями українських художників розв'язуються такі завдання: формування здібності художнього бачення картини, цілісного сприймання її змісту; виховання інтересу до творчості українських художників, гордості за національне мистецтво; збагачення словника дітей образними виразами.
Які ж картини українських художників доступні дітям? Картини, які відображують історичне минуле народу, його символи, обряди, традиції, природу мальовничої України, її сьогодення.
Це картини М.І.Івасюка «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Кубанські козаки у Львові», «Битва під Хотином»; картини, написані за мотивами українських народних пісень («Весна», «Біля криниці», «Вечір»); картини «Мати», «Жнива». Картини К.О.Трутовського, які зображують українські народні звичаї, обряди: «Колядки на Україні», «Сорочинський ярмарок»; про життя та діяльність дітей: «Школярі», «Одягають вінок», «В гостях у бабусі», «Дівчинказі снопами», «Сироти на господарстві».
Картини С.Ї.Світославського, присвячені рідній природі: «Ніч», «Дніпровські пороги», «Напровесні», «Розлив Дніпра на Оболоні», «Вечір у степу», «Вітряк», «Воли на оранці», «Паром на Дніпрі».
Серед сучасних українських художників дітям близькі й зрозумілі картини Т.Яблонської «Хліб», «В українському дитячому садку», «Слухаючи казку», картини С.Ф.Шишка «Київська сюїта». «Осінь» та інші картини українських художників.
Розглядання картин супроводжують читанням художніх творів, оповідань, віршів, слуханнямпісень, легенд. Розглядання картини С.Ф.Шишка «Осінь» можна розпочати із загадки про осінь: «Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає». Діти відгадують, хто ж ця невидимка. Потім вихователь показує картину й розповідає її зміст
Знайомі репродукції картин українських художників виставляють у залі, влаштовують виставку, яку оглядають з дітьми старшого дошкільного віку.
Отже, українська народна іграшка має бути належно оцінена, відроджена як художньо-педагогічна спадщина народу і повинна зайняти чільне місце в навчально-виховній роботі з дітьми, народна символіка – це історія життя українського народу, відображення його національної свідомості, національної психології.
43. Ознайомлення дітей з багатоманітністю тваринного світу. Формування системи знань про тварини у дітей дошк.віку. Дивитись програми, БКДО, де є ознайом.дітей з свійськими і дикими тваринами.
Особливості періоду раннього дитинства його значення. Провідна роль сімї у вихованні дітей раннього віку. Основні педагогічні вимоги до виховання дитини раннього віку в сімї і ДНЗ.
Ранній вік (від 1-го до 3-х років) є одним із ключових у житті дитини. За цей час дитина оволодіває прямою ходьбою, предметна діяльність стає провідною у психічному розвитку, а мовлення - засобом спілкування, зароджуються ігрова та зображувальна діяльність, розвиваються різні форми спілкування з дорослими та однолітками, інтенсивно формуються новоутворення у пізнавальній та особистісній сфері малюка. Дитини, щоб стати людиною, потріно бути серед людей, виховуватися дорослими.Ще В.Сухомлинський зауважував: «Дитинство- це підготовка до майбутнього життя, від того яким воно було, хто супроводжував дитину в дитячі роки, що увібрали її розум і серце з навколишнього світу. Для фізичного і нервово психічного розвитку дітей раннього віку характерний швидкий темп.розвиток в ранньому дитинстві відбувається на такому несприятливому фоні, як висока чутливість організу, низька його опірність різних захворювань. В перші роки життя особливо великий зв'язок фіз.. і псих. розвитку.Здорова, фізично розвинена дитина, не тільки менше хворіє, алей краще розвивається психічно. Також характерний нестійкий емоційний стан, довгий перебіг нерв.проц., довгий латентний період, недосконала координація рухів, перевага процесів збудження над процесами гальмування.
Життя дитини у сім*ї має бути таким, в якому б не тільки реалізовувалися матеріальні потреби(в їжі, в одязі),але й духовні потреби. В сімї має панувати гармонія, рєдність вимог батька і матері, доброзичливість, взаємоповага, турбота, атмосфера добра, працелюбність, традиції,. Також дитина змалку має відчувати авторитет дорослих.Найбільший авторитет мають ті батьки, які успішно поєднують трудову та громадянську діяльність з сімейними обов’язками, проявляють інтерес та увагу до життя своєї дитини, уміло та тактично її контролюють.
Отже, від того, яким було виховання дитини в сімї залежить її подальший розвиток.
45. Режим дня дітей 3-го року життя. Завдання та правила проведення режимних процесів з дітьми 3р Режим –це правильне розподілення часу і правильна взаємопослідовність вдоволення фізіологічних потреб дитини в сні, годуванні та діяльності.
Режим ДНЗ передбачає різні види діяльності: ігрову, навчальну, ігрову, трудову. Так для дітей раннього віку характерно відводити більше часу для (умивання. Харчування, одягання, родягання) Для гри, як провідної діяльності відводиться більше часу(до снідатку, після ньго, між занятями, на прогулянці) Також для дітей раннього віку в режимі передбачене місце для заняттів.Також відводиться час для трудової діяльності дітей(догляд за рослинами, тваринами в груповій кімнаті). Правильний режим дня динити має велике значення, кожного дня він привчає організм дитини до певного ритму, забезпечує зміну діяльності, тим самим попереджає перевтому.
Існують такі завдання, які вихователь вирішує під час проведення режимних процесів, а саме:
- своєчасно і повність задовольняє органічні потреби дітей (харчування, сон, туалет,) – виховує позитивне відношення до реж.процесі
.- під час усіх видів режимних процесів вихователь розвиває у дітей рухи. уміння орієнтуватись в просторі, мовлення
. –формує культурно-гігієнічні навички(наприклад: під час сніданку вчить дітей сидіти правильно за столом, тримати ложку, користав. Серветкою)
– формує у дітей навички культурної поведінки(вітатися, дякувати, жаліти один одного, допомагати, не розкидувати іграшки, вчити миритись, вибачати.)
- виховує у дітей самостійність, створює умови для самостійних дій(вчить самостійно їсти, тримати ложку, чашку, складати іграшки).
Також існують правила проведення режимних процесів:
- Врахування індивідуальних особливостей дітей,(в мол. групі більше часу на умовання,одягання, в ст..групах-менше. У зв’язку з більшою самостійністю дітей..
- В процесі виконання режиму необхідно враховувати стан здоровя дітей(дітям ослабненним дається більше часу на сон, перебування на повітрі. Вносяься певні корективи в освітньо виховний процес
- Постійність режимних процесів(вчасно харчуватися, відпочивати, гратися). Це привчає дітей до порядку., дисциплінованості.
Отже, режим гарно впливає на нервову систему дитини, на протікання всіх фізіологічних процесів в організмі, а порушення режиму негативно відображається на здоровя дітей та їх поведінці.
Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 12; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!