Художні твори, малі фолькльорні форми для дошкільників про час.
Час - це філософська категорія.Це форма існування матерії.
Часові характеристики: тривалість, швидкість перебігу, порядок слідування (зима, весна), частота повторень(понеділок,вівторок), ритм.
‘Для дошкільників день — як рік,а рік — вічність” — Сухомлинський.
З раннього віку формуємо поняття —«зараз», «тепер», «пори року», «дні тижня»
Допомагають художні твори:
Петров «Від зими і до зими»
Січень січе,
Лютий лютує,
березень плаче,
квітень квітує.
Травень під ноги
стеле травицю,
червень складає
сіно в копиці.
Липень медовий
бджілок чарує.
Серпень чудовий
булки дарує.
Вересень трусить
груші в садочку,
жовтень гаптує
клену сорочку.
Йде листопад,
застеля килими.
Грудень надходить -
початок зими.
Л.Пшенична «Робочий тиждень»
Вранці ми із добрим ділом
Привітали ….. (понеділок).
Ніченька минула скоро
Трудовий іде ….. (вівторок).
Спритна, вміла, молода
Вже настала …… (середа).
Йде четвертий день тепер,
Називається ….. (четвер).
Діло добре ладиться
Як настала …… (п’ятниця).
Дома скрізь кипить робота
Як почався день ….. (субота).
А субота з хлібом-сіллю
Привела сестру …… (неділю).
С.Я.Маршак «Круглий год», Н.Л.Забіла «Дванадцять місяців» В.Скурятівський «Місяцелік».
Прислів’я га приказки:
Багато снігу - багато хліба.
Весняний день рік годує.
На годину спізнився. за рік не доженеш.
Ранок вечора мудріший.
Готуй сани влітку,а воза взимку.
|
|
|
Час все лікує Загадки:
Чорна корова весь світ поборола. (Ніч)
Що за гість що темряву їсть 9 (День)
Ніг не маю,а ходжу Рота не маю.а скажу Коли обідати, коли спати.
Коли роботу починати. (Годинник)
Сім братів віком рівні, іменами різні.(Дні тижня)
Формування часових уявлень допомагає виховувати у дітей такі якості як: цілеспрямованість,організованість, зібраність, точність.
38. Необхідність мор.в-ня.з раннього віку. Завдання та ос-вні напрями мор.в-ня. Моральне виховання дошкільників особливо важливо, тому що саме в дошкільному віці дитина особливо сприйнятлива до засвоєння моральних норм і вимог. Це одна з дуже важливих сторін процесу формування особистості дитини. Іншими словами, духовно-моральне виховання школярів та дітей раннього віку можна розглядати як безперервний процес засвоєння ними встановлених у суспільстві зразків поведінки, які в подальшому будуть регулювати його вчинки. В результаті такого морального виховання дитина починає діяти не тому, що хоче заслужити схвалення дорослого, а тому, що вважає за необхідне дотримання самої норми поведінки, як важливого правила у відносинах між людьми.У молодшому віці стрижнем, який визначатиме моральне виховання особистості дитини, є встановлення гуманістичних відносин між дітьми, опора на свої почуття, емоційна чуйність. У житті дитини емоції відіграють дуже важливу роль, вони допомагають реагувати на навколишню дійсність і формувати своє до неї ставлення.Отже, моральне виховання в дошкільному віці визначається тим, що дитина формує найперші моральні оцінки і судження. Він починає розуміти, що таке моральна норма, і формує своє ставлення до неї, що, однак, далеко не завжди забезпечує дотримання її в реальних вчинках. Завдання морального виховання: 1. Формування моральної свідомості.2. розвиток навичок моральної поведінки. 3. Виховання моральних почуттів. Отже, цілеспрямований процес залучення дитини до моральних цінностей людства і конкретного суспільства починається у ранньому дитинстві. Успішність цього процесу залежить від єдності моральної свідомості і поведінки. Визначальною у ньому є роль дорослого як «соціального провідника», зразка для наслідування, організатора соціального досвіду дитини.
|
|
|
39. необхідність наступності ДНЗ і школи. Показники готовності дитини до школи. Знайомство старш.дошк.зі школою. Форми зв’язку. Особливої актуальності в даний час набула проблема наступності між ланками освіти, а саме між ДНЗ і школою. Що ж таке наступність? Під наступністю розуміється послідовний перехід від однієї ланки освіти до іншої, що виражається у збереженні та поступовій зміні змісту, форм, методів, технологій навчання і виховання. Успішне навчання в школі можливе за умов, що на момент вступу до школи дитина набула, відповідно - особистісного інтелектуального та фізичного розвитку. Так як початок навчання супроводжується динамікою стереотипу, що склався за період дошкільного виховання. У багатьох дітей перші тижні і місяці навчання в школі, виникають такі зміни в організмі котрі дають можливість говорити про «Шкільний шок», стрес та адаптаційну хворобу.Щоб зробити перехід дітей до школи більш м'яким, дати їм можливість швидше адаптуватися до нових умов, вчителі повинні знайомитися з формами, методами роботи в дошкільних установах. А ознайомлення самих дошкільнят зі школою, навчальним та громадським життям школярів дає можливість розвинути у них інтерес до школи, бажання вчитися. Важливу роль у забезпеченні наступності дошкільної і шкільної освіти відіграє детальне вивчення уявлень батьків і педагогів один про одного, що приведе їх до взаємодії та розробці спільних рекомендацій. І ще важливу роль, в організації наступності дошкільної установи і початкової школи відіграють особистості вихователя і вчителя. Виділяють такі показники готовності: -загальний-фізичний розвиток; - оволодіння достатнім обсягом знань (інформованість); - сформованість -уявлень про соціальні взаємодії;-розвиток навичок поведінки;- оволодіння зв’язною граматично і фонетично грамотною мовою; - розвиток тонкої моторики руки, кисті, пальців, необхідної для оволодіння письмом; - сформованість бажання навчатися, інтерес до знань і способів їх набуття.Під готовністю до школи розуміються не окремі знання і уміння, а їх певний набір, у якому мають бути присутні всі головні елементи, хоча рівень їх розвитку може бути різним. форми зв’язку ДНЗ і сімї: - семінари – засідання «хто має вчити дитину писати і читати», - форми роботи зі старшими дошкільниками, - вихователі відтворюють шкільний урок, - спільні наради,- конференції,- спільні засідання;
|
|
|
|
|
|
40. Необхідність трудового в-ня. Завдання, види та зміст дитячої праці. Нар.пед.про тркд.в-ня трудове виховання важлива складова всебічного виховання дітей за визначенням Поніманської. Трудове виховання — цілеспрямований процес формування у дітей трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності. З ранніх років дитину потрібно привчати до праці. З властивостями предметів і матеріалів в дитячій праці виявляється активність, наполегливість, прагнення досягти результату. В процесі виховання діти оволодівають різноманітними трудовими вміннями і навичками і це є дуже вважливим в їхньому житті, а саме самообслуговування. Оволодіння трудовим вміннями і навичками стимулювати дитину, обходитись без допомоги дорослих у дитини розвивається самостійність, уміння долати труднощі здатність до вольових зусиль. В процесі праці практично пізнають властивості навколишніх речей, спостерігають за ростом і змінами рослин, розглядають тварин, ознайомлюють з умовами їх життя. Діти порівнюють, зіставляють у них розвивається допитливість і пізнавальні інтереси і ось чому праця стає важливим засобом трудового виховання. У трудовій діяльності здійснюється естетичне виховання.(діти спостерігають за кімнатою яку вони прибрали). Праця загартовує дітей фізично, оскільки багато її видів проводять на повітрі(поливають квіти, зібрати насіння). Праця має велике значення для формування моральних якостей. Коли діти виконують не складні обов’язки(допомогти вихователеві підготуватись до заняття) діти вчаться бути корисними для інших. Це виховує в дітей готовність прийти на допомогу тому хто її потребує, охоче використовує трудові знання формує відповідальне ставлення до дорученої справи старанність та виконавчість. Трудове виховання дітей покликане забезпечити вирішення таких завдань: 1. Формування мотивації (потреб, інтересу, почуття обов´язку і відповідальності), позитивно-емоційного ціннісного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації людини.2. Формування системи знань, необхідних для трудової діяльності, вибору професії, соціального, професійного і життєвого самовизначення. 3. Формування досвіду суспільно корисної виробничої діяльності, вміння використовувати теоретичні знання на практиці, здатності до творчості.
Вирішення цих завдань відбувається у процесі загальноосвітньої підготовки, трудового навчання, різноманітної за змістом і формою трудової діяльності.
Вирізняють 4 основних види дитячої праці: 1) самообслуговування; 2)господарсько-побутова; 3) праця в природі;4) ручна(художня)праця. Самообслуговування спрямовує на догляд за собою умивання, одягання, прибирання ліжка) виховне значення полягає в її життєвій необхідності. Господарсько-побутова праця. Метою господарсько-побутової праці є підтримання чистоти і порядку в приміщенні, на інших територіях життєдіяльності дитини, допомога дорослим в організації режимних процесів. Праця в природі передбачає участь дітей у догляді за: - рослинами: - тваринами; - вирощування рослин в кутку природи, квітнику;.виховується ставлення до живого, любов до рідної природи. Ручна праця спрямована на виготовлення предметів з різноманітних матеріалів картону, паперу, дерева, дарів природи: шишок, жолудів, соломи, кори, кісточки;ручна праця використовується в старшій групі діти виготовляють іграшки, атрибути для ігор. ручна праця розробляє творчість, фантазію вигадку. Народна педагогіка здавна була проникнута ідеями трудового виховання дітей, яке починали з раннього віку. Використовуючи працю як засіб морального, фізичного, інтелектуального, естетичного розвитку дитини, наші пращури оспівували і звеличували її в піснях і казках, акумулювали квінтесенцію мудрості у прислів’ях та приказках, що від діді-прадіда передавалися нащадкам і дійшли до наших часів.
Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!