IV. Робота над творами Роберта Третьякова
І група аналізує :
АПЛОДУЙТЕ АКТОРАМ!
Аплодуйте акторам,
Завжди аплодуйте акторам!
Не шкодуйте долонь,
Не вважайте ніколи за сором
Прохопитись невлад,
Не до речі, невчасно,
Не дивіться на того,
Хто реагує мовчазно,
На суворого критика
З першого крісла в партері,
Для якого мистецтво – як друга вечеря.
Аплодуйте акторам –
Щасливим і змученим горем.
Нависає туман
Над Балтійським застудженим морем.
І Нева не тече.
І остання вже роздана пайка.
І злетіти не може
Знесилена голодом чайка.
Все на світі, крім серця,
Здається, замерзло...
А на сцену ступає
Суворий і сивий маєстро.
Ніжність, гордість, бої –
У його обмороженний пальцях.
Дороги ви мої,
Нездлоланні мої ленинградці,
Не подужати вас
Ні багнетом, ні страхом, ні змором,
Поки ви аплодуєте,
Ви аплодуєте вашим акторам...
Аплодуйте акторам –
В Кремлівськім палаці і під осокором,
В їх високій судьбі і в маленькій,
Котрої ім сором:
Що живуть вони, як споконвічні туристи,
Що сорочку їм
Стомлена жінка не випере чисто,
Що доводиться їм мимоволі радіти, -
Бо нездатні вони
На мистецьких харчах
Розжитіти...
І нехай ані терни,
Ні мотлох життєвий, ні втрати
Не завадять нам
Роль на землі свою чесно зіграти!
І прекоасність цього
Не збагнути хіба що потворам...
Аплодуйте, будь ласка,
Завжди – аплодуйте акторам!
|
|
|
II група –
МЕРИДІАНИ КРІЗЬ СЕРЦЕ
У кожнiм серцi - власнi грiнвiчi.
Крiзь них проходять в низцi днiв,
З’єднавши мiцно Пiвдень з Пiвнiччю,
Мередiани почуттiв.
Його чутливiстю наповненi
Вони, багатi на красу,
Як струни, високо настроєнi,
Бринять вiд дотику часу.
А то шугають блискавицею,
Ввiбравши лагiднiсть i гнiв,
Як струми, живленi рiзницею
В потенцiалах полюсiв...
У кожнiм серцi - рiзнi грiнвiчi.
Але поклавшись на талан,
Так легко схибити, увiчнiвши
Неголовний меридiан,
Який iде з сумлiнням в злагодi
Крiзь свiй маленький острiвець
I нехтує архiпелагами
I стратосферою сердець.
Це щира, та страшна омана,
Бо тi, що прийдуть пiсля нас,
По хибному меридiану
Не зможуть вивiрити час.
Орієнтовний план аналізу поетичних творів
1. Вид поезії.
2. Тема твору.
3. Філософічність, психологізм поезії.
4. Ліричний герой. Хто він і який?
5. Який образ є внутрішнім стрижнем твору?
6. Чи є в поезії символи? їх зміст і значення.
7. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору?
8. Віршовий розмір, особливості рими.
9. Своєрідність художньої форми, художня деталь.
10. Яке почуття домінує у вірші (сповідь, сум, щирість…)?
|
|
|
11. Як досягає автор динаміки образу?
12. Авторська оцінка зображуваного.
13. Цілісність твору. Провідна його думка.
14. Духовно-естетична цінність поезії.
V. Підведення підсумків уроку, домашнє завдання
Складання сенкану.
Третьяков
Романтичний, розумний.
Вчиться, працює, шукає.
Дорогу до серця прокладає.
Патріот.
«Мікрофон».
Я хочу прочитати…
Я дiзнався ...
Я знаю ...
Домашнє завдання
1. Знати основні відомості про шістдесятників.
2. За матеріалом уроку скласти 12 тестових завдань для самоконтролю
Висновки до розділу ІІІ
Лiтературна oсвітa є важливим чинником формування юних громадян України, якi мають бути освiченими, патрiотичними i культурними особистостями. Мета навчання української лiтератури в середнiй школi –формування лiтературної компетентностi (знань, умiнь i навичок) та патрiотизму, вихованiсть учнiв, їхнiй особистiсний розвиток. Опрацювавши методичні надбання щодо вивчення творчості шістдесятників у школі, увагу зосередили на розробленому уроці з цікавою змістовною методикою проведення. Оскільки окремих годин на вивчення творчості Р. Третьякова у шкільній програмі не передбачено, і на позакласне читання дана тема не виноситься, то пропонуємо її розглянути в темі присвяченій вивченню творчості шістдесятників. Це нестандартний урок—лекція-дослідження. Урок розпочинається з епіграфа, за допомогою якого проводиться бесіда за питаннями. На уроці велика увага зосереджена колективній роботі, інтерактивній вправі «Мікрофон», пошуково-дослiдницькій роботі в групах, сенкані до особистості Р. Третьякова еврестичній беciді, аналізу поезій.
|
|
|
ВИСНОВКИ
ПЕРЕПИШИ заново
Отже, проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
У І розділі дипломної роботи описано теоретико-методологічні засади дослідження. З’ясовано, що особливості феномену шістдесятництва та творчість Роберта Степановича Третьякова неодноразово були предметом наукового інтересу українських дослідників. Шістдесітники – творче молоде покоління 60-х р. XX ст., сформоване в період тимчасового «потепління» радянського режиму, осудження сталінізму та часткової реабілітації деяких представників «розстріляного відродження».
Період шістдесятництва – один із найважливіших, виділених окремо, і хай факти, що характеризують його становлення, складалися на очах сьогоднішнього покоління, це становлення все ж стало вже історією, творчі надбання скристалізувалися й відстоялися: вартісне, неперехідне посіло своє тривке місце в літописі літературного розвитку.
|
|
|
Концепція свободи, яку сформували шістдесятники, спричинила вироблення ще одного «суспільного почуття», якому судилося відіграти велику роль і в політиці, і в культурі України: почуття незалежності. Незалежність шістдесятників справджувалася на всіх рівнях. Зокрема, їм була властива виразна естетична незалежність. Основною рисою нової суспільної та естетичної ментальності, яку виробили шістдесятники, був інтелектуалізм як форма духовного буття. Досі масове поглинало індивідуальне, а покоління 60-х відродило мислення, яке ґрунтується на індивідуалізмі, зосереджується на самотності людини. Велика увага приділяється простій, «буденній» людині.
Явище шістдесятництва було неоднозначним як за творчими постатями, так і за стильовими течіями та ідейно-естетичними вподобаннями: це модерністи, неоромантики та неонародники. Таке різноманіття свідчило про багатство відновлюваного українського мистецтва. Воно не вписувалося в жорстокі рамки соціалістичного реалізму, загрожувало його існуванню, і тому радянська влада та слухняна критика намагалися його дискредитувати.
Шістдесятництво – це було відтворення, відбудова саме елітарного шару української культури, історичного мислення, естетичного чуття. Немає сумніву: феномен шістдесятництва, цей яскравий спалах інтелекту, творчості, національної самосвідомості в тоталітарних умовах, його подальший вплив на розвиток української літератури, та й суспільства загалом, ще довго буде в центрі уваги дослідників.
Також у І розділі дипломної роботи досліджено біографічні відомості Роберта Третьякова, його творчість в контексті творчості шістдесятників. Роберт Степанович один із когорти шістдесятників, чий духовний світ вибудовувався й кристалізувався у нелегких умовах тоталітарного суспільства, наповнюючись – через роки й жорсткі випробування – тим приматом духу, що й вивів його на найвищі творчі обрії.
У творчості Роберта Третьякова синтезувалися ідеї філософії кордоцентризму та екзистенціалізму. Людина у Р. Третьякова знаходиться в координатах «філософії серця», бо вірить у саму себе, знає повноту і перевагу свого внутрішнього «я» над зовнішньою безособовістю.
У той же час поет реалізує екзистенціалістську настанову, яка проголошувала активність, необхідність «діяти, щоб реалізувати свободу волі й не почуватися рабом буденщини». Його світогляд – це світогляд суспільно активної людини й митця, якому не байдужі долі людини, країни, світу. Але Роберт Степанович Третьяков, незважаючи на його талант, не достатньо на сьогодні поцінований критикою і літературним загалом.
У ІІ розділі дипломної роботи проаналізовано образ війни в ліричних творах Роберта Степановича Третьякова. З’ясовано, що подібно своїм найближчим попередникам, Роберт Степанович Третьяков сприймає війну, насамперед, як трагічне випробування людської душі. Роберт Степанович – син війни, тому він пише про «пропахле порохом дитинство» пропускаючи крізь своє серце і мозок все побачене і пережите.
В циклі поезій «Мій Чорнобиль», датованих 1986-1990 роками, Роберт Третьяков знов повертається до теми війни, влади, любові і смерті, людських цінностей і відповідальності. Трагічні сторінки історії людства – назавжди залишаться в пам'яті кричущою пересторогою людині. Роберт Третьяков застерігає від духовної кволості, від короткозорого самозамилування, від дезорієнтації щодо істинних життєвих цінностей.
Роберт Третьяков зображує війну у своїх віршах, і ми помічаємо, що це не історичні, скажімо так, твори, а справжня лірика: він зображує головним чином емоції, переживання свої та народу. Образ війни – один з багатьох образів, які виведено у творчості Роберта Степановича Третьякова. Це, переважно, образ не якоїсь конкретної, окремо названої війни, а образ війни в цілому, як явище узагальнене.
Образ війни час від часу виринає в поезіях різних циклів. Представлений мотив війни у творчості Роберта Степановича за допомогою таких образів як: солдатські чоботи, щит, буремні часи, горе, вибух, стріла, войовничий арбалет, сльози, листки похоронні, могили, страшні навали та ін.. Війні і смерті протиставляє Роберт Степанович Третьяков людське братерство, кохання, віру в щасливе майбутнє.
Для Роберта Третьякова війна в її характерному вираженні (бій, кров, загибель) не стає центральним об'єктом, але віднесена в контекст. Це не те, чого шукають, а те, від чого біжать або що прагнуть забути. Ліричний герой, перебуваючи в цьому контексті, створює собі інший об'єкт, що протистоїть війні. Хвилини світу на війні стають містками, що з'єднують фрагменти довоєнного побуту з післявоєнним часом, прагнучи ніби возз'єднати шматки розірваного війною буття.
Отже, творчість Роберта Третьякова стала виразником ідей, настроїв, почуттів цілого покоління, вона зривала з себе луску фальші, голої декларативності, тієї безсловесності, яка підмінювала думку й почуття готовою формулою, згори накинутим гаслом, виходити за рамки якого було крамолою. Вона проголосила своїм кредо правду, своїм героєм – людину, заговорила про складні «парадокси доби», болі народу, спричинені кривдою, несправедливістю, приниженням національної і людської гідності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Антологія української поезії. – Т. 6. – К., 1986. – С. 76–85.
2. Василенко П. Поезій не пишу… / П. Василенко // Вітчизна. –1992. –№ 11. – С. 144–145.
3. Вінграновський М. Всі ми одного часу і народу: Слово про В. Симоненка / М. Вінграновський // Київ. – 1989. – № 3. – С. 8–9.
4. Гетьманець М. Третьяков Роберт Степанович // Літературна Харківщина: Довідник. — Харків: Майдан, 1995. — С. 315.
5. Дроздовський Д. Код майбутнього. Філософія українського шістдесятництва: монографія. — К.: Видавничий дім «Всесвіт», 2006.
6. Зарецький О. Українські шістдесятники і хрущовська відлига в етнокультурному просторі СРСР // Сучасність. – 1995. – № 4.
7. Ільницький М. Іван Драч: Нарис творчості. – К., 1986.
8. Історія української літератури XX століття: у 2 кн.: 1940—1960-ті роки: Навч. посібник/ за ред. В.Г.Дончика. – Кн. 2. К.: Либідь, 1993. – 784 с.
9. Касьянов Г. В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х рр. — К., 1995;
10. Клочек Г. Поетика Бориса Олійника: Літературно-критичний нарис. – К., 1989.
11. Ковалевський О. Ліна Костенко: філософія бунту й філософія «серця». – Харків, 2001.
12. Корогодський Р. Брама світла. Шістдесятники / Упоряд. М.Коцюбинська, Н.Кучер, О.Сінченко.- К.: Вид-во Українського католицького університету, 2009.- 655 с.
13. Коцюбинська М. Доброокий // Доброокий: Спогади про І.Світличного. – К., 1998. – С. 106.
14. Кошелівець І. Шестидесятники // Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
15. Крижанівський С. На магістралі віку // Вітчизна. 1967. № 8. С. 130–131.
16. Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007.
17. Лотман Ю.М. О поэтах и поэзии: Анализ поэтического текста. Статьи и исследования. Заметки, рецензии, выступления. – СПб: Искусство, 1996. –848 с.
18. Лук’янова О. Діяльність Р. Третьякова в руслі літературного процесу 60-90-х рр. / О. Лук’янова // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. – Х., 2008. – Вип. 2 (54). – Ч. 1. – С. 110 – 113. – (Серія : Літературознавство).
19. Лук’янова О. Екзистенційна спрямованість поезії Роберта Третьякова / О. Лук’янова // Від бароко до постмодерну : зб. праць / [ред. Л. Ушкалов]. – Х., 2006. – Т. ІV. – С. 98 – 104.
20. Лук’янова О. Естетика шістдесятництва в українській літературній традиції / О. Лук’янова // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. – Х., 2006. – Вип. 4 (48). – Ч. 2. – С. 121 – 127. – (Серія : Літературознавство).
21. Лук’янова О. Морально-етичний вимір поезії Роберта Третьякова / О. Лук’янова // Мова і культура (Науковий журнал). – К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. – Вип. 11. – Т. ХІІ (124). – С. 308 – 313.
22. Лук’янова О. Мотиви інтимної лірики Роберта Третьякова / О. Лук'янова // Від бароко до постмодерну : зб. праць / [ред. Л. Ушкалов]. – Х., 2008. – Т. VІ. – С. 66 – 75.
23. Лук’янова О. Поетична індивідуальність Роберта Третьякова в контексті шістдесятництва / О. Лук’янова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2008. – Вип. 54. – С. 271 – 273. – (№ 836. Серія : Філологія).
24. Лук’янова О. Проблематико-тематичний зріз поезії Роберта Третьякова / О. Лук’янова // Від бароко до постмодерну : зб. праць / [ред. Л. Ушкалов]. – Харків, 2007. – Т. V. – С. 136–152.
25. Лук’янова О. Роберт Третьяков : художній переклад Сергія Єсеніна / О. Лук’янова // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 2008. – Вип. 3 (55). – Ч. 1. – С. 121–125. – (Серія: Літературознавство).
26. Лях В. Екзистенційна свобода: вибір і відповідальність / В. Лях // Філософська і соціологіч-на думка. – 1995. – №5-6. – С. 95-123.
27. Медвідь В. Шістдесятництво: міф і реальність// Українські проблеми. – 1997. – № 1.
28. Мироненко Ю. Вшанували талановитого поета // Слобожанський край. — 2000. — 25 листопада.
29. Мойсієнко А.К. Віршовий текст як динамічна структура // Мовознавство. –2002. – № 1. – С. 3-9.
30. Никитин, М. В. Лексическое значение в слове и словосочетании : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язик» / М. В. Никитин. – Л., 1974. – 45 с.
31. Николаев А. И. Основы литературоведения: учебное пособие для студентов филологических специальностей. – Иваново: ЛИСТОС, 2011.
32. Парфенов К. Исповедь шестидесятника. — М.: «Прогресс-традиция», 2003.
33. Пахаренко В. І. Основи теорії літератури. – К.: Генеза, 2007 – 296 с.
34. Пахльовська О. Українські шістдесятники: філософія бунту // Сучасність. – 2000. – №4. – С. 65-84.
35. Поспелов, Г. Н. Введение в литературоведение / Г. Н. Поспелов. – М. : Высшая школа, 1988. – 527 с.
36. Романовский В. Память о поэте // Вечерний Харьков. — 2000. — 23 ноября.
37. Русначенко А.М. Національно- визвольний рух в Україні середина 1950-х- початок 1990-х років. — К., 1998.
38. Сартр Ж.-П. Екзистенціалізм – це гуманізм // Зарубіжна філософія XX століття. – К., 1993.
39. Сверстюк Є. Українська література і християнська традиція / Є. Сверстюк // Сучасність. – 1992. – № 12. – С. ???
40. Сверстюк Є. Шістдесятники і Захід / Є. Сверстюк // Сверстюк Є. Блудні сини України. – К., 1993.
41. Селезньова Н. Роберту Третьякову присвячується // Слобода. – 2000. – 8 грудня. – С. ???
42. Симоненко Василь: «Україно, ти моя молитва...»: Біобібліогр. нарис/ Авт. нарису Л. Тарнашинська; Бібліограф-упоряд. Г. Гамалій; Наук. ред. В. Кононенко; Нац. парлам. б-ка України. – К., 2007. – 119 с. – (Шістдесятництво: профілі на тлі покоління; Вип. 11).
43. Сиротенко, В. П. Історія української літератури XX сторіччя та методика її викладання [Текст] : навчальний посібник для вузів / В. П. Сиротенко, Р. Ф. Суровцева. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - 391 с.
44. Тарнашинська Людмила. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління: (історико-літературний та поетикальний аспекти). — Київ: Смолоскип, 2010
45. Третяков Роберт // Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
46. Третьяков Роберт. Меридіани крізь серце. – К., 1975.
47. Третьяков Роберт. Поезії. – К., 1971.
48. Третьяков Роберт. Тобі. – Харків, 1991.
49. Фасоля А. Як ви умирали, вам дзвони не грали // Українська мова та література в школі. – 2002. – № 10. – С.13–16.
50. Чабаненко, В. А. Стилістика експресивних засобів української мови : монографія / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 351 с.
51. Шаховський С. Лірика і лірики: Питання майстерності і стилів української радянської поезії. – К., 1960. – 175 с.
52. Юркевич П. Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого // Історія філософії України. – К., 1993.
53. Яременко В. Панорама української літератури ХХ ст. // Українська мова і література. – 2001. – №11. – С.34–36.
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 172; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!