Соціально-педагогічне консультування
Курс “Соціально-педагогічне консультування” покликаний ознайомити студентів зі значенням соціально-педагогічного консультування у професійній діяльності соціального педагога, з особливостями консультування клієнтів різних вікових груп, навчити студентів застосовувати отримані знання та вміння у складних умовах соціально-педагогічної діяльності.
Мета курсу: закріпити теоретичні основи курсу; сформувати гуманістичні установки по відношенню до суб’єкта консультування; сприяти формуванню уявлення у студентів про головні схеми, форми, які існують у професійному соціально-педагогічному консультуванні.
Консультування допомагає людині обирати шлях розв’язання проблеми і діяти на власний розсуд, навчатися нових моделей поведінки, сприяє розвитку особистості. Від уміння соціального педагога застосовувати технології консультативної соціально-педагогічної допомоги, від рівня оволодіння механізмами корекційного впливу, від з’ясування особливостей консультування людей різного віку залежить ефективність їхньої професійної діяльності.
На державний екзамен виносяться питання
Специфіка консультування у соціальній роботі. Види консультування. Соціально-педагогічне консультування: цілі та завдання. Групове та індивідуальне консультування, Конкретне і програмне консультування. Довготермінове або короткотермінове консультування. Контактне і дистантне консультування. Позиції консультанта у консультативному процесі.
|
|
|
Консультативний процес і консультативна взаємодія. Основні етапиконсультативного процесу: дослідження проблеми і встановлення контакту з клієнтом; двомірне визначення проблеми (метою є точне діагностування проблеми клієнта, її уточнюють доти, поки клієнт і консультант не досягнуть однакового її розуміння); визначення альтернатив; планування (критичне оцінювання обраних альтернатив, встановлення їх пріоритетності); діяльність (реалізовується план подолання проблеми з дотриманням зобов’язань, взятих на себе консультантом і клієнтом); оцінка і зворотній зв’язок. Типи припущень у консультуванні. Директивна модель консультування. Недирективна модель консультативної допомоги ґрунтується на ідеях клієнт центрованої терапії К.Роджерса.
Соціально-педагогічне консультування сім’ї . Сутність соціально-педагогічного консультування сім’ї. Роль і місце сімейного консультування в контексті сучасної культури. Прийоми консультування сім’ї. Сутність методів консультування сім’ї. Врахування особливостей розвитку сім’ї у консультуванні. Етапи консультування сім’ї.
Особливості консультативної допомоги сім’ям різного типу . Особливості виховання у батьківській сім’ї як умова підготовки молоді до сімейного життя. Особливості консультування молодої сім’ї. Особливості роботи консультанта в прийомній сім’ї. Консультативна допомога неповним сім’ям і сім’ям після розлучення. Особливості консультативної роботи з неблагополучною сім’єю.
|
|
|
Батьківсько-дитячі стосунки: особливості і технології консультування . Причини страхів дітей. Основні причини конфліктів підлітків із батьками. Методи вивчення дитини: спостереження, експертні оцінки, незакінчені речення, соціальні біографії, опитування, тестування. Застосування методу раціонального мислення в конфліктних ситуаціях. Основні напрямки виховання у дитини почуття самоповаги. Принципи взаємодії батьків з дітьми. Методи усунення небажаної поведінки дитини. Просвітницька робота з сім’єю у різних формах.
Телефонне консультування в соціальній роботі.Завдання та принципи роботи “Телефону довіри”. Напрями роботи “Телефону довіри”. Етичні основи роботи “Телефону довіри”. Основні етапи організації центру консультативної телефонної допомоги. Особливості підготовки консультантів служби “Телефону довіри”. Загальні вимоги до здійснення мовленнєвого процесу засобами телефонного зв’язку. Етапи телефонного діалогу. Прийоми відмови. Помилки телефонної консультації (“мінус-прийоми”) та методи їх попередження.
|
|
|
Консультування як технологічний спосіб вирішення соціально-педагогічних проблем. Загальна характеристика та види соціально-педагогічного спілкування, як засобу консультативної допомоги. Функції соціально-педагогічного спілкування: інформаційна; психотерапевтична; педагогічна; організаційна. Якості професійного консультанта.
Етико-професійні засади консультанта. Професійний статус консультанта в соціальній роботі. Завдання та функції консультанта. Міжнародні та вітчизняні стандарти консультативної практики. Роль консультанта в роботі з клієнтом. Роль консультанта в захисті прав, веденні переговорів, втручанні в кризову ситуацію. Поняття про техніки, методи і прийоми в арсеналі консультанта. Принципи консультування: конфіденційність, толерантність. Етичні вимоги до надання рекомендацій. Система цінностей консультанта. Вплив професійної діяльності на особистість консультанта. Попередження професійного вигорання.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 512; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!