Соціальні проблеми девіантної поведінки



Курс “Соціальні проблеми девіантної поведінки” спрямований на підготовку фахівців за професійним спрямуванням – “соціальна педагогіка” до різних видів і форм соціально-педагогічної роботи з групами девіантної поведінки у загальноосвітніх закладах, професійно-технічних училищах, в органах і службах у справах неповнолітніх, у структурах соціальних служб для молоді тощо.

Головною метою курсу є усвідомлення майбутніми соціальними педагогами усього кола соціальних проблем, пов’язаних з девіантною поведінкою, а також озброєнняїх знаннями й уміннями, необхідними для роботи з вирішення цих проблем.

Основу теоретичних знань складають базові положення соціальної педагогіки, загальної і вікової психології, зокрема методи соціальної педагогіки і технології соціальної роботи (за А.Й. Капською, І.Д. Звєрєвою, Н.С. Олексюк), психофізіологічні особливості і типові поведінкові реакції підліткового віку, фактори психопатичного розвитку особистості, види відхилень у поведінці підлітків (за Л.С. Виготським, А.Є. Лічко, М.І. Буяновим, В.Ф. Моргуном та К.В. Сєдих).

Беручи до уваги останні зміни в галузі захисту прав дитини і молодіжної політики в Україні, які значно активізували як наукові дослідження соціально-педагогічного напрямку відповідної проблематики, так і роботу державних закладів, установ та неформальних утворень з утвердження здорового способу життя у молодіжному середовищі, у змісті курсу значне місце відводиться законодавчим і науково-теоретичним засадам безпосередньої соціально-педагогічної роботи з девіантами, вивченню сучасного вітчизняного і зарубіжного досвіду вирішення соціальних проблем девіантної поведінки.

На державний екзамен виносяться практичні завдання, які передбачають реалізацію знань з наступних питань:

Поняття “девіантна поведінка”, причини її формування. Сутність теорій девіацій. Розвиток уявлень про девіантну поведінку. Поняття норми і критерії визначення девіантної поведінки. Класифікаційні підходи до девіантної поведінки. Види і форми девіантної поведінки. Теорії девіацій (соціальні, психологічні, медико-біологічні).

Сутність соціальних проблем, спричинених девіантною поведінкою. Доведення того, що відхилення у поведінці окремих його членів породжують ряд проблем як для них самих, так і для окремих інституцій та суспільства в цілому. Три основних кола соціальних проблем, пов’язаних з девіантною поведінкою. Коло соціальних проблем самих суб’єктів девіантної поведінки.Соціальніпроблеми сімей суб’єктів девіантної поведінки. Проблеми суспільства, спричинені девіантною поведінкою окремих його членів.

Рівні вирішення проблем, що викликані відхиленнями у поведінці. Визначення рівнів розв’язання соціальних проблем протиправної поведінки: Характеристика законодавчого рівня розв’язання соціальних проблем протиправної поведінки в Україні, характеристика адміністративного рівня розв’язання соціальних проблем протиправної поведінки, характеристика рівня соціальної роботи з групами девіантної поведінки.

Сутність соціальної роботи з групами денвіантної поведінки. Характеристика рівня соціальної роботи у вирішенні соціальних проблем девіантної поведінки. Розкриття змісу окремих напрямів соціальної роботи щодо подолання негативних наслідків відхилень у поведінці: соціальний контроль негативного впливу на дитину, соціальне інспектування осіб та сімей з груп ризику та уразливих категорій населення, соціально-педагогічна профілактика девіантної поведінки (первинна, вторинна, третинна), соціальна реабілітація і ресоціалізація, допомога у вирішенні особистісних проблем девіанта та конфліктів з оточенням, психологічна корекція окремих особистісних якостей і рис девіанта.

Сутність стратегії соціального контролю у вирішенні проблем девіантної поведінки. Власне ставлення до цього підходу вирішення проблеми. Стратегії протидії соціальним відхиленням. Характеристика стратегії соціального контролю як особливого механізму регуляції поведінки та підтримання суспільного порядку, котрий дає можливість зберегти традиції, звичаї, норми моралі. Соціальні відносини в межах нормативної системи, усталеної в суспільстві. Норми та санкції як основні структурні елементи соціального контролю. Основні види заходів у руслі стратегії соціального контролю. Оцінка ефективності стратегії соціального контролю.

Сутність стратегії нормалізації у вирішенні проблем девіантної поведінки. Власне ставлення до цього підходу вирішення проблеми. Стратегії протидії соціальним відхиленням. Стратегія нормалізації як альтернатива стратегії соціального контролю, що спрямовує зусилля суспільства на упередження і зменшення негативних наслідків протиправної поведінки. Основні заходи у руслі цієї стратегії, оцінка її ефективності. Сутність програм “зменшення шкоди”. Характеристика рівнів розв’язання соціальних проблем протиправної поведінки: законодавчого рівня, адміністративного рівня, рівня соціальної роботи.

Соціальні проблеми безпритульності, бродяжництва та жебрацтва. Сутність соціальної роботи з цією групою девіантів. Безпритульність, бродяжництво, жебрацтво як соціальне аутсайдерство та поведінкове відхилення. Соціальні проблеми безпритульності, бродяжництва, жебрацтва. Причини безпритульності та жебрацтва. Характеристика окремих груп безпритульних та жебраків. Соціально-педагогічний і психологічний аналіз проблеми дитячої безпритульності, втеч дітей з дому. Класифікація видів втеч дітей з дому, статистичні дані, характерні ознаки окремих видів втеч. Зв’язок дитячої безпритульності і бродяжництва з різними видами відхилень у поведінці дітей та підлітків. Історичний досвід роботи з безпритульними. Види дитячих притулків, особливості роботи соціального педагога з безпритульними. Вирішення проблеми безпритульності в Україні.

Соціальні проблеми адиктивної поведінки та сутність соціальної роботи з цією групою девіантів. Адиктивна поведінка як форма поведінкових відхилень. Види адикцій, їх характеристика. Соціальні проблеми адиктивної поведінки. Фактори формування адиктивної поведінки. Зв’язок адиктивної поведінки з іншими видами відхилень у поведінці дітей та підлітків. Мета і зміст соціально-педагогічної роботи із суб’єктами адиктивної поведінки та членами їх сімей. Досвід соціально-педагогічної роботи з групами адиктивної поведінки у Полтаві.

 


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 174; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!