Питання для самостійного вивчення
1. Значення законодавчої бази для розвитку кооперативного руху.
2. Законодавче регулювання функціонування кредитної кооперації в Україні в минулому й тепер.
Тема № 5. «Менеджмент та фінансовий механізм діяльності кредитних спілок та кооперативних банків»
План викладу й засвоєння матеріалу
Кредитні спілки в багатьох країнах світу є невід'ємною й важливою складовою фінансового сектора економіки. Впроваджуючи в життя кооперативну ідею фінансової взаємодопомоги населення, спілки активно конкурують із банками, надаючи своїм членам на вигідних умовах майже весь перелік банківських послуг. Це робить фінансовий сектор країн більш ефективним, а у споживачів з’являється реальна можливість вибору найбільш привабливої за умовами отримання послуг фінансової установи. І часто люди віддають перевагу не банкам, а кредитним спілкам. Наприклад, у США, Канаді та деяких інших країнах членами кредитних спілок є близько третини економічно активного населення, що свідчить про надзвичайну популярність цих організацій серед широких верств населення.
В Україні кредитні спілки є порівняно новим для ринку фінансових послуг суб'єктом. Перші з них почали створюватись з 1992 р. за підтримки проектів міжнародної технічної допомоги, ініційованих українською діаспорою США та Канади. Вони будувались за західним зразком на основі класичних, міжнародно визнаних кооперативних принципів. Однак, масове виникнення кредитних спілок в Україні розпочалось після прийняття Закону «Про кредитні спілки» у грудні 2001 р.
|
|
|
Як і в багатьох країнах, вітчизняні кредитні спілки отримали статус неприбуткових організацій, що створюються з метою фінансової взаємодопомоги населення. Однак, недоліки українського законодавства, недостатнє розуміння соціально-економічної природи кредитних спілок з боку населення й можновладців, прорахунки в політиці регулювання та нагляду з боку держави призвели до того, що під виглядом кредитних спілок часто почали виникати організації, що не мали нічого спільного з справжніми кредитними спілками. Використовуючи назву «кредитна спілка», законодавчо наданий неприбутковий статус і недоліки законодавства, організатори «псевдоспілок», серед яких часто були досвідчені аферисти, привласнили кошти тисяч людей, які довірили свої тяжко зароблені гроші таким псевдокредитним спілкам. І цим людям не легше від того, що прокуратурою за інформацією інтернет-видання «Дело» від 21.02.2011 р. порушено майже сто кримінальних справ, з яких 72 із 86 звинуваченими керівниками псевдоспілок і їх поплічниками спрямовані до суду із звинувачувальними висновками. Адже повернення всіх коштів вкладникам за цими справами часто є сумнівними.
|
|
|
Справжні кредитні спілки на ринку фінансових послуг мають свою особливу, унікальну місію, важливість якої особливо посилюється в сучасних умовах світової фінансової кризи. Кредитні спілки – це форма фінансової самодопомоги населення. Вони організовують взаємокредитування між своїми членами, які, як правило, не є цікавими позичальниками для банків. Для більшості сільських жителів, дрібних підприємців, пенсіонерів та інших верств і прошарків населення з невеликими чи нестабільними доходами кредитні спілки часто є єдиним джерелом отримання кредитних коштів як на споживчі, так і на підприємницькі потреби.
Кредитні спілки в усьому світі є фінансовими кооперативами. А основний принцип діяльності будь-якого кооперативу – самоорганізація осіб щодо вирішення актуальних для них економічних проблем. Унікальність соціально-економічної природи кооперативних організацій (кооперативів, товариств, спілок) дозволяла їм складні часи ставати двигуном економічного розвитку, єдиною ефективною формою соціальної підтримки як міського, так і сільського населення. В умовах, коли люди залишались віч-на-віч із своїми економічними проблемами, ще понад 150 років тому вони знайшли єдиний ефективний вихід – кооперування, об'єднання в кооперативні організації, в яких на основі взаємодопомоги допомагали самим собі.
|
|
|
Кооперативна ідея була геніально простою йприродною – люди, як споживачі, у складні часи об'єднувались у кооперативні організації, які забезпечували своїх членів необхідними їм товарами та послугами, встановлюючи прямі зв'язки із виробниками або здійснюючи виробництво товарів (надання послуг) для своїх членів. Ці кооперативні товариства не мали на меті отримання прибутку. За своєю соціально-економічною природою кооперативні організації були не засобом отримання багатства, а способом боротьби з бідністю. Вони створювались для забезпечення своїх членів необхідними товарами (послугами) за їх собівартістю, чим суттєво відрізнялись від підприємницьких товариств, що мали на меті отримання максимального прибутку. Завдяки членству в кооперативних товариствах, об'єднані в них споживачі та дрібні підприємці позбавлялись необхідності користуватись послугами різноманітних торговельних та інших посередників і купувати у них товари за надмірно високими цінами чи продавати свою продукцію перекупникам за низькою ціною. Люди отримували можливість придбати у своєму товаристві, в якому були не тільки клієнтами, а й власниками, значно дешевші та якісніші товари (послуги).
|
|
|
Згодом проста й зрозуміла широким верствам населення кооперативна ідея перетворилась у потужний міжнародний соціально- економічний рух. Сьогодні членами різних видів кооперативів є близько 800 мільйонів людей. Половина жителів Сінгапуру, кожний третій житель Канади та Норвегії, кожен четвертий житель США та Німеччини є членом хоча б одного кооперативу.
Розглянемо детальніше, як же у справжніх кредитних спілках на практиці застосовуються наведені вище міжнародні кооперативні принципи, які визначають неприбуткову кооперативну природу цих організацій.
Кредитні спілки не мають на меті отримання прибутку. Кредитна спілка діє в інтересах своїх членів, які є одночасно власниками та користувачами послуг (клієнтами), і має на меті надання їм фінансових послуг на вигідніших умовах, ніж пропонуються на фінансовому ринку. У зв’язку з цим, кредитні спілки, як правило, видають кредити під нижчі відсотки, а нараховують на вклади вищі відсотки, ніж інші суб’єкти фінансового ринку. Це стає можливим через низькі операційні затрати кредитних спілок і особливостей неприбуткового фінансового механізму діяльності.
Люди через свої кредитні спілки фактично здійснюють діяльність із самозабезпечення фінансовими послугами, самозадоволення наявних фінансових потреб за рахунок об'єднання з іншими особами, що мають аналогічні потреби. Таке самозабезпечення стає можливим завдяки об'єднанню багатьох осіб у єдину організацію, що дозволяє сформувати невеликими індивідуальними вкладами необхідний капітал для здійснення господарської діяльності у сфері фінансових послуг.
Принциповою відмінністю кредитних спілок від інших фінансових установ є те, що вони мають неприбуткову кооперативну природу, що відрізняє їх від інших суб'єктів фінансового ринку. На відміну від інших фінансових установ, які, як правило, створюються однією групою (власниками) для отримання прибутку від надання фінансових послуг іншій групі (клієнтам), у кредитній спілці є лише одна група – члени спілки (що є одночасно і власниками, і клієнтами), а сама спілка (якщо вона є справжньою, а не псевдоспілкою) створюється для самозабезпечення всіх членів на рівних умовах фінансовими послугами на основі кооперації. Унікальність кредитних спілок як фінансово-кредитних кооперативів полягає в тому, що їх власниками є ті, хто користується їх послугами. Тому метою діяльності кредитних спілок є не отримання прибутку, а забезпечення своїх членів максимальним набором фінансових послуг на найвигідніших для них умовах. Тоді, як інші фінансові установи прагнуть отримати максимальний прибуток для обмеженої групи власників за рахунок залучення коштів під якомога нижчі ринкові відсотки та надання їх у кредит під найвищі відсотки, кооперативні кредитні установи мають протилежну мету – надати кредит під якомога нижчий відсоток і максимально збільшити нарахування на вклади, забезпечивши при цьому дотримання всіх обов'язкових фінансових нормативів (капіталу, резервів тощо). Тому метою кредитної спілки є не отримання максимального прибутку, а максимальне задоволення потреб своїх членів на неприбуткових (беззбиткових) засадах.
Така, на перший погляд, парадоксальна тенденція викликана тим, що кредитний кооператив не стає посередником між вкладниками й позичальниками, а об'єднує їх. А через те, що члени кооперативу є одночасно його власниками та клієнтами, кредитний кооператив прагне гармонійно поєднати їх інтереси в максимізації доходів на вклади та мінімізації витрат на фінансові послуги. Таким чином, кошти, отримані від членів, як від клієнтів, розподіляється ними ж між собою, як між власниками за спільним рішенням, у разі прийняття якого кожен член має один голос, незалежно від суми вкладу.
Ще однією особливістю кредитних спілок як кооперативів є те, що вони створюються на базі певного існуючого територіального чи професійного об'єднання, громадської чи релігійної організації, територіальної одиниці, трудового колективу та іншого формального чи неформального об'єднання, в якому люди, як правило, знають одне одного. Інші фінансові установи створюються на базі штучно сформованої обмеженої групи власників і поширюють свою діяльність на будь-яку територію. Крім цього, на відміну від інших фінансових установ, при заснуванні кредитного кооперативу не визначається фіксована чи потенційна кількість людей, які будуть її власниками. Метою кооперативу є постійне збільшення кількості його членів-власників, тоді як у фінансових установах підприємницького напряму кількість власників тенденційно звужується.
У кооперативі всі принципові рішення щодо його діяльності приймаються загальними зборами, на яких кожен член кооперативу має один голос незалежно від суми вкладів і терміну вступу до кооперативу. Особи, які створили кооператив, не мають жодних привілеїв чи виключних прав по відношенню до членів, які вступили до нього пізніше. В інших фінансових установах розподіл голосів здійснюється відповідно до частки в майні (кількості акцій чи паїв). Що стосується інших аспектів управління (фаховий рівень і посадові обов'язки найманих працівників, організаційна структура виконавчої дирекції тощо), кредитна спілка як фінансовий кооператив мало чим відрізняється від інших фінансових установ. При цьому виконавчий орган кооперативу (правління) підзвітний вищому органу (загальним зборам), які мають збиратись не рідше одного разу на рік.
Таким чином, проблеми, які виникли в багатьох людей із поверненням коштів, вкладених в окремі українські кредитні спілки (точніше – псевдоспілки), є наслідком недотримання цими організаціями у своїй діяльності міжнародних кооперативних принципів, з одного боку, і небажання людей вникати в суть природи організацій, яким вони довірили свої кошти, з іншого боку. Членство в кредитних спілках надає не тільки права користування послугами, а й накладає певні обов'язки, в тому числі й участі в кооперативному управлінні та контролі. Ігнорування міжнародних кооперативних принципів у діяльності кредитних спілок як з боку менеджменту, так і з боку членів, неодмінно призводить до проблем у таких організаціях і високої ймовірності втрати коштів.
В умовах прогнозованого різкого падіння рівня життя населення, у найближчий час терміново має бути переглянуто відношення держави не тільки до кредитних спілок, а й до всіх видів кооперативів, включення їх як важливого елемента програми боротьби з наслідками світової фінансової кризи й формування на їх основі вагомого соціально-орієнтованого сектора національної економіки. Це допоможе стабілізувати соціально-економічну та політичну ситуацію в країні й мінімальними затратами дозволить підтримати у скрутний час мільйони людей. Коли держава не може допомогти своєму народу, вона зобов'язана створити умови для розвитку будь-яких форм самодопомоги.
План семінарського заняття
1. Організаційна побудова та управління в кредитній спілці.
2. Склад та джерела формування капіталу кредитної спілки.
3. Управління активними операціями кредитної спілки.
4. Управління ліквідністю кредитної спілки.
5. Аналіз фінансового стану кредитної спілки.
Завдання 1. Вивчаючи особливості організаційної побудови кредитної спілки, зверніть увагу на сутність організаційної структури, яка є логічним співвідношенням рівнів управління й функціонування ланок організації, що підпорядковані забезпеченню оптимального розподілу праці й посадових обов’язків серед працівників та координації завдань організації з метою ефективного господарювання.
Завдання 2. Управління діяльності кредитної спілки здійснюють перш за все, загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада правління, ревізійна комісія. До органів управління й контролю належать кредитний комітет і ревізійна комісія спілки. Статутом кредитної спілки визначено права й обов’язки органів управління й контролю.
Ознайомтесь зі статутом кредитної спілки, випишіть інформацію про права й обов’язки органів управління спілки.
Завдання 3. Підготуйте інформацію про капітал кредитної спілки. Важливу роль у процесі створення й функціонування кредитної спілки відіграє її капітал. Він складається з пайового, резервного й додаткового капіталу, а також залишку нерозподіленого доходу кредитної спілки. Джерелами формування капіталу кредитної спілки є: обов’язкові та додаткові пайові членські внески, вступні внески членів кредитної спілки та частини доходів кредитної спілки, що визначається певними відсотками (наприклад, 15%) від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки, що формується за рахунок цільових внесків членів спілки (теж благодійних внесків інших фізичних та юридичних осіб, безплатно отриманого майна ).
Завдання 4. Підготуйте виступ про активи кредитних спілок.
Щодо активів кредитної спілки потрібно знати, що вони можуть існувати у вигляді грошових коштів у касі кредитної спілки, коштів на поточному й депозитному рахунках в банках, наданих кредитів; коштів в об’єднаній кредитній спілці; основних засобів (офісного обладнання, комп’ютерів, меблів), здійснених передплат за оренду, матеріали переплат по податках та ін.; малоцінних предметів та інших цінностей.
Заслуговує на увагу такий показник активів як ліквідність, тобто здатність швидко й без суттєвих втрат вартості перетворюватися на грошову форму. Можливість швидко перетворити активи в грошові кошти свідчить про високу їх ліквідність. За ступенем ліквідності активи поділяють на декілька груп, а саме:
1. Активи високоліквідні – ті, що можуть бути швидко реалізовані на ринку (готівкові кошти, кошти на депозитних рахунках в банках, державні ціні папери).
2. Активи ліквідні – ті, що можуть бути перетворені на грошову форму протягом певного періоду (наприклад, платежі на користь кредитної спілки з термінами виконання у визначений період);
3. Активи низько ліквідні – це ненадійна дебіторська заборгованість, цінні папери, які не обертаються на ринку, господарські матеріали, будинки, споруди, інші основні засоби, також прострочені та безнадійні кредити.
Завдання 5. Студенти повинні ознайомитись з основами управління ліквідністю кредитної спілки, з сутністю основних етапів управління ліквідністю. Серед цих етапів такі як: контроль за дотриманням обов’язкових нормативів ліквідності; визначення планового періоду для оцінювання потреб ліквідності; прогнозування обсягів та строків проведення активних і пасивних операцій; моніторинг ліквідної позиції кредитної спілки та інші.
Завдання 6. Підготуйте повідомлення про сутність та значення аналізу фінансового стану кредитної спілки. Складовими успішної діяльності кредитної спілки є контроль за її фінансовим станом та фінансовий аналіз, тобто комплексне вивчення фінансового стану спілки. Метою фінансового аналізу результатів діяльності кредитної спілки є: здійснення внутрішнього контролю фінансового стану кредитної спілки; прийняття рішень органами управління спілки, планування її діяльності.
Під час здійснення фінансового аналізу визначають стан використання оборотних коштів і джерел їхнього утворення, оцінюють фінансову стабільність спілки та ліквідність її активів тощо.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 178; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!