Методичні рекомендації до вивчення дисципліни



Дисципліна «Кредитна кооперація» складається з 1 модуля, до якого входять теми 1–6 «Теоретичні основи кредитної кооперації», «Розвиток кредитної кооперації у світі», «Відродження кредитної кооперації в Україні», «Законодавча база кредитних спілок та кооперативних банків в Україні», «Менеджмент та фінансовий механізм діяльності кредитних спілок та кооперативних банків», «Кредитна діяльність кооперативних фінансово-кредитних установ».

В умовах трансформації фінансово-кредитного сектора української економіки великого значення набуває проблема забезпечення населення фінансовими ресурсами. Важливою формою фінансової взаємодопомоги громадян є кредитні спілки. Вони виникли через небажання банків здійснювати кредитування людей з невеликими доходами. Кредитні спілки з’явились в Україні 150 років тому, але були ліквідовані з встановленням радянської влади у 1931 р. З середини 90-х років ХХ ст. відбувається триває відродження системи кредитних спілок в країні. Але, відсутність в економічній системі країни протягом восьмидесяти років радянської влади істинних кооперативних організацій призвело до втрати розумін­ня природи кооперативних фінансово-кредитних організацій як форми економічного самозахисту людей. У зв’язку з цим вивчення кооперативної природи та механізму функціонування кредитних спілок і кооперативних банків набуває надзвичайно важливого значення для відродження системи кредитної кооперації України.

З метою вивчення соціально-економічної природи та механізму функціонування кооперативних фінансово-кредитних установ як неприбуткових організацій в Полтавському університеті економіки і торгівлі для студентів факультету фінансів і обліку введена навчальна дисципліна «Кредитна кооперація».

Особливу роль у формуванні знань студентів відіграє їх самостійна робота над вивченням курсу, зокрема, при підготовці до семінарських занять, на яких студенти під керівництвом викладача колективно обговорюють самостійно вивчений матеріал.

Необхідним елементом засвоєння навчальної дисципліни «Кредитна кооперація» є написання студентами рефератів та доповідей і виступи не тільки на семінарських заняттях, а й на студентських наукових конференціях.

Програмою навчальної дисципліни «Кредитна кооперація» перед­бачено вивчення таких тем:

1. Основи теорії кредитної кооперації.

2. Розвиток кредитної кооперації в країнах світу.

3. Відродження кредитної кооперації в Україні.

4. Законодавче регулювання діяльності кредитних спілок та кооперативних банків в Україні.

5. Менеджмент та фінансовий механізм діяльності кредитних спілок та кооперативних банків.

6. Кредитна діяльність кооперативних фінансово-кредитних установ.

Під час здійснення самостійного вивчення дисципліни «Кредитна кооперація», студенти повинні розглянути теоретичні основи й практичний досвід фінансової сфери діяльності кооперативних організацій; узагальнити закономірності формування системи кредитної кооперації України, інших країн та роль держави в цьому процесі; вміти аналізувати організаційну структуру управління, членські, управлінські та економічні відносини, проблеми й тенденції соціально-економічного розвитку кредитної кооперації в умовах національного законодавства, а також вміти аналізувати звітні дані та фінансові показники кредитно-фінансових установ із метою оцінки ефективності їх діяльності.

Під час самостійного вивчення зазначених тем з дисципліни студентам рекомендовано активно використовувати інформаційні ресурси мережі Інтернет, літературу, періодичні видання, матеріали Всесвітньої ради кредитних спілок, самостійно опрацьовувати ситуаційні завдання, з метою їх колективного обговорення на семінарських заняттях, а також економічно та творчо мислити.

Тема № 1. «Теоретичні основи кредитної кооперації»

План викладу й засвоєння матеріалу

1. Сутність понять «кооперація» та «кооператив» у працях представників світової кооперативної думки.

2. Принципи кооперативної діяльності.

3. Моделі кредитної кооперації.

У суспільстві незалежно від рівня його економічного розвитку мають місце взаємодії, пов’язані з певним видом спільної діяльності чи співпрацею людей (окремих суб’єктів) між собою. Узагальнюючим для цієї категорії відносин є термін «кооперація», який походить від латинського «соореrаtio» (тобто – співпраця, співробітництво). За три­валий проміжок часу кооперація пройшла в своєму розвитку кілька етапів: від найпростішого об’єднання індивідуальних фізичних зусиль до складних сучасних форм співпраці між суб’єктами економіки. Закон України «Про кооперацію» (2003 р.) визначає кооперацію як систему кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів. Англійський діяч Джон Мітчел наголошує, що існує безліч способів поліпшення умов існування людей, але найбільш благородний серед них – через кооперацію.

Основною формою кооперації є кооператив (кооперативне товариство, спілка). Вивчаючи першу тему навчальної дисципліни, студент повинен ознайомитись з класифікацією кооперативів і соціально-економічною сутністю кооперативної організації, відмінністю кооперативного товариства від акціонерного чи інших об’єднань. Необхідно також ознайомитись з принципами кооперативної діяльності. Дотримання вимог кооперативних принципів дозволяє кооперативам реалізувати свою мету і одночасно забезпечити збереження своєї ідентичності. Міжнародний кооперативний альянс вимагає дотримуватись таких принципів:

1. Добровільне і відкрите членство.

2. Демократичний членський контроль.

3. Участь членів у економічній діяльності.

4. Автономія й незалежність.

5. Освіта, підвищення кваліфікації та інформація.

6. Співпраця між кооперативами.

7. Турбота про громаду.

Успішна діяльність кооперативних організацій залежить і від дотримання кооперативних цінностей, зокрема таких як: взаємодопомога, відповідальність, демократія, рівність, справедливість, солідарність, чесність, відкритість (щирість), соціальна відповідальність, турбота про інших. Треба пам’ятати, що на основі названих цінностей в кооперативних товариствах створюється здоровий моральний клімат, налагоджуються товариські стосунки.

Розглядаючи питання про моделі кредитної кооперації, необхідно звернути увагу на сутність таких класичних моделей як «сільські каси» Фрідріха Райффазена і «народні банки» Германа Шульце-Деліча.

КООПЕРАТИВНІ ПРИНЦИПИ


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 145; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!