Види нормотворчих проваджень на місцях
У межах діяльності місцевих рад можна виділити два види проваджень: нормотворче і виконавче. Нормотворче контрольне провадження полягає у здійсненні контролю за законністю нормативних актів виконавчих органів ради, державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. За підсумками контрольної діяльності місцеві ради можуть скасовувати акти виконавчих органів ради, які суперечать законодавству чи рішенням ради, можуть звертатися до суду щодо визнання незаконними актів державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, що обмежують права громад, повноваження органів місцевого самоврядування. Виконавче контрольне провадження полягає у контролі за реалізацією відповідними органами та посадовими особами своїх повноважень і здійснюється шляхом заслуховування звітів сільського, селищного, міського голови про роботу виконавчих органів ради, звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради і посадових осіб, яких вона призначає, повідомлень депутатів про їх роботу.
17.Стадії муніципального нормотворчого процессуДіяльність різних органів місцевого самоврядування (представницького органу, постійних комісій, виконавчих комітетів рад) має свої особливості, проте це не позбавляє можливості теоретичного узагальнення етапів і принципів нормотворчого процесу у сфері правовідносин місцевого самоврядування. Процес підготовки, обговорення та прийняття відповідного акта здійснюється шляхом виконання послідовних дій, які тісно взаємопов´язані і є організаційно відокремленим комплексом дій і процедур, що утворюють самостійну стадію нормотворчого процесу Однак науковці не дійшли згоди щодо стадійності згаданого процесу. Так, наприклад, В. Барський пропонує виокремити такі стадії: 1) підготовка проекту нормативно-правового акта (визначення предмета регулювання, підготовка тексту, розробка концепції); 2) офіційне внесення проекту нормативно-правового акта до місцевої ради; 3) проходження проекту нормативно-правового акта в місцевій раді (попереднє обговорення проекту в постійній комісії; обговорення проекту на пленарному засіданні; прийняття рішення щодо проекту); 4) промульгація нормативно-правового акта (підписання уповноваженою особою; присвоєння реєстраційного номера); 5) офіційне оприлюднення нормативно-правового акта [1].На думку Г. Задорожньої, порядок створення нормативно-правових актів місцевих рад містить такі стадії:1) ініціатива щодо створення нормативно-правового акта;2) підготовка проекту нормативно-правового акта;3) обговорення проекту нормативно-правового акта;4) прийняття нормативно-правового акта і набрання ним чинності [11].З урахуванням розмаїття статутних і регламентних норм місцевих рад щодо процесуальних питань нормотворення можна виокремити такі його загальні стадії:1) ініціювання необхідності розробки й прийняття нормативно-правового акта (визначення предмета його регулювання, постановка цілі правового регулювання);2) прийняття рішення про підготовку проекту нормативного акта;3) розробка проекту правового акта; 4) попередній розгляд проекту акта;5) офіційний розгляд радою проекту акта з дотриманням установлених процедур;6) прийняття нормативно-правового акта, його оформлення, опублікування, набрання чинності. Деякі вчені виокремлюють громадське обговорення як факультативну стадію.
|
|
|
|
|
|
В иди субєктів муніципального нормотворчого процесу
Суб’єктами муніципального правотворчого процесу є: територіальна громада; сільські, селищні, міські ради; сільський, селищний, міський голова; виконавчі органи сільської селищної, міської ради; районніта обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громадсіл, селищ, міст; депутати сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад; постійні комісії рад; виборчі комісії з виборів органів місцевого самоврядування; органи самоорганізації населення; сходи громадян .За суб’єктами муніципальні правовідносини поділяють на індивідуальні, колективні та групові. Провідним суб’єктом муніципального правотворчого процесу є рада як представницький орган міського самоврядування, що представляє територіальну громаду села, селища, міста, яку обрано на основі рівного, прямого і загального виборчого права таємним голосуванням, що виражає волю своїх виборців; затверджує місцевий бюджет, звіт про його виконання, місцеві програми соціально-економічного розвитку; визначає основні напрямки розвитку територій; встановлює місцеві податки і збори; здійснює стратегічну функцію в управлінні комунальною власністю; установлює порядок управління і розпорядження цією власністю. Серед індивідуальних суб’єктів муніципального правотворчого процесу важливе місце належить голові сільської, селищної, міської районної (районної в містах) та обласної ради. Колективним суб’єктом муніципального правотворчого процесу є виконавчі органи ради (виконавчий комітет, головні управління, відділи, управління та інші створювані радою виконавчі органи) Груповим суб’єктом муніципального правотворчого процесу є органи самоорганізації населення (комітети громадських територіальних об’єднань). Самостійним суб’єктом муніципального правотворчого процесу постають політичні партії, громадські організації та їх блоки, профспілкові організації. Суб’єктами муніципального правотворчого процесу також слід вважати наукові установи, що беруть участь у розгляді практичних питань місцевого самоврядування.
|
|
|
|
|
|
19.Принципи муніципального норматворчого процессу Нормотворчий процес в органах місцевого самоврядування в Україні має відповідати загальнодемократичним принципам: законності, гуманізму, відкритості, колегіальності, професійності, науковості та здійснюватися з дотриманням правил нормотворчої техніки [8, 456-457]. Це має сприяти встановленню такого порядку підготовки, обговорення й затвердження правових актів, який би забезпечував активну й ефективну участь у ньому членів територіальної громади, об´єднань громадян, підприємницьких структур, депутатів; урахування громадської думки, потреб соціально-економічного розвитку відповідної території, інтересів різних верств населення [16, 162]. Крім того, нормотворчий процес має відповідати об´єктивним закономірностям розвитку суспільства, бути науково обґрунтованим, враховувати досягнення науки і техніки, ґрунтуватися на теоретичних розробках проблем, що потребують нормативного вирішення. Важливе значення має використання зарубіжного і вітчизняного досвіду, результатів громадських слухань, соціологічних та інших досліджень, участь у розробці актів кваліфікованих фахівців, представників різних галузей науки, вчених-юристів.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 144; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!