ГОЛОВНІ ПРОЦЕДУРИ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ. 11 страница
4.5. “Брудні гроші” та вибори. “Брудні гроші” – це нелегальні, тіньові фінансові ресурси, які залучаються для проведення виборчої кампанії.На думку багатьох дослідників “брудні гроші”, задіяні в політиці, є найстрашнішою загрозою сучасній демократії.Використання у виборчій кампанії нелегальних коштів підміняє представницьку функцію партії на забезпечення вузьких, приватно особистісних інтересів, комерціалізацію владних повноважень, використання легітимної влади на користь власного, в кращому випадку, напівзаконного бізнесу. У такому сенсі процес застосування тіньових коштів на виборах є найбільшою загрозою демократії не лише фактично, а й інституційно, впливаючи на ріст конкуренції, свободи та вільного волевиявлення суспільних прагнень громадян.Щоб детальніше проілюструвати всі наслідки, до яких призводить використання нелегальних грошей у політиці можна навести короткий опис основних скандалів, які були пов’язані з політичними грошима. 1987 р. – скандал Бофорів – пов’язаний з наданням незаконних коштів політикам близьким до прем’єр-міністра Індії Раджива Ганді за контракт на поставку шведських комплектуючих до вогнепальної зброї. Факти засвідчили, що уряд прийняв пропозиції щодо перерахування отриманих коштів до партійних фондів. Соціалістична партія Іспанії суттєво втратила репутацію, тому що 1989 р. під час виборів отримала нелегальні кошти, замасковані під контракти з надання консультаційних послуг компанії ФІЛЕСА. 1992 р. президент Бразилії Коллор де Мело пішов у відставку під загрозою імпічменту по справі, пов’язаній з підозрою в отриманні нелегальних грошей на проведення виборів. 1994 р. керівника виборчої компанії президента Колумбії Ернесто Самперса ув’язнили за отримання грошей на проведення кампанії від торгівців наркотиками. 1996 р. Демократичний Національний Комітет після президенсткьких виборів 1996 р. повернув 2,8 млн. доларів нелегальних або незаконних внесків (майже 80 % цієї суми зібрали два американці азіатського походження). 1996 р. ув’язнили колишніх президентів Південної Кореї Ро Тай Ву (17 років) та Чун До Хвана (довічно) за створення незаконного партійного фонду, кошти якого використовувалися як на потреби виборчих кампаній так і на підкуп високопосадовців. 1997 р. – справа “Формула 1”. Новообраний уряд британських лейбористів було звинувачено у тому, що він змінив свою політику стосовно реклами тютюну на телебаченні після того як отримав 1,4 млн. доларів США пожертвувань від фірми, на користь якої було прийняте дане рішення. Пожертвування були повернуті, правила змінені. Комітет зі Стандартів суспільного життя рекомендував обов’язково оприлюднювати інформацію щодо будь-яких пожертвувань на суму понад 7 тис. доларів США (до того в Британії політичні фінанси розглядали як приватну справу політиків і держава до них не втручалася). 1997 р. Вацлав Клаус пішов у відставку з посади прем’єр-міністра за фальсифікацію звітів і нелегальне фінансування виборчої кампанії за рахунок надання пільг донорам, пов’язаним з урядовою програмою приватизації. У 1998 р. Комісія Урядових справ Сенату, яку контролювали республіканці, заявила про існування плану комуністичного Китаю з метою впливу на політику США шляхом надання фінансової підтримки демократам. 1998 р. Ліберальну партію Австралії звинуватили в отриманні безвідсоткової позики на проведення виборів від громадської організації заснованої комерційною структурою. Партію прем’єр-міністра Ізраїлю Егуд Барака оштрафували на 2,6 млн. доларів США за порушення обмежень витрат на виборах у 1999 р., використавши велику кількість незалежних неприбуткових організацій, що збирали гроші, які потім використовували на проведення виборчої кампанії. Християнсько-Демократична партія Італії фактично була знищена в 90-х рр. потоком звинувачень щодо нелегального фінансування політичних кампаній. А колишній прем’єр-мінстр цієї держави від Соціалістичної партії Беттіно Краксі помер у вигнанні в Тунісі, куди втік, щоб уникнути ув’язнення за фінансові зловживання. 2000 р. – “афера Фліка” у Німеччині, яка змусила Гельмута Коля піти у відставку з посади почесного голови Союзу християнських демократів. У ході розслідування з’ясувалося, що Концерн Фліка здійснював величезні відрахування на користь усіх основних партій взамін на надання пільг у сфері бізнесу. Спікер Бундестагу та два міністри пішли у відставку. Загальна кількість відкритих кримінальних справ, пов’язаних з фінансуванням політичних кампаній, становила 1800. Перелічені факти є далеко невичерпними й свідчать про справді серйозну загрозу впливу “брудних грошей” на перебіг виборів та політику.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Література:
Автономов А. С. Основные категории и институты избирательного права.- М., 1995.
Автономов А. С., Морозова Е. Г. Избирательная кампания: основные категории и институты избирательного права. Менеджер избирательной кампании.- М., 1995.
Алехичева Л. Г., Постников А. Е. Недействительность выборов.- М., 2001.
Балабан Р. В. Теорія виборчої системи.- К., 2007.
|
|
|
Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна: Підручник.- К., 2009, Виборчий процес, с. 296-300.
Валєцкі М. Фінансування виборчих кампаній в Україні та його порівняльний аналіз з країнами Центральної та Східної Європи // Парламент, 2003, № 3-4, с.49-56.
Васильева О. Е., Любашевский Ю. Я. и др. Выборы-честная игра / Сборник статей, эссе, методик.- М., 2003.
Выборы во всем мире. Электоральная свобода и общественный прогресс / Авт.-сост. А. А. Танин-Львов.- М., 2001.
Вибори в Європейському Союзі / За ред. Д. С. Ковриженка, Лабораторія законодавчих ініціатив- К., 2006.
Вибори в Україні: Європейський вимір.- К., 2001.
Гашицький О. В., Шапоренко І. С. Проблеми імплементації міжнародних стандартів у сфері забезпечення виборчих прав громадян у законодавство України // Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики.- К., 2001, с.338-352.
Гебетнер С. Засади фінансування парламентської виборчої кампанії, а також фінансуванння політичних партій у Польщі // Analityka, 2002, № 7, с. 38-44.
Гельман В. Избирательные кампании в России: испытание электоральной формулы // Полис, 1996, № 2.
Гельман В. Я. Создавая правила игры: российское избирательное законодательство переходного периода // Полис, 1997, № 4, с. 125-147.
Геттінг Д. Чималі організаційні зусилля: підготовка виборів // Складові демократії / За ред. Д. Геттінг, В.-Д . Міхаелі.- К., с. 26- 27.
Гудин- Джилл Г. Свободные и справедливые выборы. Международное законодательство и практика // http: www. democracy.ru/library/articles/1998-18_rl-r41/
Декларация о критериях свободных и справедливых выборов. Принята на 154-й сессии Совета Межпарламентского Союза // http: www.democracy.ru/library/laws/international/el_declaration1994.html.
Дем’яненко М. І. Прозорість виборчого процесу як важливий фактор чесних виборів // Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики.- К., 2001, с.45-52.
Документ Копенгагенского совещания Конференции по человеческому измерению СБСЕ // Международные акты о правах человека: Сборник документов / Сост. В. А Карташкин, Е. А. Рукашева.- М., 1999, с. 653-664.
Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права. Матеріали Венеціанської Комісії, органів Ради: пер. з англ. / За ред. Ю. Ключковського. Вид. 2-е, випр. і доповн.- К., 2009, Кодекс належної практики у виборчих справах, с. 50-82, Декларація про участь жінок у виборах, с. 83-84, Доповідь про скасування обмежень права голосу на загальних виборах, с. 131-142, Доповідь про виборче законодавство і виборчу адміністрацію в Європі, с. 142-198, Порівняльна доповідь про виборчі бар’єри та інші особливості виборчих систем, які ставлять перешкоди партіям у доступі до парламенту, с. 217-231, Доповіль про визначення дати проведення виборів, с. 198-217, Доповіль про міжнародно визначений статус спостерігачів на виборах, с. 231-254, Європейська конвенція про обчислення строків, с. 453-457, Резолюція ПАРЄ ”Про Кодекс належної практики у виборчих справах”, c. 457-459, Резолюція ПАРЄ ”Про усунення обмежень на право голосу”, c. 460-463, Рекомендація Rec (2003) 4 Комітету Міністрів Ради Європи “Про загальні правила боротьби з корупцією при фінаесуванні політичних партій та виборчих кампаній”, c. 481-486, Рекомендація Rec (2003) 3 “Про збалансоване представництво жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних і суспільних рішень”, с. 486-493, Декларація Комітету Міністрів Ради Європи ”Про Кодекс належної практики у виборчих справах”, c. 493-494.
Єржов О. В. Політичні партії і становлення демократії: політико-правові аспекти участі партій у виборчому процесі // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки.- К., 2002, Вип. 19.
Доцяк І. Українські вибори в системі суспільно-політичних трансформацій // Вісник Прикарпатського університету, Політологія, Вип. 1, 2006, с. 11-14.
Жидкова Н. Г. Избирательная система, политические партии и представительство женщин: теоретический аспект // Политическая наука. Российская политика в теоретическом и сравнительном контексте: Сб. научн.тр. / Ред. и сост. вып. Гельман В. Я.- М., 2003, с. 127-144.
Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року // Міжнародні документи ООН з питань прав людини.- К., 1995.
Закон України “Про вибори Президента України” // Урядовий кур’єр, 1999, № 54, 25 березня.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про вибори Президента України” // Урядовий кур’єр, 2004, № 364, 6 квітня.
Закон України ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадженням державного фінансування політичних партій в Україні” // Відомості Верховної Ради України, 2004, № 15, ст. 218.
Закон України “Про вибори народних депутатів України” // Урядовий кур’єр, 2004, № 64, 6 квітня.
Закон України ”Про Центральну виборчу комісію” // Відомості Верховної Ради України, 1998, № 5, ст.17.
Заляев Р. И. Избирательные системы и их возможности в реализации демократического принципа политического представительства // Проблемы политической науки.- Казань: Центр инновац. технологий, 1994, с. 98-119.
Збірник виборчих законів країн Центральної та Східної Європи / Міжнародна Фундація Виборчих систем (IFES).- Вашингтон, 2002.- 536 с.
Игнатенко В. В. Конституционно-правовая ответсвенность в избирательном процессе // Академический юридический журнал htpp:// www.advocat.irk.ru
Ільков О. Право на звернення зі скаргою до ЦВК // Вибори та Демократія, 2005, № 2 (4), с. 103-110.
Ключкович А. Фінансування діяльності партій у Німеччині: політико-правовий аспект // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія., Вип. 9, 2008, с. 115-123.
Ключковський Ю. Про дотримання рівності виборців в умовах мажоритарної виборчої системи // Вибори та Демократія, 2005, № 2 (4), с. 25-27.
Ключковський Ю. Протокол про підрахунок голосів – рішення чи засвідчення дій? // Вибори та Демократія, 2005, № 2 (4), с. 100-103.
Коваль М. І. Правове регулювання фінансування політичних партій в Україні (теорія і практика) // Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики.- К, 2001, с.211-221.
Ковриженко Д. “Про державний реєстр виборців” // Парламент, 2004, № 6, с. 10-14.
Ковриженко Д. Удосконалення законодавства про вибори народних депутатів України в контексті рекомендацій офіційних спостерігачів на виборах Президента України у 2004 році // Парламент, 2005, № 4, с. 25-43.
Ковриженко Д. Шляхи удосконалення Закону України “Про вибори народних депутатів України” в контексті досвіду попередніх виборів // Парламент, 2005, № 2, с. 5-25.
Козюбра М. Виборчий процес, право, правосуддя // Вибори та Демократія, 2005, № 2(4).
Коментар до Закону України “Про вибори народних депутатів України” / За ред. М. І. Ставнійчук та М. І. Мельника.- К., 2002.
Конвенция о стандартах демократических выборов избирательных прав и свобод в государствах – участниках Содружества Независимых Государств // http: www.fci.ru/conference/konv_CNG.html
Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина в Україні / За ред. Ю. С. Шемчушенка.- К., 2008.
Конституции государств Европейского Союза.- М., 1999.
Конституции государств Центральной и Восточной Европы / Ред. Н. В. Варламова.- М., 1997.
Конституции зарубежных государств. Учебн. Пособие.- М.: Международные отношения.- 1989.
Коргунюк Ю. Г. Избирательные кампании и становление партийной системы РФ с точки зрения социального представительства // Выборы в посткоммунистических обществах. Проблемно-темат.сб.- М., 2000, c. 67-110.
Кордун О. Конституційний суд України і вибори // Нова Політика, 1998, № 2, с. 2-14.
Кочубей Л. Категоріальне осмислення виборчих процесів // Політичний менеджмент, 2004, № 4(7).
Кравченко В. В., Пухтинський М. О. Науково-практичний коментар Закону України “Про вибори народних депутатів України”.- К., 1997.- 192 с.
Кушерець В. Опитування й вибори: зарубіжна практика // Філос. і соц. думка, 1991, № 3. Лавринович О. Конституційне забезпечення народовладдя в Україні // Віче, 2000, № 2.
Лавринович О. Проблема недійсності виборів // Право України, 2000, № 6.
Лисенко В. И. Выборы в представительные органы в новой Европе // Политические исследования, 1991, № 3.
Лінецький С. Конституційні уроки парламентських виборів в Україні. Правовий аналіз // Підтекст, 1998, 13-26 травня.
Лобанов О. Принципы регулирования передвыборной агитации на телевидении Европы и США // Законодательство и практика масс-медиа http: // www.medialaw.ru/publications/zip/95/4.html
Маєвська І., Замніус В., Ковриженко Д. Фінансування виборчих кампаній в Україні: проблеми правового регулювання // Парламент, 2003, № 3-4, с. 26-33.
Макєєв С. Легітимність політичних домагань у виборчій кампанії // Політична думка, 1994, № 3.
Маклаков В. Избирательное право стран-членов Европейского сообщества.- М., 1992.
Малишко М. Конституції зарубіжних країн та України.- К., 2000.
Маркуш М. Відповідальність за порушення виборчого права // Вибори та Демократія, 2005, № 2 (4), с. 113-115.
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права // Міжнародні документи ООН з питань прав людини.- К., 1995.
Мерло П. Избирательные кампании и проблемы их подготовки: “равное игровое поле” и демократические выборы // Партии и выборы. Хрестоматия / Отв. ред. и сост. Н. В. Анохина, Е. Ю. Мелешкина.- М., 2004, с. 123-133.
Мерло П. Электоральная практика, права человека и общественное доверие к демократической системе // Полис, 1995, № 4, с.123-130.
Наливайченко В. З практики організації та проведення виборів у закордонному виборчому окрузі // Вибори та Демократія, 2005, № 1 (3), с. 76-81.
Нельга О. Вибори як індикатор і чинник національної інтеграції // Нова Політика, 1999, № 6, с. 2-10.
Никитин А. Ф. Избирательное право. Избирательный процесс.- М., 1997.
Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р.Партологія.- К., 2006, Фінансування політичних партій, с. 320-351.
Основи демократії / За заг. ред. А. Колодій.- К., 2002, с. 355-357.
Павлик В. Купи собі шматочок виборця // Точка зору, 2002, № 2.
Парламентські вибори в Європейському Союзі / Д. С. Ковриженко, Д. М. Котляр, А. М. Євгенієва, Г. П. Асланян, В. М. Замніус.- К., 2002.
Пантин В. И. Опыт ретроспективного анализа российских электоральных процессов // Выборы в посткоммунистических обществах. Проблемно-темат.сб.- М., 2000, c. 179-184.
Пилипенко Г. Аналіз факторів електоральних процесів в Україні // Освіта Регіону, Політологія, Психологія, Комунікації, 2009, № 1, с. 52-56.
Попов І. В. Рекомендації ОБСЄ щодо проведення демократичних виборів в Україні та проблеми їх реалізації // Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики.- К., 2001, с.326-338.
Права людини. Міжнародні договори України. Декларації, документи / Упор. Ю. К. Качуренко.- К., 1992.
Права человека и выборы: Пособие по правовым, техническим аспектам и аспектам прав человека, связанным с проведением выборов // ООН. Центр по правам человека.- Нью-Йорк-Женева: ООН, 1995.
Примуш М. Політичні партії: історія та теорія.- К., 2008, Політичні партії та їх фінансова діяльність, 344-380.
Примуш М. Політичні партії та їх фінансова діяльність // Нова політика, 2000, № 2.
Прозорість політики з погляду прозорості виборчих фондів // Analityka, 2002, № 7, с.24-30.
Пшизова С. Н. Финансирование политического рынка: теоретические аспекты практических проблем // Полис, 2002, № 1, 2.
Радченко Є. Право спостереження // Вибори та Демократія, 2004, № 2, c.23-28.
Реалії політичного фінансування в Україні (матеріали “круглого столу”) // Проект “Аналіз фінансування виборчої кампанії”.- К., 2002.
Романюк А. Джерела фінансування виборчих кампаній політичних партій // Аналітика, 2002, № 7, с. 16-20.
Романюк А., Шведа Ю., Шумельда О. Політико-правові аспекти фінансування політичних партій: світовий досвід та Україна.- Львів, 2003.
Ротар Н. Основні форми участі громадян України у передвиборчих кампаніях як механізм засвоєння цінностей демократії // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія., Вип. 9, 2008, с. 154-159.
Рябець М. М., Шевченко В. Г., Вовк О. Н. Фінансування виборів і референдумів за рахунок коштів державного бюджету: правове регулювання і практика // Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики.- К., 2001, с.184-211.
Рябов С. Основи політичної культури: виборчий процес // Розбудова дер-ви, 1997, № 12. Рябов С. Політичні вибори.- К., 1998, с.35-55.
Рыбаков А. В. Избирательное право и избирательные системы // Полис, 1992, № 5-6.
Сравнительное избирательное право: Учебное пособие.- М., 2003.
Степко О. М. Фінансування партій: Ч.2., Вип.5.- К., 2004.
Сурніна-Далекорей О. Вплив інституційно-правових механізмів на політичне представництво жінок в країнах Центрально-Східної Європи в 90-х роках ХХ- на початку ХХІ століття // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія., Вип. 9, 2008, с. 234-240.
Тодика О. Ю. Вибори до парламентів країн СНД (порівняльно-правовий аспект).- Харків, 2003.
Указ Президента України № 62/206 “Про забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих виборів 2006 року”.
Хімченко О. Г. Політичні партії і виборчий процес в умовах розбудови демократичного суспільства: Навчальний посібник.- К., 2006, Основні особливості виборчого процесу, с. 84-101.
Шаповал Є. Демократичний аудит як метод тестування електоральних процесів // Політичний менеджмент, 2007, № 4(25), с. 83-92.
Шаповал Т. До поняття виборчого права як права індивіда (громадянина) // Вибори та Демократія, 2005, № 2(4), с. 23-25.
Шаповал В. Конституційне право зарубіжних країн.- К., 1997.
Шара Л. Гроші проти виборів // Політологія / Серія: молоді політики.- К.: Фонд демократії, 1997.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 204; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!