Основні функції департаменту погашення прострочених податкових зобов”язань



- організація роботи та здійснення контролю за виявленням, обліком, зберіганням, оцінкою та розпорядженням безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави;

•- контроль за супроводженням у судах справ, пов’язаних з безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави;

•- надання органам ДПС методичної та практичної допомоги в організації роботиз виявлення, обліку, зберігання, оцінки та розпорядження безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави;

•- організація та проведення перевірок підприємств, організацій та відомств, діяльність яких пов’язана зі збереженням і реалізацією безхазяйного майна та майна, що перейшло у власність держави;

•- реєстрація та взяття на контроль повторних скарг платників податків (громадян) про оскарження в адміністративному порядку.

Податковий керуючий - посадова особа органу державної податкової служби, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків 

Податковий керуючий призначається керівником органу державної податкової служби за поданням керівника структурного підрозділу стягнення податкової заборгованості з числа службових осіб цього підрозділу та затверджується наказом податкового органу.

Посада податкового керуючого не є керівною і за оплатою праці прирівнюється до посадової особи відповідного органу державної податкової служби.

Посадова особа підрозділу стягнення податкової заборгованості органу державної податкової служби наділяється повноваженнями податкового керуючого з моменту призначення.

Податковий керуючий призначається, коли активи платника передаються у податкову заставу.

Права податкового керуючого:

Податковий керуючий має право:

• здійснювати періодичні перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, у тому числі безпосередньо на підприємстві;

• безперешкодного доступу до активів, що пропонуються для продажу на публічних торгах;

• отримувати від платника податків - боржника повну інформацію та документи про операції із заставленими активами;

• отримувати від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення в разі відчуження заставних активів без згоди податкового органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою);

• провадити опис (виділення) активів для їх продажу в рахунок погашення податкового боргу.
Податкова застава – це спосіб забезпечення не виконаного у строк податкового зобов"язання

В древні часи зобов”язання забезпечувалися особою боржника, якому у разі несплати боргу загрожували ув”язнення, смертна кара або рабство. В подальшому спостерігається перехід від особистої відповідальності до майнової. Об”єктом звернення стягнення стає майно боржника, належні йому земельні володіння. Упровадження такого порядку в Афінах пов”язують з особою афінського архонта (правителя міста-держави) Солона, який ще на початку VI століття до н.е. встановив порядок, згідно з яким кредитор ставив на земельному володінні боржника стовп з написом, що це майно слугує забезпеченням його претензій на відому суму. Такий стовп називався іпотекою, що в перекладі з грецького означає «підставка». У переносному розумінні це слово стало вживатися для позначення застави нерухомості.

Підстави для виникнення податкової застави:

-Несплата у граничні строки суми податкового зобов”язання, самостійно визначеного платником – з дня, наступного за останній днем зазначеного строку

-Несплата у граничні строки податкового зобов”язання, визначеного контролюючим органом – з дня виникнення податкового боргу

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або
оперативному управлінні) у день виникнення такого права та майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Операції із заставними активами узгоджуються із податковим керуючим – посадовою особою податкового органу, на яку покладається виконання комплексу функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.        
Для узгодження окремої операції платник подає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий може видати припис про заборону здійснення такої операції у разі, коли за його висновками вона приведе до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.
Податковий керуючий має право здійснювати перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, провадити опис (виділення) активів для їх продажу, одержувати від боржника повну інформацію про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди податкового органу отримувати пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

Адміністративний арешт активів – це заборона платникам податків здійснювати будь-які дії щодо активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 111; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!