Способи визначення податкових зобов”язань
• декларування об”єкта оподаткування та суми податку платником;
• визначення податкового зобов”язання податковим агентом;
• визначення податкового зобов”язання фіскальним органом.
На ранніх стадіях розвитку оподаткування для визначення зобов”язання платника податку використовувалися кадастри.
Кадастри – це опис об”єктів майна, у якому за зовнішніми ознаками встановлювались тверді норми доходності кожного виду об”єкта (поземельні, подомові, промислові).
Податковим агентом визнається особа, інша ніж платник податків, на яку покладаються обов'язки нарахувати податок, утримати його з платника та перерахувати до бюджету.
Податковим агентом визнається особа, на яку покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені для платників податків.
Платники податків, які самостійно обчислюють свої зобов”язання перед бюджетом та державними цільовими фондами, подають фіскальним органам декларації, в яких приводять відомості про об"єкт оподаткування та суму платежу.
Податкова декларація – це документ, який подається платником податків до податкового органу в строки та за формою, встановленою законодавством і на підставі якого здійснюється нарахування та сплата податків.
У вітчизняній практиці оподаткування платники окремих платежів подають податковим органам не декларації, а розрахунки, які мають статус декларацій (розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів, розрахунок за спеціальне використання водних ресурсів, розрахунок земельного податку тощо).
|
|
|
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування або сплати податкових зобов’язань.
Класифікація податкових декларацій
• За видами платежів (ПДВ, прибуток, податок з доходів фізичних осіб тощо);
• За обсягом інформації (повні, скорочені);
• За податковими періодами ( місячні, квартальні, піврічні, річні);
• За формою подання (паперові, електронні)
Податковий період ( ст. 34 ПКУ)
• Календарний рік
• Календарне півріччя
• Календарний квартал
• Календарний місяць
• Календарний день
Терміни подання декларацій
| Податковий період | Граничний термін подання декларацій |
| Календарний місяць | Упродовж 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця |
| Календарний квартал або календарне півріччя | Упродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя) |
| Календарний рік | Упродовж 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року |
| Календарний рік для платників податків на доходи фізичних осіб | До 1 травня року, наступного за звітним |
| Податковий період законодавством не встановлений | В терміни, визначені для місячного податкового періоду |
|
|
|
Відповідальні за складання податкової звітності
-юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, атакож їх посадові особи.
- фізичні особи - платники податків та їх законні чи
уповноважені представники;
- податкові агенти.
Контролюючі органи в Україні визначають податкові зобов”язання у випадках:
• неподання платниками податкових декларацій;
• дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
• згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, є контролюючий орган;
|
|
|
• рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;
Контролюючі органи в Україні визначають податкові зобов”язання у випадках:
• результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму.
• дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати податків і зборів;
Податкові зобов”язання за непрямими методами в Україні податкові органи визначали у таких випадках:
• якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у зв"язку із невстановленням його місця знаходження або ухилення від надання необхідних для цього відомостей;
|
|
|
• при неможливості обрахувати податкове зобов"язання у зв"язку із неведення платником податкового обліку або відсутністю первинних документів;
• за умови непідтвердження платником відповідно до встановленого порядку під час документальної перевірки наведених у деклараціях розрахунків.
Непрямі методи застосовувались відповідно до закону 2181 у разі, коли:
• 1) платник податків провадить підприємницьку діяльність
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 230; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!