Метод вч злоч вчін злоч угрупув
Організована злочинність — складне явище, чинник політичної і економічної нестабільності у суспільстві. Організовані злочинні формування модернізуються, змінюють свої види, виходять за межі національних кордонів однієї держави, набувають транскордонний і транснаціональний характер. Сьогодні в Україні можна говорити про наявність професійної злочинності, її зрощеність з ешелонами влади, суттєвого контролю над господарчими суб’єктами. Організоване злочинне середовище інколи називають «п’ятою владою» держави.
Судова статистика свідчить, що серед усіх щорічно реєстрованих в Україні злочинів понад 30 % групові, тобто вчинені групами. Тільки в 2001 р. в Україні за вчинення злочинів групами засуджено 69301 особа або 42,6 % від загальної кількості засуджених; за вчинення злочинів організованими групами — 953 особи або 1,4 % від кількості осіб, засуджених за вчинення групових злочинів.
Злочинні групи можуть розрізнятися за ступенем їх організованості, стійкості, складності ієрархічної структури. Найбільш небезпечними злочинними групами є організовані групи та злочинні організації, які є активним елементом організованої злочинної діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 КК злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його приготуванні або вчиненні брало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися в стійке об’єднання для вчинення цього або іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Необхідно зазначити, що організована злочинна група характеризується стабільністю складу, жорсткою дисципліною, певними правилами поведінки. Ознаки організованості і стійкості злочинної групи можуть виявлятися: у стабільності її складу; труднощах для осіб, які бажають вийти з групи; швидкій заміні співучасників, які вибувають; систематичності зустрічей і контактів злочинців поміж собою; у наявності в групі певної структури (ієрархії); наявності суворого порядку, дисципліни, безумовного підкорення лідеру, системи заходів заохочення і покарання; постійно здійснюваній злочинній діяльності, розширення її масштабів і підвищення технічної оснащеності; наявності спільно використовуваної зброї, технічних засобів, автотранспорту; планування злочинної діяльності.
|
|
|
У структурі організованих груп можуть бути особи, які здійснюють функції: лідера; ідеологічного забезпечення; охорони лідера; бойовиків; забезпечення дисципліни; переслідування осіб, які намагаються припинити злочинну діяльність; реалізації викраденого; підтримання зв’язків із корумпованими представниками владних структур.
|
|
|
Організованими злочинними групами можуть вчинятися різні злочини. Залежно від сфери злочинної діяльності розрізняють злочинні групи: 1) з обмеженою сферою злочинної діяльності (наприклад, шахрайство з фінансовими ресурсами); 2) з універсальною злочинною діяльністю (кілька видів злочинної діяльності, пов’язаних поміж собою). Злочинні групи можуть відрізнятися вузькою спеціалізацією і зосереджувати свою діяльність на якій-небудь сфері; діяльність інших може мати розповсюдженість у кількох галузях, характеризуватися універсальністю.
Існують організовані злочинні групи, що поділяються за етнічними, культурними та історичними зв’язками.
Початковий
Важливе значення на початковому етапі розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, належить огляду місця події. Це найбільш складна процесуальна дія, яка відповідно до ст. 190 КПК проводиться з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обстановки злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи. Аналіз окремих слідів на місці події, змін в обстановці під час вчинення злочину дозволяє висунути версію про вчинення злочину групою осіб (або організованою групою). Встановлення групового характеру злочину є діагностичним завданням огляду місця події, впливає на дії слідчого, визначає наступні оперативно-розшукові заходи і слідчі дії. Уже в процесі огляду місця події можуть бути встановлені ознаки, що свідчать про вчинення злочину організованою злочинною групою. До числа таких ознак можуть належати: зухвалість діяння, його продуманість за місцем і часом; складний спосіб учинення злочину, можливість його безпечного вчинення; наявність матеріальних наслідків, що свідчать про високу технічну оснащеність і озброєність виконавців; невипадковий вибір об’єкта злочинного посягання; наявність злочинного почерку та ін.
|
|
|
Отриманню інформації про організовану групу, її структуру, цілі, спрямованість, особливості злочинної діяльності сприяє допит різних за своїм процесуальним становищем осіб. Допит — це процес передачі слідчому допитуваним інформації про розслідувану подію або пов’язаних з нею обставинах чи особах. Мета допиту полягає в отриманні повних показань, що об’єктивно відображають дійсність.
Цілеспрямованість допиту членів організованих злочинних груп пов’язана з правильним визначенням предмета допиту. Предмет допиту організаторів (керівників) злочинної групи може охоплювати: 1) у кого виник задум організації злочинної групи; 2) яка злочинна діяльність передбачалась; 3) хто є учасником злочинної діяльності; 4) які способи застосовувались при вчиненні злочинів; 5) чи брав участь у вчиненні злочинів сам організатор, які його функції; 6) яка ієрархія у злочинній групі; 7) які заходи конспірації; 8) чи мали місце корумповані зв’язки, хто надавав допомогу в існуванні злочинної групи; 9) які способи втягнення у групи нових членів; 10) які канали отримання розвідувальної інформації; 11) у чому полягали дії групи захисту; 12) яким чином були отримані злочинні доходи; 13) як здійснювався розподіл незаконних доходів серед членів злочинної групи; 14) чи мали місце конфліктні стосунки в групі; 15) чи були конфлікти, протистояння з іншими угрупованнями. Під час допиту організатора можуть бути з’ясовані й інші обставини.
|
|
|
Предмет допиту виконавця має свої особливості та охоплює такі обставини: 1) у вчиненні яких злочинів брав участь допитуваний; 2) у чому виявились його дії; 3) яким чином розподілялись ролі у злочинній групі; 4) чи здійснювалось планування злочинів; 5) яким чином приховувалися злочини; 6) які стосунки у допитуваного з іншими учасниками групи; 7) як був втягнутий до злочинної групи; 8) чому вчинив злочин.
Обшук при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, має специфіку. Це пов’язано перш за все з предметом пошуку. При розслідуванні даної категорії злочинів об’єктами пошуку достатньо часто є: вогнепальна і холодна зброя; вибухівка; предмети, що є вилученими із законного обігу; предмети, за виготовлення, зберігання та збут яких передбачена кримінальна відповідальність; предмети, що мають на собі сліди злочину; трупи або частини розчленованого трупа; речі й цінності, здобуті злочинним шляхом; різного роду документи та ін. У роботі правоохоронних органів відзначається поява нового об’єкта пошуку за даною категорією злочинів: особи, яких переховують у тих або інших місцях.
Здійснення обшуків при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, пов’язано з реальною загрозою надання озброєного опору. Тому проведення обшуку може бути пов’язане з усуненням протидії і затриманням тих чи інших осіб.
Під час пред’явлення для впізнання при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, доцільно використовувати узнавання за фотозображенням чи відеозображенням. Упізнання за відеозаписом передбачає пред’явлення (перегляд) відеоплівки, на якій учасник злочинного угруповання відзнятий у групі зі схожими особами в кількості не менше трьох осіб. З метою забезпечення особистої безпеки того, хто впізнає, пред’явлення для впізнання може бути проведено в умовах, коли він перебуває поза візуальним спостереженням того, кого впізнають.
Необхідно зазначити, що при розслідуванні даної категорії злочинів використовуються не тільки традиційні спеціальні знання, а й нетрадиційні (складання психологічного портрета (профіля); запрошення спеціалістів аналітиків; комплексні консультації). Під час розслідування можуть бути призначені різні судові експертизи (судово-медична, судово-біологічна, судово-балістична, вибухотехнічна, трасологічна, судово-психологічна, фоноскопічна та ін.).
Новою слідчою дією відповідно до ст. 187 КПК є зняття інформації з каналів зв’язку. Ця дія дозволяє отримати відомості про злочинне формування, його склад, зв’язки, про злочини, що замишляються або вчинені, ролі та функції учасників організованої групи, місця зустрічей та ін. Аналіз записів телефонних переговорів вимагає мобільного реагування оперативних працівників щодо перевірки інформації, слугує необхідною базою для розробок тактичних і оперативно-тактичних операцій, передбачає можливим використовувати отримані дані при провадженні інших слідчих дій.
Неповнолітні
Слідчі версії, які додатково повинні бути висунуті по кожній стправі про злочин, скоєний неповнолітнім: - ролі підбурювачів чи інших учасників злочину; - чи мали факти неповідомлення або раніше обіцяного переховуваня з боку дорслих; - дорослі забирали (скуповували, міняли) награбовані неповнолітніми речі; - дорослі втягували неповнолітніх у жебрацтво, пянство, азартні ігри, вживання наркотичних речовин. Ознаки скоєння злочину неповнолітніми, що виявляються при огляді місця події: - сліди, що свідчать про нелогічність окремих дій злочинців (надлишкові, що не викликані необхідністю порушення обстановки місця події, безглузді знищеня чи пошкодження окремих предметів); - невеликі розміри слідів злочинців (рук, ніх, зубів, отвори у перешкоді); - при майнових злочинах – характер викраденого (фото-, відео-, радіоапаратура, магнітофони, відповідні деталі, мотоцикли, авторчки і т.
п.); - викрадення порівняно некоштовних речей, коли більш цінні залишаються; - сліди, що свідчать про те, що злочинці на місці події їли солодощі. Типові ситуації та дії слідчого на першочерговому етапі розслідування: 1) Потерпілі та свідки називають конкретних підозрюваних: - затримання підозрюваних; - огляд місці події; - особистий общук підозрюваних; - допит підозрюваних; - обшук за місцем проживання, навчання чи роботи; - допит свідків; - призщначення судових експертиз; - представлення для впізнання. 2) Обстановка місці події, сліди та інші дані свідчать про те, що злочин скоєно неповнолітнім: - допит заявника; - огляд місці події; - допит потерпілого; - допит свідків; - призщначення судових експертиз; - доручення органам дізнання проваження ОРЗ.
Умовний перелік запитань, що вирішуються судово-медичною експертизою: - який ступінь розумового розвитку непонолітнього (з урахуванням віку); - якщо в розумовому розвитку непонолітнього є відхиленя від рівня, нормального для даного віку, яких характерцих відхилень; - які причини цих відхилень; чи не є вони результатом психічної хвороби (в тому числі перенесеног раніш); якого саме; - чи міг неповнолітній правильно сприйняти ті чи інші конкретні обставини і точно викласти їх у своїх показаннях; - чи міх непонолітній повністю усвідомити значення своїх дій (чи дій, скоєних по відношенню до нього); - чи міг непонолітній повністю керуватисвоїми вчинками.
Наркотики розслідування
Дії з виготовлення наркозасобів передбачають такі чотири групи:
незаконне виготовлення наркотиків шляхом їх отримання з медичних препаратів;
виготовлення наркотиків з незаконно вирощених наркотизо ваних культур;
виготовлення наркотиків з дикоростучих сортів маку і ко ноплі;
виготовлення синтетичних наркозасобів хімічним шляхом.
Ефективне розслідування кримінальних справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів можливе за умов сумісних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Ці спільні дії повинні мати таку криміналістичну структуру:
затримання підозрюваних;
освідування учасників криміналістичної діяльності; :'
допит підозрюваних;
обшук за місцем проживання і роботи підозрюваних (їхніх співучасників) чи в іншому місці можливого зберігання наркоза собів, сировини, документів;
огляд вилучених предметів і документів;
допит свідків;
призначення і проведення судових експертиз;
вивчення І використання експертних висновків при допиті
обвинуваченого.
Важливе значення має особисте ознайомлення слідчих і працівників дізнання з технологічним процесом виробництва наркотиків.
При затриманні за незаконне вживання чи збут наркотиків пропонується така типова схема дій слідчого і оперативних працівників:
огляд місця затримання;
особистий обшук затриманих і огляд предметів та речей, які
є при них;
обшук за місцем можливого зберігання, виготовлення нарко тиків;
огляд вилучених наркотиків, предметів і документів, а також
пристроїв для їх виготовлення і вживання;
5) освідування і допит підозрюваного.
Аналіз розслідуваних кримінальних справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів показує типові недоліки слідства, особливо на початковому етапі. Негативні ознаки процесу розслідування відповідних кримінальних справ проявляються з різних причин, але переважно - це повна відсутність планування, організації в розслідуванні, некваліфіковане висунення версій та неузгодженість дій
оперативних працівників і слідчих. Такими типовими недоліками є, зокрема:
здійснення затримань підозрюваних, а також обшуків, допи тів та інших слідчих дій оперативними працівниками без участі слідчого, та без попереднього узгодження з ним усіх шляхів і спо собів отримання доказів;
необгрунтоване підпорядкування слідчих дій одній меті - ви лученню наркозасобів без уживання відповідних заходів доказу вання факту їх належності підозрілим і отриманню таких доказів з інших джерел;
невміле процесуальне закріплення даних, отриманих при затриманні підозрюваних, а також у ході оперативно-розшукових заходів.
У процесі досудового слідства кримінальних справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів можуть виникати складні та конфліктні слідчі ситуації. Так, у складній слідчій ситуації, у процесі розслідування кримінальної справи про злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів виникають суттєві труднощі через відсутність доказів. Тобто, не вистачає відомостей про фактичні дані, а також чиниться протидія слідчим, оперативним працівникам з боку учасників криміналістичної діяльності та інших осіб. Крім того, у суб'єктів криміналістичної діяльності недостатньо часу, ресурсів та сил. Проблема значно ускладнюється в разі виникнення конфліктної ситуації, яка, по суті, є різновидом складної слідчої ситуації. У такому разі стан міжособистісних відносин двох або більше суб'єктів, учасників криміналістичної діяльності, є надто напруженим. Адже вони мають інтереси, які не збігаються, і прагнуть до досягнення протилежної мети, керуючись індивідуальними планами і намірами. У складній, конфліктній ситуації у процесі розслідування кримінальної справи про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів можуть виникати:
за умови допуску до участі у справі адвоката-захисника;
у ході ознайомлення зі справою обвинуваченого;
у ході проведення слідчих дій (допит, допит віч-на-віч).
Специфіка досудового слідства кримінальних справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів спричиняє інколи виникнення складних слідчих ситуацій навіть на завершальному етапі розслідування. Це, зокрема, щойно отримані оперативні дані про нові епізоди й осіб, що брали участь у вчиненні зазначених злочинів. Побудова і перевірка версій є основним методом вирішення складних, конфлікт-
них ситуацій. Версії визначають не тільки напрямок розслідування, але й роблять його цілеспрямованим, забезпечують швидке і повне розкриття злочину. Тому версії мають бути фактично обгрунтованими і обов'язково ретельно перевіреними і чітко сформульованими. При висуненні версій у відповідних кримінальних справах необхідно ширше використовувати інформацію, отриману оперативним шляхом, про:
спосіб життя підозрюваного;
його зв'язки;
місця зустрічі;
маршрути пересування;
способи і засоби вчинення злочину.
Розглянемо типові версії, що висуваються суб'єктами криміналістичної діяльності:
1) При затриманні в момент перевезення наркотичних за собів:
а) затриманий - член злочинного угруповання, що здійснює незаконні операції з наркотиками;
б) затриманий - перевізник, що виконує окремі завдання за вказівкою організатора, посередника, скупника чи іншої особи, члена злочинної групи.
2) При затриманні в момент виявлення наркотиків у помеш канні (схованці):
а) затриманий придбав, викрав, виготовив наркотичний засіб для збуту вроздріб чи оптом;
б) затриманий - член злочинної групи, є перекупником, вироб ником, заготівником, розкрадачем, посередником - розповсю джує і зберігає наркотичні засоби.
3) При затриманні в момент збуту наркотичних засобів:
а) продавець - розкрадач, виробник наркотичних засобів;
б) покупець - скупник наркотичних засобів оптом і збуває їх у притонах та інших місцях великими і малими партіями;
в) продавець і покупець - члени однієї чи різних злочинних груп, що вчиняють угоди систематично.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 539; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!