Криміналістична характеристика підпалів та злочинів проти пожежн безп
Криміналістична характеристика цього виду злочинів включає:
а) способи вчинення злочину;
б) способи приховування;
в) сукупність найбільш типових слідів;
г) дані про особу злочинця;
ґ) дані про особу потерпілого.
Можна виділити пожежі та підпали: а) від легкозаймистих речовин; б) з використанням спеціальних пристроїв; в) при створенні умов, що сприяють самозайманню; г) при порушенні правил пожежної безпеки.
Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки трапляються у разі: а) експлуатації опалювальних, освітлювальних, інших приладів; б) використання приладів, установок, устаткування, не обладнаного протипожежним захистом; в) ведення робіт з відкритим вогнем; г) порушення правил зберігання, перевезення, виготовлення різних легкозаймистих речовин та матеріалів.
Найбільш типовими слідами, пов’язаними із вчиненням названих злочинів, є сліди дії полум’я (попіл, залишки матеріалів, що не згоріли, сліди плавлення і пальних речовин), а також дії окремих осіб (сліди взуття, рук, знарядь злому, транспортних засобів тощо).
Злочинця слід шукати серед осіб, інтереси яких пов’язані зі знищенням даного об’єкта чи майна. Відомості про особу потерпілого можуть орієнтувати слідчі органи щодо характеру події, її мотивів, особи злочинця, причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.
У разі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки коло осіб, які притягаються до відповідальності, обмежене суб’єктами, що мають відношення до діяльності та дій, які спричинили подібні порушення.
|
|
|
Основними джерелами відомостей про обставини злочину і особу злочинця можуть бути першочергові слідчі та оперативно-розшукові дії: огляд місця події, виявлення та допит свідків, призначення і проведення окремих видів експертиз.
Обставини, що підлягають з’ясуванню у справах про пожежі, визначаються залежно від характеру події. Так, у справах про підпали необхідно з’ясувати:
1) спосіб вчинення і використані засоби;
2) об’єкти;
3) винну особу;
4) співучасників;
5) мотиви і мету злочину;
6) чи не було вчинено якого-небудь іншого злочину;
7) наслідки;
8) матеріальну шкоду;
9) причини та умови, що сприяли вчиненню цього злочину.
У справах про порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки обставинами, що підлягають з’ясуванню, є такі:
1) які вимоги пожежної безпеки порушені (не дотримані), в яких діях це виявилось;
2) причини порушення;
3) причинний зв’язок між діями і виникненням пожежі;
4) винна особа;
5) наслідки (заподіяння значних матеріальних збитків, шкоди здоров’ю людей тощо);
6) причини та умови, що сприяли виникненню пожежі.
|
|
|
Початковий:
Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки:
а) є дані про подію злочину та спосіб його вчинення, особа злочинця невідома;
б) є дані про подію злочину, проте спосіб його вчинення і особа злочинця невідомі.
Залежно від ситуації слідчий обирає оптимальні слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, а в окремих випадках — тактичні операції, спрямовані на затримання злочинця, виявлення речових доказів, встановлення документів, що належать до забезпечення пожежної безпеки, з’ясування причин та умов, що сприяли виникненню пожежі. Першочергові слідчі дії при розслідуванні пожеж:
а) огляд місця події;
б) призначення пожежно-технічної, судово-медичної, криміналістичної експертиз;
в) обшуки у підозрюваних осіб;
г) освідування;
ґ) допити свідків.
Огляд місця події у справах про пожежі повинен проводитися негайно. Для цього запрошуються фахівці — інженер-електрик, інженер-будівельник (якщо є дані про те, що поширенню пожежі сприяли конструктивні дефекти будівництва), інженер-хімік (якщо є припущення про можливе самозаймання речовини) та інші спеціалісти — відповідно до специфіки об’єкта, що оглядається.
|
|
|
Під час огляду місця події особлива увага приділяється вивченню обстановки і слідів, що дає змогу з’ясувати:
1) вогнище пожежі;
2) обставини, що сприяли поширенню вогню;
3) час виникнення пожежі;
4) її причини;
5) засоби підпалу;
6) винних;
7) стан протипожежних засобів та заходів;
8) характер і розміри заподіяних збитків.
Огляду місця події має передувати опитування очевидців, потерпілих. При опитуванні слідчий з’ясовує: коли, за яких обставин виникла пожежа; хто перший побачив вогонь, дим; якого кольору вони були, як розповсюджувалось полум’я; хто із сторонніх осіб був на місці пожежі; хто і як гасив пожежу, чи не було в процесі горіння вибухів тощо.
При огляді місця події слідчий передусім встановлює вогнище пожежі: за характером і напрямком розповсюдження вогню (показання свідків) або руйнувань, ступенем обгоряння і задимленості предметів. Температурний режим при горінні залежить від характеру, кількості та розташування пальних матеріалів, доступу та напрямку руху повітря, інших умов, інтенсивності горіння тих чи інших матеріалів.
Час виникнення пожежі визначають за характером руйнувань, ступенем обгоряння окремих предметів.
|
|
|
Причини пожежі встановлюють за слідами та речовими доказами, якими є: предмети, облиті пальною рідиною, обвуглені сірники, залишки свічок, бікфордових шнурів, пляшки з-під пальних сумішей, різні пристосування, що сприяють підпалу або швидкому поширенню вогню, а іноді й частини одягу, документи підпалювача.
Допит свідків і потерпілих у справах про пожежі проводиться, як правило, після огляду місця події. Обсяг і характер питань, що з’ясовуються у свідків та потерпілих, зумовлені слідчими версіями, спрямованими на встановлення причин пожежі. Однак до моменту допиту вони не завжди бувають чітко сформульовані. У всіх випадках виявлення пожежі у свідків і потерпілих доцільно з’ясувати обставини:
а) що відносяться до моменту виникнення пожежі та передували їй (стан протипожежних пристроїв, дотримання правил експлуатації освітлювальних і опалювальних приладів, їх технічний стан, місце і час виникнення пожежі, колір полум’я, диму, його запах, поширення вогню, особи, які перебували поблизу, вибігали з будинку та ін.);
б) що є підставою для встановлення причини пожежі (стан опалювальної системи, виявлення пристосувань для підпалу, наявність декількох вогнищ пожежі, дані про недбале поводження з опалювальними приладами, встановлення попередніх випадків загоряння внаслідок недбалого поводження з недопалками, сірниками тощо);
в) що вказують на особу, винну в підпалі або порушенні протипожежних правил (хто погрожував підпалом, кого бачили біля пожежі перед подією чи втікаючим з місця події, хто порушив протипожежні правила, хто останнім виходив з приміщення та ін.).
Найчастіше у справах про пожежі призначається пожежно-технічна експертиза. ля з’ясування складу предметів, що згоріли, і виявлених речовин, їх властивостей та інших питань, що мають значення для розслідування, призначається судово-хімічна експертиза.
При розслідуванні підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки широко використовуються також висновки дактилоскопічної, трасологічної, судово-балістичної, почеркознавчої експертиз.
Криміналістична експертиза, що призначається у справах про пожежі, вирішує такі питання:
1) встановлення особи за слідами пальців рук і босих ніг;
2) ідентифікації взуття за слідами, зброї — за стріляними кулями і гільзами, особи — за почерком (записки, залишені на місці події); відновлення змісту документів, що згоріли, тощо.
Обшук повинен бути проведений своєчасно і ретельно. Під час обшуку слідчий може виявити знаряддя і засоби підпалу, взуття, в якому підпалювач був на місці події, рушник, ганчірки, одяг зі слідами пальних речовин, залишки тканин або частин предметів, знайдених на місці підпалу. Також можуть бути знайдені пляшки з пальними рідинами; листи з погрозами підпалу або такі, що свідчать про неприязні стосунки, та інші матеріали. Обшуку в приміщенні передує особистий обшук підозрюваного: кишень одягу, взуття, де можуть бути сліди пальних речовин, кіптява, сажа або сліди дії вогню. На виявлене під час обшуку майно підозрюваного в підпалі накладається арешт з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків.
Наступнй
Типові слідчі ситуації на наступному етапі розслідування:
1. Пожежа виникла внаслідок підпалу чи порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки певною особою.
Залежно від повноти зібраних на початковому етапі розслідування фактичних даних про обставини виникнення пожежі, її наслідків та наявності конкретної особи (підозрюваного) їй пред’являється постанова про притягнення як обвинуваченого у вчиненні даного злочину та проводиться допит. З метою перевірки отриманих показань висуваються обґрунтовані слідством версії і намічається детальний план їх дослідження. До основних слідчих дій належать виїмка і огляд документів, на які посилається обвинувачений, перевірка його показань на місці або алібі, якщо воно було заявлене, допит свідків, проведення очних ставок та ін.
2. З’ясовані обстановка і механізм розвитку пожежі після її виявлення, викликані нею шкідливі наслідки, але не встановлені обставини виникнення пожежі, її вогнище, безпосередня причина, а також причетні до неї особи.
У такій ситуації основне завдання подальшого розслідування — детальний аналіз зібраних фактичних даних про обставини події, помилок і недоліків, допущених при проведенні початкових слідчих дій, визначення напрямів і методів з’ясування причин виникнення пожежі, можливих порушень вимог пожежної безпеки та виявлення осіб, які могли своїми діями чи необережністю у поводженні з вогнем викликати пожежу.
Враховуючи індивідуальні особливості пожежі, що розслідується, зібрані на початковому етапі фактичні дані про неї, слідчий повинен побудувати всі версії, що об’єктивно випливають із встановлених обставин події про можливе вогнище та безпосередню причину пожежі, поведінку учасників і службових осіб, відповідальних за дотримання вимог пожежної безпеки на даному об’єкті, та інші обставини, що раніше не були детально досліджені.
Розробляється детальний план перевірки кожної з побудованих версій, який з урахуванням завдань, обумовлених конкретною ситуацією, в подальшому уточнюється і доповнюється.
Типові версії про причини пожеж:
1) недотримання вимог пожежної безпеки;
2) підпал (мотиви його можуть бути конкретизовані — через помсту, з метою приховання іншого злочину тощо);
3) самозаймання речовин чи матеріалів внаслідок неправильного їх зберігання;
4) стихійні явища (удар блискавки та ін.).
Підстави для побудови першої версії — встановлені на початковому етапі розслідування дані, що вказують на: а) порушення вимог розміщення обладнання і опалювальної (освітлювальної) системи чи експлуатації електроопалювальних та інших небезпечних у пожежному відношенні приладів; б) порушення вимог зберігання вогненебезпечних речовин чи матеріалів; в) випадки порушення вимог пожежної безпеки, що мали місце раніше.
Підстави для побудови другої версії: а) декілька вогнищ пожежі; б) умови, що сприяли поширенню вогню; в) паливні й легкозаймисті речовини в неналежних місцях; г) умови, що перешкоджають швидкій ліквідації вогню; ґ) виникнення вогню в місцях зберігання матеріальних цінностей, документів; д) знайдення трупа зі слідами насильницької смерті.
Підстави для побудови третьої версії: а) неналежне зберігання самозаймистих речовин; б) проведення ремонтних, електро-, газозварювальних робіт у безпосередній близькості від паливних матеріалів і речовин; в) порушення технологічного і температурного режимів при переробленні чи зберіганні вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин та ін.
Підстави для побудови четвертої версії: явища, пов’язані з діями сил природи (гроза, буря, що викликала коротке замикання дротів).
У розглянутій ситуації значну складність має побудова версій щодо осіб, які причетні до виникнення пожежі. У зв’язку з цим мають бути виявлені всі особи, які перебували до пожежі на даному об’єкті, з’ясовані місце і час їх перебування, всі види робіт, які вони виконували, тощо. Показання кожної з цих осіб мають бути не лише зафіксовані, а й перевірені.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 129; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!