Методика розслідування грабежів і розбоїв
Особам, які вчиняють грабежі й розбої, притаманні цинізм, зухвалий і нахабний характер злочинних дій. Такі злочини звичайно вчиняються в присутності очевидців у парках, на вокзалах, у громадському транспорті та інших громадських місцях. При цьому злочинці розраховують, що очевидці не перешкоджатимуть злочинові, боячись наразитися на напад. Вчиняючи грабіж чи розбійницький напад, злочинці враховують певні обставини (місце події, риси, властиві особі потерпілого, характер майна, яким передбачається заволодіти) і визначають спосіб, час, знаряддя і засоби, які можуть бути використані під час нападу.
В останні роки характерною особливістю розбійницького нападу є те, що такі злочинні акції, як правило, здійснюються групою, що робить звичайні способи їх вчинення більш витонченими, досконалими і результативними для злочинців. При цьому нерідко використовуються різноманітні види сучасної вогнепальної зброї, найновіші технічні пристосування, інструменти та інші засоби ураження. Так, приймаючи рішення про напад на інкасатора чи касира, злочинці визначають спосіб вчинення злочину: вивчають шлях пересування інкасаторів чи касирів з грошовими коштами, старанно аналізують наявність охорони, визначають найбільш зручні ділянки, де можна вчинити напад, передбачають шляхи відступу чи від’їзду, планують способи схову й реалізації викрадених матеріальних цінностей. Якщо напади вчиняються на власників житлових приміщень, у яких є матеріальні цінності, то способи їх вчинення частіше за все пов’язані зі сферою діяльності власників майна (бізнес, торгівля тощо), видом і особливостями предмета посягання, його споживчою вартістю, характерними рисами і кримінальними навичками злочинців.
|
|
|
Отже, способи вчинення грабежів і розбоїв є різноманітними і злочинці обирають у кожному конкретному випадку той чи інший спосіб залежно від конкретних обставин. На відміну від деяких інших злочинів, грабежі та розбої мають одномоментний характер, тому успіх розслідування в основному залежить від того, чи зумів слідчий повною мірою використати інформацію, яку він одержав на першій стадії розслідування, від його вміння працювати з матеріальними джерелами, доказами. Тому істотного значення у структурі криміналістичної характеристики набуває встановлення таких обставин:
а) час і місце вчинення грабежу чи розбійницького нападу, наявність очевидців, у чому виразилося насильство, які знаряддя були використані;
б) хто став жертвою нападу, його стан здоров’я і тяжкість тілесних ушкоджень;
в) які матеріальні цінності викрадено, їхні індивідуальні особливості та споживча вартість;
|
|
|
г) хто вчинив грабіж або розбійницький напад, їхні зовнішні ознаки та інші прикмети, роль кожного у вчиненні злочину;
ґ) які обставини сприяли вчиненню злочину.
Титповими слідчими версіями є:
1) напад мав місце, скоєний за обставин, про які повідомив потерпілий;
напад мав місце, однак потерпілий розповідає про нього неправильно;
нападу не було - це інсценування з метою приховування розтрати, втрати важливих документів, зброї, привласнення чужого майна. Під час інсценування потерпілі іноді спричиняють собі тілесні ушкодження. Версія про інсценування нападу заслуговує на увагу особливо у випадках, коли заява про грабіж чи розбій від потерпілого надійшла через деякий час. Необхідно також перевірити наявність причинного зв'язку між діями особи та шкідливими наслідками.
Якщо відомі лише обставини події і шкідливі наслідки, версії будуються стосовно осіб, що скоїли напад. Потерпілий завжди володіє певними відомостями про злочинців. Однак він не завжди точно запам'ятовує навіть загальні ознаки злочинця (зріст, одяг тощо).
Якщо перед нападом мало місце спілкування потерпілого з злочинцем чи його спільниками, одержання відомостей про його особу не викликає труднощів. Необхідно на їх підставі розробити версії про місцезнаходження злочинця (з метою затримання), а також про можливі викрадені цінності.
|
|
|
Планування розслідування грабежів і розбоїв здійснюється з урахуванням висунутих версій про обставини, що підлягають встановленню. В плані відображаються слідчі дії, виконавці і строки, а також оперативно-розшукові заходи щодо встановлення і розшуку злочинця, співучасників та викраденого майна.
Першочергові слідчі дії в поєднанні з оперативно-розшуко- вими заходами в кожному окремому випадку визначаються слідчим в залежності від ситуації, яка складається на даний момент (Схема 22). Якщо, наприклад, злочинець був затриманий з викраденим майном безпосередньо на місці скоєння злочину, необхідно негайно вияснити, що сталося, хто є потерпілим, провести особистий обшук затриманого з метою виявлення викрадених речей і знарядь скоєння злочину. Одночасно здійснюється огляд місця події з метою виявлення слідів і можливих інших речових доказів. Якщо кримінальна справа була порушена за заявою потерпілого і злочинець ще не відомий, слідчий повинен детально допитати його про обставини події, особу злочинця, можливих спільників та очевидців, викрадені речі, провести освідування потерпілого з метою виявлення слідів злочину. З урахуванням одержаних даних необхідно провести огляд місця події, організувати проведення оперативно-розшукових заходів щодо виявлення учасників злочину і їх затримання, а також встановлення можливих очевидців.
|
|
|
Установивши особу, що підозрюється в скоєнні грабежу чи розбою, необхідно: організувати нагляд за його поведінкою з метою виявлення викраденого і затримання з викраденим майном; затримати і після об'явлення протоколу затримання в підозрі про скоєння даного злочину допитати, а також пред'явити з дотриманням вимог ст. 174 КПК України потерпілому для впізнання. В залежності від результатів цих слідчих дій висуваються слідчі версії щодо перевірки показань підозрюваного і потерпілого і складається план подальшого розслідування.
Під час складання плану розслідування, поряд з версіями про обставини скоєння грабежу чи розбою, часу і місця, де вони за показаннями потерпілого, відбувалися, в ньому повинні бути деталізовані версії про кожного учасника даного злочину, можливі місця їх перебування, викрадені предмети, місця їх знаходження.
Якщо не в повному обсязі встановлені обставини скоєння грабежу чи розбою, не виявлено особи, причетної до цього злочину, завдання початкового етапу розслідування залишаються невирішеними. Слідчий повинен проаналізувати результати проведених слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, висунути додаткові версії щодо недостатньо досліджених обставин, уточнити раніше складений план і продовжити пошукові дії, спрямовані на його виконання.
Наступний
У разі, якщо обвинувачений повністю визнає пред'явлене обвинувачення, дав конкретні показання, які збігаються з зібраними фактичними даними про обставини скоєння злочину і його вини, необхідно:
проаналізувати його показання по кожному пункту обвинувачення і порівняти з іншими джерелами доказів з метою виявлення неточностей і протиріч. Особливу увагу необхідно приділити обставинам, які могли стати відомими лише обвинуваченому як безпосередньому учаснику злочину. По кожній обставині повинні бути висунуті і перевірені конкретні версії;
у разі разходження показань обвинуваченого і результатів огляду місця події, показань потерпілого і свідків, проводяться їх перевірка на місці скоєння злочину та очні ставки відповідно з потерпілим і окремими свідками;
якщо обвинувачений під час допиту згадав особу, раніше не відому слідчому, і не допитану по даному факту, необхідно її встановити і допитати. В залежності від результатів цих слідчих дій можуть бути висунуті версії про злочинні зв'язки цієї особи з обвинуваченим. У даному випадку необхідно перевірити версію про те, чи не обумовлено зізнання обвинуваченого спробою приховати інші скоєні ним злочини.
В ході перевірки показань обвинуваченого, який зізнався в скоєнні злочину, виясняють також мотиви, причини, умови, що сприяли його скоєнню.
Установивши всі обставини у справі, визнавши зібрані докази достатніми для обвинувального висновку, слідчий повідомляє про це потерпілому, знайомить його з матеріалами справи, а потім оголошує обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення матеріалів справи.
У разі, коли обвинувачений не визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні, необхідно кожне висунуте ним заперечення уточнити з посиланнями на джерела. Висловлені заперечення повинні бути зафіксовані в протоколі, співставлені з іншими доказами у справі, підтверджені чи спростовані шляхом висунення конкретних версій і перевірки їх слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами. Так само повинен діяти слідчий і у випадках, коли обвинувачений частково визнає пред'явлене обвинувачення, але висуває заперечення стосовно окремих обставин справи або посилаєтьтся на вину інших осіб.
У разі, коли не здійснено перевірку всіх версій, не встановлено достовірні дані, що підтверджують чи спростовують їх, не вивчені обставини, які звинувачують чи виправдовують обвинуваченого, не вивчені причини й умови, що сприяли скоєнню грабежу чи розбою, завдання наступного етапу розслідування залишаються повністю не вирішеними. У такому випадку слідчий зобов'язаний знову критично проаналізувати зібрані докази, визначити недостатньо вивчені обставини, висунути за ними додаткові версії і відповідно уточнити план подальшого розслідування.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 287; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!