Порядок оформлення прав на наукове відкриття.
Складання та подання заявки. Відповідно до існуючої в СРСР практики заявку на видачу диплома на відкриття подавав до патентного відомства автор (співавтори) або його спадкоємці чи організація, якій це доручив автор.
Якщо відкриття мало службовий характер, заявку оформляли в місячний строк від дня внесення пропозиції про подання заявки. Якщо заявку в зазначений строк не було подано, автор мав право оформити її сам, зазначивши в ній, що відкриття зроблене у зв'язку з виконанням службового завдання і що організація не оформила заявку у встановлений строк.
Відповідно до Вказівок щодо складання заявок на відкриття, затверджених Держкомвинаходів СРСР 3 грудня 1981 р., заявка стосувалася тільки одного відкриття і включала наступні документи:
• заяву про видачу диплома на відкриття;
• матеріали, що ілюструють відкриття (фотознімки, графіки, схеми, креслення тощо), якщо вони необхідні;
• документи, які підтверджують пріоритет ймовірного відкриття, якщо його суть була відома до подання заявки.
До заявки мали додаватися довідка про творчу участь кожного зі співавторів у відкритті, анотація опису відкриття, а якщо його було здійснено у зв'язку з виконанням службового завдання - висновок вченої (науково-технічної) ради організації заявника і, за необхідності, висновок інших компетентних організацій про достовірність відкриття.
Попередня експертиза заявки. За заявками на видачу диплома на відкриття, що надходили до Патентного відомства, у тримісячний строк здійснювали попередню експертизу. Перевіряли дотримання заявником формальних вимог, зокрема повноти заявки, правильності оформлення окремих документів тощо. Перевіряли також, чи належить заявлене положення до можливих відкриттів або його можна визнати іншим об'єктом охорони, зокрема винаходом.
|
|
|
На стадії попередньої експертизи встановлювали пріоритет відкриття.
Якщо заявка відповідала всім формальним вимогам і її предметом було ймовірне відкриття, її приймали до розгляду по суті, про що заявникові видавали спеціальну довідку.
У разі виявлення неповноти або помилок в оформленні заявки заявникові надсилали пропозицію про надання додаткових матеріалів або виправлення помилок протягом двомісячного строку від дня одержання пропозиції.
Якщо заявник не вносив протягом зазначеного строку виправлень до заявки або не надавав додаткових матеріалів, заявку вважали відкликаною.
Якщо заявка мала невиправлені дефекти або її предмет вочевидь не належав до відкриттів, що їх охороняють, виносили рішення про відмову у прийнятті заявки до подальшого розгляду з обґрунтуванням причин відмови.
|
|
|
У разі незгоди із прийнятим за заявкою рішенням заявник міг у двомісячний строк від дня одержання рішення подати до Патентного відомства мотивоване заперечення. Означене відомство розглядало його протягом 2 місяців, а рішення цієї установи щодо заперечення було остаточним.
Наукова перевірка заявки. Заявки, прийняті до розгляду протягом 3 місяців від дня їх надходження, Патентне відомство надсилало, залежно від змісту ймовірного відкриття, до відповідних наукових установ.
Тобто наукову перевірку заявки на відкриття здійснювали за допомогою позаштатної експертизи.
Основні цілі системи державної експертизи та реєстрації наукових відкриттів. Основними цілями системи державної експертизи та реєстрації наукових відкриттів були:
• підтвердження достовірності наукових положень, заявлених як відкриття;
• встановлення авторського та державного пріоритету;
• моральне та матеріальне стимулювання авторів відкриттів;
• сприяння вирішенню науково-технічних проблем, пов'язаних з відкриттями;
• державний облік та оприлюднення інформації про відкриття з метою їх всебічного використання в науці та народному господарстві.
|
|
|
Вимоги до системи реєстрації й охорони наукових відкриттів. Система реєстрації й охорони наукових відкриттів була відкритою, що означало:
• доступ до відповідної інформації;
• наявність друкованого органу;
• можливість оперативної публікації матеріалів та їхнього відкритого обговорення;
• участь автора в експертизі передбачуваних наукових відкриттів.
Експерт у сфері науки як кваліфікований фахівець в тій чи іншій галузі неминуче потрапляв у привілейоване становище завдяки доступу до ще не опублікованої інформації, тобто мав можливість для зловживань, особливо за умови анонімності експертизи.
Визнання або невизнання заявленого положення відкриттям. Одержавши позитивний висновок від Академії наук, Патентне відомство виносило поставнову про визнання заявленого положення відкриттям.
При одержанні від відповідної наукової установи висновку про відсутність відкриття в матеріалах заявки Патентне відомство, у разі згоди з висновком, приймало рішення про відмову у визнанні заявленого положення відкриттям, яке надсилало заявникові.
Заявник міг подати до Патентного відомства мотивоване заперечення, рішення за яким приймало також Патентне відомство.
|
|
|
За рішенням Патентного відомства матеріали заявки могли бути надіслані на повторний розгляд до інших наукових установ.
Видача диплома на відкриття. На підставі постанови про визнання заявленого положення відкриттям Патентне відомство вносило його до Державного реєстру відкриттів, готувало за встановленою формою текст публікації про реєстрацію відкриття з викладом формули і надсилало його для опублікування в офіційному бюлетені Патентного відомства.
Патентне відомство готувало, за необхідності за участю автора, опис зареєстрованого відкриття для наступної публікації у збірнику Патентного відомства і відповідних академічних журналах. Одночасно готували необхідний матеріал про зареєстроване відкриття для подання зацікавленим міністерствам і відомствам.
Якщо протягом року від дня публікації інформації про зареєстроване відкриття в офіційному бюлетені Патентного відомства або від дня внесення відкриття до Державного реєстру (коли публікацію не здійснювали) реєстрація відкриття не була оспорена в установленому порядку, Патентне відомство видавало автору (авторам) диплом на відкриття і визначало розмір належної винагороди.
Науковій установі, в якій було здійснено відкриття, видавали особливе свідоцтво, яке засвідчувало цю подію.
Диплом на відкриття, здійснене у співавторстві, видавали кожному зі співавторів.
Реєстрацію винаходу міг оспорити будь-який громадянин у будь-який час від дня публікації про зареєстрований винахід, а якщо публікації не було - від дня внесення відкриття до Державного реєстру чи від дня видачі диплома.
Висновок по першому питанню:
Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 225; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!