Характерні риси наукового відкриття.
А. Вирішення завдання пізнання. Відкриттям визнають встановлення певного виду наукових фактів, тобто вирішення завдань пізнання. Відкриття розширюють і поглиблюють пізнання матеріального світу, призводять до нового знання про об'єктивну дійсність. До складу цього знання входить перш за все знання про те, що об'єкт (закономірність, властивість, явище) існує. У ряді випадків до змісту зазначеного критерію входить не просто встановлення, констатація того чи іншого факту, а і його наукова інтерпретація, яка може полягати, наприклад, у встановленні закономірностей зв'язку певного явища з іншими явищами.
Відкриття як вирішення завдання полягає у виявленні суттєвих, необхідних, повторюваних зв'язків у матеріальному світі, а не у встановленні існування певних раніше відомих об'єктів.
На відміну від винаходу, який становить собою конкретний спосіб досягнення практичної мети (практичне вирішення завдання), відкриття як результат пізнання має цінність як таке, незалежно від можливостей його безпосереднього використання.
Відкриття лише становлять підґрунтя, основу для створення конкретних засобів впливу на природу.
Б. Новизна як ознака наукового відкриття. Основною ознакою наукового відкриття є його новизна. Новизною визнають абсолютну світову новизну наукового положення, заявленого як відкриття.
Новизну відкриття встановлюють на дату пріоритету, коли вперше було сформульовано відкриття, за датою опублікування його основних положень у пресі або за датою доведення його іншим шляхом до відома інших осіб.
|
|
|
Пріоритет наукового відкриття. Пріоритет наукового відкриття визначають за датою, коли вперше було сформульовано положення, заявлене як відкриття, за датою опублікування зазначеного положення в пресі або за датою доведення його іншим шляхом до відома інших осіб.
Якщо заявка на видачу диплому на відкриття не містить даних, які офіційно підтверджують дату встановлення пріоритету в зазначеному порядку, пріоритет відкриття встановлюють за датою подання заявки.
Практично для закріплення пріоритету використовують найрізноманітніші дати: публікації статті, подання статті до редакції, доповіді на семінарі, захисту дипломної роботи тощо.
В. Масштабність наукового відкриття. Відкриття має бути не рядовим науковим положенням, а таким, яке докорінно змінює рівень пізнання. Відкриттями можуть визнавати положення фундаментального характеру, які становлять собою суттєвий вклад у наукове пізнання світу.
Фундаментальність відкриття може підтверджувати те, що воно є основою для нових напрямів у розвитку науки й техніки і створення принципово нових технологічних рішень. За допомогою відкриття стало можливим пояснити такі наукові факти, які не знаходили пояснення з позицій усталених теоретичних уявлень. Відкриття докорінно змінює раніше відомі теоретичні положення.
|
|
|
Г. Достовірність відкриття. Закон вимагає, щоб наукове положення, яке реєструють як відкриття, відповідало дійсності. Існування закономірності, властивості або явища матеріального світу має бути не просто констатоване автором, а й доведене ним теоретично або експериментально.
Без цього відкриття не існує, є лише гіпотеза (тобто передбачення, зроблене для пояснення зв'язку явищ матеріального світу), яку законодавство не охороняє.
Споживча вартість наукових відкриттів. Споживча вартість наукових відкриттів, які є результатами творчої праці вчених, постає як можливість задовольнити нові нагальні потреби суспільства, забезпечити більш високу ефективність виробництва завдяки зниженню його затрат, тобто обумовити економію праці.
У кожному окремому випадку дистанція причинного зв'язку між науковим відкриттям і його промисловим використанням різна і не завжди піддається передбаченню й адекватній оцінці.
|
|
|
Аби науковий результат став своєрідним товаром, необхідно оцінити його ефективність. Вичерпну оцінку наукового результату на підставі основних ознак ефективності (новизни, вірогідності, фундаментальності) передбачає лише система державної експертизи, що діє в рамках комплексного правового інституту охорони наукових відкриттів.
Не є науковим відкриттям.
Положення, невідповідні вимогам, які висувають до відкриття. До положень, невідповідних вимогам, які висувають до відкриття, відносять:
• поодинокі факти, окремі залежності, а також закономірності, властивості та явища, що не змінюють докорінно рівень пізнання;
• гіпотези, зокрема ймовірні уявлення про будову матерії, походження планет, корисні копалини, існування різноманітних силових полів тощо;
• вирішення математичних задач, встановлення абстрактних залежностей, доведення різних математичних теорем тощо;
• результати, що уточнюють уже відомі положення;
• виявлення комет, планет та інших просторових утворень;
• твердження, що суперечать науково обґрунтованим і експериментально підтвердженим у світовій науці ознакам;
• результати науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, що стосуються предмета можливих заявок на винаходи;
|
|
|
• виявлення і виведення нових видів рослин, тварин і мікроорганізмів;
• виявлення нових морфологічних структур, зокрема в галузі біології, медицини, геології.
Можливі принципи спеціальної правової охорони наукових відкриттів. Прихильники спеціальної правової охорони наукових відкриттів пропонують запровадження таких принципів їхньої правової охорони:
• система реєстрації й охорони наукових відкриттів має бути відкритою;
• організація підтримки наукового напряму, у якому здійснене подане до реєстрації відкриття, через цілеспрямоване фінансування з різних джерел (як державних, так і недержавних);
• комплектування органу, наділеного повноваженнями щодо реєстрації наукових відкриттів, з фахівців найвищої кваліфікації, котрим обов'язково належать зареєстровані наукові відкриття;
• термін, протягом якого наукове положення може бути заявлене як наукове відкриття, має бути достатньо тривалим (не менше 30 років). Скорочені терміни не співвідносяться з необхідністю виявлення докорінних змін, внесених науковим положенням до рівня пізнання, всього обсягу причинно-наслідкових зв'язків, що супроводжують наукове відкриття;
• неприйнятність правила про обов'язкове експериментальне підтвердження наукового відкриття;
• створення Державного реєстру наукових відкриттів.
Поновлення оцінки й обліку наукових відкриттів шляхом державної реєстрації стверджує як пріоритет окремої особи - автора наукового відкриття, так і пріоритет держави у світовій системі науково-технічного прогресу.
В Україні оформлення права на наукове відкриття відповідно до ст. 458 ЦК на час написання цього навчального посібника не було ще запроваджено. Тому в цьому розділі висвітлено практику СРСР зцього питання.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 183; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!