Співвідношення понять відкриття й винаходи.
Тема 8
Лекція № 8
“Правова охорона нетрадиційних результатів інтелектуальної власності”
План лекції:
Вступ
1. Поняття, ознаки та порядок оформлення прав на наукове відкриття.
2. Суб’єкти права на наукове відкриття та їх права.
3. Правова охорона компонування інтегральної мікросхеми.
Висновок
Література:
1. Конституція України 1996 р.
2. Закон України “Про власність” // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. - № 20. Ст. 249.
3. Закон України “Про охорону нових сортів рослин” 1993 р.
4. Закон України “Про племінну справу в тваринництві” 1993 р.
5. Цивільний кодекс України – К.: Атіка, 2003.
6. Підопригора О.О. Інтелектуальна власність: Законодавство України про інтелектуальну власність. Х “Консул”, 1997.
7. Підопригора О.А. Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності. К.: “Юринком Інтер”, 1998.
8. Цивільне право України у 2 кн. \ Авт. колект. під керівн. Дзери О.В. – К.: Юринком Інтер, 2002.
9. Цивільне право України : Підручник \ Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003.
10. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах \ За заг. ред. Я.С. Шевченко. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003 р.
11. Право інтелектуальної власності. Підручник для студентів вищих навч. закладів. - 2-е вид., перероб. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - С. 187-189.
Приблизний розрахунок часу:
Вступна частина – 5 хв.
Перше учбове питання – 20 хв.
|
|
|
Друге учбове питання – 20 хв.
Третє учбове питання – 30 хв.
Висновок – 5 хв.
Вступ
Шановні студенти !
На попередніх заняттях ми з Вами розглянули поняття та характеристику трьох найбільших груп об’єктів права інтелектуальної власності. Це так звані традиційні результати інтелектуальної діяльності, на противагу їм виділяють окрему групу об’єктів інтелектуальної власності, які називають нетрадиційними. Це пов’язано з особливостями самих об’єктів та порядку їх правової охорони.
Тож, на сьогоднішньому занятті ми вивчимо порядок охорони нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності. До них зокрема відносять наукове відкриття та топографію інтегральної мікросхеми.
Не викликає сумніву, що наукові відкриття розвивають суспільство та економіку надзвичайно ефективно і є рушійною силою прогресу. Але нажаль не дивлячись на корисність цієї сфери людської діяльності законодавець досі не врегулював правовідносини, що виникають при оформлені наукового відкриття, єдиного законодавчого акту не має. Новий Цивільний кодекс цю прогалину не заповнив, лише частково поліпшив ситуацію надавши визначення понять в цій сфері.
Топографія інтегральної мікросхеми набула зараз великого значення завдяки потужному розвитку комп’ютерної техніки та електроніки, які входять в усі сфери життя. Тож розглянемо порядок правової охорони наукового відкриття та топографії інтегральної мікросхеми.
|
|
|
Питання 1. Поняття, ознаки та порядок оформлення прав на наукове відкриття
Відповідно до ст. 457 ЦК «науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання».
У літературі пропонували принципово нове визначення наукового відкриття: «Відкриттям (комплексним) визнають новий, вірогідно обґрунтований, такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, завершений науковий результат (наукове положення), який забезпечує прогресивний розвиток нових галузей науки та техніки».
Це визначення вигідно відрізняється від визначення, що його містить ЦК, яке, можна погодитися з думкою дослідника, «потребує уточнення як з формальної, так і зі змістовної точки зору: поперше, з нього випливає, що докорінні зміни до рівня пізнання вносять самі закономірності, властивості та явища матеріального світу як такі, а не їхнє встановлення, тобто не власне наукове відкриття; по-друге, поняття «наукове відкриття» слід розглядати як комплексне правове явище - комплекс критеріїв (новизна, вірогідність, фундаментальність) має відповідати комплексу об'єктів (явище, властивість, закономірність), а також комплексу ознак, що характеризують окремо кожен об'єкт (назва, умови, причинно-наслідкові зв'язки тощо). Саме відповідність відкриттів усім перерахованим комплексам вимог виділяє їх з поняття «відкриття взагалі», що і є підґрунтям спеціальної правової охорони відкриттів».
|
|
|
Відкриття розширюють і поглиблюють пізнання людиною матеріального світу, прокладають шлях до нових знань про об'єктивну дійсність. Так, Н. А. Козирев у 1958 р. виявив світіння газів, що виходять із надр Місяця. Цей новий факт, поза сумнівом цікавий для науки, як такий не міг бути визнаний охороноздатним відкриттям, але він був інтерпретований Н. А. Козирєвим, як прояв вулканічної діяльності на місяці. Переконливі докази правильності цього висновку призвели до визнання відкриттям «невідомого раніше явища вулканічної діяльності на Місяці» (диплом СРСР на відкриття № 70).
Співвідношення понять відкриття й винаходи.
|
|
|
Поняття «відкриття» та «винаходи» чітко розмежовують. Якщо винахід - технічне розв'язання завдання, у результаті якого створюють нові прилади, способи, речовини, то відкриття виявляє раніше не відомі явища, властивості й закономірності тих чи інших об'єктів матеріального світу.
Відкриття - результат наукового дослідження, основними ознаками якого є світова новизна, достовірність (доведеність) і фундаментальність (докорінні зміни в рівні пізнання). Відкриттям визнають не будь-яке розв'язання наукового завдання, а таке, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання.
Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття. Вчені дотримуються різних позицій щодо необхідності та способів регулювання права на наукове відкриття.
Окремі автори стверджують, що слід лише викласти сутність відкриття у пресі - й авторський пріоритет буде автоматично закріпленим, а реєстрацію відкриттів вважають бюрократичним актом. Хоча авторське право не спроможне здійснити державну функцію оцінки й обліку відкриттів як найвищих досягнень наукової діяльності.
Більшість дослідників поділяють думку про необхідність правової охорони наукових відкриттів як окремого правового інституту, але при цьому їхні позиції різняться щодо правових засобів такої охорони.
Так, деякі автори підтримують ідею віднесення наукових відкриттів до об'єктів права інтелектуальної вартості, тобто виокремлення права на наукове відкриття в самостійний цивільно-правовий інститут.
Інші дослідники вважають, що регулювання майнових відносин у разі виявлення відкриттів виходить за рамки цивільного права, оскільки наукові відкриття не піддаються монополізації і на них не може бути встановлено виключне право. При цьому пропонують будувати правову охорону наукових відкриттів як особливий вид правового регулювання з використанням правових засобів, застосовних при охороні об'єктів права інтелектуальної власності.
Об’єкти наукового відкриття .
Закономірністьяк об'єкт наукового відкриття - це прояв дій об'єктивного закону. У природі вона існувала, існує й існуватиме завжди, об'єктом відкриття стає лише тоді, коли про існування цієї закономірності людина дізналася, встановила чи виявила її будь-яким чином. Закономірність стає об'єктом наукового відкриття з моменту, коли вона вперше була сформульована.
Закономірність матеріального світуяк об'єкт наукового відкриття - це невідомий раніше, але об'єктивно існуючий і такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, стійкий зв'язок між явищами або властивостями матеріального світу.
Повніше цей зв'язок характеризує те, що він є суттєвим, внутрішньо притаманним явищам або їхнім властивостям і не повинен мати випадкового характеру.
Прикладом встановлених у СРСР закономірностей матеріального світу можуть бути закономірність кристалізації (алмазу) з вуглецю (диплом № 101), закономірність втрати та відновлення регенераційної здатності кінцівок у хребетних (диплом № 144), закономірність просторово-часової зміни морфології мінеральних індивідів у процесах природного кристалоутворення (диплом № 270).
Властивість матеріального світуяк об'єкт наукового відкриття - це невідомий раніше об'єктивно існуючий його якісний бік. Кожний об'єкт характеризують багато різноманітних властивостей - як суттєвих, так і несуттєвих.
Сукупність істотних властивостей об'єкта складає його якісну визначеність, яка відрізняє його загалом від інших об'єктів і виражає те спільне, що характеризує весь склад однорідних об'єктів.
Які властивості проявляє об'єкт, залежить від того, з якими об'єктами він вступає у взаємодію. Тому встановлення існування раніше невідомої властивості є необхідним, але недостатнім елементом змісту наукового відкриття.
При цьому потрібно з'ясувати, чим викликана виявлена властивість, що вона зумовлює і за умови яких взаємодій проявляється. Потрібна науково обґрунтована інтерпретація, яка полягає у встановленні сутності властивості та її закономірного характеру.
Виявити суттєву властивість об'єкта означає встановити існуючу (незалежно від волі та свідомості людини) невідому раніше якісну визначеність об'єкта щодо інших об'єктів, з якими він взаємодіє.
До Державного реєстру відкриттів у СРСР були внесені, наприклад, такі відкриття-властивості, як властивість спонтанного поділу ядер урану (диплом № 33), властивість підвищеної віддзеркальної здатності місячної поверхні (диплом № 70), властивість клітин відновлюватися після летальних пошкоджень (диплом № 115), властивість реімплантаційної активності мускулів (диплом № 157).
Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття. Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття - це невідома раніше об'єктивно існуюча і така, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, форма прояву сутності об'єкта матеріального світу (природи).
Явище та сутність органічно поєднані, що, проте, не означає їх збігу, бо сутність зазвичай прихована за явищем. У результаті розкриття сутності явища стає можливим його наукове пояснення.
Сутність і явище об'єктивні, тобто існують незалежно від волі та свідомості людини. Немає такої сутності, яка б не проявлялася зовні і була непізнанною, як немає явища, яке б не містило будь-якої інформації про сутність.
Прикладами відкриттів-явищ, внесених до Державного реєстру відкриттів СРСР, можуть бути явища посилення електромагнітних хвиль (диплом № 12), явище радіовипромінювання сонячної корони (диплом № 131), явище запізнілого поділу атомних ядер (диплом № 160).
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 218; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!