Техніко-криміналістичні слідоутворюючі засоби
Техніко-криміналістичні слідоутворюючі засоби на практиці, та і в літературі часто називають хімічними пастками, оскільки вони залишають на злочинці важко усунені і добре помітні сліди своєї дії.
Проте правильніше їх іменувати все ж таки слідоутворючі засобами, оскільки основне їх призначення - не заманити злочинця в пастку, а утворити на ньому у разі здійснення їм злочини додаткові сліди, що полегшують розшук по "гарячих слідах" і його викривання. До слідоутворючих засобів відносяться: хімічні фарбники (порошок, рідина, мазь), засоби розпилювання фарбника, що маскують засоби, т. е. засоби, в яких розміщується фарбник і розкидуючий пристрій.
Техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методики по джерелу походження і ступеню пристосування до потреб судочинства підрозділяються на три групи:
• Що запозичені з інших областей науки і техніки, вживані в не перетвореному вигляді. Вони набувають криміналістичного характеру лише у зв'язку з цілями і правовою основою їх використання. Такі, наприклад, фотоапарати, видео- і звукозаписуюча апаратура загального призначення, металошукачі, ряд мікроскопів, спектрометри, хроматографы і інша пошукова і дослідницька техніка.
• Що запозичають з інших областей знання, але перетворені , пристосовані для цілей розкриття і розслідування злочинів. До їх числа можна зарахувати, наприклад, спеціальні прийоми фотографічної зйомки або фотоустановки, пристосовані для фотографування речових доказів, спеціальні методики дослідження документів з використанням ультрафіолетового і інфрачервоного проміння і ін.
|
|
|
• Розроблені спеціально для цілей судового дослідження і розкриття злочинів. Такі, наприклад, порівняльні мікроскопи, прилади для фоторозгортки поверхні куль, компьютеризовані робочі місця для складання композиційних портретів або дактилоскопічної реєстрації і ін.
Рекомендована література
Нормативно – правові акти:
1. Конституція України / Верховна Рада України. - Офіційний вісник України від 01.10.2010 / № 72/1 Спеціальний випуск /, стор. 15, стаття 2598.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України. / Верховна Рада України . - Відомості Верховної Ради України офіційне видання від 08.03.2013/ № 9-10/, стор. 474, стаття 88.
3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / [Гончаренко В.Г., Нор В.Т., Шуміло М.Є. та ін.]. - К.: Юстініан, 2012. - 1224 с.
4. Кримінальний кодекс України/ Верховна Рада України. - Відомості Верховної Ради України офіційне видання від 29.06.2001, № 25, стаття 131.
Базова
|
|
|
1. Біленчук П.Д., Криміналістична техніка. Курс лекцій / П.Д. Біленчук, А.П. Гель - К., 2001.-216 с.
2. Криминалистика. Полный курс : учебник для бакалавров / под ред. А.Г. Филиппова. – 5-е изд., перераб. и доп. – М. : Юрайт, 2013. – 855 с.
3. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике: Монография / В.В. Бирюков – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 138 с.
4. Криминалистика: Учеб.для вузов/ И.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкин, Е.П. Ищенко и др.; Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. Шк., 2000.
5. Криміналістика:Навч. посіб. / І. В. Гора, В. А. Колесник . - К: Алерта, 2005. Ч. І: Криміналістична техніка. - 320 с.
Допоміжна
1. Криминалистика: Учеб.для студентов вузов, обучающихся по специальности "Юриспруденция"/ Волчецкая Т.С., Колдин В.Я., Крылов В.В. и др.; Под ред. Яблокова П.П.; МГУ им. М.В. Ломоносова Юрид. Фак. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ., 1999.
2. Криминалистика: учебник для бакалавров/ под ред. Л. Я. Драпкина. - М.: Юрайт, 2013. - 831 с.
3. Криминалистика: Крат. энцикл.- М.: Большая Рос. Энцикл., 1993.
Лекція 3: Загальні положення криміналістичної трасології
(2 год.).
Мета:
- освітня (навчальна): формувати уявлення про теоретичні основи криміналістичної трасології;
|
|
|
- розвивальна: закріпити знання про поняття, структуру криміналістичної трасології; класифікацію слідів у криміналістиці;
- виховна: виховання відповідальності, працездатності, виховання культури спілкування і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби раціоналізації навчально-пізнавальної діяльності.
Міжпредметні зв’язки: кримінальне право, кримінальний процес, криміналістична методика, оперативно – розшукова діяльність.
Технічні засоби навчання: комп’ютерні програми та мультимедійні презентації.
ПЛАН:
1. Предмет і завдання трасології
2. Поняття і види слідів у криміналістиці
3. Класифікація слідів–відображень
4. Загальні положення виявлення, фіксації і вилучення слідів
5. Сліди рук
6. Сліди ніг
7. Сліди транспортних засобів
8. Сліди знарядь злому
Основні поняття: трасологія; слід; класифікація слідів; слідоутворюючий та слідосприймаючий об’єкти; матеріальні сліди; ідеальні сліди.
Трасология — галузь криміналістичної техніки, що включає теоретичні основи слідоутворення, закономірності виникнення слідів, що відображають зовнішню будову об'єктів, що залишили їх, і механізм їх утворення, прийоми, методи і засоби виявлення слідів, їх фіксації і вилучення, з метою встановлен ня обставин, що мають значення для розкриття, розслідування і попередження злочинів.
|
|
|
Значення криміналістичного вивчення слідів визначається можливостями встановлення різних обставин події, що розслідується. При цьому так само, як і в інших криміналістичних дослідженнях, вирішуються завдання ідентифікаційні, класифікаційні і діагностичні.
Сліди, як і відображення у філософії, прийнято поділяти на матеріальні й ідеальні. До ідеальних слідів відносяться відображені у свідомості людей зорові, звукові, дотикальні й інші образи предметів і явищ матеріального світу, причинно пов'язані з розслідуваною подією. Ідеальні сліди використовуються судовою психологією і криміналістичною тактикою при проведенні слідчих дій (допиту, пред'явлення для упізнання й ін.), що припускають відтворення окремих фактів, образів учасниками й очевидцями злочину.
Отже, сліди - результат складної взаємодії об'єктів , у ході якого відбувається відображення властивостей одного з них на іншому. Об'єкти, що залишають сліди, називаються слідоутворюючими, а об'єкти, що служать носіями відображень властивостей інших об'єктів - слідосприймаючими. Дане співвідношення взаємодіючих об'єктів носить умовний характер і залежить від того, наскільки повно (інформативно) властивості одного з них відобразилися на іншому. У деяких випадках той самий об'єкт спочатку може розглядатися як слідоутворюючий, а потім як слідосприймаючий.
У криміналістиці прийнято всі матеріальні сліди в широкому смислі слова підрозділяти на сліди-відображення (трасологічні ), сліди-предмети і сліди-речовини. Предмети, речовини, організми можуть виступати як сліди злочину, а також як носії інших різновидів слідів. До числа перших можуть бути віднесені предмети або їхні частини, загублені або забуті злочинцем на місці здійснення злочину (знаряддя злому, зброя, одяг і ін.), речовини органічного і неорганічного походження (краплі крові, металева стружка, частки фарби й ін.). Другий різновид складають предмети-носії трасологічних слідів (пляшки зі слідами рук, замки зі слідами знаряддя злому, сліди зубів на шоколаді й ін.).
У залежності від розміру всі сліди можна розділити на дві групи: мікросліди і макросліди. До мікрослідів (мікрооб'єктів) прийнято умовно відносити об'єкти масою до 1 мг або розмірами до 1 мм у найбільшому вимірі. Розрізняють трасологічні й нетрасологічні мікросліди. Останні поділяються на мікрочастинки і сліди-мікроорганізми. Мікрочастинки бувають органічного (тваринного і рослинного), неорганічного і змішаного походження. До них відносяться частки скла, пилу, ґрунту, металів, дерева, текстильних волокон, клітинні елементи тканин людини й ін. Крім того, мікрочастинки характеризуються станом, у якому знаходяться: твердим, рідким, газоподібним. Різновидом мікрочастинок-газоподібних речовин є сліди-запахи. Вони являють собою молекули об’єкта, що відокремилися і знаходяться в газоподібному стані. Слідами-мікроорганізмами є, зокрема, діатомові водорості, що відіграють важливу роль у встановленні факту утоплення людини.
Класифікація слідів у трасології може бути проведена за різними підставами.
1. У залежності від слідоутворюючих об'єктів: сліди людини (рук, ніг, зубів і т.п.); сліди предметів одягу, взуття; сліди знарядь і механізмів (знарядь, інструментів, транспортних засобів); сліди тварин (ніг, підков, зубів і т.п.).
2. За характером зміни слідосприймаючого об'єкта: об'ємні сліди та п оверхневі сліди – це відображення, що виникають тільки на поверхні слідосприймаючого об'єкта.
У свою чергу поверхневі сліди можна підрозділити на сліди нашарування і сліди відшарування.
3. У залежності від особливостей механізму впливу об'єктів слідоутворення один на одного: статичні сліди та динамічні сліди.
У залежності від місця, на якому відбулися зміни слідосприймаючого об'єкта: локальні сліди та п ериферичні.
4. За ступенем видимості /латентності/: видимі; слабовидимі; невидимі (латентні).
Фіксацію і вилучення слідів доцільно розглядати з процесуальної і технічної сторін.
Процесуальна сторона полягає в дотриманні вимог кримінально-процесуального закону, а технічна – у правильному застосуванні технічних засобів і прийомів криміналістичної техніки.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 156; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!