Об ’є кти та суб ’є кти права інтелектуальної власності .
Відповідно до ст. 2( viii ) Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності “інтелектуальна власність містить права щодо:
• літературних, художніх і наукових творів;
• виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо- та телевізійних передач;
• винаходів у всіх галузях людської діяльності;
• наукових відкриттів;
• промислових зразків;
• товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань та комерційних позначень;
• захисту проти недобросовісної конкуренції, а також усі інші права щодо інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях”.
Відповідно до ст. 420 ЦК до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:
• літературні та художні твори;
• комп'ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних);
• виконання;
• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
• наукові відкриття;
• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
• раціоналізаторські пропозиції;
• сорти рослин, породи тварин;
• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
|
|
|
• комерційні таємниці.
Можна виділити наступні групи об'єктів права інтелектуальної власності, об'єднаних на підставі спільних ознак:
• об'єкти авторського права та суміжних прав, що межують з першими. До цієї групи відносять традиційні об'єкти авторсько-правової охорони - наукові, літературні, художні твори. Українське законодавство відносить сюди також комп'ютерні програми та бази даних. До об'єктів суміжних прав належать виконання, фонограми та відеограми, передачі організацій мовлення;
• об'єкти промислової власності (об'єкти виключного права на результати творчої діяльності, використовувані у виробництві: винаходи, промислові зразки, корисні моделі, комерційна таємниця (ноу-хау);
Інтелектуальна та промислова власність
Інтелектуальну власність слід відрізняти від промислової, яка, будучи складовою першої, характеризується тим, що її об'єкти знаходять застосування у виробничій діяльності (винаходи, промислові зразки тощо).
Поняття “промислова власність” було вперше вжито в тексті ст. 1 Паризької конвенції про охорону промислової власності на Гаванській конференції 1925 р. Попередні редакції Паризької конвенції хоча і перераховували об'єкти промислової власності, проте не розкривали самого поняття. Для об'єктів права промислової власності характерна наявність територіального принципу охорони, який полягає в тому, що виключне право на такий об'єкт дійсне тільки в межах держави, де його було одержано. Виключне право на об'єкти промислової власності підтверджує спеціальний охоронний документ, виданий компетентним органом (як правило, патентним відомством).
|
|
|
Необхідність спеціальної реєстрації об'єктів промислової власності зумовлена тим, що для них на відміну від творів, які охороняє авторське право і для яких переважне значення має форма втілення, важливіший зміст. Якщо форма твору унікальна і за загальним правилом не може бути відтворена іншою особою, то об'єкти промислової власності можуть створити незалежно одна від одної кілька осіб. У зв'язку з цим необхідна реєстраційна система, яка засвідчила б першість творця.
Охоронні документи (патент, свідоцтво) діють протягом певного строку, по закінченні якого об'єкти промислової власності стають суспільним надбанням, тобто їх можна використовувати без згоди правоволодільця і без виплати винагороди. Разом із тим, деякі права (наприклад, право на позначення найменування товару) не мають часових обмежень.
|
|
|
• засоби індивідуалізації продукції, робіт, послуг (комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення);
• нетрадиційні об'єкти інтелектуальної діяльності (сорти рослин і породи тварин, топографії інтегральних мікросхем).
Суб'єктами права інтелектуальної власності є передусім творці об'єктів права інтелектуальної власності (автори, виконавці, винахідники тощо). Творцем інтелектуальної власності може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку. Вона є первинним суб'єктом права інтелектуальної власності, що на підставі закону чи договору може перейти до інших фізичних чи юридичних осіб-правонаступників, які є похідними суб'єктами права інтелектуальної власності.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 209; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!