Висновок по третьому питанню:

Суб'єктами права інтелектуальної власності є передусім творці об'єктів права інтелектуальної власності (первинні), а також особи, що на підставі закону чи договору отримали права на ці об’єкти (похідні). В сучасній цивілістиці вирізняють чотири види об’єктів права інтелектуальної власності. Розглянемо надалі більш детальну характеристику відповідних видів права інтелектуальної власності.

Види права інтелектуальної власності.

Загальновизнано, що в умовах постіндустріального су­спільства провідну роль у системі суспільного поділу праці відіграє інтелектуальна, творча діяльність, яка перетворю­ється на визначальну силу формування та розвитку людсь­кої цивілізації.

Інтелектуальна діяльність- одна з форм життєдія­льності людини, сутнісна основа процесу створення інте­лектуального продукту та відтворення інтелектуального ка­піталу, найпотужніша рушійна сила розвитку людської ци­вілізації. Вона спирається на сукупність досягнень науки, культури, традиції та духовні цінності, накопичені люд­ством протягом тисячоліть.

Інтелектуальна діяльність поєднує два взаємопов'язані аспекти:

1) репродуктивний- спрямований на вирішення стан­дартних завдань, досягнення заданих результатів, застосу­вання відомих алгоритмів та типових засобів;

2) творчий- спрямований на вирішення нестандарт­них завдань, які вимагають створення нових (неповторних, оригінальних, унікальних) або нестандартного застосуван­ня відомих засобів у принципово нових ситуаціях, які не мають аналогів у минулому.

Таким чином, творча праця спрямована на створення і впровадження інновацій. Водночас її результатом є не лише новий інтелектуальний продукт, а й інтелектуальний роз­виток самої особистості.

Поєднуючи творчу і репродуктивну складові, інтелек­туальна діяльність втілюється і виявляється у певних ре­зультатах - інтелектуальних продуктах. При цьому слід зауважити, що не існує абсолютно творчого результату, вод­ночас не існує інтелектуального продукту, отриманого без мінімальних творчих зусиль. Не всяка інтелектуальна діяльність є творчою працею, водночас будь-який творчий результат — продукт інтелектуальної діяльності.

Результати інтелектуальної діяльності, стосовно яких здійснюється правова охорона (які мають властивість охороноздатності), є об'єктами інтелектуальної власності.

Інтелектуальна діяльність може бути структурована та­ким чином:

I. Літературно-мистецька діяльність — особливий вид творчої інтелектуальної діяльності, що характеризуєть­ся такими специфічній ознаками:

1) об'єктом правової охорони виступає твір, виражений у певній об'єктивній формі, яка унеможливлює його відтво­рення;

2) об'єктом правової охорони виступає форма, а не зміст твору;

3) правова охорона надається твору незалежно від його науково-теоретичного, художньо-естетичного рівня, жан­ру, призначення, суспільних та інших якостей;

4) літературно-художня діяльність та її результати не підлягають будь-якій перевірці на відповідність вимогам закону;

5) літературно-художня діяльність та її результати не підлягають будь-якому обмеженню та ліцензуванню, пе­ревірці, експертизі ті)що (свобода слова, конституційний принцип літературної діяльності);

6) авторське право на літературно-художній твір вини­кає з факту його створення, а не реєстрації;

7) застосування результатів літературно-мистецької діяльності сприяє збагаченню внутрішнього світу людини, розвитку особистості.

II. Науково-технічна діяльність, яка охоплює ті види творчої інтелектуальної діяльності, що пов'язані з досяг­ненням певних науково-технологічних результатів (науко­во-дослідна, проектно-конструкторська, проектно-техноло­гічна, винахідницька раціоналізаторська діяльність тощо) і характеризується такими ознаками:

1) об'єктом правової охорони виступають лише ті резуль­тати науково-технічної творчості, які відповідають законо­давче встановленим умовам охороноздатності;

2) науково-технічна діяльність та її результати підля­гають обов'язковій перевірці, експертизі на їх відповідність вимогам охороноздатності;

3) результати науково-технічної діяльності, які відпові­дають умовам охороноздатності, підлягають обов'язковій державній реєстрації, на підставі якої видається відповід­ний охоронний документ (патент, ліцензія тощо);

4) застосування результатів науково-технічної діяль­ності сприяє забезпеченню суспільства необхідними для життєдіяльності інтелектуальними продуктами, в тому числі сучасними засобами, предметами праці тощо.

У контексті аналізу творчої інтелектуальної діяльності як джерела створення об'єктів інтелектуальної власності слід виокремити специфічний вид творчості, спрямований на створення засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів і послуг, який займає проміжне місце між літе­ратурно-мистецькою і науково-технічною творчістю (ство­рення оригінальних фірмових найменувань, знаків для то­варів та послуг тощо).

Узагальнюючою формою інтелектуальної діяльності є інтелектуальний продукт- представлена на матеріаль­них носіях інформація, яка містить нове знання, що є резу­льтатом інтелектуальної творчої праці. Таким чином, най-загальніше визначення інтелектуального продукту — нові знання, передані у вигляді інформації.

Щодо науко­во-технічної інтелектуальної творчості - це об'єктивні знання про природу, матеріальну діяльність людини у різ­них її проявах; щодо художньо-мистецької творчості — це суб'єктивне сприйняття та відображення внутрішнього світу людини, навколишнього середовища, інших людей.

Як першооснова виробничих інновацій інтелектуальні продукти є корисними для виробників. Вони також цікав­лять споживачів, які прагнуть задовольнити свої куль­турні, духовні запити. Відтак результати інтелектуаль­ної праці набувають споживчої цінності, є корисними, придатними для задоволення людських потреб, що є важливою ознакою товару як фундаментальної категорії ринкової економіки.

Як уже зазначалося, результати твор­чої праці (матеріальні блага) стають інтелектуальними про­дуктами, коли набувають певної об'єктивної форми, яка за­безпечує їх сприйняття іншими людьми. Матеріальний носій творчої праці виступає як річ і може передаватись у власність іншим особам, водночас сам результат творчої праці (нематеріальне благо) належить його творцю і може використовуватись іншими людьми лише за згодою авто­ра. Таким чином, продуктам інтелектуальної праці при­таманна певна специфіка щодо трактування традицій­ного набору властивостей ринкових товарів:

1) товари і послуги, які створюються на основі кодифі­кованого знання, є унікальними, водночас можливість їх безмежного тиражування породжує ринок гомогенної про­дукції, що адекватно реагує на динаміку попиту і пропо­зиції;

2) інтелектуальні продукти є ідеальними, суб'єктивни­ми, пов'язаними з конкретними особистостями, водночас вони мають певне матеріальне втілення, доступну для інших людей об'єктивну форму, що сприяє їх реалізації;

3) інтелектуальні продукти, що є результатом науково-технічної діяльності, мають короткий життєвий цикл, підлягають швидкому моральному зносу;

4) для інтелектуальних продуктів поняття відтворення трансформується у поняття тиражування унікальних ре­зультатів творчої праці, при цьому витрати виробництва інтелектуальних продуктів і витрати на їх тиражування не збігаються між собою;

5) незалежно від того на якій мові, носіях, у якій формі представлені та розтиражовані інтелектуальні продукти, вони завжди мають конкретних творців - авторів ідей;

6) для інтелектуальних продуктів непридатними єтра­диційні вимірники ринкової цінності, витрати виробницт­ва, граничної корисності тощо.

На думку сучасних дослідників, результати творчої інте­лектуальної діяльності можна поділити на такі групи:

1. Форменні інтелектуальні продукти - результати творчої людської діяльності, для яких важливе значення має форма втілення (наприклад, унікальні твори мисте­цтва). Відособлення цих продуктів ґрунтується на самому факті їх створення і не потребує додаткових дій.

2. Змістовні інтелектуальні продукти - результати творчої людської діяльності, для яких важливого значен­ня набуває не стільки форма, скільки зміст. Як правило такі продукти мають прикладний, утилітарний характер, їх відособлення потребує певних дій, пов'язаних з проведен­ням експертизи та спеціальної реєстрації.

З погляду дослідження інтелектуальної власності ре­зультати творчої діяльності поділяються на три ве­ликі групи:

- об'єкти літературно-художньої власності;

-  об'єкти промислової власності;

- засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів і послуг.

Однак в сучасному розумінні в залежності від викладеного вище поділу об’єктів права інтелектуальної власності виділяють такі види права інтелектуальної власності: авторське право та суміжні права;право промислової власності; засоби індивідуалізації продукції, робіт, послуг; нетрадиційні об'єкти інтелектуальної діяльності.

Авторське правостосується творів. Термін “авторське право” наголошує на особі творця літературного або художнього твору, підкреслюючи, що автор має певну право­мочність щодо свого твору.

Суміжні правазазвичай об'єднують три різновиди прав: права виконавців на виконання, права виробників фонограм на фоно­грами та права організацій ефірного мовлення на радіо- та те­левізійні програми.

Право промислової власності.

Винахід - це ідея, яка уможливлює прак­тичне вирішення конкретної проблеми в галузі техніки. Як пра­вило, винаходи охороняють за допомогою патентів.

Основна мета патентної системи проста й доцільна: забезпе­чити прогрес у галузі промислових технологій в інтересах спільноти. Для заохочення технічних вдосконалень і сприяння їхньо­му розкриттю будь-яка особа, яка розробила вдосконалення, інший виріб чи спосіб його виготовлення, нову речовину і (або) спосіб її одержання, може після розкриття деталей патентному бюро своєї або іншої країни одержати набір виключних прав на певний період часу.

Корисні моделі. Другий спосіб охорони винаходів полягає в реєстрації або видачі патенту на корисну модель. Вираз “корисна модель” вживають для найменування винаходів певних видів. У більшості національних законодавств, що містять положення про корисні моделі, до цієї категорії належать винаходи в галузі меха­ніки.

Корисні моделі покликані заохочувати винахідників та інвес­торів вкладати свої знання та кошти в розробку й охорону техні­чних вдосконалень, які не відповідають критеріям патентоздатності. Вартість такої охорони значно нижча, а процедура приско­рена.

Промислові зразки. У широкому плані промисловий зразок можна визначити як орнаментальне або естетичне зовнішнє офор­млення корисного виробу (приклад радіаторна сітка мерседесу). Орнаментальне зовнішнє оформлен­ня може містити форму, орнамент, колір виробу. Воно має милу­вати око. Виріб має піддаватися тиражуванню у промислових масштабах. Звідси назва “промисловий зразок”. Якщо останній критерій не задовольняється, об'єкт можна класифікувати як твір мистецтва, що його охороняє авторське право.

Відповідно до законодавства ряду країн, щоб підлягати охо­роні, промисловий зразок має бути новим, за законами інших країн він має бути оригінальним.

Промислові зразки зазвичай охороняють від недозволеного виготовлення копій або імітації.

З розвитком мистецтва дизайну споживачі все більше праг­нуть поєднання корисності товарів з приємним зовнішнім вигля­дом останніх. Фірми-виробники збільшують витрати на дизайн і охорону результатів творчої праці дизайнерів шляхом реєстрації відповідних промислових зразків.                                  ,_;

---

Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 219; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!