Питання 2. Зміст та здійснення права інтелектуальної власності .



Для сучасної концепції українського цивільного права характер­ним є те, що зміст права інтелектуальної власності роз­глядається удвох значеннях

По-перше, як сукупність майнових та немайнових прав, які разом становлять право інтелектуальної власності як еле­мент статусу приватної особи (ст.ст. 418, 423, 424, 425 ЦК).

Зокрема ч.2 ст. 418 ЦК розкриває зміст права інтелектуальної власності, як елементу правосуб'єктності, вказуючи, що право інте­лектуальної власності становлять особисті немайнові права інте­лектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної влас­ності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної влас­ності визначається ЦК та іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 423 ЦК особистими немайновими правами суб'єктів права інтелектуальної власності є:

1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інте­лектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

3) інші особисті немайнові права, встановлені законом.

Зазначені немайнові права можуть бути поділені на два види:

а) особисті немайнові права, пов'язані з майновими правами;

б) осо­бисті немайнові права, не пов'язані з майновими правами.

Особистим немайновим правом, пов'язаним із майновими пра­вами, є право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому випадку визнання автором породжує для людини усю сукуп­ність майнових прав інтелектуальної власності (ст. 424 ЦК).

Особистим немайновим правом, не пов'язаним із майновими правами, є право перешкоджати будь-якому посяганню на право ін­телектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності, та деякі інші особисті немайнові права.

Висновок про те, що ч.1 ст. 423 ЦК розрізняє два види особистих немайнових прав суб'єкта права інтелектуальної власності (особисті немайнові права, пов'язані з майновими правами, та особисті немай­нові права, не пов'язані з майновими правами), не суперечить поло­женням ч.3 цієї ж статті про те, що особисті немайнові права інте­лектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності. Співвідношення між цими правами виглядає таким чи­ном. Особисте немайнове право на визнання творця об'єкта інтелек­туальної власності автором породжує для нього усю сукупність май­нових прав інтелектуальної власності. Водночас навіть якщо він не реалізує жодного із майнових прав, це не вплине на його право бу­ти автором твору, захищати недоторканність цього твору тощо.

Особисті немайнові права є чинними безстроково (ч.1 ст. 425 ЦК). Вони можуть відчужуватися (переходити від автора до іншої особи) лише у виняткових випадках, спеціально встановлених за­коном (приклад). Таке рішення пов'язане з тим, що ці особисті немайнові права належать саме певній особі — автору, творцю об'єкта права інтелектуальної власності. Поміж винятків із загального правила можна назвати перехід у разі смерті автора його права на охорону недоторканності твору до особи, уповноваженої на це автором (ст. 439 ЦК).

Відповідно до частини 1 ст. 424 ЦК майно­вими правами суб’єкта права інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної влас­ності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інте­лектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використан­ню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороня­ти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені за­коном.

Загалом вказані майнові права інтелектуальної власності нале­жать до абсолютних прав речового характеру, мають виключний ха­рактер. Водночас у процесі їх використання можуть виникати і права зобов'язального характеру (наприклад, при укладенні догово­ру про передачу твору автором для використання іншою особою).

На відміну від особистих немайнових прав інтелектуальної влас­ності, існування майнових прав у правовідносинах інтелектуальної власності обмежене строком. (ч. 2 ст. 425 ЦК).

Оскільки існування майнових прав інтелектуальної власності обмежене певним строком, то вони можуть бути припинені й до­строково, наприклад, якщо це передбачено договором.

По-друге, має бути оціненим зміст права інтелектуальної влас­ності як суб'єктивного права творця та інших осіб, зазначених у за­коні. У цьому разі слід виходити із загальної характеристики суб'єктивного цивільного права як такого, що містить три складо­вих:

1) можливість певної власної поведінки (здійснення права);

2) можливість вимагати певної поведінки від інших осіб;

3) можли­вість вимагати захисту від суду або інших державних органів.

Найповніше специфіка змісту права інтелектуальної власності проявляється у першому із вказаних елементів — можливості пев­ної поведінки, спрямованої на здійснення цього права.

Характер та спрямованість можливої поведінки суб'єкта права інтелектуальної власності, а отже, і напрямів здійснення цього пра­ва в загальному вигляді визначаються ст. 41 Конституції, яка встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряд­жатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

До вказаних правомочностей суб'єкта права інтелектуальної власності має також бути додане право легітимації, тобто право ав­тора результату інтелектуальної, творчої діяльності на визнання та­кого результату, за наявності умов, встановлених законом, об'єктом права інтелектуальної власності. З вказаних правомочностей суб'єкта права інтелектуальної діяльності найбільше практичне зна­чення мають право користування та право розпорядження об'єктом цього права.

Закріплені у Конституції правомочності суб'єкта права інтелек­туальної власності зумовлюють принцип свободи використаннябезпосередньо або шляхом укладення договору — об'єкта інтелек­туальної власності. Відповідно до цього принципу суб'єкт права ін­телектуальної власності має право укладати будь-які договори з приводу інтелектуальної власності, дозволяти використання об'єк­та права інтелектуальної власності, взагалі будь-яким чином вико­ристовувати цей об'єкт на власний розсуд з додержанням при цьо­му вимог щодо здійснення цивільних прав, зокрема вимоги не по­рушувати права інших осіб.

Способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються законом. Наприклад, відповідно до ст. 441 ЦК вико­ристання твору, що є об'єктом права інтелектуальної власності, можливе шляхом: опублікування (випуску у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; перекладу; переробки, адаптації, аранжування тощо; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічного ви­конання; продажу, передання в найм (оренду) тощо; імпорту його примірників, примірників його перекладів, переробки тощо.

Абсолютний характер права інтелектуальної власності означає, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою за загальним правилом має здійснюватися з дозволу особи (того, хто створив об'єкт інтелектуальної власності, уповноваженої ним особи, спадкоємців тощо), яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Однак законом можуть бути передбачені випадки правомірного використання об'єктів інтелектуальної власності без такого дозво­лу. Зокрема ст. 444 ЦК передбачає, що твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою: як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюс­трація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеогра­мах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, заз­начення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою; для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обся­зі, виправданому цією метою; тощо. При цьому особа, яка вико­ристовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.

Дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власнос­ті, як правило, проводиться шляхом видачі ліцензії. Умови видачі такої ліцензії можуть бути визначені ліцензійним договором.

Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності можливе на підставі різних договорів: ліцензії на використання об'єкта права інтелектуальної власності; ліцензійного договору; до­говору про створення за замовленням і використання об'єкта пра­ва інтелектуальної власності; договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; інших договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

Договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуаль­ної власності укладається у письмовій формі під загрозою його нік­чемності, але законом можуть бути встановлені випадки, в яких до­говір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності може укладатись усно.

Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватися також шляхом внесення їх до статутного капі­талу юридичної особи, передачі у заставу та використання в інших цивільних відносинах (ч.3 ст. 424 ЦК, Закон "Про заставу" тощо). Оцінка вартості майнових прав інтелектуальної власності у таких випадках провадиться за згодою сторін з урахуванням приписів за­кону.

Особливості має здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно. Вони полягають у тому, що таке право може здійснюватися за договором між ними. Якщо ж суб'єкти права інтелектуальної власності, що належить кільком особам, вважають недоцільним укладення такого договору або не зуміли досягти згоди стосовно суттєвих умов такого договору, то право інтелектуальної власності здійснюється ними спільно (ст. 428 ЦК). Це означає, що жоден з таких суб'єктів не може самостійно розпорядитися жодним з майнових чи немайнових прав інтелекту­альної власності, усі вони беруть участь в управлінні правом інте­лектуальної власності, мають право на прибутки від нього, несуть видатки, пов'язані зі здійсненням права інтелектуальної власності.

Права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом.

Права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням. Особистінемайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

Висновок по другому питанню:

Зміст права інтелектуальної власності може розглядатись як сукупність майнових та немайнових прав, які разом становлять право інтелектуальної власності як еле­мент статусу приватної особи, а також як суб'єктивне право творця та інших осіб, зазначених у за­коні. Здійснюючи право інтелектуальної власності відповідно ст. 41 Конституції кожен має право володіти, користуватися і розпоряд­жатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а також має право на визнання та­кого результату, за наявності умов, встановлених законом, об'єктом права інтелектуальної власності. Безумовно розглянувши зміст права інтелектуальної власності як правовідносин ми не можемо не визначити об’єктний та суб’єктний їх склад.


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 413; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!