Тема 3. Системний підхід в управлінні персоналом.



Управління персоналом – система взаємопов’язаних організаційно-економічних і соціальних заходів щодо створення умов для нормального функціонування, розвитку та ефективного використання потенціалу робочої сили на рівні організації.

Система управління – це упорядкована сукупність взаємозв'язаних елементів, які відрізняються функціональними цілями, діють автономно, але спрямовані на досягнення загальної мети.

Система організаційно закріплює певні функції за структурними одиницями, працівниками, а також регламентує потоки інформації в системі управління.

Система управління людськими ресурсами постійно розвивається й удосконалюється. На кожному етапі розвитку суспільства вона повинна приводитись відповідно до вимог розвитку продуктивних сил, вносячи корективи в окремі її елементи.

Система управління розкладається на підсистеми, виділення яких наглядно проявилось порівняно недавно. Першою підсистемою є те, що раніше було прийнято розглядати як систему управління — сукупність управлінських органів, підрозділів і виконавців, які виконують закріплені за ними функції й вирішують поставлені перед ними завдання, а також сукупність методів, за допомогою яких здійснюється управлінський вплив

Управління персоналом забезпечується взаємодією керуючої та керованої системи.

Керуюча система (суб'єкт) – це сукупність органів управління й управлінських працівників з певними масштабами своєї діяльності, компетенцією та специфікою виконуючих функцій. Вона може змінюватись під впливом організуючих і дезорганізуючих факторів. Керуюча система представлена лінійними керівниками, які розробляють комплекс економічних й організаційних заходів щодо відтворення і використання персоналу.

Керована система (об'єкт) – це система соціально-економічних відносин з приводу процесу відтворення й використання персоналу. Управління персоналом являє собою комплексну систему, елементами якої є напрями, етапи, принципи, види і форми кадрової роботи. Основними напрямками є набір і збереження персоналу, його професійне навчання і розвиток, оцінка діяльності кожного працівника з точки зору реалізації цілей організації, що дає можливість скорегувати його поведінку

Системний підхід в області управління персоналом відображає взаємозв’язок між окремими аспектами управління персоналом і полягає в розробці кінцевої мети, визначення шляхів її досягнення, створення відповідного механізму управління, що забезпечує комплексне планування, організацію і стимулювання системи робіт з персоналом в організації. Принципи системності в роботі з персоналом передбачають, що управління персоналом на підприємстві повинне охоплювати не окремі категорії працюючих, весь склад персоналу, вирішувати на одномоментні задачі, а проблеми, що безпосередньо виникають в діяльності робітника: від його прийняття на роботу, в період просування по службі і до останнього дня роботи на підприємстві. Необхідно використовувати різні методи, засоби, прийоми роботи з персоналом, а не випадково під впливом настрою рішення.

У теперішній час послідовно затверджується новий погляд на робочу силу як на один із основних ресурсів економіки. Він відображає реальне підвищення ролі людського фактора у виробництві, зростання залежності останнього від якості, мотивації і характеру робочої сили, що використовується в цілому і кожного працівника окремо.

Виходячи з цього, під УП, за звичай, розуміють всю сукупність організаційних заходів, що спрямовані на оптимальне формування колективу і повне використання здібностей у виробничому процесі (політика підбору і найму працівників, розвиток кар’єри, мотивація, заохочення, звільнення з роботи, вихід на пенсію, лідерство в колективі, культура, взаємовідносини і зв’язки, розвиток колективу, творча обстановка, підготовка персоналу, управління конфліктною ситуацією), оскільки для досягнення успіху на ринку організація повинна мати стабільний персонал.

Система управління персоналом в свою чергу представляє з себе комплекс цілей, завдань і основних напрямків діяльності, а також різних форм, методів і механізму управління, що спрямований на забезпечення постійного зростання ефективності виробництва, продуктивності праці та якості роботи.

Ресурсне забезпечення: н ормативно-правова , н ауково-методичне , м атеріально-технічне , кадрове, фінансове, інформаційне

Будь-яке вир-во неможливе без застосування праці людей. Всі цінності і блага, створені у процесі вир-ва, – це результат праці людей, результат взаємодії, взаємостосунків і взаємовідносин між людьми в процесі застосування праці. Право, як сукупність норм і правил поведінки, регулює певні сфери відносин, що набувають форму правових. Що ж до трудових відносин, то таку f-ю виконує труд.зак-во.

Специфічною особливістю УП є робота з людьми, пов’язана з працевлаштуванням, переведенням чи звільненням з роботи, орг-єю оплати праці, підготовкою та ­кваліфікації, регул.роб.часу, створенням спр.умов праці, оцінюванням персоналу, вимагає чіткої регламентації прав і обов’язків усіх учасників труд.відносин. Це досягається шляхом прийняття закон.актів держ.органами влади та розроблення нормат.-правових і науково-метод.документів (правил, положень, норм, інструкцій, рекомендацій, хар-к).

Право громадянина України на працю гарантує основний закон. ст.43 КУ. Кожен має право самостійно розпорядж.своїми здібностями, обирати вид труд.дія-ті та професію, яка подоб.; отримувати за свою працю зарплату не нижче встан.законод. мінім.розміру; працювати в належних, безпечних і здорових умовах праці. Згідно з ст.23 КУ кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості.

Права людини – це не лише свобода слова і демократія. Через права людини демократичну Європу регулярно стрясають масові демонстрації протесту працівників найманої праці. Сотні тисяч європейців виходять на вулиці і запекло б’ються за внесення до законів про працю тієї чи іншої поправки.

18 листопада 2009 Комітет ВР з питань соц.політики та праці затвердив проект Труд.кодексу України, який за змістом своїм створений на користь господарів великих промислових під-в.

Чинний КЗпП дійсно недосконалий і не відповідає вимогам часу. А проект «суч.влади» не передбачає ні створення системи держ.і громад.контролю за дотриманням роботодавцями закону про працю, ні боротьби із зарплатами «у конверті». Не гарантує права на справедливу оплату праці робітників, шляхом ­частки зарплати у собівартості виробленої продукції.

Зауваження профспілок та громад. орг-й не були враховані, стосуються таких осн.питань:

1) метод прав.регулювання труд.відносин в Україні (проблема «нормативних актів роботодавця»);

2) захист заробітної плати;

3) тривалість робочого дня і тижня;

4) порядок встан.вини найм.працівника у скоєнні дисцип.поступку і завданні мат.шкоди роботодавцю;

5) право працівника на недоторканність його особистого життя (відео-спостереження на роб.місцях);

6) гарантії прав первинних профспілкових орг-й.

Труд.зак-во України включає такі основні закони:

КЗпП України визначає прав.засади і гарантії здійсн.громадянами Укр. права розпоряджатися своїми здібностями до прод.і творч.праці. КЗпП України містить такі розділи: заг.положення; колект.договір; труд.договір; забезп.зайнятості вивільнених працівників; роб.час; час відпоч.; норм.праці; оплата праці; гарантії і компенсації; гарантії при покладенні на працівників матер.відповідальності за шкоду, заподіяну під-ву; труд.дисципліна; охор.праці; праця жінок; праця молоді; пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням; індив.труд.спори; профспілки, участь працівників в упр-і під-ми; труд.колектив; держ.соц.страхування; нагляд і контроль за додержанням закон-ва про працю.

ЗУ “Про зайнятість населення” визначає правові, екон.та орг-ні основи зайнятості населення і його захисту від безробіття, соц.гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

ЗУ “Про колективні договори і угоди” - визначає прав.засади розробки, укладення і виконання колект. договорів і угод з метою регул.труд.відносин і соц.-екон.інтересів працівників і власників.

ЗУ “Про порядок вирішення колект.труд.спорів (конфліктів)" - визначає прав.та орг-і засади f-ня системи заходів щодо виріш.колект.труд.спорів (конфліктів), він ®на здійснення взаємодії сторін соц.-труд.відносин у процесі врегулювання колект.труд.спорів (конфліктів), що виникли між ними.

ЗУ “Про оплату праці” - визначає екон., правові та орг-і засади оплати праці працівників, які перебувають у труд.відносинах на підставі труд.договору з під-ми усіх форм власності, з окр.громадянами; сфери держ. й договір. регул. оплати праці; він ®на забезпечення відтвор. і стимулюючої f-ї зарплати.

ЗУ “Про охорону праці” основні полож.щодо реалізації конст.права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі труд.дія-ті; регулює за участю держ.органів відносини між власником під-ва і працівн. з безпеки, гігієни праці та вир.середовища і встанов.єдиний порядок орг-ї охор.праці в Україні.

ЗУ “Про пенсійне забезпечення” – гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Врахування суспільно-корисної праці, встановлює єдність умов і норм пенс.забезпечення.

До нормативно-правової бази УП слід також віднести Класифікатор професій ДК 003-95. Розділи:

§ Законодавці, вищі державні службовці, керівники.

§ Професіонали (високий рівень знань в галузі фізичних…., доцента, професора.

§ Фахівці. (відповідним документом молодого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста).

§ Технічні службовці (профтехосвіта).

§ Робітники сфери торгівлі та побутових послуг.

§ Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства.

§ Кваліфіковані робітники з інструментом.

§ Оператори та складальники устаткування і машин.

§ Найпростіші професії (продавці на вулиці, охорона, низькокваліфікованих робіт).

Контроль за додерж.закон-ва про працю здійснюють спец.уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй дія-ті від власника або уповноваженого ним органу. Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на під-вах, що перебувають в їх f-му підпорядкуванні. Вищий нагляд здійснюється Ген.прокуратурою України.

Нормативно-правовою базою УП виступають документи, які розробляються і затверджуються керівництвом орг-ї для внутр.використання. До таких документів слід віднести:

Правила внутр.труд.розпорядку, в яких фіксуються: заг.положення; порядок працевлаштування і звіл. працівників; гол.обов’язки працівників; гол.обов’язки адміністрації; роб.час та його використання; заохочення за успіхи в роботі; відповідальність за поруш.труд.дисципліни.

Колективний договір, який укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом з метою регул.виробн., труд.і соц.-екон.відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. У колект.договорі встановл. взаємні зобов’язання сторін щодо:

- змін в орг-ї вир-ва і праці;

- забезпечення продуктивної зайнятості;

- нормування і оплати праці;

- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

- участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку під-ва (якщо це передбачено статутом);

- режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

- умов і охорони праці;

- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, орг-ї оздоровлення і відпочинку працівників;

- гарантії дія-ості профспілкової чи інших представницьких орг-й трудящих тощо.

Положення про структурні підрозділи орг-ї – док., які регламентують дія-ть структ.підрозділів: їхні завдання, f-ї, права, відповідальність, взаємозв'язки з ін.структ.ланками орг-ї. Дані документи розробляються на основі Типових положень про структ. підрозділи або самими керівниками відповідних підрозділів або ін.вищ.керівниками й затверджуються першим керівником орг-ї.

Посадові інструкції – док., які регламентують дія-ть посадових осіб і містять дані про їх завдання та обов’язки, права, відповідальність, вимоги до знань, умінь, майстерності, квал.вимоги, взаємозв’язки з ін.виконавцями та структ.ланками. Посадові інструкції розробляються керівниками відпов.структ.ланок на підставі типових вимог до посад. Посадові інструкції затверджує керівник орг-ї.


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 190; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!