Тема 6. Комунікативна практична філософія: становлення і проблематика.
Лекція 10-11 (4 год.).
Комунікативна трансформація філософії. Єрмоленко А. М. про дискурсивну етику як етику відповідальності. Основна проблематика комунікативної практичної філософії. Комунікативна реконструкція практичного розуму. Комунікативна теорія суспільства. Комунікація, життєсвіт, дискурс. Засадничі поняття комунікативної філософії. Свобода і відповідальність. Відповідальність і дискурс.
Семінар 11. (2 год.) Комунікативна практична філософія в сучасному світі.
1. Комунікативний поворот сучасної філософії.
2. Сфера дискурсивно-інтерактивних дій як сфера генерування смислу.
3. Комунікативні умови ідентичності особи.
4. Формальна доповнювальність між етикою справедливості й етикою добра.
5. Зв’язок між онтологією і етикою.
6. Інтерсуб’єктивний вимір буття.
Література основна:
1. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К.: Лібра, 1999. – 488 с.
2. Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К.: Либідь, 1996. – 176 с.
Література додаткова:
1. Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека (современная немецкая практическая философия). – К.: Наукова думка, 1994. – 200 с.
2. Після філософії: кінець чи трансформація? – К.: Четверта хвиля, 2000. – 432 с.
1. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія. – К., 1996. – 428 с.
2. Єрмоленко А.М. Соціальна етика та екологія. Гідність людини – шанування природи. Монографія. – К.: Лібра, 2010. – 416 с.
|
|
|
Питання для самостійної роботи 6 (6 год.)
Статус нормативності у неокантіанських підходах.
Постаналітичний характер комунікативної практичної філософії.
Комунікативна практична філософія і філософія мови.
Література до теми 6
1. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К.: Лібра, 1999. – 488 с.
2. Лактіонова А. В. Статус нормативності у неокантіанських підходах: перспектива становлення проблематики сучасної практичної філософії. – Практична філософія. —№ 2 (32). — К.: Парапан, 2009. – C. 197-210.
3. Лактіонова А.В. Сучасний поворот до практичної філософії // Філософія та політологія в структурі сучасного соціогуманітарного знання. (теоретичні та методологічні аспекти). Монографія. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 543 с. – С. 132-143.
4. Томас Ренч Конституція моральності. Трансцендентальна антропологія і практична філософія / Пер. з нім. В. Приходька. - Дух і літера, 2010. - 348 с.
5. Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К.: Либідь, 1996. – 176 с.
6. Соболева М. Е. Трансцендентальна прагматика versus универсальная прагматтика // Соболева М. Е. Философия как «критика языка» в Германии. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005. – 412 с. – 315-339.
|
|
|
Тема 7 Трансцендентальна прагматика К.-О. Апеля.
Лекція 12-13 (4 год.)
Критика сцієнтизму. І. Кант, Ч.С. Пірс, Л. Вітгенштайн: історико-філософські джерела підходу Апеля. Спільнота як суб’єкт пізнання як історичного процесу інтерпретації. Консенсус – ідеал спільноти. Інтерсуб’єктивне порозуміння. Мова як «інституція інституцій».
Семінар 12-13 (4 год.)
1. Післякантівський трансценденталізм.
2. Трансцендентальні умови комунікації.
3. Поняття необмеженої комунікативної спільноти.
4. Трансцендентально-герменевтичне розуміння мови.
5. Проблема відповідальності.
6. Постконвенційна мораль.
Література:
1. Апель Карл-Отто Трансформация философии. – М., 2001. – 344 с.
Питання для самостійної роботи 7 (6 год.)
Прагматизм К.-О. Апеля.
Соціально-політичне значення комунікативної філософії К.-О. Апеля.
К.-О. Апель і Ч. С. Пірс.
Література до теми 7
1. Апель Карл-Отто Дискурс і відповідальність: проблема переходу до пост конвенціональної моралі. – К.: Дух і Літера, 2009. – 430 с.
2. Апель Карл-Отто Вибрані статті. – К., 1999. – 100 с.
3. Гьоффе О. Демократія в епоху глобалазації. – К.: ППС-2002, 2007. – 463 с.
4. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К.: Лібра, 1999. – 488 с.
|
|
|
5. Лактіонова А.В. Мовленнєва нормативність в комунікативній філософії К.-О. Апеля – Практична філософія. —№ 1 (35). — К.: Парапан, 2010. – C. 194-203.
6. Після філософії: кінець чи трансформація? – К.: Четверта хвиля, 2000. – 432 с.
7. Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К.: Либідь, 1996. – 176 с.
8. Соболева М. Е. Трансцендентальна прагматика К.-О. Апеля // Соболева М. Е. Философия как «критика языка» в Германии. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005. – 412 с. – 251-286.
9. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія. – К., 1996. – 428 с.
Тема 8. Комунікативна практична філософія Ю. Габермаса.
Лекція 14-15 (4 год.)
Розум, модерн і демократія. Неомарксизм Ю. Габермаса. Етика франкфуртської школи. Універсалізм і його критика.
Комунікативна раціональність: імплікації в соціо-гуманітарних науках і в етиці. Критична теорія як дослідницька програма. Комунікативна раціональність і культурні цінності. Практичний дискурс і комунікативна етика.
Дискурсивна демократія. Статус особистості. Демократичні практики. Переваги модерну: справедливість як етичний закид постмодернові.
Семінар 14-15 (4 год.)
1.Поняття громадянського суспільства в Ю.Габермаса.
|
|
|
2.Поняття комунікативної дії.
3.Концепт комунікативно-структурованого життєвого світу.
4.Дискурс як раціональна форма комунікації.
5.Принцип універсалізації.
Література:
1. Хабермас Ю Моральное знание и коммуникативное действие. / Пер. с нем. под ред. Д.В.Скляднева; [Отв. ред. Б.В.Макаров] – СПб: Наука, 2000. – 377 [2]с.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 339; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!