ТЕМА 2. «Людиномірність» в ракурсі практичної філософії.



Лекція 3-4 (4 год.) «Людиномірність» як катерогія практичної філософії.

«Я», «норми», «світ» з позицій сучасної практичної філософії.

Людиномірність як діяльнісна настанова. Людиномірність: домірність речам. Гуманізм і толерантність.

Проблема тотожності особистості Проблема свободи, психофізична проблема, соціальна самоідентичність, саморефлексія, свідомість, усвідомлення, самосвідомість. Критерії тотожності особистості. Потреба в обґрунтуванні особистісної тотожності. Вимога транзитивності критерію. Вади редукції особистісної тотожності до власних критеріїв. Перформативний характер самоопису. Засвідченність особистісної тотожності у власному досвіді. Особистісна тотожність не як свідоме самоусвідомлення, а як здійснення себе. Здійсненність тотожності особистості як її чинність.

Тотожність особистості, свідомість, дії в підході П. Строссона: інтерпретація з позицій практичної філософії.

Тотожність особистості і людиномірність. Людиномірність як епіфеномен особистісної тотожності.

 

Семінар 3 (2 год.) Аристотелева етика блага як практична філософія.

1. Практична епістема як особливий вид знання про суще. Практичний розум.

2. Ієрархія благ та чесноти.

3. Евдемоніське обґрунтування етичного вчинку.

4. Взаємозв’язок етики та політики. Неконфліктність громадянського співбуття.

5. Законодавство як результат технічної вправності.

Література основна:

1. Остин Д.  «Агатон» и «Евдемония» в «Этике» Аристотеля // Три способа пролить чернила: Философские работы / Пер. с англ. В. Кирющенко, Вступ. статья В. Кирющенко, М. Колопотина. – Спб.: Изд-во «Алетейя»: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. – 335 с. – С. 20-51.

2. Макинтайр А. Аристотелевское объяснение добродетелей // После добродетели: Исследования теории морали / Пер. с англ. В. В. Целищева. – М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 384 с. – C. 199-223.

3. Макинтайр А. Ницше или Аристотель // После добродетели: Исследования теории морали / Пер. с англ. В. В. Целищева. – М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 384 с. – C. 150-165.

4. Макинтайр А. После добродетели: Ницше или Аристотель, Троцкий и Св. Бенедикт // После добродетели: Исследования теории морали / Пер. с англ. В. В. Целищева. – М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 384 с. – C. 346-355.

Література додаткова:

1. Аристотель. Никомахова этика // Аристотель. Сочинения: в 4-х т. – Т. 4. – М.: Мысль, 1993. – С. 54-87 (кн. 1), 176-190 (кн. 6).

2. Аристотель. Политика // Аристотель. Сочинения: в 4-х т. – Т. 4. – М.: Мысль, 1993. – С. 375-387 (кн. 1); 403-406, 414 (кн. 2); 444-457 (кн. 3); 588-596 (кн. 7)

3. Pacceл Б. История западной философии. – кн. 1, ч.2, гл. 20, 21.

 

Семінар 4 (2 год.) Ідея свободи в філософії Декарта.

1. Перформативний характер Cogito ergo sum.

2. Свобода і воля в філософії Декарта.

3. Дуалізм існування людини.

4. Філософія Декарта як практична філософія.

Література основна:

1. Айер А. Я мыслю, следовательно я существую. // Логос №8(1996).–С.44-51.

2. Баумейстер О. Мыслящая душа всемогущество Божье. Два мотива в обосновании метафизики у Декарта. // Sententiae I (2000, №1)

3. Ж.-П. Сартр Картезианская свобода // Логос №8(1996).–С.44-51.

Література додаткова:

1. Жильсон Э. Учение Декарта о свободе и теология. // Избранное: Христианская философия. – М., 2004. – С. 5-320.

2. Логос №8(1996)

3. Sententiae XIV-XV (2006, №1-2)http://energo.vstu.vinnica.ua/philosophy/rus/sent_14-15.htm

 

Теми для самостійної роботи (8 год.)

Основні моделі практичної філософії в історії філософії.

Нерозв’язний характер проблеми тотожності особистості в класичній теорії пізнання.

Нерозв’язний характер проблеми тотожності особистості в аналітичній традиції філософії.

Перформативність особистісної тотожності.

Література до теми 2.

1. Лактіонова А. В. Людиномірність як світоглядна настанова в науці та суспільстві ХХІ ст. // Проект «Людиномірність як світоглядна настанова в науці та суспільстві ХХІ ст..» // Практична філософія. —№ 3 (41). — К.: Парапан, 2011. – С. 200-215. – C. 210-211.

2. Локк Дж. О тождестве и различии // Сочинения в 3-х т. Т.1. Опыт о человеческом разумении. (Философское наследие. Т. 93). – М.: Мысль, 1985. – 621с. – С. 379-401.

3. Райл Г. Понятие сознания. – М.: Идея-Пресс, 2000. – 312 с.

4. Юм. Д. О тождестве личности // Сочинения в 2 т. Т.1. / Пер. с англ. И. С. Церетели и др.; Вступ. ст. А. Ф. Грязнова; Примеч. И. С. Нарского. – 2-е изд., дополн. и испр. – М.: Мысль, 1996. – 733 с. – С. 297-308.

5. Anscombe G. E. M. The Question of Linguistic Idealism. // Acta Philosophica Fennica. – 1976. – Vol. XXVIII. – p. 188-215.

6. Anscombe G. E. M. Rules, Rights and Promises. // Midwest Studies in Philosophy. – 1978. – Vol. 3. – p. 318-323.

7. Nolan R. Distinguishing Perceptual from Conceptual Categories. // Philosophy and the cognitive sciences: proceedings of the 16th International Wittgenstein Symposium, 15th to 22th August 1993, Kirchberg am Wechsel (Austria) / ed. Paul Weingartner, Gerhard Schurz, Georg Dorn. – Vienna: Holder-Pichler-Tempsky, 1994. – 468 p. – P. 221-231.

8. Olson E. T. Personal Identity. – The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2010 Edition), Edward N. Zalta (ed.), URL = <http://plato.stanford.edu/archives/win2010/entries/identity-personal/>.

9. Parfit D. Why our identity is not what matters. // Personal Identity / ed. by R. Martin and J. Barresi. – Blackwell Publishing LTD, 2003. – 395 p. – P. 115-143.

10. Pears D. Saying and Doing: The Pragmatic Aspects of Wittgenstein’s Treatment of “I”. // The Role of Pragmatics in Contemporary Philosophy: Proceedings of the 20th International Wittgenstein Symposium, 10th to 16th August 1997, Kirchberg am Wechsel (Austria) / ed. Paul Weingartner, Gerhard Schurz, Georg Dorn. – Vienna: Holder-Pichler-Tempsky, 1998. – 415 p. – P. 382-394.

11. Strawson P. Individuals. – London: Methuen, 1959. – 215 р.

 


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 297; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!