Районні та прирівняні до них управління юстиції
Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції є територіальними (місцевими) органами, які створюються Мін 'юстом і підпорядковуються йому, а також Головному управлінню Мін 'юсту в АРК, обласним, Київсь кому і Севастопольському міським управлінням юстиції. Порядок створення і компетенція районних управлінь юстиції визначаються Положенням про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні і міжрайонні управління юстиції, затв. наказом Мін'юсту від ЗО серпня 2000 р. № 36/5.
На районні і прирівняні управління юстиції покладені ті ж задачі і функції, що і на Головне управління юстиції, оскільки вони є структурними підрозділами системи органів юстиції.
Начальник районного управління юстиції призначається на посаду і звільняється з посади Міністром юстиції за поданням начальника Головного управління юстиції за погодженням з головами відповідних місцевих державних адміністрацій.
Структура органів юстиції
До структури органів юстиції входять також державна виконавча служба, органи нотаріату, органи реєстрації актів цивільного стану, науково-дослідні інститути судових експертиз.
Державна виконавча служба
Одним із етапів судового процесу є виконання судового рішення. Ця стадія регулюється нормами щодо порядку та підстав для примусового виконання рішень суду та інших органів, визначених законом. Процес виконання рішення визначається системою взаємопов'язаних процесуальних прав та обов'язків учасників виконавчого провадження, до яких належать державний виконавець, сторони, їх представники, експерти, спеціалісти та перекладачі.
|
|
|
Державна виконавча служба як структурний підрозділ системи Мін'юсту здійснює виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України. Структуру, склад та функціональні обов'язки системи органів державної виконавчої служби затверджує в межах своїх повноважень Мін'юст.
Правову основу діяльності системи органів державної виконавчої служби становлять Конституція, закони України від 24 березня 1998 р. "Про державну виконавчу службу", від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження", від 29 листопада 2001 р. "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", накази Мін'юсту від 15 грудня 1999 р. № 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій", від 15 липня 1999 р.
№ 42/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна", від 20 травня 2003 р. № 43/5 "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень", від 17 травня 2004 р. № 37/5 "Про затвердження Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби" та інші нормативно-правові акти.
|
|
|
Більш детально основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус державних виконавців та їх соціальний захист буде розглянуто у наступному підрозділі.
Органи нотаріату
Органи нотаріату охороняють права і законні інтереси фізичних та юридичних осіб, сприяють зміцненню законності та правопорядку в державі, попереджають правопорушення шляхом правильного і своєчасного посвідчення договорів, угод, оформлення спадкових прав, здійснення виконавчих написів.
Правову основу діяльності органів нотаріату складають Конституція, ЦК, ЦПК, Закон України від 2 вересня 1993 р. "Про нотаріат" та інші документи.
Дії органів нотаріату спрямовані на забезпечення захисту прав громадян, організацій, підприємств та установ незалежно від форм власності. При вчиненні нотаріальних дій між учасниками нотаріального провадження виникають взаємні права та обов'язки, що складають основний зміст процесуальних правовідносин і забезпечують реалізацію нотаріальних функцій.
Питанням організації та діяльності органів нотаріату та правовому статусу нотаріусів присвячений підрозділ 7.3 посібника.
|
|
|
Органи реєстрації актів цивільного стану
Правові та організаційні основи діяльності органів реєстрації актів цивільного стану визначені Законом України від 24 грудня 1993 р. "Про органи реєстрації актів громадянського стану", діяльність місцевих органів реєстрації актів цивільного стану визначена наказом Мін'юсту від 17 квітня 2002 р. № 30/5 "Про затвердження Типового положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення) відділ реєстрації актів цивільного стану". У Типовому положенні міститься перелік установ, що належать до місцевих органів реєстрації актів цивільного стану. Це районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) відділи реєстрації актів цивільного стану, які є місцевими органами Мін'юсту.
Відповідно до ст. 6 Закону "Про органи реєстрації актів громадянського стану" загальне керівництво системою органів реєстрації актів цивільного стану здійснюють Мін'юст та його територіальні управління.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 195; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!