Нововведення в заголовках:символи, відмінні від ASCII .
Відповідно до RFC 1522 [Moore,1993] поля заголовка, оформленого згідно RFC822 (наприклад, імена відправника й адресата або тема листа), тепер можуть містити ланцюжки, які не входять у таблицю ASCII символів, закодованих у такий спосіб: = ? charset ? encoding ? encoded - text ? =
Поле с harset (кодова таблиця) ідентифікує використовуваний символьний набір. Припустимі значення цього полючи: us - ascii або iso -8859-Х, де Х – якась цифра (наприклад, iso -8859-1). Поле encoding (кодування) – одиночний символ, що визначає метод кодування. Припустимо два значення (Q i B):
1. Q ( quoted - printable) означає обмежено відтворений текст. Ця схема кодування призначена для національних алфавітів, заснованих на латиниці. Семибітні символи передаються як NVT ASCII ( з нульовим старшим бітом ), інші конвертуються в триплет : знак «дорівнює», супроводжуваний двозначним шістнадцятковим кодом символу. Наприклад, символ е ( двійкове значення якого 11101001 або 0хе9 ) буде представлений триплетом =Е9. Пробіли завжди передаються як символи підкреслення або як триплет =20. Таке кодування застосовується для тексту, у якому переважають символи ASCII і лише рідко зустрічаються спеціальні символи.
2. В ( base -64 ) означає кодування по модулю 64. Тут кожні три послідовних байти (24 біта ) розбиваються на чотири шестибітні відрізки, кожний з яких, у свою чергу, відображається в один із 64 символів NVT ASCII відповідно до таблиці маємо:
| Значення (6 біт) | Символ ASCII | Значення (6 біт) | Символ ASCII | Значення (.6 біт) | Символ ASCII | Значення (6 біт) | Символ ASCII |
| 0 | A | 10 | Q | 20 | g | 30 | w |
| 1 | B | 11 | R | 21 | h | 31 | x |
| 2 | C | 12 | S | 22 | i | 32 | y |
| 3 | D | 13 | T | 23 | j | 33 | z |
| 4 | E | 14 | U | 24 | k | 34 | 0 |
| 5 | F | 15 | V | 25 | l | 35 | 1 |
| 6 | G | 16 | W | 26 | m | 36 | 2 |
| 7 | H | 17 | X | 27 | n | 37 | 3 |
| 8 | I | 18 | Y | 28 | o | 38 | 4 |
| 9 | J | 19 | Z | 29 | p | 39 | 5 |
| a | K | 1a | a | 2a | q | 3a | 6 |
| b | L | 1b | b | 2b | r | 3b | 7 |
| c | M | 1c | c | 2c | s | 3c | 8 |
| d | N | 1d | d | 2d | t | 3d | 9 |
| e | O | 1e | e | 2e | u | 3e | + |
| f | P | 1f | f | 2f | v | 3f | / |
Таблиця 2.Педставлення шестибітних двійкових комбінацій символами ASCII (кодова таблиця basc – 64)
|
|
|
Якщо число кодуючи символів не кратне трьом, як заповнювач використовується символ =.
Нововведення в тілі: MIME – повідомлення.
Ми знаємо, що RFC 822 визначає тіло повідомлення як набір рядків у форматі NVT ASCII без якої-небудь структуризації тексту. Пізніше в RFC 1521 [Borenstein and Freed, 1993] були введені розширення, що дозволяють диференціювати в тілі даних різних типів. Ці розширення називаються MIME ( Multipurpose Internet Mail Extensions), що перекладається як багатоцільові розширення пошти Internet.
МІМЕ не спирається на які-небудь вже описані новації ( ESMTP або заголовки, що містять від ASCII символи), а лише вводить у звертання кілька нових заголовків, дотримуючи при цьому вимоги RFC 822. Ці заголовки мають одержувача про границі розбиття тіла повідомлення за типами даних. Саме тіло незалежне від змісту як і раніше може бути передане у форматі NVT ASCII. Деякі з вже відомих нам розширень можуть бути корисними в сполученні з MIME (наприклад, команда SIZE , оскільки МІМЕ – повідомлення можуть бути досить великими, а також кодування відмінних від ASCII символів у заголовках), однак для МІМЕ вони зовсім не обов’язкові. Для обміну МІМЕ – повідомлення досить, щоб їх розуміли користувацькі агенти обох сторін. При цьому в задіяних МТА ніяких змін не потрібно.
|
|
|
Розділ 3. Інші служби Internet
3.1. Пошук людей, пошук даних і програм (Archie )
Люди переїжджають з місця на місце, змінюють місце роботи, у них може бути кілька місць проживання і т. д. Люди завжди шукають один одного, завжди існувала й існує проблема пошуку людини у світі. Створити для такого пошуку відкритий файл – аналог телефонної книги? Тобто потрібно створити стандарт, придумати як його поновляти без прямого загального доступу і т. д. До того ж такий файл – довідник з перерахуванням усіх вхідних імен на робочих машинах, такому довідникові будуть раді і хакер, і рекетир. І потім, деяким людям хочеться керувати можливістю доступу до них, виникає проблема права на особисте життя.
|
|
|
Тому була створена служба довідкової інформації про користувачів. Користувача на відомій машині, де він є, можна відшукати в UNIX -системах за допомогою finger. Там також можна одержати список користувачів, що працюють у даний момент на певній машині. Трафік протоколу finger складає 0.41% від загального.
Тобто директорія “білих сторінок” whois, а також однойменна програма для пошуку людей. Директорія whois (хто є who) підтримується DDN ( Defense Data Network ) Мережним Інформаційним Центром ( N е twork Information Center – NIC ) і має більше 70000 записів. Команда з UNIX: whois – найпростіший спосіб звернутися до таких послуг NIC DDN . За допомогою whois ім ’ я (логічне) можна одержати інформацію про користувача. Також можна ввійти в цю службу в telnet по імені nic . ddn . mill і там уже подати команду whois. Щоб використовувати цю можливість, потрібно наявність як мінімум dial - up доступу. Але запит можна зробити також і побічно по e - mail на service@nic.ddn.mil , у “Subject:” помістивши команду, при цьому тіло самого повідомлення (текст листа e - mail) треба залишити порожнім. Трафік whois складає 0.02% від загального.
|
|
|
Існує багато інших аналогічних служб. Перелічимо деякі коротко:
- можна по e - mail запросити mail –server@pit – manager.mit.edu, написавши в “Subject:” send usenet – addresses/рядка-пошуку для пошуку користувачів;
- служба Х.500, інтерфейс до неї забезпечується програмою fred, доступна на wp.psi.com і wp2.psi.com по telnet і по e - mail, з логічним ім’ям whitepages. Команда в fred також називається, як і скрізь, whois.
Мають об’єднуючий всі ці довідники інтерфейс KIS ( Knowbot Information Service ). Він сам знає всі адреси і протоколи спілкування із службами Whois, finger , fred і т. д., сам їх опитує, а вам видає результат глобального пошуку. KIS доступний по telnet через 185 порт на машині nri.reston.va.us.
Archie – система пошуку і видачі інформації про розташування загальнодоступних файлів по анонімному ftp. Система, що підтримує цей вид послуг, регулярно збирає зі своїх підопічних (анонімних ftp -серверів) інформацію про файли. Що там утримуються: списки файлів по директоріях. Списки директорій, а також файли з коротким описом того, що є що. Дозволяє робити пошук по назвах файлів (директорій) і по описових файлах. А саме за словами, що там існують. Наприклад, ви даєте вказівку (команду) знайти файл із саме такою назвою або з назвою, що підходить під зазначений шаблон, і Archie видає вам відповідь, де такий є. або ж можна шукати словами по значенню. Що повинні утримуватися у короткому описі цього файлу або програми, складеного їхнім творцем. Звичайно. Складання гідного (короткого, точного, розумного, адекватного) опису свого дітища цілком залишається на совісті творця продукту, що породжує деяку волю, а тому, у деяких випадках, можливі зловживання довірою користувачів або проста зневага ним. Доступ до Archie здійснюється через Archie -сервери (наприклад, archie.doc.ic.ac.uk (це у Великобританії)). У вигляді використання Archie вимагає наявність Internet -доступу принаймі класу доступу за дзвінком
Всесвітня павутина WWW
Всесвітня павутина WWW (World Wide Web)дає широкі можливості навігації по гіпертекстовим посиланням на глобально розподілені сервіси і документи. Сайт info. с ern . с h історично був першим центром поширення інформації про web-технології.
WWW – це відносно нова система для роботи з гіпертекстом. Потенційно вона є найбільше потужним засобом пошуку. Гіпертекст з’єднує різноманітні документи на основі заздалегідь заданого набору слів. Наприклад, коли в тексті зустрічається нове слово або поняття, система, що працює з гіпертекстом, дає можливість перейти до іншого документу, у якому це слово або поняття розглядається більш докладно.
WWW працює за принципом клієнт-сервер, точніше, клієнт-сервери: існує безліч серверів, які за запитом клієнта повертають йому гіпермедійний документ – документ, що складається з частин із різноманітним представленням інформації (текст, звук, графіка, трьохвимірні об’єкти і т.д.), у якому кожен елемент може бути посиланням на інший документ або його частиною. Посилання ці в документах WWW організовані таким чином, що будь-які інформаційні ресурси у глобальній мережі Інтернет адресуються, аі документ, який ви читаєте в даний момент, можна посилати як на інші документи на цьому ж сервері, так і на документи (і взагалі на ресурси Інтернет) на інших комп’ютерах Інтернет.
Практично будь-яка інформація, яка надається до публічного доступу, відображається засобами WWW. Якщо якась інформація і не може бути поміщена в WWW, то це обумовлено деякими обмеженнями і недоліками WWW. По-перше, зєднання між клієнтом і сервером WWW одноразове: клієнт надсилає запит, сервер видає документ, і зв'язок переривається. Це означає, що сервер не має механізму повідомлення клієнта про зміну або надходження нових даних. Проблема вирішується сьогодні декількома способами: розробляється нова версія протоколу http, яка буде дозволяти тривале з’єднання, передачу даних в декілька джерел, поділ каналів передачі даних і керування ними. Якщо вона буде реалізована і стане підтримуватися стандартним програмним забезпеченням WWW, то це вирішить вищеописані недоліки.
Користувач із свого боку може задіяти можливість WWW, працювати з гіпертекстом для зв’язку між своїми даними і даними WAIS і WWW таким чином, щоб власні записи користувача як би інтегрувалися в інформацію для загального доступу. Насправді цього, звичайно, не відбувається, але сприймається саме так.
До систем автоматизованого пошуку інформації в мережі Internet належать такі системи:
Новини – одержання мережних новин і електронних дощок оголошень мережі і можливість розміщення інформації на дошці оголошень мережі. Електронні дошки оголошень мережі Internet формуються по такій тематиці – користувач може по своєму вибору підписатися на будь-які групи новин.
Rsh (Remote Shell) – віддалений доступ. Аналог Telnet, але працює тільки в тому випадку, якщо на віддаленому комп’ютері встановлено OC UNIX.
Rexec (Remote Execution) – виконання однієї команди на віддаленій UNIX-машині.
Lpr – мережева преса. Відправлення файлу на пресу на віддаленому (мережевому) принтері.
Lpq – мережна преса. Показує файли стоячі в черзі на пресу на мережевому принтері.
Ping – перевірка доступності віддаленої ЕОМ по мережі.
Talk – дає можливість відкриття “розмови” із користувачем віддаленої ЕОМ. При цьому на екрані одночасно значенний вводомий текст і відповідь віддаленого користувача.
Iptunnel – дає можливість доступу до серверу ЛВС NetWare із котрим немає безпосереднього зв’язку по ЛВС, а є лише зв'язок по мережі Internet .
Finger – одержання інформації про користувачів віддаленого комп’ютера.
Крім перерахованих вище послуг, мережа Internet надає також такі специфічні послуги.
Webster – мережева версія тлумачного словника англійської мови.
Факс-сервіс – дає можливість користувачу відправляти повідомлення на факсимільний звзок, користуючись факсом-сервером мережі.
Електронний перекладач – робить переклад присланого на нього тексту з однієї мови на іншу. Звертання до електронних перекладачів відбувається за допомогою електронної пошти.
Шлюзи – дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі, що не працюють із протоколами TCP/IP (Fido, Goldnet, AT50).
Тематичні конференції Usenet – представляють собою електронні дошки. Куди учасники конференції можуть передавати повідомлення і отримувати на них відповіді.
Розмова в мережі або IRC (Internet Realay Chat) – спілкування між співбесідниками, які знаходяться на лінії, шляхом введення тексту з клавіатури.
Мережні новини Usenet
Мережні новини Usenet, або, як їх прийнято називати телеконференції – це, мабуть, друга за поширеністю служба Інтернет. Якщо електронна пошта передає повідомлення за принципом “від одного - багатьом”. Механізм передачі кожного повідомлення схожий на передачу пліток: кожний вузол мережі, що довідався щось нове (тобто який отримав нове повідомлення), переказує новину всім знайомим вузлам, тобто всім тим вузлам, з ким він обмінюється новинами. Таким чином, відіслане вами повідомлення поширюється, багаторазово дублюючи, по мережі, досягаючи за досить короткі терміни всіх учасників телеконференції Usenet в усьому світі. При цьому в обговоренні теми, яка вас цікавить, може брати участь безліч людей, незалежно від того, де вони знаходяться фізично, і ви можете знайти співрозмовників для обговорення різних тем. Число користувачів Usenet досить велике – за оцінкою UUNET technologies, кількість нових повідомлень, що надходять у телеконференції щодня, складає біля мільйона.
Новини розділені по ієрархічно організованим тематичним групам, і ім’я кожної групи складається з імен підрівнів ієрархії, розділених крапками, причому більш загальний рівень пишеться першим.
Сьогодні будь-який комп’ютер, повноцінно підключений до Інтернет, має доступ до новин Usenet, але новини Usenet поширюються і по іншим мережам, застосовуючись настільки ж широко, як і електронна пошта. Способи і зручність роботи з новинами залежать від того. Яким чином ви отримуєте їх. В Інтернет ваша програма-клієнт одержує новини з сервера Usenet, і між переглядом списку повідомлень, що утримуються в групі. І читанням цих повідомлень немає затримки. Якщо ви користуєтеся новинами через електронну пошту, то ви спочатку одержуєте список статей, а вже потім приймаєте по електронній пошті статті зі списку, що вами замовлені. Такий спосіб роботи з новинами Usenet сьогодні найбільш розповсюджений, але насправді це досить незручний і застарілий метод.
Інші служби
А) сервіси IRC , MUD , MOO
До інтерактивних сервісів, які служать для спілкування людей через Інтернет, відноситься IRC – Internet Relay Chat, тобто розмови через Інтернет. В Інтернеті існує мережа, де користувачі приєднуються до одного з каналів – тематичних груп і беруть участь у розмові, який ведеться не голосом, а текстом.
Практична цінність IRC невелика, його використовують в основному для розваги.
Подібні функції мають сервіси - MUD і MOO. Розшифровують ці абревіатури як Multi User Dungeon (багато використовувана гра) і Object - Oriented MUD (об’єктна-орієнтований багато користувальницький світ ігри в Інтернет).
MUD - практичної цінності не мають, використовуються для дозвілля. Основною і найкращою їх рисою є можливість спілкування людей у грі, подібно IRC. Відповідно, і застосування їх аналогічне.
MOO – за засобами доступу схожа на MUD, інші. Незручний інтерфейс MOO і невелика поширеність не дозволяють порекомендувати цей сервіс для практичного застосування – занадто вузьке коло задач, розв’язком яких він може бути.
Б) інфраструктурні сервіси
Такі сервіси, призначені для забезпечення зв’язку між комп’ютерами, часто використовуються і для передачі інформації, стаючи сервісом Інтернет. Інфрасервісом є finger. Ця програма, що призначена для отримання інформації про користувачів локального і віддаленого комп’ютерів: повного ім’я і телефонів, часу останнього входу в систему і т.д. Finger стає сервісом Інтернет, коли на сервері виникає псевдо користувач, і при звертанні за інформацією про нього, ви отримаєте не вище описану технічну інформацію, а щось інше. Так. Наприклад. Через finger можна одержати з перших рук інформацію про статус останніх версій гри Doom і інших ігор фірми ID Software.
Інфрасервісом є і telnet – програма. Що забезпечує термінальний доступ до віддалених комп’ютерів. Вона також використовується як засіб доступу до віддалених інформаційних сервісах, робота з якими проходить в режимі текстового термінала. Telnet використовується як частина інформаційного сервісу Інтернет. Коли при з’єднанні користувач потрапляє не в командний інтерпретатор., а одразу в спеціалізовану програму, що забезпечує доступ до інформаційних ресурсів.
В) списки розсилання
Списки розсилання (maillists) – це проста, але в той же час дуже корисна служба Інтернет. Це практично єдина служба, що не має власного протоколу і програми-клієнта і працює через електронну пошту.
Ідея роботи полягає в тому, що існує якась адреса електронної пошти, що насправді є загальною адресою багатьох людей – передплатників цього списку розсилання.
У залежності від числа передплатників, список розсилання обслуговується на сервері програми різної складності, що можуть забезпечувати або не забезпечувати повну функціональність, а саме: перевірку коректності електронних адрес, ведення архіву повідомлень, обробку поштових помилок, перевірку повідомлень адміністратором списку перед розсиланням і т. д.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 227; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!