Передання прав на ОПІВ за договором лізингу
Під лізингом розуміють підприємницьку діяльність, що приносить прибуток за рахунок тимчасової уступки власником права (лізингодавцем) виключного користування об'єктом власності третім особам (лізингоотримувачам) за обумовлену плату.
Під час дії договору лізингу право власності на лізингове майно належить лізингодавцю, а право на користування - лізингоотримувачу.
Лізинг є відносно новою формою комерціалізації ОПІВ. Власник прав на винахід, втілений у новій техніці, обладнанні, машинах та інструментах, використовує цю форму комерціалізації для отримання додаткового прибутку.
Лізинг містить дві форми організаційно-економічних відносин:
- торговельні;
- кредитні.
Окремий зміст кожної з яких повністю не вичерпує сутності таких специфічних фінансово-майнових операцій.
Лізинговий бізнес дозволяє залучити додаткові приватні інвестиції для розвитку виробничої сфери і підтримки виробництва усіх форм власності, насамперед, зайнятих малим і середнім підприємництвом.
Лізинг забезпечує доступ до найновішої техніки, до результатів науково-технічної діяльності, якими є ОПІВ.
Під час лізингу передаються: різноманітне технологічне обладнання, верстати, прилади, будівельна техніка, автомобілі, морські та річні судна, обчислювальна техніка, які містять винаходи, захищені патентами та інші ОПІВ. Тобто ОПІВ передаються не безпосередньо, а у складі обладнання і технологій, в яких вони використовуються.
|
|
|
Вибір такої схеми комерціалізації, як лізинг, дозволяє підприємцям-початківцям відкривати і розширювати свою власну справу навіть за умов обмеженого стартового капіталу. Це дозволяє оперативно використовувати у виробництві досягнення науково-технічного прогрессу.
Сучасна схема комерціалізації науково-дослідних розробок
Лiнійна послідовна схема комерціалізації ОПІВ (розроблення ОПІВ у дослідному центрі - передання ОПІВ на доопрацювання до НДІ - запровадження технології на промисловому підприємстві), яка використовується при плановій економіці, за умов ринкової економіки не спрацьовує.
В сучасних умовах перспективною є схема комерціалізації ОПІВ, зображена на рис. 4.3.
 |
|  |
Рис. 4.3. Сучасна нелінійна схема комерціалізації ОПІВ в університетах і дослідницьких центрах
За цією схемою ОПІВ розробляється в дослідному центрі (університеті, академії наук, науково-дослідному інституті тощо), потім разом з партнером {посередницькою фірмою), що має досвід з комерціалізації ОШВ, створюється нова компанія, яка здатна довести ідею, розроблену в центрі, «під ключ».
|
|
|
Партнер також знаходить промислову компанію, зацікавлену у використанні нової технології, і яка може стати інвестором для нової компанії.
Нова компанія виплачує НДІ ліцензійні платежі за використання ОПІВ.
У разі успіху проекту, нова компанія може надати НДІ нове замовлення на НДДКР і цикл повторюється.
Ця модель комерціалізації ОПІВ успішно використовується у Великій Британії та у США, насамперед для комерціалізації ОПІВ, створених в університетах.
Фактично за цією схемою розвивається бізнес для його продажу крупній корпорації або на фондовій біржі.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 192; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!