Вивільнення пацієнта із транспортного засобу
При відкритих дверях рятувальник знімає ноги пораненого з педалей і приводить зовнішнє передпліччя до живота. Потім заводить одну руку за спину пацієнта й захоплює його руку. Іншу руку він проводить під пахви пацієнта, притискаючи його до свого плеча. Рятувальник поворотом підтягує потерпілого до прорізу дверей, міцно підтримуючи його й уникаючи різких рухів голови вперед або набік. Для того щоб покласти пацієнта на землю або носилки, рятувальник стає на коліна й відхиляється убік, коли потерпілий лягає на землю.
Найбільш безпечно вивільнення пацієнта може проводитися двома і більше рятувальниками з точною координацією всіх рухів. Виймання і підтримка здійснюється за голову і ноги одночасно. Пацієнта спочатку укладають на сидіння, обережно піднявши з педалей ноги.
По продовженню сидіння встановлюють носилки. Інші рятувальники піднімають пацієнта за скручений одяг або підводять свої передпліччя під грудну клітку, поперек, нижні кінцівки. Пацієнта подають на носилки «стрибками» по команді: «Давайте!», «Стоп!»
Сучасні підходи до введення ліків бригадою ЕМД.
Відомо, що в більшості випадків при виявленні бригадою ЕМД пацієнта, надто який знаходиться у важкому стані, своєчасна та кваліфікована медикаментозна підтримка може відігравати домінуючу роль у подальшому покращенні його загального стану, а нерідко, має доленосне значення. Впродовж багатьох років і по сьогодні найпоширенішим шляхом надходження ліків є внутрішньовенний. Вміння фельдшера, особливо в екстремальних умовах, провести катетеризацію периферичної вени є однією з окрас набору його технічних навичок. Звичайно, такими рисами має бути наділений і лікар, в тому числі й теоретичною підготовкою та практичним досвідом проведення катетеризації центральних вен: підключичної, яремної, стегнової. Водночас, на сьогоднішній день існують декілька альтернативних методів введення ліків хворим (потерпілим), що особливо актуально під час виконання СЛР.
|
|
|
1. Внутрішньокісткове введення набуло широкого застосування на початку XXI століття. Частіше використовується у педіатричній практиці, особливо у новонароджених дітей та дітей грудного віку, а також при відсутності вираженої периферичної венозної сітки. Технічно простий і високоефективний засіб доставлення медикаментів до організму пацієнта здійснюється за допомогою «бонінєктора». Ліки, введені у кістково-мозковий канал, досягають необхідної концентрації в плазмі, що й при їх довенній ін'єкції. Недоліком даної методики є недостатній об'єм необхідної інфузійної терапії. Окрім того, дана методика дозволяє аспірувати кістковий мозок для дослідження газометрії венозної крові, визначення рівня глюкози, електролітів та концентрації гемоглобіну. У дорослих оптимальна локалізація для доступу до кістково-мозкового каналу - проксимальний кінець великогомілкової кістки (2см нижче від виростків по передньо-середній поверхні) та дистальний кінець малогомілкової кістки (2см вище від внутрішньої кісточки). На жаль, на Україні цей спосіб використовується рідко, оскільки бонінєктор є одноразовим, а відтак дещо дороговартісним засобом.
|
|
|
2. Внутрішньотрахеальний метод поділяється на два способи. Перший є достатньо доступним і здійснюється за методикою конікопункції. Другий – технічно більш складний, оскільки досягається шляхом поступлення ліків через інтубаційну трубку. Внутрішньотрахеальний шлях має свій ряд особливостей та пересторог. Терапевтична доза препарату (для прикладу, розчину адреналіну) має бути збільшена в 5–7 разів. Ці медикаменти вводяться на дистильованій воді (або воді для ін'єкцій), враховуючи вищу від нього осмолярність плазми, даний розчин швидше всмоктується через альвеоли, потрапляючи до вінцевих судин, створюючи при цьому концентрацію в крові ідентичну, що й при довенному введенні (через 30–40 секунд.). Недоліками даної методики є наявність в дихальних шляхах рідини як подразника також за твердженням ряду досліджень при цьому відбувається руйнування сурфактанту.
|
|
|
Внутрішньотрахеальне введення медикаментів за методикою конікотомії
3. Внутрішньоартеріальний метод. Також є достатньо ефективною методикою, особливо на етапі проведення СЛР, однак вимагає чіткого знання топографічної анатомії.
На сьогоднішній день методика внутрісерцевого введення ліків в силу частих технічних огріхів під час її виконання та наявності вищенаведених альтернативних способів майже не використовується.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 425; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!