Щоб підтвердити, або заперечити зупинку кровообігу



 

• Реакція пацієнта

 

• Забезпечення прохідності дихальних шляхів

 

• Оцінка дихання і пульсу (не більше 10 секунд)

Засоби забезпечення прохідності дихальних шляхів

 

 

Назальні та оральні повітропроводи

(див. додаток)

               

            

Засоби забезпечення штучної вентиляції легень

 

Штучна вентиляція легень проводять за допомогою мішка Амбу

                         (див. додаток)

 

Ларингеальні маски та ларингеальна трубка

                                                  (див. додаток)

Киснева терапія
Первинне обстеження

КРОК В.

Оцінка дихання потерпілого. Підрахунок частоти дихання за 10 с.

 

         Покази до проведення інтубації трахеї:

• апное;

• ризик аспірації;

• загроза або присутність порушення дихання (пошкодження дихальних шляхів, щелепно - лицьова травма);

• закрита черепно-мозкова травма;

• гіпоксемія, не дивлячись на проведення киснетерапії;

• частота дихання менше 10, або більше 30 за 1 хвилину (у дорослих);

• загроза зупинки дихання та серцевої діяльності (сепсис, тяжкі опіки).

Якщо дихання є патологічним, але не агональним (глибоке і шумне), а також поверхневим – постраждалому показана киснева терапія (10-15 л/хв).

Об’єктивним критерієм є дані пульсоксиметрії: насичення < 92% – покази до оксигенотерапії; насичення <90 % – покази до інтубації.

Одночасно з вирішенням питання про необхідність штучної вентиляції легень і подачі кисню накладають шийний комірець (Накладає лікар і фельдшер 2 або водій) і продовжують первинний огляд.

 

КРОК С.

 

Паралельно з’ясовують наявність пульсу на сонній артерії (впродовж 10 с), якщо пацієнт без свідомості (лікар).

При відсутній пульсації – приступають до компресії грудної клітки (лікар, поки фельдшер 2 готує кардіомонітор і дефібрилятор) із частотою не менше 100 разів за 1 хв. – 30 натискувань на грудну клітку і 2 вдування повітря (фельдшер 1).

Одночасно під’єднують електроди кардіомонітора, з’ясовуючи вид зупинки кровообігу (фельдшер 2).

Оглядають, чи немає зовнішньої кровотечі (лікар). При її наявності зупиняють кровотечу шляхом притискання рани своєю рукою через стерильну серветку. Якщо кровотеча припиняється – накладають затискач, тиснучу пов’язку або забезпечують тиск на судину на відстані.

Якщо бригада виявила пацієнта з травматично ампутованою кінцівкою – паралельно з оцінкою стану дихання і пульсу накладають артеріальний джгут, чітко дотримуючись технічних та часових вимог.

Звертають увагу на температуру шкіри (тилом кисті), колір шкіри, час повернення кольору після тиску на нігтьове ложе, вологість шкіри (лікар). Ці дані вкажуть на розвиток шоку. Блідість, вологість шкіри, її похолодання на дотик, а також збільшення часу відновлення кольору нігтьового ложа після стискання понад 2 с вказують на шок важкого ступеня. При ознаках розвитку шоку, зовнішній кровотечі, підозрі на внутрішню кровотечу налагоджують переливання кровозамінників через катетер в периферичній вені (фельдшер 2).

Встановлюють наявність на тілі пацієнта брелоків, браслетів, жетонів на ланцюжках – медичні маркери, які можуть інформувати про стан пацієнта, алергію, потребу в конкретних медикаментах, (наприклад, при діабеті, епілепсії і т.п.), особливо, коли пацієнт знаходиться без свідомості (фельдшер 2).

 

    При огляді віддають пріоритет:

• небезпечному механізму враження;

• зниженню рівня свідомості;

• дихальній недостатності;

• порушенням при первинному огляді;

• значним відхиленням при загальному огляді (відразу можна зробити висновок про важкість пацієнта, його життєздатність, тактику обстеження і лікування);


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 345; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!