Шкала оцінювання кожного виду навчальної



Діяльності студента

 

Кафедральна шкала (оцінка) Національна шкала Рівень компетентностей студента
12

відмінно

Студент має системні глибокі знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення
11 Студент на високому рівні володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
10 Студент має міцні знання, здатний використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення, аргументувати їх  
9

добре

Студент добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
8 Знання студента є достатніми, він застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його логічна, хоч і має неточності
7 Студент правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
6

задовільно

Студент виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
5 Студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять
4 Студент з допомогою викладача відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
3

незадовільно

Студент відтворює частину матеріалу; з допомогою викладача виконує елементарні завдання
2 Студент відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
1 Студент може розрізняти об'єкти вивчення
0 Студент узагалі відмовляється від відповіді або робота ним не виконана

Рекомендації для студентів щодо опрацювання

Змістових модулів і виконання різних видів робіт

Конспект лекцій

Вивчення кожної теми необхідно розпочинати з ознайомлення із її програмними положеннями, які містять стислу і конкретну інформацію про той історичний матеріал, який потрібно засвоїти.

Наступним кроком є вивчення конспекту лекції, який становить своєрідний “скелет” теми, базову структуру необхідних знань. Поглиблені знання з теми студенти отримують, готуючись до семінарських занять і виконуючи завдання для самостійної роботи, ІНДЗ.

Семінар є результатом самостійної підготовки студента і обговорення на занятті під керівництвом викладача результатів цієї пізнавальної діяльності.

Підготовка до семінарського заняття складається з таких етапів:

— ознайомлення з планом семінару та методичними рекомендаціями до нього;

— перегляд конспекту лекції;

— прочитання відповідного розділу підручника;

— ознайомлення зі змістом рекомендованої літератури та конспектування її основних положень;

— виконання завдань для самостійної роботи;

— засвоєння опорних понять і термінів теми;

— запис тез (розгорнутого плану) виступу з питань семінарського заняття. Їх текстовий об’єм не має встановлених меж, головне, щоб він забезпечував студенту повну і переконливу відповідь.

У ході семінарського заняття заслуховуються виступи студентів. Студент повинен упродовж 10-хвилинного виступу не лише викласти суть питання, але й висловити свою думку щодо питань, порушених у монографіях, підручниках, статтях. Подальший перебіг семінару передбачає виступи студентів, в яких вони висловлюють свою думку до висвітлених питань, доповнюють їх додатковим матеріалом, ставлять запитання виступаючому. Студенти повинні навчитися вільно, творчо обговорювати проблеми, що виносяться на семінарське заняття, а не просто читати текст. Дискусія повинна бути змістовною, доказовою, коректною.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, уміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Викладач проводить індивідуальні бесіди зі студентами, які не з’явилися на семінарське заняття, перевіряє у визначеній разом із студентом формі знання матеріалу з тем, які розглядалися на семінарі.

Опанування загальнотеоретичних проблем і фактичного матеріалу вимагає від студентів засвоєння низки спеціальних термінів і понять. З цією метою рекомендуємо вести словник (на виділених у зошиті для самостійної роботи сторінках). До словника записуються опорні поняття і терміни, визначені у завданнях самостійної роботи. Визначення термінів і понять можна запозичити зі словників, енциклопедій тощо.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідницького характеру. Воно спрямоване не самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення і практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

ІНДЗ — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у ході лекційних і семінарських занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу загалом.

Кожен студент академічної групи обирає для виконання один із запропонованих варіантів індивідуальних навчально-дослідних завдань. За отримання студентом ІНДЗ відповідає староста академічної групи. Крім визначеної тематики завдань студент може самостійно обрати вид та тему завдання за умови обов’язкового їх погодження з викладачем.

Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Іноді допускається виконання комплексної тематики кількома студентами. У такому разі кожен студент самостійно оформляє і захищає свою частину комплексної теми.

Реферати повинні складися із титульної сторінки, плану, короткого вступу, в якому автор визначає завдання свого дослідження, основної частини, висновків і списку літератури.

Посилання на літературні джерела слід супроводжувати цифрами у квадратних дужках із позначенням спочатку номера цитованого видання відповідно до списку використаної літератури і через кому цифрами сторінку, наприклад, [2, с. 74; 5, с. 11].

Перелік використаної літератури обмежується завданнями і видом обраного ІНДЗ. Оптимальною кількістю найменувань літератури можна вважати 10-15 позицій.

Текстова частина ІНДЗ викладається рукописно на стандартному папері формату А4 (з однієї сторони). Обсяг тексту повинен становити не менше 15 сторінок. Поля: верхнє та нижнє — 20 мм, ліве — 25 мм, праве — 10 мм.

Малюнки та таблиці розміщуються як за текстом, так і на окремих аркушах паперу. Вони нумеруються у межах розділу. Макети карт і плани розміщення експозицій зображуються на папері формату А 3.

Захист ІНДЗ відбувається у терміни, спільно обумовлені студентами і викладачем, але обов’язково до початку підбиття підсумкових оцінок.

Для конспектування лекцій студент повинен мати один зошит, а для семінарських занять – інший.

Після вивчення матеріалу кожного модуля студентам для самоконтролю пропонуються питання, які будуть включені до підсумкової контрольно-залікової роботи (екзамену).

 


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 204; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!