Комунікативний мінімум педагога
1. Поняття про педагогічне спілкування, його особливості і принципи.
2. Еволюція поглядів не теорію і практику комунікації в історії наук про людину.
3. Спілкування в системі наук про людину і суспільних відносин.
4. Педагогічна культура і культура комунікації: сутність, діалектика взаємодії.
5. Гуманістичне спілкування і його особливості.
6. Структура комунікативної культури викладача ВНЗ.
7. Етичні норми педагогічного спілкування.
8. Педагогічний такт у спілкуванні.
9. Стилі педагогічного спілкування. Їх вплив на результатив-ність навчально-пізнавальної діяльності студентів.
10. Комунікативні риси особистості викладача ВНЗ.
11. Методи самодіагностики комунікативної культури.
12. Вербальні і невербальні засоби педагогічного спілкування.
13. Механізми взаємопізнання в процесі педагогічного спілкування.
14. Рефлексія як умова удосконалення комунікативної культури.
15. Комунікативні бар’єри в педагогічному спілкуванні. Засоби їх подолання.
16. Риторична культура викладача. Витоки, еволюційні процеси, механізми розвитку.
17. Культура педагогічного спілкування в структурі педагогічної культури.
Безумовно, одними лише теоретичними знаннями не забезпечити високого рівня комунікативної культури. Для успішного педагогічного спілкування викладач повинен володіти необхідними комунікативними уміннями.
Комунікативні педагогічні уміння.
|
|
|
Комунікативні уміння – вид професійних умінь педагога, котрі забезпечують реалізацію компонентів педагогічного спілкування, роблять можливим здійснення суб’єктивної взаємодії, відносяться до продуктивної діяльності, формуються і розвиваються в ній. На основі аналізу різних підходів до класифікації комунікативних умінь можна запропонувати систему узагальнюючих комунікативних умінь (табл.19), які складатимуть третю компоненту структури комуніка-тивної культури педагога.
Таблиця 19
Узагальнені комунікативні уміння педагога
| №п/п | Зміст узагальненого комунікативного уміння | Складові узагальненого комунікативного уміння |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Уміння педагогічно доцільно організовувати педагогічне спілкування і керувати ним | 1а – уміння здійснювати емоційний контакт; 1б – уміння моделювати процес майбутнього спілкування; 1в – уміння об’єктивно оцінювати психологічні особливості партнера по спілкуванню і аудиторію; 1г – уміння прогнозувати результат педагогічної комунікації; 1д – уміння регулювати власний психологічний стан у спілкуванні; |
| 2 | Уміння стимулювати спілкування | 2а – уміння слухати і ”чути” співрозмовника (емпатичне слухання); 2б – уміння активізувати спілкування словом, поглядом, жестом; |
| 3 | Уміння педагогічно доцільно організовувати обмін інформацією (діалогове спілкування) | 3а – уміння чітко, логічно і лаконічно виражати свої думки; 3б – уміння тактовно, з додержанням етичних норм висувати педагогічні вимоги; 3в – уміння організовувати діалог і полілог зі студентами; 3г – володіння технікою аргументації; 3д – уміння здійснювати педагогічно доцільну імпровізацію; |
| 4 | Уміння ефективно викорис-товувати засоби вербальної і невербальної комунікації | 4а – ораторські вміння (літературна мова, чітка дикція, оптимальний темп, тембр мовлення, висота голосу); |
| 4б – педагогічно доцільні міміка, жести, рухи, пози; 4в – уміння об’єктивної, візуальної діагностики психологічних особливостей співрозмовника; |
Продовження таблиці 19
|
|
|
| 1 | 2 | 3 |
| 5 | Педагогічна техніка | 5а – уміння вибрати правильний стиль і тон спілкування; 5б – уміння керувати увагою аудиторії; 5в – уміння педагогічно доцільно використовувати наочність і технічні засоби навчання. |
Як інтегрований показник, що дозволяє педагогу конструктивно аналізувати ефективність використання системи узагальнених комунікативних умінь, виокремимо уміння рефлексії і самооцінки комунікативної діяльності.
|
|
|
Отже з позицій аксіологічного, особистісного і діяльнісного підходів, слід дійти висновку, що комунікативна культура педагога – це складний соціально-педагогічний феномен, який складає систему взаємообумовлених і взаємодоповнюючих елементів (рис.29). Для розвитку та удосконалення комунікативної культури педагога необхідно забезпечити:
- повноцінний розвиток кожного з її елементів;
- підвищення загальної і педагогічної культури;
- певні умови як зовнішнього (наприклад позитивний вплив оточуючого соціального простору) так і внутрішнього характеру, зокрема, урахування індивідуально-психологічних особливостей педагога, його педагогічного досвіду тощо.
Слід також ураховувати, що комунікативна культура особистості має глибинні джерела, тісно пов’язані з особистісними рисами педагога, мотивами його діяльності, особистісними соціокультурними і комунікативними установками, ціннісними орієнтирами.
Рис.29. Структура комунікативної культури педагога
Завдання для самостійної роботи
|
|
|
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 270; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!