Етапи і засоби соціалізації особи.



Типологія особистості у соціології.

Соціальний статус та соціальна роль особи.

8.1. Поняття особистості в соціології

Основним елементом будь-яких соціальних спільностей і систем є людина. Включення особистості у суспільство здійснюється через її входження до різноманітних соціальних спільностей, прошарків і груп, саме вони є основним шляхом сполучення суспільства і людини, протягом усього її життя. Відповідно, людина стає не лише елементом соціальної системи, але І сама є складною соціальною системою зі своєрідною структурою.

Саме у такому розумінні особистість виступає об'єктом соціології. Специфіка соціологічного підходу до вивчення людини полягає у з'ясуванні, в першу чергу, того в людині, що безпосередньо пов'язане із соціальним життям - тобто не її біологічних чи психічних особливостей, а суто соціальних характеристик.

У соціогуманітарних науках існує чітке розмежування таких понять як „особистість", „людина", „індивід", „індивідуальність".

Термін „людина" вказує на якісну відмінність людей від світу тварин і використовується для характеристики всезагальних, притаманних всім людям якостей і особливостей, що знаходить свій вияв у назві „лото заріеп5'\ або „людина розумна".

Поняттям „Індивід" позначають загальнотипове в людині. Індивід - це одиничне буття соціального, певний „атом" соціуму, один з множини подібних індивідів, що складають соціальну групу, верству, суспільство.


„Індивідуальність" означає те особливе і специфічне, що виділяє одну людину з-поміж інших, включно з її природними, соціальними, фізіологічними, психічними, успадкованими і набутими якостями.

Термін „особистість" служить для характеристики соціального в людині. Якщо „людина" - це перш за все продукт природи, то „особистість" - це продукт суспільства.

Основними рисами особистості виступають:

- певна міра незалежності (автономності) від суспільства;

- наявність самосвідомості, самооцінки, самоконтролю;

- наявність внутрішньої духовної структури, тобто потреб,
інтересів, цінностей, переконань.

Розвинена особистість має багато соціальних, культурних, моральних рис. Структура такої особистості є досить складною.

Основним елементом духовної структури особистості є потреби. Потреби - це фундаментальна характеристика особистості. За кількістю потреб, за їх характером можна говорити про рівень розвитку особистості. Високорозвинена особистість - це насамперед особистість із значною кількістю розумних потреб, з високою культурою споживання.

Потреби людини є основою її інтересів. Категорія потреби є ширшою за своїм значенням, ніж категорія інтересу. Потреби властиві усім біологічним організмам, в тому числі і людині. А інтереси - тільки людині. Вони є у всіх суб'єктів: індивідів, соціальних груп, держав, суспільств. Інтереси є рушійною силою діяльності, поведінки, вчинків людей.

На основі потреб та Інтересів особистості формуються ЇЇ уявлення про цінності. Категорія цінності відображає соціальне та культурне значення матеріальних чи духовних явищ, предметів для задоволення потреб та інтересів людини.

Формування ціннісних орієнтацій - це складова частина соціалізації особистості, процесів виховання та самовиховання особистості.

Етапи і засоби соціалізації особи

Процес входження індивіда в суспільство, в різні типи соціальних спільностей відбувається через засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на підставі яких формуються соціально значимі риси особистості. Усе це і носить назву соціалізації.

В першу чергу соціалізація забезпечує збереження суспільства. Хоча кількість членів суспільства постійно змінюється, тому що люди народжуються і помирають, соціалізація сприяє збереженню самого суспільства, прищеплюючи новим громадянам загальноприйняті ідеали, цінності, правила поведінки.

Соціалізація - це безперервний процес. Найбільш Інтенсивно процес соціалізації відбувається в дитинстві та юності, але розвиток


 


58


59


УДК 36

ББК 605

П 53

Соціологія. Конспект лекцій для студентів напряму 0305 – Економіка та підприємництво  заочної форми навчання/ Піменова Ольга Олександрівна. – Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2008.

 

У навчальному посібнику розглядаються загальні питання соціології як науки про суспільство.

 

Укладач                            Піменова Ольга Олександрівна

                                           асистент кафедри філософії

 

 

Рецензент                         Полухтович Тетяна Григорівна

к.ф.н., доцент

 

 

Відповідальний за випуск          Ситник Олександр Іванович, завідувач кафедри філософії

 

Затверджено науково-методичною радою ЛДТУ, протокол

№ _____від ___________ 2008 р.

 

Рекомендовано до друку радою інституту управління та бізнесу ЛДТУ, протокол № 8 від 20 лютого 2008 р.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри філософії, протокол № 9 від 9 лютого 2008 р.

 

 

Навчально-методичне видання

Соціологія. Конспект лекцій для студентів напряму 0305 – Економіка та підприємництво заочної форми навчання

Комп'ютерний набір та верстка             О.Гончар

Редактор                                                  Л.Тиха

Підписано до друку_____________ . Формат 60x84/16. Гарн. Таймс. Ум. друк. арк. ________. Тираж 100 прим. Зам. _____. Обл.-вид. арк. _______.

Редакційно-видавничий відділ

Луцького державного технічного університету

43018 м. Луцьк, вул. Львівська, 75

друк - РВВ ЛДТУ

 

 


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 320; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!