Міра кутів, прийнята в артилерії



В артилерії за одиницю міри кутових розмірів прийнята поділка кутоміра.

Якщо окружність радіусу R розділити на 6000 рівних частин і точки розподілу з'єднати з центром окружності (рис. 1), то утвориться 6000 однакових центральних кутів.

Рисунок 1.1- поняття про поділку кутоміра

Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює 1/6000 частини довжини окружності, називається поділкою кутоміра.

Отримаємо довжину дуги атб, що відповідає одній поділці кутоміра, у частках радіуса R:

Округлено довжина дуги, що відповідає куту в одну поділку кутоміра, дорівнює 1/1000 радіуса, яким проведена окружність. Тому поділки кутоміра і називають «тисячними». Окружність містить 6000 поділок кутоміра.

Для зручності усної передачі розміру кута в розподілах кутоміра сотні вимовляють роздільно від десятків і одиниць.

Цей прийом використовується і для запису розміру кута.

Приклади вимови і запису кутів

Кут у поділках кутоміра Записується Вимовляється
 4388  43-88  Сорок три вісімдесят вісім
 2704  27-04  Двадцять сім нуль чотири
 3000  30-00  Тридцять нуль

 У деяких випадках спрощують вимову кутів; наприклад говорять: «вліво 22», «19 поділок кутоміра» або «645 тисячних».

На практиці застосовують терміни «мала поділка кутоміра», «велика поділка кутоміра». Малою поділкою кутоміра називають один розподіл кутоміра, великою поділкою кутоміра називають 100 поділок кутоміра.

Тому що окружність містить 360°, або 360х60'=21600',то одна поділка кутоміра дорівнює 21600/6000 = З’,6. Одна велика поділка кутоміра дорівнює З’,6 ´ 100 = 360'=6

Один градус містить (l = 6000/360) 17 поділок кутоміра (16,7 п.к.).

З цих співвідношень випливає, що

60-00 = 360             30-00 = 180

15-00 = 90              10-00 = 60

 5-00 = 30                1-00 = 6 і т.д.

 

Залежність між кутовими і лінійними розмірами.

Позначимо відстань між двома рівновіддаленими від центру точками через l, кут між напрямками на них через n і відстань від гармати або спостерігача до точок через Д.

Відомо, що довжина дуги, рівна одній тисячний, визначається по формулі

l1=0,001R,

або для прийнятих позначень

l1=0,001Д.

Тому що кут між рівновіддаленими предметами в n разів більше тисячної, то і довжина дуги MN буде більше дуги l1 у n разів, тобто

È MN = l1n,

або

È MN = 0,001 Дn

Рисунок 1.2 - залежність між кутовими і лінійними розмірами

При малих кутах припускається, що довжина дуги приблизно дорівнює довжині відповідної хорди, тобто È MN= l.

Отже,                           l = 0,001 Дn,

або в іншому виді

Ця формула виражає залежність між кутовими і лінійними розмірами.

Приймаючи за невідоме той або інший з розмірів, що входять у формулу, можна вирішувати три типи задач:

- знаючи кут між двома рівновіддаленими точками (предметами) і дальність до них, визначають відстань між цими точками (предметами)

- знаючи відстань між двома точками і дальність до них, визначають розмір кута в розподілах кутоміра між напрямками на ці точки

.

- знаючи відстань між двома точками і розмір кута між напрямками на них, визначають дальність

.

Приклади.

1. Кут між напрямками на правий і лівий край цілі (окопу), обмірюваний біноклем із спостережного пункту, дорівнює 0-20. Визначити фронт цілі в метрах, якщо дальність спостереження дорівнює 2500м.

Рішення:

 = 20 ´ 2,5 = 50 м.

2. Визначити дальність до рейки висотою 2 м якщо вона видна під кутом 0-16.

Рішення:

Д =  ´1000 =  ´1000 =125 м.

3. Фронт артилерійської батареї супротивника дорівнює 180 м (визначений по аерознімку). Визначити фронт цілі в розподілах кутоміра щодо вогневої позиції, якщо дальність стрільби дорівнює 4500 м.

Рішення:

n =  ´1000 =  = 40 п.к.

Найпростіші задачі на тисячну вирішуються усно і без застосування формул.

У основі цього засобу рішення лежить міркування. При усному рішенні 1-го приклада міркуємо так: одній поділці кутоміра відповідає лінійний розмір 2,5м, 20 поділкам кутоміра відповідає лінійний розмір в 20 разів більше, тобто 50 м

.

П’ятивідсоткова поправка.

При рішенні задач на залежність між кутовими і лінійними розмірами були зроблені два допущення:

- дуга, що відповідає куту в один розподіл кутоміра, приймалася рівній хорді;

- одна поділка кутоміра приймалася рівною 1/1000 Д замість 1/955 Д .

При точних розрахунках варто враховувати ці допущення. тобто вводити відповідну поправку.

Роздивимося розміри помилок при рішенні задач на тисячну, що будуть мати місце через те, що одна поділка кутоміра приймається рівною 1/1000 Д замість 1/955 Д.

Це призводить до того, що в розрахунках завжди буде систематична помилка.

Визначимо відносний розмір цієї помилки:

Це означає, що розрахований по формулі тисячних розмір кута необхідно змінити на 5% (або на 1/20).

1. При рішенні задач на тисячну для усунення помилки, що виникає внаслідок того, що одна поділка кутоміра приймається рівній 1/1000 Д замість 1/955 Д, необхідно вводити п’ятивідсоткову поправку в абсолютний розмір обумовленого куту або лінійної відстані.

2. Для визначення точного значення розміру кута лінійну відстань, що відповідає цьому кутові, поділяють на 0,001 дальності і зменшують абсолютний розмір результату на 1/20 (тобто на 5%).

3. Для визначення по розміру кута лінійної відстані розмір кута множать на 0,001 дальності і збільшують абсолютний розмір результату на 1/20 (тобто на 5%).

     Приклади.

1. Висота цілі над рівнем моря, визначена по карті, hц = 246 м ; висота точки стояння гармати hб = 12 м . Дальність стрільби.  = 3600 м (мал. 1.3). Визначити кут місця цілі.

Рішення. Перевищення цілі над гарматою D h = 246 - 12= +234 м . Кутмісця цілі e = +234:3,6 = +65 п.к. , або +0-65. Зменшуємо абсолютний розмір кута на 1/20 від результату, тобто на 65/20 » 3 поділки. Виходить, більш точне значення кута місця цілі дорівнює e = (+O-65) - (0-03) = +0-62.

 

Рисунок 1.3. - до прикладу №1

2. Визначити перевищення повітряного розриву в метрах над обрієм спостережного пункту, якщо по сітці горизонтованого приладу вертикальний кут виявився рівним +0-34. Дальність спостереження 3500 м (мал.1.4).

Рішення. Перевищення дорівнює 3,5 ´34 = +119 м . Збільшуємо абсолютний розмір результату на п’ятивідсоткову поправку, тобто на 119/20 = 6 м . Виходить, більш точно перевищення повітряного розриву над обрієм спостережного пункту дорівнює 119+6=125 м.

Рисунок 1.4 .- до приклада 2

 


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 389; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!