Охарактеризуйте структуру уроку іноземної мови, особливості уроку на різних ступенях навчання.

Зміст уроку складають навчальний матеріал і дії з ним, спрямовані на вирішення запланованих задач.

     Розглянемо внутрішню організацію уроку ІМ. В цілісній структурі уроку виділяються початок, основна та заключна час­тини уроку.

     Початок уроку складається з організаційного момен­ту, мовленнєвої / фонетичної зарядки, повідомлення завдань уроку. Отже початок уроку має реалізувати такі функції:

     1) організувати клас до активної роботи на уроці, до співпраці;

     2) створити іншомовну атмосферу з метою переведення учнів на іншомовну мовленнєву діяльність;

     3) "настроїти" артикуляційний апарат і спри­яти запуску іншомовного мовленнєвого ритму як перед­умови фонетично правильного оформлення наступних мовленнєвих дій учнів на уроці. Адже, за даними спеціальних досліджень, збудження мовленнєвого ритму є першим кроком до іншомовного мовлення.

     В основній частині уроку вирішуються заплановані практичні задачі (у взаємозв'язку з освітніми, розвиваючими та виховними). Отже ця частина уроку присвячена ознайомленню з новим мовним матеріалом, автоматизації дій його вживання на рівні фрази та понадфразової єдності, узагальненню вивченого, контролю мовленнєвих навичок і вмінь. Найбільший відсоток часу основної частини уроку, звичайно, займає вправляння, тобто тренування і практика в мовленнєвій діяльності. Характер тренування чи практики залежить від поставленої учителем задачі (задач) уроку.

     Кінець уроку повинен підсумовувати те, чого було досягнуто на уроці. Його компонентами є повідомлення домашнього завдання та підбиття підсумків проведеної роботи.

     Вимоги до домашнього завдання:

· спрямованість на формування мовленнєвих навичок і мовленнєвих умінь;

· підготовленість змістом уроку;

· посильність за змістом;

· раціональність за обсягом;

· самостійність виконання.

     Результативність уроку значною мірою зумовлена характером внутрішньої структури уроку, тобто поєднанням та координацією практичних задач в основній частині, що створює внутрішній стрижень уроку. Тому при визначенні внутрішньої структури уроку слід керуватися правилами, які відбивають психолого-дидактичні та лінгвометодичні закономірності навчання іноземної мови учнів початкових класів.

Етапи підготовка учителя до уроку іноземної мови, розкрийте специфіку кожного з них.

Підготовча робота вчителя до уроку здійснюється послідовно і включає: аналіз змісту матеріалу, визначення типу уроку, формулювання цілей уроку, поетапний розподіл навчального матеріалу, визначення часу на його опрацювання, розробку вправ, складання плану-конспекту уроку, підготовку засобів навчання.

     Аналіз змістуматеріалу починається з уточнення місця уроку в системі уроків і встановлення його зв'язків з попереднім та наступними уроками. Зміст уроку визначений тематичним планом, але його потрібно скоректувати, враховуючи результати попередніх уроків.

     Визначення місця уроку в курсі навчання та аналіз змісту матеріалу дають вчителю можливість сформулювати основні практичні цілі уроку. Загально­освітня, розвиваюча та виховна цілі конкретизуються у зв'язку з практичними.

     Визначаючі практичні цілі конкретного уроку, вчитель може поставити одну головну мету та дві супутні. Головна мета звичайно пов'язана з розвит­ком умінь, тому на уроці учні повинні не стільки засвоювати матеріал, скільки вправлятися в іншомовній діяльності. Практичні цілі можуть дробитися на окремі завдання в межах певних етапів уроку.

     Цілі уроку повинні точно визначати, на що потрібно звернути увагу в ході роботи: на показ та пояснення мовного матеріалу, на формування навичок, на розвиток умінь тощо.

     Практичною метою уроку може бути ознайомлення з новою ГС, формування артикуляційної навички, навички читання слів певного типу, розуміння на слух нових ЛО, розвиток уміння вести бесіду у зв'язку з ситуацією, читання тексту з розумінням основного змісту, повідомлення про поточні події, систематизація вивченого матеріалу, контроль навичок та вмінь і т.п.

     Формування практичної мети доцільно починати словами

"Навчити... . "Формувати...", "Розвивати...", "Удосконалювати...".

     Такі формулювання визначають спрямованість уроку на розвиток мовлення, формування та удосконалення навичок володіння мовним матеріалом. З формулювання мети повинно бути ясно, що необхідно засвоїти, в якому обсязі, з яким рівнем оволодіння.

Наприклад:

- Навчити ставити запитання загального типу в PresentPerfect.

- Навчити розповідати про свій робочий день в опорі на схему.

- Навчити вести діалог-розпитування в ситуації "Як пройти...?"

- Навчити розпізнавати і розуміти граматичне явище... в тексті. Удосконалювати навичку вживання ГС ...в усному мовленні на рівні фрази.

- Удосконалювати техніку читання про себе/мовчки.

- Розвивати вміння стисло переказувати текст.

- Розвивати вміння аудіювати текст, ігноруючи незнайомі слова.

- Розвивати вміння вести групову бесіду.

     Освітня мета передбачає, з одного боку, прилучення учнів до культури країни, мова якої вивчається, шляхом засвоєння нової загальноосвітньої інформації; з іншого - розширення філологічного кругозору учнів.

     Наведемо приклади формулювання освітніх цілей:

- Поглибити знання учнів про творчість В.Шекспіра.

- Розширити знання учнів про політичну систему Канади.

- Сформувати уявлення учнів про нове граматичне явище - Артикль.

- Розвиваюча мета реалізується у процесі навчання там, де учень застосовує свій інтелект, волю, почуття, пам'ять, увагу, уяву і т.п.

- Її доцільно формулювати у такий спосіб:

- Розвивати мовну здогадку та мовленнєву реакцію.

- Розвивати здатність порівнювати мовні явища рідної та іноземної мов.

- Розвивати естетичне сприймання дійсності.

- Розвивати культуру спілкування в ситуації "Знайомство".

- Розвивати здатність мовного самоконтролю.

- Розвивати самостійність у праці.

- Розвивати уяву учнів в умовах гри/драматизації тексту/роботи в парах.

     Виховний вплив на уроці іноземної мови забезпечується використанням виховних можливостей навчального матеріалу та спеціальних прийомів роботи з ним, завдяки чому формуються відповідні суспільно-політичні погляди учнів, почуття, ставлення до морально-етичних категорій, до навколишнього світу.

     Наведемо приклади формулювання виховних цілей:

- Формувати почуття патріотизму.

- Прищеплювати любов до праці.

- Виховувати повагу до традицій народу Франції (Англії, Іспанії тощо).

- Формувати критичне ставлення до вчинків людей.

- Виховувати почуття ввічливості, чуйність у стосунках з товаришами і т.п.

     Слід зауважити, що виховні та розвиваючі цілі можна планувати на цикл уроків, оскільки виховання та розвиток проходять значно повільніше, ніж навчання.

     Готуючись до планування уроку, вчитель також проводить аналіз матеріалу з точки зору труднощів, які він може викликати в учнів. При цьому вчитель прогнозує можливі помилки учнів у ході наступної роботи з цим матеріалом, намічає необхідну послідовність дій щодо їх подолання.

     Враховуючи конкретні завдання і зміст уроку, важливі психолого-педагогічні фактори, вчитель визначає структуру уроку та відповідні прийоми і форми роботи.

 

     Завданням учителя є створення природних переходів від однієї частини уроку до іншої і від одного виду вправ до іншого. Роль таких "місточків" можуть виконувати бесіда з учнями, що переключає їх на інше завдання, коротке дотепне оповідання, ілюстрація, етикетний діалог тощо.

     Отже, кожний з етапів уроку має свій "організаційний момент", що готує даний етап. Його функція - орієнтування учнів на наступну роботу, мотивація їхньої діяльності, повідомлення про те, чим будуть займатися учні та що для цього слід зробити. Важливо також націлити учнів на результат їх діяльності, якого вони повинні досягти в кінці уроку чи певного етапу.

     Потім учитель розподіляє час у хвилинах на кожну частину уроку

Стосовно мовленнєвої діяльності можна рекомендувати таке їх співвідношення: слухання - 40% , говоріння - 30%, читання - 20%, письмо - 10%.

     Нарешті вчитель продумує та готує наочні посібники, роздавальний матеріал, підбирає технічні засоби навчання та складає план-конспект уроку.

     План-конспект уроку може бути коротким і розгорнутим. Старанно роблений конспект уроку сприяє чіткому проведенню цього уроку.

     На початку конспекту вказується

дата проведення уроку, його порядковий номер,

група чи клас учнів,

 тема, підтема,

цілі,

послідовно викладається хід уроку у вигляді (вкладного сценарію: спочатку вступна частина, потім основна та заключна стани. Узагальнена схема плану-конспекту може мати такий вигляд:

Схема плану-конспекту уроку

Дата

План-конспект уроку №... в ... класі

Тема: (Підтема):

Цілі:

Практична/ні

Освітня/ні

Розвиваюча / чі

Виховна/ні

 Обладнання уроку:

Схематичний план уроку            Час"

Початок уроку

І.Організація класу. 2 хв.

II. Мовленнєва/фонетична зарядка. З хв.

Основна частина уроку 35 хв.

III-VІ.................................................

Заключна частина уроку

VII. Підбиття підсумків....................2 хв.

VIII. Виставляння оцінок, їх мотивація. З хв.

 

Хід уроку

Етап, мета етапу, прийом              Зміст роботи

 

Учитель-початківець повинен складати розгорнутий план-конспект уроку.

---

Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 282; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!